Роззброїти і знищити: що значать юридичні атаки Портнова

Юридичні атаки Андрія Портнова проти Петра Порошенка і "Кузні на Рибалському" - особиста помста, рейдерство чи російське оборонне замовлення? Подробиці історії - в матеріалі для РБК-Україна.

Для колишніх регіоналів захист України від Росії - держзрада

24 червня екс-президент Петро Порошенко подав заяву про злочин в ДБР, звинувативши колишнього заступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова у завідомо неправдивих повідомленнях. Мова йде про п'ять проваджень, відкритих ДБР за зверненнями Портнова.

В цей же день голова фракції БПП Артур Герасимов і адвокат Ігор Головань провели прес-конференцію, в ході якої заявили, що дії Портнова є частиною "військово-політичного реваншу Кремля в Україні".

"Зараз в Україні відбувається спроба реваншу! Колишній соратник Януковича Андрій Портнов оскаржує у судах усі здобутки останніх 5 років. Так, пан Портнов подає позов, в якому прямим текстом написано, що Крим – російський, що Керченська протока, то є російська протока і Україна не має права там ходити. Хочу підкреслити, що після винесення рішення Міжнародним трибуналом з морського права, ця справа Портнова має бути закрита", – заявив Герасимов.

За словами парламентарія, план атаки був створений давно.

"Першими звинуваченнями Портнова на адресу Порошенка стали звинувачення в організації військового опору і контрудару по російських військах на території України. Атака на завод "Кузня на Рибальському" покликана не тільки завдати шкоди репутації та політичної діяльності екс-президента, але і втягнути об'єкт військового значення в юридичну тяганину", - зазначив Герасимов.

Не може не привертати уваги той факт, що дві з п'яти заяв в ДБР Портнова і одна з двох Шуфрича прямо стосуються української армії та ВПК. При цьому суть цих звинувачень, як підкреслив Герасимов, "збігається з доводами і звинуваченнями представників РФ". Так, наприклад, захоплення РФ у міжнародних водах Керченської протоки українських моряків і кораблів і початок операцію ЗСУ на Сході в 2014 році Портнов і Шуфрич трактують як "держзраду Порошенка".

Не менш дивними виглядають претензії щодо продажу "Кузні на Рибальському" як нібито фіктивної угоди.

"Ще одна заява, склепана за лекалами першої. Описується господарська операція з активами ПрАТ "Завод "Кузня на Рибальському". На цей раз спроба представити звичайний бізнес як злочин з використанням тих самих штампованих фраз "За наявною інформацією...", "може бути...", "міг мати...", - зазначив адвокат Ігор Головань.

Нагадаємо, що ще у вересні минулого року Петро Порошенко повідомив, що продає завод українському покупцеві (як стало відомо пізніше – Сергію Тігіпку), щоб уникнути конфлікту інтересів.

"Днями компанія, яка за дорученням керує моїми активами, змогла домовитися про продаж "Кузні на Рибальському". Оскільки це підприємство об'єктивно не може не відігравати помітної ролі у зміцненні обороноздатності держави, хочу повною мірою уникнути конфлікту інтересів. І тому нехай у нього буде інший власник. Ви розумієте, чому – у зв'язку з роллю в обороноздатності, власник повинен бути вітчизняний", - підкреслив Порошенко.

Ми вирішили розібратися, чим же насправді викликаний інтерес втікача юриста Януковича до підприємства?

Кому – війна

Проданий завод – один з найстаріших суднобудівних майданчиків в Україні. Ще під радянським ім'ям "Ленінська кузня" він у 1995 році поповнив список бізнес-активів Порошенка.

З самого початку бойових дій на сході України підприємство було одним з ключових постачальників військової техніки ЗСУ. У 2015 році "Кузня" надавала Харківському погранотряду бронемашини "Тритон" і катери проекту 58155 ("Гюрза-М") для українських ВМФ. Підприємство також освоїло виробництво 40 мм гранатомета УАГ-40, бойових модулів для бронетехніки ОБМ і БМ "Скорпіон".

Найближчим часом завод може розраховувати на велике замовлення на виробництво плоскодонних човнів. Підприємство працює з прибутком: у 2017 році він склав до 18,62 млн грн, в 2018-му перевищив 33 млн грн.

Не дивно, що "Кузня на Рибальському", як і ряд інших перспективних оборонних підприємств, потрапили в поле зору Росії і Портнова. У ЗМІ розгорнулася справжня інформаційна атака, спрямована на дискредитацію "оборонки".

З завидною регулярністю стали звучати звинувачення на адресу екс-власника "Кузні". Мовляв, Порошенко заробляє на війні, в тому числі і з допомогою суднобудівного заводу. І взагалі: війну продовжують штучно, тому що вона вигідна.

"Порошенко винен багато у чому. Але точно не у війні. Її почав Путін. Переслідуючи свої цілі. Атакуючи Україну. І закінчити її ми можемо, тільки відмовившись від боротьби за свій суверенітет", - впевнений інвестиційний банкір, експерт Сергій Фурса.

Під прицілом

Портнова за часів Януковича у ЗМІ називали "головним рейдером України". Кримінальну справу про замах на вбивство ("справа Сахнацької"), справа про вбивство члена Комісії з цінних паперів Олексія Ромашка, махінації з купівлею "Будинку книги" в Києві – це лише частина справ Генпрокуратури, в яких фігурував Портнов. Тому логічно припустити, що і сьогодні йде мова про підготовку захоплення "Кузні на Рибальському" - привабливого підприємства в центрі Києва.

Під прицілом Коломойського і його помічника виявилася не тільки "Кузня", а фактично вся оборонна промисловість України. Більше того, складається враження, що справа не обмежується спробами захоплення окремих підприємств.

Представники нової влади активно підігрівають тему корупції на військових замовленнях. Менеджери оборонних підприємств і військові чиновники постають ворогами України гірше Путіна. Нас знову і знову намагаються переконати в тому, що війна потрібна лише тим, хто на ній заробляє.

Підлив масла у вогонь і найближчий партнер президента Зеленського Борис Шефір. "Я розумію, що війну затіяли, щоб підзаробити грошенят і з тієї, і з іншого боку. У цьому випадку колишній президент і його оточення. Ми їх прибрали, і я впевнений, що війна затихне", - заявив він в недавньому інтерв'ю.

З попелу

При цьому і соратники нового президента, і журналісти забувають, в якому стані була армія, яку як головнокомандувач прийняв Петро Порошенко.

"В 2014 році бійцям було буквально не чим воювати, не кажучи вже про якісь високотехнологічних гаджетів. Ні про які снайперські комплекси, наприклад, і мови не було. Також як і про системи управління боєм, програми розрахунку наведення артилерійських установок – цього просто не було!", - розповідає військовий оглядач і волонтер Серж Марко, який називає 2014 рік шоком.

При цьому підводили армію до цього стану планомірно і цілеспрямовано. Всі три міністри оборони Януковича мали російське громадянство, і де-факто були не просто банальними казнокрадами, а диверсантами, уничтожавшими армії та ВПК.

Невелика ілюстрація. З 2012 по 2014 рік три десятки підприємств з державного концерну "Укроборонпром" були доведені до банкрутства, а 56 - загнані у збитки. Це з урахуванням того, що збитковими підприємствами у 2012 році були тільки 40. Заводи просто распиливались і розпродавалися.

Кардинально ситуація почала змінюватися з початком російської агресії. Згідно зі звітом Генштабу, з 2014 по 2018 рік кількість бойових частин Збройних сил зросла з 99 до 143. Штатна чисельність Збройних сил з 2013 по 2018 рік збільшилася з 168 тис осіб до 255 тис осіб.

Сьогодні, за словами начальника з озброєння ЗСУ генерала-майора Миколи Шевцова, українська армія укомплектована технікою та озброєнням на 85%, а підрозділи, що виконують завдання в зоні Операції об'єднаних сил – на 99%. Крім того, Україна щорічно анонсує появу нових зразків озброєнь.

Привіт з Росії

Політолог Олександр Палій вважає те, що відбувається, не просто захопленням бізнесу. "Ціль – повністю скасувати всі здобутки Майдану. Тобто це спроба реваншу оточення Януковича і Росії", – говорить він.

Багато військових та політичних експертів з ним згодні. Те, що відбувається – елемент гібридної війни з Росією. Звинувачення проти "Кузні" та інших оборонних підприємств – це удар Кремля по військовій промисловості, яку руйнували при Януковичі.

Раніше Росія впливала на українську армію і оборонну промисловість безпосередньо через "лояльних" міністрів оборони. Сьогодні їй доводиться робити це з допомогою своїх засвічених агентів.