Як бізнес оцінив економічні програми кандидатів в президенти

Рада бізнесу, до складу якої входить 72 бізнес-асоціації та Союз українських підприємців на Форумі "Відповідальний діалог бізнесу і політиків" оцінювали програми топ-кандидатів на їх відповідність обіцянкам стимулювати економічний розвиток, а також сформували свої топ-10 вимог до них.

Анатолій Гриценко та Андрій Садовий прийшли на форум особисто. Інших кандидатів представляли довірені особи - Ніна Южаніна від Петра Порошенка, Віталій Ломакович від Юлії Тимошенко, Віктор Галасюк від Олега Ляшка та Олександр Данилюк від Володимира Зеленського.

Якщо економічні програми присутніх рейтингових кандидатів вже були опубліковані і експерти надали їм свої оцінки, то економічна програма Анатолія Гриценка "Країна рівних можливостей" на Форумі була представлена вперше.

Ми вирішили порівняти програми кандидатів і зробили експертний висновок про те, що тільки в одного кандидата Анатолія Гриценка програма практично повністю відповідає топ-10 пріоритетам Ради бізнесу.

Розглядаючи структуру програми Анатолія Гриценко все виглядає логічно, вступна частина присвячена науковим основам програми, які є більш ідеологічними і дають можливість зрозуміти, на яких цінностях та принципах буде формуватися майбутня економічна політика. Цей блок підготовлено з урахуванням сучасних економічних праць, в тому числі і міжнародних дослідників, він дає можливість зрозуміти стратегічне бачення напрямку, в якому повинна рухатися економіка України.

З прочитаного можна зробити висновок, що планується не закрита модель економіки, а скоріше економічний лібералізм. З цього розділу стає зрозумілим, що програмою не планується підтримка окремих секторів, багато з яких контролюються олігархічними групами, а передбачається створення рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку, умов для розвитку і змісту людського капіталу, економічний розвиток, що базується на постіндустріальних принципах.

У наступному розділі аналізується місце країни в глобальному світі, системні проблеми України, схеми пограбування країни і оцінені збитки, які завдають ці схеми. Всі цифри засновані на розрахунках експертів і виглядають обґрунтованими, однак не вистачає втрат від неефективної діяльності держпідприємств, на чому держава також втрачає десятки мільярдів гривень в рік.

У програмі наведені розрахунки щодо втрат бюджету, зокрема:

- Контрабанда та порушення митних правил - від 70 до 110 млрд грн в рік;

- Офшорні схеми - від 50 до 65 млрд грн в рік;

- Схеми з ухилення від сплати податків у фінансовому секторі - від 20 до 35 млрд грн в рік;

- Тіньовий ринок оренди землі - від 16 до 40 млрд грн в рік;

- Схеми з мінімізації ПДВ - від 22 до 27 млрд грн в рік.

Проблеми у програмі 100 днів сформовані у вісім ключових проблем економіки, які корелюються з баченням бізнесу, а саме:

• Відсутність належної системи захисту приватної власності.

• Монополізація економіки, пряме вплив власників монополій на встановлення тарифів, відсутність належного захисту добросовісної конкуренції.

• Відсутність вільного ринку, високий рівень енерговитратності економіки і низька енергоефективність.

• Використання офшорів у виведенні капіталів за кордон, корупційних схемах, схемах з ухиленням від сплати податків.

• Контрабанда та інші митні порушення, робить українське виробництво невигідним, а саму національну економіку сировинною і імпортозалежною.

• Високий рівень оподаткування і низька ефективність бюджетних витрат.

• Високий рівень недовіри до банківського сектору та відсутність внутрішніх дешевих фінансових ресурсів для розвитку української економіки.

• Відсутність комплексних заходів з підтримки розвитку підприємництва.

Про зазначені проблеми неодноразово можна почути на багатьох заходах, в яких брали участь як представники влади, так і представники бізнесу, тому в цій програмі вони просто формалізовані.

Проблеми планується вирішити шляхом реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на коригування публічних політик в наступних сферах: політика захисту прав приватної власності; політика захисту та розвитку конкуренції; політика деофшоризація економіки; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; фіскальна політика; фінансова політика; енергетична політика; політика сприяння розвитку підприємництва

Формування кожної політики в пограми починається з визначення мети, формування основних принципів, визначення завдань, які повинні бути досягнуті і зміст конкретних законодавчих ініціатив, які плануються реалізувати. Програма містить досить високий рівень деталізації щодо того, як повинні вирішуватися конкретні проблеми.

У той же час в програмі відсутні розділи щодо аграрної політики, промислової політики, пенсійної системи і, тому з цього документа можна тільки припустити, які кроки плануються в цих секторах.

З пріоритетів бізнесу, топ-10, які були озвучені на Форумі - більшість міститься в програмі, відсутній пункт про необхідність лібералізації архаїчного трудового законодавства та законодавства про свободу трудового договору.

Програма містить багато пунктів, для оцінки яких необхідно залучення профільних фахівців з питань енергетики, судочинства тощо. Розділи, які стосуються фіскальної, фінансової політики та розвитку підприємництва - то вони містять завдання, які вирішують значну кількість економічних проблем і створюють сприятливі умови ведення бізнесу в Україні. Звичайно, до цих пунктів є що додати, а деякі з них варто більше деталізувати, але це вже тема іншої статті.