Пустеля в Причорномор'ї: чи вдасться запобігти екологічній катастрофі від діяльності МГЗ

Постраждалі від отруйних відходів виробництва Миколаївського глиноземного заводу – червоного шламу, – намагаються врятувати регіон від найбільшої техногенної катастрофи, але влада встала на бік опонентів.

Так, нещодавно Дисциплінарна палата Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України призупинила дія свідчень експертів Київського науково-дослідного інституту, які встановили розмір моральної шкоди членам громадської організації "Стоп шлам" в позові проти Миколаївського глиноземного заводу.

З незрозумілої причини чиновники не хочуть звертати увагу на те, що потенційна загроза від сховищ червоного шламу на півдні країни – в 40 разів вище, ніж під час катастрофи, що сталася в Угорщині 11 років тому.

Отруєний Дунай: що злякало Євросоюз

У 2010-му про угорську катастрофу говорила вся Європа. Саме після неї червоний шлам визнано небезпечним відходом міжнародним законодавством і законодавством Євросоюзу.

Тоді, 4 жовтня 2010 року, в результаті аварія на угорському підприємстві в м. Айка (завод Ajkai Timfoldgyar Zrt) через руйнування бетонних стін сховища глиноземного заводу вилилося 1 млн 100 тисяч кубометрів рідкого червоного шламу.

Дев'ятеро людей загинули, понад півтори сотні отримали отруєння та опіки. Токсичні речовини, що розлилися в результаті аварії на глиноземному заводі в Угорщині, досягли Дунаю – другої за протяжністю європейської річки. Від розливу токсичних відходів постраждало сім населених пунктів, в деяких з них глибина токсичної рідини досягала двох метрів.

Під час аварії на угорському підприємстві (фото: chrontime.com)

Загальна площа ураження отруйною речовиною склала 40 кв.км, рідкі отрутохімікати затопили 400 приватних будинків. Із зони лиха було евакуйовано 7000 осіб. Пізніше їх переселили в інше місце, а будинки, в яких жили постраждалі, довелося знести – територія стала непридатна для проживання.

Катастрофа в Айке стала найсерйознішою аварією на хімічному виробництві за всю історію країни. У трьох регіонах Угорщини був введений режим надзвичайного стану. Угорські фахівці через добу після аварії виявили, що лужність підземних вод в забрудненій зоні виявилася в 12 разів вище допустимої.

Саме після Угорської шламової катастрофи була вперше в історії ЄС повною мірою застосована Директива 2004/35 / ЄС "Про екологічну відповідальність". В результаті завод, на якому сталася аварія, був оштрафований на $647 млн за екологічний збиток, а компанію, яка була винна в катастрофі, в результаті націоналізували.

Миколаїв: у 40 разів більше

У Миколаївського глиноземного заводу в околицях Миколаєва є два сховища шламу. Загальний обсяг відходів виробництва, що зберігаються, – понад 20 млн тонн. У 20 разів більше, ніж зберігалося на угорському підприємстві, де сталася катастрофа 2010 року. Проте українська влада в особі міністра юстиції воліє займати сторону бізнесу, а не людей, що живуть в зоні потенційної екологічної катастрофи.

Небезпека для Миколаєва у багато разів вища, ніж те, що сталося в Угорщині. У сховищах накопичилося близько 44 млн кубічних метрів червоного шламу – в 40 разів більше, ніж в угорському Айку.

"Якщо станеться аварія, то земля на місці катастрофи на десять років буде просто мертва. Грунтові води також сильно постраждають, не кажучи про екологічну катастрофу в Чорному морі", – зазначає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Однак громадська активність українських екологів протягом восьми років не давала результату: влада не звертала уваги на проблему. Тому захисники природи вирішили використовувати методи боротьби, які раніше в Україні не практикувалися.

Чому Мін'юст став на бік МГЗ?

У 2019 році була створена громадська організація "Стоп шлам", яка об'єднала майже півтори тисячі постраждалих жителів Миколаєва. У листопаді 2020 року "Стоп шлам" подав позов до суду проти Миколаївського глиноземного, вимагаючи відшкодувати понад 9,2 млрд гривень моральної шкоди за шкоду екології.

Суд першої інстанції визнав позов правомірним і присудив жителям Миколаєва близько $330 млн в якості компенсації. Тепер йде розгляд апеляції, наступне засідання якої призначено на 21 вересня 2021 року.

Однак напередодні розгляду апеляції в ситуацію на боці руйнівників екології втрутилося Міністерство юстиції. Воно вирішило покарати експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які встановили моральну шкоду постраждалих від забруднення екології червоним шламом. Міністр юстиції Денис Малюська назвав постраждалих активістів "екорейдерами", і, як уже сказано, його відомство покарало експертів.

В результаті знову в повний зріст постала загроза того, що через забруднення навколишнього середовища Чорноморське узбережжя на десятиліття перетвориться в пустелю, а здоров'ю сотень тисяч жителів буде завдано непоправної шкоди – аж до ракових захворювань, число яких вже набагато вище, ніж в інших регіонах.

Крім того, інша експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України виявила ряд небезпечних речовин у відходах червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу, які чинять негативний вплив на навколишнє природне середовище, а також життя і здоров'я людини.

У червоному шламі були виявлені миш'як, кадмій, ртуть, свинець, елементи алюмінію, бор, кальцій, хром, манган, магній, сірка, стибіум, станум, ванадій, стронцій і силіцій, які безпосередньо, а також їх сполуки можуть становити небезпеку для людей.

Це при тому, що цей вид відходів взагалі не можна зберігати на території України, оскільки й бокситова руда, яку переробляє МГЗ, і відходи, і кінцевий продукт є імпортними товарами. Ст. 32 закону "Про відходи" забороняє ввезення іноземних відходів в Україну з будь-якою метою, крім транзиту. Захоронювати тут іноземні відходи заборонено.

І вина на цьому лежатиме на чиновниках, які сприяють розвитку найбільшої техногенної катастрофи. Ось тільки відповідальність за злочинні рішення, як це часто у нас буває, ніхто не понесе.