Прокляття третього траншу МВФ знову збувається

Фото: глава МВФ Крістін Лагард Фото: глава МВФ Крістін Лагард
Майже рік тому автор нагадував читачеві про «прокляття третього траншу», довлеющему над взаєминами України і МВФ. На жаль, висловлені тоді побоювання знову стали реальністю. Затримка з отриманням Україною третього траншу за програмою EFF досягла вже 12 місяців.

Майже рік тому автор нагадував читачеві про «прокляття третього траншу», довлеющему над взаєминами України і МВФ. На жаль, висловлені тоді побоювання знову стали реальністю. Затримка з отриманням Україною третього траншу за програмою EFF досягла вже 12 місяців.

Коротко, прокляття третього траншу полягає в тому, що Україна за останнє десятиріччя мала багато програм реформ, підкріплених кредитом МВФ, але практично жодного разу не змогла підтримувати задовільний темп перетворень, щоб отримати третій транш кредиту. Єдиним винятком була програма stand-by 2008 року, коли третій транш, по суті, був отриманий обманним шляхом – на це вона і припинилася.

Скарбничка недовіри

У вихідному латинською мовою слова «кредит» і «довіру» звучать однаково (а фразеологізм «кредит довіри» жахливо тавтологичен). Кредит МВФ не є чимось особливим у світі кредитів: кредитор дає гроші позичальнику під конкретну програму дій, яка створює у першого переконання в тому, що останній буде здатний повернути кошти за кредитом. Якщо ж у міру вибірки кредиту спостерігається стійке і неприйнятне відхилення від погодженої програми дій, довіра кредитора до позичальника вичерпується – і кредитні кошти припиняють видаватися.


Саме накопичилася недовірою до спроможності України як позичальника виконувати взяті на себе зобов'язання і пояснюється річна затримка у видачі кредиту МВФ.

Ще одним однозначним висловленням недовіри став вироблений цим літом перегляд структури кредитної програми. Нагадаю, спочатку третій, четвертий і п'ятий транші планувалися в розмірі 1,7-1,7-0,6 млрд доларів відповідно.

Проте нещодавно розстановка майбутніх трьох траншів кредиту була змінена на таку: 1,0-1,3-2,0 млрд доларів. Очевидно, що план вибірки коштів був «обтяжать» на більш віддалену перспективу, щоб Україна не «розслаблялася» після отримання досить великих сум, а йшла далі по наміченому шляху, маючи перед собою вагомі можливості фінансової підтримки.

Повернемося безпосередньо до третього траншу. Формально Україна виконала всі попередні умови для його одержання – нехай і з великим «скрипом» і запізненням за деякими пунктами. До останнього моменту робилися бравурні заяви, що питання третього траншу може бути розглянуто в липні.

Але питання було перенесено на місяць. Власне, це і є загальна риса накопичився недовіри до спроможності України виконувати зобов'язання. В цих умовах (а також тому, що макрофінансова ситуація в країні досить стабільна) Україні чітко дали зрозуміти, що її випадок не є надзвичайним, і на особливе ставлення з багатьма послабленнями розраховувати не доведеться.

То є наші кредитори цілком резонно вирішили зайняти вичікувальну позицію. А на деякі процеси в Україні можна дивитися нескінченно довго. Приміром, останній досвід проведення приватизації в Україні навряд чи додав країні очок у сприйнятті її рішучості і успішності на шляху реформ. Ще один яскравий приклад – непристойне затягування електронного декларування, яке було предметом пильного моніторингу практично всіх західних партнерів України. Результати законодавчої підтримки змін останнім часом також дуже низькі – а це величезний пласт роботи.

Відкласти рішення проблеми – не означає вирішити її

Зараз популярна думка, що, мовляв, в кінці серпня Україна, нарешті, отримає відкладений третій транш кредиту. Адже кошти знадобляться: 1 вересня потрібно буде виплатити 0,5 млрд доларів процентних платежів за єврооблігаціями, напередодні опалювального сезону наростають закупівлі газу та інших енергоносіїв, баланс валютного ринку восени традиційно погіршується.

Автор даного тексту не поділяє однозначний оптимізм щодо отримання третього траншу кредиту МВФ у серпні. Ми можемо стати свідками чергової паузи.

Що зміниться за серпень? Приміром, щодо законодавчих питань – нічого. Як відомо, ніяких пленарних засідань Верховної Ради до вересня не планується. Тим часом чинна програма EFF містить дуже багато відсилань до законодавчих змін, причому багато хто з наших зобов'язань датовані влітку 2016 року.

тобто до кінця серпня ситуація із законодавчим забезпеченням реформ в Україні буде ще гірше, ніж вона виглядає в кінці липня! Це означає, що потрібно буде як мінімум в черговий раз вести переговори з МВФ щодо коригування зазначених у програмних документах термінів виконання завдань. А деякі з законопроектів ще не були внесені до порядку денного парламенту, або навіть були відхилені ним.

З кожною черговою затримкою третього траншу МВФ Україна позбавляється доступу до коштів інших донорів. Яскравим прикладом є 1 млрд доларів кредитних гарантій США, які були анонсовані вже з десяток разів, але так до цих пір і не прийшли в Україну.

Дешеві гроші міжнародних фінансових організацій (Світовий банк, ЄБРР, ЄІБ) на різні проекти розвитку також не поспішають в Україну з-за нездатності останньої домогтися позитивного рішення щодо чергового траншу. В період листопада 2015 року – липня 2016 року Україна отримала мізерні обсяги зовнішньої фінансової допомоги, найбільшим з яких було 0,3 млрд доларів від Японії, прив'язаних до виданого ще в серпні 2015 року кредиту Світового банку.

Але найголовніше, що, як і роком раніше, зовсім не проглядається перспектива сталого економічного зростання і помітного припливу приватних інвестицій в економіку. Адже прокляття третього траншу стосується не третього траншу кредиту МВФ як такого, а здібності України не зупинятися на шляху економічних перетворень.

On Top