Рада може знову змінити мовне законодавство: розроблені два нових законопроекти
В Україні знову можуть обмежити права регіональних мов, повідомляє "Комерсант-Україна". Робоча група у п'ятницю затвердила законопроект про внесення змін до закону "Про основи державної мовної політики", а також проект концепції держпрограми з всебічного розвитку і функціонування української мови (обидва документи є в розпорядженні видання).
Зміни практично повністю змінюють суть мовного закону. Так, згідно з документом, за українською мовою зберігається статус державної. ЇЇ використання є обов'язковим у судо- та діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. Встановлюється 75-відсоткова квота мовлення українською мовою для загальнонаціональних теле- і радіоканалів. Передачі та фільми, виготовлені на інших мовах, повинні бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою.
Читайте також: Львівська міськрада оскаржив в КСУ закон про мови
На думку голови Держкомтелерадіо Олександра Курдіновича, з виконанням цієї норми не виникне проблем, оскільки вона являє собою "повернення того, що діяло в Україні більше десяти років": "Але з точки зору ринкових принципів формування контенту 75% - це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів".
До регіональних мов нова редакція закону відносить білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, караїмську, кримськотатарську, кримчацьку, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську, російську, румунську, словацьку та угорську мови. Вказується, що їм може бути надана держпідтримка, але лише в тому випадку, якщо на конкретній території проживає не менше 30% носіїв такої мови.
Читайте також: Закон про мови переглянуть після парламентських виборів, - Литвин
Нагадаємо, відповідно до чинної редакції закону визнання мови регіональною дозволено там, де число його носіїв становить не менше 10%. Зібравши підписи як мінімум 30% членів територіальної громади, місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин". Облрада протягом 30 днів звертається з таким клопотанням до Ради, яка "приймає закон про підтримку та захист регіональної мови або мови національної меншини в межах територіальної громади села, селища чи міста". За умови надання статусу регіональної на певній території ця мова використовується паралельно з державною.
Президент Ради національних товариств Ілля Левітас вважає, що 30-відсоткова квота не захищає інтереси нацменшин: "За вже прийнятого закону 10% могли набрати на окремих територіях кримські татари, угорці, болгари, молдавани, румуни, росіяни. У разі прийняття даних змін, крім росіян, які проживають в деяких південних і східних регіонах, ніхто не зможе цього зробити".
Читайте також: Робоча група схвалила нову редакцію закону про мови
Другий документ - концепція державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови, підготовлена підгрупою Леоніда Губерського, - повинен забезпечити його повноцінне використання в різних сферах. Зокрема, для цього пропонується розробити нову редакцію правил українського правопису, створити центри і регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів.
Крім того, розробники концепції пропонують повністю забезпечити навчальні заклади літературою та підручниками державною мовою, підготувати комплексний онлайн-курс по її вивченню, встановити надбавки до зарплати вчителям української мови і літератури та викладацькому складу молодшої школи, забезпечити підтримку книговидання українською і функціонування української мови у сфері кінематографії. Слід зазначити, що просувати українську мову будуть за допомогою соціальної реклами, а також концертів у південному і східному регіонах.
Окремим пунктом зазначається необхідність розробки "дієвих механізмів контролю над дотриманням мовного законодавства". Сутність цих механізмів не розкривається. Як пояснив виданню член робочої групи, директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський, при складанні документа розробники спиралися на закон Французької республіки 1994 року про французьку мову, в якому передбачена відповідальність за порушення мовного закону - від солідних штрафів до шести місяців тюремного ув'язнення. "Не впевнений, що Україна буде готова ввести кримінальну відповідальність, але адміністративна повинна бути обов'язково, зокрема, для чиновників, які в своїй роботі не використовують українську мову як державну", - запропонував експерт.
Читайте також: Закон про мови: Суди просять в уряду 16 млн грн на оплату праці перекладачів
Розроблено і порядок фінансування заходів з розвитку української мови - воно буде здійснюватися з державного та місцевого бюджетів. Зокрема, з держбюджету передбачається витратити 582 млн 239 тис. грн: в 2013 році - більше 168 млн грн, у 2014 році - понад 220 млн грн, в 2015 році - понад 192 млн грн. З місцевих бюджетів на ці цілі пропонують виділити до 2015 року понад 1 млн грн. Як розповів газеті Леонід Губерський, концепція буде передана в Кабмін, де її розглянуть "в самий найближчий час без затримок".
