Пукач засуджений до довічного ув'язнення за вбивство Гонгадзе і позбавлений генеральського звання (фото, відео)
Печерський районний суд Києва сьогодні, 29 січня, оголосив вирок екс-керівникові департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексію Пукачу (на фото), обвинуваченому у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе. Отже, Пукача засудили до довічного ув'язнення з конфіскацією майна і забороною обіймати державні посади.
Читайте також: Захист Пукача буде оскаржувати вирок суду про його довічне ув'язнення
Крім того, суд позбавив Пукача звання генерал-лейтенанта, а також зобов'язав сплатити моральний збиток дітям загиблого Гонгадзе в розмірі 500 тис. грн, а потерпілому журналісту Олексію Подольському - 100 тис. грн.
Згідно з вердиктом, провина екс-міліціонера в перевищенні влади - скоєнні протиправних дій під час організації стеження - і вбивстві Гонгадзе доведена зібраними доказами.
"Суд призначив Пукачу покарання у вигляді довічного позбавлення волі з урахуванням скоєних Пукачем злочинів: перевищення влади, умисного вбивства за попередньою змовою. Покарання призначено за поглинанням меншого більшим, і за сукупністю", - зазначається в резолютивній частині вироку.
У той же час захист Пукача заявив, що має намір оскаржити вирок. За словами адвоката Пукача Григорія Демиденка, вердикт Печерського суду "занадто жорстокий".
Зазначимо, що до апеляції готується і сторона вдови журналіста Мирослави Гонгадзе. Її адвокат Валентина Теличенко висловила незгоду з тим, що у справі відсутня вказівка на замовний характер злочину.
Читайте також: Печерський райсуд Києва завершив допит Мельниченка у справі Пукача
Вирок зачитав головуючий суддя Андрій Мельник. Це відбувалося протягом понад чотири години у присутності самого Пукача, який знаходився у клітці під охороною озброєного конвою. Також до зали суду були допущені журналісти, фотокореспонденти і телеоператори, яким дозволили проводити аудіозапис, фото- і відеозйомку.
Нагадаємо, раніше пресі забороняли перебувати на судових засіданнях у справі Пукача. Втім, сьогодні також не обійшлося без окремих інцидентів: близько 20 представників ЗМІ не потрапили на оголошення вироку з причини того, що в залі суду виявилося "замало місць".
Повідомляється, що Пукач з'явився в суді з Біблією в руках, вирок слухав мовчки, іноді заплющуючи очі. При цьому мати вбитого журналіста Леся Гонгадзе на судовому засіданні була відсутня.
Ближче до обіду в засіданні було оголошено півгодинну перерву з метою "провітрювання приміщень". Після цього суд продовжив зачитувати вирок Пукачу.
Читайте також: Павло Лазаренко попросив дозволити йому тимчасове перебування у США, - адвокат
Суд встановив, що Пукач у ніч з 16 на 17 вересня 2000 р. вбив Гонгадзе за його професійну діяльність за вказівкою колишнього на той час міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, який 4 березня 2005 р. був знайдений мертвим у своєму будинку під Києвом із двома вогнепальними пораненнями голови. Також, за версією слідства, Пукач викрав і побив ще одного журналіста Олексія Подольського з метою чинити тиск на нього у зв'язку з професійною діяльністю. Крім цього, суд визнав Пукача винним у знищенні журналів обліку робочого часу співробітників органів внутрішніх справ, щоб приховати від слідства залучення їх до вбивства журналіста.
Засуджений до довічного ув'язнення колишній генерал міліції Олексій Пукач заявив, що вирок йому буде зрозумілий тільки тоді, коли поруч з ним будуть сидіти Леонід Кучма і Володимир Литвин. Про це він заявив в суді у відповідь на запитання судді Мельника, чи зрозумілий йому вирок. "Він буде зрозумілий тільки тоді, коли Кучма і Литвин будуть зі мною", - сказав Пукач.
По закінченні судового засідання Пукач лаконічно поспілкувався з журналістами. "Я все розповів під час слідства і під час суду, але правду в цьому суді хотів знати тільки Федур (адвокат матері вбитого журналіста Лесі Гонгадзе). Ні Мельниченко з Америки, ні Піскун, а саме Федур. Тому запитайте про мотив у Литвина і Кучми", - наголосив Пукач.
Зазначимо, що кримінальна справа за обвинуваченням Пукача у вбивстві журналіста Гонгадзе слухалася в Печерському райсуді в закритому режимі із квітня 2011 р. В цілому за більш ніж півтора роки були допитані понад два десятки свідків. Нерідко слухання у справі переносилися і часом відбувалися навіть у відсутність самого обвинуваченого.
Читайте також: СБУ завершила досудове слідство у справі Мельниченка
Держзвинувачення просило для Пукача максимальне покарання - довічне позбавлення волі. Прокурори також запропонували суду позбавити підсудного генеральського звання. Звинувачення наполягало на тому, що вина Пукача доведена. Згідно з вироком, під час судового слідства Пукач визнав свою вину частково, але не визнав своєї провини в навмисному вбивстві. "Пукач не визнав протиправних дій під час проведення оперативно-розшукових заходів, оскільки йшлося про безпеку держави та вищих посадових осіб, про яких журналіст писав критичні статті", - випливає з вердикту.
Згідно з документом, Пукач під час слідства заявив, що не збирався вбивати журналіста, посадив Гонгадзе до службового автомобіля Hyundai Sonata відкрито, а за місто журналіста вивезли для того, щоб залякати і перевірити інформацію про те, що він нібито займається шпигунством. Виходячи зі свідчень Пукача, Гонгадзе спростував, що є шпигуном, але зізнався у збиранні інформації для іноземних посольств для зміни влади в Україні. За словами Пукача, Гонгадзе нібито повинен був отримати за інформацію від посольства США 400 тис. дол.
Пукач під час слідства також розповів, що ремінь на шию журналісту накинув, щоб налякати, а смерть була нещасним випадком, оскільки ремінь випадково переламав хрящ на шиї Гонгадзе. Після цього, зазначив обвинувачений, сліди злочину спробували приховати. Згідно з вироком, вбивши Гонгадзе 16 вересня 2000 р. і закопавши його тіло, Пукач незабаром, у жовтні, переховав труп у Таращанському лісі, відрізавши перед цим голову.
Втім, до кінця не ясно, і на це вказували представники родини Гонгадзе в суді, яким був справжній мотив Пукача, що спонукав його до вбивства журналіста. "Обвинувальний висновок дуже суперечливий і побудований таким чином, щоб фактично заблокувати подальше викриття замовників убивства. Державне обвинувачення вважає, що все доведено, що немає жодних протиріч та мотиви встановлено належним чином", - зазначила адвокат потерпілої сторони Валентина Теличенко.
Читайте також: Мельниченко дав свідчення у справі Пукача
Зазначимо, що персона 60-річного Олексія Пукача на слуху в Україні не перший рік. Резонансна справа про вбивство у 2000 р. журналіста Георгія Гонгадзе неодноразово ставала предметом різних політичних баталій.
До 2003 р. Пукач був високопоставленим працівником МВС України, у 2000-2003 рр. - начальник Головного управління кримінального пошуку (ГУКП) МВС. У 2003-2009 рр. екс-правоохоронець переховувався від правосуддя. Так, 21 липня 2009 р. Пукача було затримано в Житомирській області та взято під варту. За версією слідства, саме він із трьома подільниками викрав і вбив Георгія Гонгадзе в Таращанському лісі в Київській області.
Про завершення розслідування кримінальної справи за обвинуваченням Пукача в убивстві Гонгадзе в ГПУ заявили у грудні 2010 р. Пізніше, 31 березня 2011 р., ГПУ затвердила обвинувальний висновок та направила до Печерського райсуду столиці для розгляду по суті кримінальну справу за обвинуваченням Пукача у вбивстві журналіста Гонгадзе. 17 серпня 2011 р. Печерський райсуд завершив заслуховувати обвинувальний висновок у справі Пукача.
Втім, не так давно, в середині грудня минулого року, перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявив, що слідство у кримінальній справі про вбивство Гонгадзе все ще ведеться. "Справу не можна назвати старою чи новою. Вона внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим буквально недавно. Із цього моменту ми почали розслідувати цю справу в нових умовах за новою процедурою", - сказав Кузьмін.
Читайте також: Мельниченко подав до суду на адвоката Мирослави Гонгадзе
Раніше слідство встановило, що Пукач, будучи посадовою особою, на виконання наказів і вказівок тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка та інших посадових осіб у травні-вересні 2000 р. перевищив службові повноваження щодо журналістів Олексія Подольського і Георгія Гонгадзе і 17 вересня 2000 р . вбив останнього.
Зазначимо, що наприкінці серпня 2011 р. Пукач назвав замовниками вбивства Юрія Кравченка (застрелився 4 березня 2005 р.), тодішнього голову Верховної Ради Володимира Литвина та другого Президента України Леоніда Кучму. Про це повідомляв журналіст Олексій Подольський, який проходив потерпілим у справі про вбивство Гонгадзе: "Він чітко сказав, що замовники - Кучма, Литвин і Кравченко. Він сказав, що після того, як він убив Гонгадзе, у нього була зустріч, і на цій зустрічі був Литвин, і що його представили Литвину, мовляв, це той, хто вивіз і вбив Гонгадзе. На що Литвин сказав: я знаю", - заявляв раніше Подільський.
Варто додати, що у травні 2011 р. адвокат Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко заявила про змову між Пукачем і Генеральною прокуратурою: "Думаю, що відпустити його немає підстав, оскільки йому інкриміновано злочин, за який передбачено покарання аж до довічного ув'язнення... Перспектива Пукача однозначна - позбавлення волі... Вийти йому з-за грат не вдасться, але те, що він перебуває не в СІЗО, а в іншому місці... означає, що частиною домовленості є обіцянка Пукачу утримувати його у кращих умовах, ніж умови в СІЗО".
Також Теличенко припускала, що попереднє слухання у кримінальній справі було закритим тому, що прокуратура засекретила обвинувальний висновок. Адвокат наголошувала, що гриф секретності необхідно зняти, зробивши публічним не тільки оголошення вироку, але і його розгляд у рамках судових засідань.
Журналіст Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 р. У листопаді того ж року в лісі Київської області був виявлений обезголовлений труп, який, за висновками експертів, міг належати журналістові. У 2009 р. у столичному регіоні були знайдені останки черепа, які, за заявою ГПУ, належать Гонгадзе. Однак тіло досі, через більш як 12 років, не віддане землі, оскільки мати журналіста Леся Гонгадзе відмовляється визнавати, що знайдені останки належать її синові.
Читайте також: ГПУ направила справу Мельниченка на дорозслідування
Кримінальну справу було відкрито і проти колишнього Президента України Леоніда Кучми. Її порушили 21 березня 2011 р. Кучмі інкримінувалося перевищення влади і службових повноважень, що спричинили загибель у 2000 р. журналіста Гонгадзе. Наприкінці червня 2012 р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив у силі рішення суду нижчої інстанції, визнавши незаконним порушення кримінальної справи проти Кучми за звинуваченням у причетності до вбивства журналіста Гонгадзе.
Нагадаємо, колишній охоронець Кучми Мельниченко у 2000 р. оприлюднив аудіозаписи розмов глави держави з погрозами на адресу Гонгадзе, які були визнані речовими доказами у справі.
У березні 2008 р. троє колишніх міліціонерів, співробітники Департаменту зовнішнього спостереження МВС - полковники Валерій Костенко і Микола Протасов, а також майор Олександр Попович - були визнані винними у скоєнні вбивства журналіста Гонгадзе і засуджені судом до 12 (Костенко і Попович) і 13 років ( Протасов) позбавлення волі. Їх визнали винними у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.166 (перевищення влади або службових повноважень) чинного Кримінального кодексу та пункту 1 ст.93 (умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу в редакції 1960 р.
Гонгадзе прославився жорсткою критикою адміністрації Кучми. Його вбивство опозиція використовувала як аргумент проти влади напередодні "помаранчевої революції". Однією з передвиборних обіцянок Віктора Ющенка стало ретельне розслідування вбивства Гонгадзе. Після приходу Ющенка до влади на честь журналіста була названа вулиця в Києві, а самому йому посмертно присвоєно звання Героя України.
