Прогноз по українському аграрному ринку на 2011/2012 рр
Україна на тлі рекордного врожаю зернових культур демонструє рекордно низький обсяг експорту. У той час, як наші найближчі сусіди і конкуренти на світовому ринку експорту зернових культур - Росія і Казахстан - нарощують потужності, в Україні все активніше і наполегливіше педалюють питання продовження дії експортних мит і, більш того, введення додаткових мит на деякі види сільськогосподарської продукції.
У комплексі зі скасуванням повернення ПДВ і світовим зниженням котирувань на зернові культури, вітчизняні виробники і трейдери здебільшого зайняли вичікувальну позицію, в результаті чого нереалізовані обсяги продукції все більше тиснуть на ціну на внутрішньому ринку, тим самим, все більше нівелюючи рентабельність. У такій ситуації дрібнотоварного для виробника додаткові витрати на зберігання і логістику представляються недозволенною розкішшю, а вихід на ринок за сьогоднішніми цінами не компенсує фінансових вкладень. У результаті, під загрозою опиняється посівна кампанія на 2012 р., яка вже сьогодні потребує коштів.
Для великих холдингів ситуація менш критична, але також неприємна. Ці компанії мають у своєму розпорядженні власні потужності (сучасні елеватори), що дозволяють зберігати зерно без шкоди для якості, а також вони більш вільні у фінансовому забезпеченні своєї діяльності. Але і перші, і другі завмерли в очікуванні вирішення ситуації з митами в Україну і визначенням цінового тренда в світі.
Ще одним фактором, хвилюючим аграрний сектор і громадськість, є майбутня земельна реформа. Так, в уряді мають намір уже з 1 січня 2012 р. запустити вільний ринок землі сільськогосподарського призначення. Експертні та обивательські думки з цього приводу розділилися на діаметрально протилежні - від застави стабільного та впорядкованого функціонування галузі до хаосу і загрози продовольчій безпеці України.
РБК-Україна спільно з фахівцями в сфері АПК проаналізувало стан справ у галузі: структуру та обсяги врожаю зернових культур, рентабельністю виробництва, перспективи України на світовому ринку і майбутню земельну реформу, а також прогнози на 2012 р.
Структура та обсяг врожаю 2011 року
За оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, урожай зернових культур в Україні цього року складе у валовому зборі (бункерний вага) 52 млн тонн. Тобто, чистий обсяг складе близько 50 млн тонн. З них співвідношення продовольчого і фуражного зерна складе 60/40. Враховуючи внутрішні потреби споживання і потреби стабілізаційного державного аграрного фонду, до експорту може бути представлено 24-25 млн тонн.
«Якщо говорити про обсяги врожаю, то пшениці в бункерній вазі 23,2 млн тонн, ячменю 9,5 млн тонн і очікується кукурудзи мінімум 16,7 млн тонн при середній врожайності 50 центнерів з га. Але кукурудзу тільки починають прибирати, показники дуже хороші, врожайність висока. Отже, це мінімальний показник по урожаю кукурудзи, на якій ми можемо розраховувати», - сказала РБК-Україна аналітик консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник.
Так, за її словами, виходячи з балансів, обсяг експорту основних зернових (пшениця, кукурудза, ячмінь) міг би скласти в цьому році близько 25,8 млн тонн. «Це економічно обгрунтований обсяг, виходячи з внутрішнього споживання і запасів», - додала вона.
Прогноз на рівні 50 млн тонн без урахування олійних культур підтверджує і старший аналітик DragonCapital Тамара Левченко. «Усередині країни піде на споживанні близько 26 млн тонн. Відповідно 24 млн тонн можуть бути експортовані. З них основний експорт - пшениця і тверді зернові», - зазначила в коментарі РБК-Україна Левченко.
Крім того, за її словами, згідно з останніми даними американського департаменту сільського господарства по пересчетам балансів по всьому світу України, швидше за все, займе третю позицію з експорту зернових. «В основному, з експорту кукурудзи, з часткою 12% від світового експорту. По пшениці, швидше за все, це буде шоста позиція, близько 7% від світового експорту. У Росії п'ята позиція і частка близько 12%», - резюмувала Левченко.
Експорт: потенціал та реалії
З озвучених розрахункових експортних 24-25 млн тонн на сьогоднішній день вивезено з початку маркетингового року (1.08.2011 р.) близько 3 млн тонн. Зазначимо, пропускна здатність українських портів становить 3 млн тонн на місяць.
«Експорт зараз трохи активізувався, але наявність мит сильно його стримує, а також відсутність повернення ПДВ. При цьому, якщо говорити про пшеницю, тут спостерігається істотний демпінг з боку Росії протягом останніх двох з половиною місяців. При цьому паралельно в Україні діють мита, це ще один стримуючий фактор. Тобто, фактично з весни пшениця ставала неконкурентоспроможною, в Росії великі запаси і хороший урожай цього року. Відповідно вона вийшла з сильним демпінгом на ринок. А в даному випадку зерно чорноморського регіону розглядається однаково», - повідомила Колісник.
Тамара Левченко також відзначила, що на низький рівень експорту вплинули мита і неясність ситуації для трейдерів і виробників. Найбільше на вивезення обсягів вплинула відсутність впевненості в роботі на цілий рік.
«На ціну зернових впливає декілька чинників. У першу чергу, обсяг урожаю в світі, в цьому році він рекордний. Незважаючи на те, що погодні умови були несприятливі то в Європі, то в Канаді і очікувалося скорочення, але коли порахували, виявилося, навпаки, дуже велика пропозиція. Велике зростання виробництва як раз за рахунок країн Причорномор'я, і зокрема, обсяги врожаю в Україну вплинули на світову ціну. Плюс - знижується вартість нафти, і це впливає на всі сировинні ринки», - прокоментувала ситуацію Колесник.
За її словами, ціна зараз мінімальна і найближчими місяцями об'єктивних передумов для її зростання немає. «Вітчизняним аграріям потрібно було продавати ще вчора. Якщо аграрії і далі будуть вичікувати, то ці обсяги постійно тиснутимуть на ринок. Тут необхідно шукати розумну середину. Поки буде висока пропозиція на внутрішньому ринку, ціна вгору не піде», - підкреслила вона.
Структура експорту зернових культур з України залишилася колишньою, знизилися тільки обсяги.
Основними споживачами українського експорту є Туреччина, Єгипет, Ізраїль, Бангладеш, Грузія і Лівія. Але на сьогоднішній день, у зв'язку з дією мит в Україну, активний експорт в цих напрямках виробляє Росія.
«Очікується, що ми компенсуємо кукурудзою, оскільки в основному з Росії вивозиться пшениця», - зазначила Левченко.
Особливості зберігання і логістики
Експерти стверджують, що в Україні досить елеваторних потужностей. До того ж, великі агрохолдинги продовжують вкладатися у будівництво нових сховищ. Проблема в тому, що далеко не всі товаровиробники в змозі оплачувати орендну плату за зберігання та логістичні витрати при поточному рівні відпускних цін.
«Якщо говорити про елеватори, вони не всі хороші. Є підлогового зберігання і нові сучасні елеватори баночного типу. Зараз поки сприятлива погода, тепло і зерно зберігатися безпосередньо у виробника і не псується. З приходом дощів ситуація буде більш критична», - пояснила Колесник.
На її думку, зерно необхідно продавати поступово, оскільки не всі аграрії мають можливість його зберегти. «Враховуючи, що при зберіганні з'являються додаткові розтрати, тому потрібно розраховувати, чи варто зберігати або краще продати зараз з мінімальною рентабельністю хоча б якийсь обсяг», - вважає Колесник.
За останніми даними маркерів міжнародного ринку (Чиказька біржа), кукурудза торгується на рівні 260 дол. за тонну, а тверді сорти пшениці - 240 дол. за тонну.
«В Україні ціни на продовольчу пшеницю третього класу - 200 дол. за тонну з ПДВ (ціна з елеваторів). Щоб її вивезти, необхідно додати логістичні витрати - 50 дол. на тонні. Виходить, що при такій ціні трейдеру невигідно працювати, тому що західний маркер стоїть на ціні 240 дол. І якщо у нас проясниться ціна з експортом, швидше за все вона буде просідати», - вважає Левченко.
Швидше за все, на її думку, на другу половину року ціни будуть нижчі, тому що дуже великий обсяг врожаю. «Дрібні та середні виробники можуть взагалі не заробити, холдинги, швидше за все, зароблять, вони поки продають мірошникам, де вигідно працювати з ПДВ, або притримують зерно», - додала Левченко.
Мито як альтернатива квот
Тема мита - одна з найактуальніших не тільки для агропромислового сектора, але й економіки України в цілому. Оскільки саме надходження від держмита за розрахунками Міністерства фінансів дозволять суттєво поповнити державну скарбницю. У теж час, МінАПП виступає ярим противником дії мит. А Міністерство економічного розвитку і торгівлі вже підготувало законопроект на користь Мінфіну.
«Трейдери чекають, чи буде скасування мит, селяни теж не хочуть продавати в очікуванні. Тому обсяги не вивозяться у великій кількості, хоча місячний потенціал Україна порядку 2,5-3 млн тонн. Ситуація дуже критична, Мінагрополітики активно виступає на захист виробників і не продовження мит. Але є друга сторона - Міністерство фінансів, яке хоче наповнити бюджет», - сказала Левченко.
Так, за попередніми розрахунками, якщо ввести всі мита, включаючи ініціативи по соняшниковій олії, і продовжити їх дію на весь рік, то обсяг наповнення бюджету буде в районі 7,3 млрд грн.
Заступник гендиректора ВГО «Українська аграрна конфедерація» Олександр Ярославський відзначає, що і при дії квот, і при дії мит страждає внутрішній виробник - у вигляді недоотриманого прибутку. «У разі квотування експорту в 2010-2011 рр.. позитивний ефект або дотацію за рахунок товаровиробника отримали внутрішні споживачі, у вигляді 500-600 грн на 1 тонні пшениці і далі по ланцюжку - борошно, корм для тварин, м'ясо. У разі введення експортних мит вигоду так само отримали внутрішні споживачі, ціна для яких знизилася в межах 20-30 дол. і бюджет, куди ці самі суми направляють», - сказав РБК-Україна Ярославський.
На його думку, аграрний сектор традиційно є соціальним донором всього українського суспільства, і 50 тис. товаровиробників, за рахунок яких відбувається стримування цін, неспівставні з інтересами 45 млн виборців, сторону яких, природно, взяло держава. «Рівень поточної ціни, з урахуванням дії експортних мит, робить нерентабельним продажу деяких видів зернових культур. На сьогоднішній день, при вищевказаних умовах, для деяких господарств реалізовувати пшеницю, ячмінь просто не вигідно, вони залишаються в збитку. Тому, при збільшенні валового збору пшениці на 30% (з 17,9 до 23,2 млн тонн), обсяги її реалізації за січень-серпень збільшилися лише на 14%. Якщо ячменю зібрали більше на 2,5% (з 9,2 до 9,5 млн тонн), то його реалізація за вказаний період зовсім знизилася на 38% (з 3,2 до 2 млн тонн). Валовий збір жита збільшився на 18%, реалізація впала на 72%», - підкреслив Ярославський.
За вільний режим експорту, враховуючи високу врожайність поточного року, виступає і генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. «Росія експортує у вільному режимі, а Казахстан ще й дотує залізничні перевезення, то порівняння квот і мит - ганьба для України», - заявив РБК-України Лапа.
Земля як товар
Вільний ринок сільськогосподарських земель викликав серйозні дискусії. Аргументуючи свою позицію, супротивники законопроекту №9001-1 «Про ринок земель» говорять про глобальну скупці українських чорноземів, їх безконтрольному використанні і в зв'язку з цим загрозі продовольчої безпеки. Прихильники ж, навпаки, запевняють в адекватній оцінці «народного багатства», консолідації, чіткому обліку та професійному підході до роботи на землі.
«У сільській місцевості, на жаль, зважаючи підвищеного рівня соціального відчуження людей, поширена проблема працевлаштування, що тягне за собою негативні соціальні явища (алкоголізм, наркоманія і т. д.). У зв'язку з цим, значна частина власників землі є соціально незахищеними, в тому числі і людьми, що пристрастилися до шкідливих звичок. І коли відкриють ринок земель, то цілком імовірно, що значна частина цих людей буде прагнути продати свою землю (можливо, за найнижчою ціною), яка знаходиться в оренді», - сказав Ярославський.
Близько 15% сільгоспземель, а їх загальна частина становить 17,3 млн га та оформлено 4,3 млн договорів оренди, знаходиться в оренді на термін 1-3 роки. Саме ця частина земель (2,6 млн га), на думку Ярославського, потенційно може вийти на ринок. «Виходячи з цього, можна припустити, що в короткостроковій перспективі, у зв'язку з продажем окремих ділянок, можуть виникнути деякі спірні моменти в орендарів, що спричинить короткострокове вилучення з сільгоспобігу певної частини угідь. Тому, зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення може певним чином дестабілізувати процеси виробництва продукції рослинництва», - зазначив експерт.
На думку керівника Державного агентства земельних ресурсів Сергія Тимченко, продовольчої безпеки з введенням ринку землі нічого не загрожує. «Почнемо з того, хто може купити? Іноземці не можуть купити землю, в проекті закону це чітко сказано, не можуть купити і юридичні компанії. Тобто, грубо кажучи, мають право на покупку тільки громадяни України - фізичні особи і безпосередньо держава. Розглядається ще варіант фермерського господарства. За нинішнім законодавством фермерське господарство - це 100 га», - зазначив Тимченко.
За його словами неможлива і скупка землі на підставних осіб. «У проекті закону чітко сказано, що при угоді, яка перевищує 150 тис. грн, покупцеві (фізособі) необхідно надати декларацію про доходи і пройти ще антимонопольну перевірку», - підкреслив Тимченко.
Так, за його словами, завдання Держагентства - знайти ефективного користувача землі, безпосередньо того, хто буде працювати на землі. «Природно, ми прописали заходи, які попереджають всяку спекуляцію, - сказав Тимченко, - У проекті закону сказано, що якщо людина купила землю і в цей же рік захотів її продати, він зобов'язаний сплатити 100% мита, другого року - 90% і так до 10 років. Вся політика налаштована на те, щоб землю міг купити ефективний користувач».
Юридичним особам іноземним компаніям буде надано право оренди землі. І в Держагентстві виключають масовий продаж земель через її подальшого подорожчання, аж до 100% на рік.
«За нашими розрахунками, 1 га землі буде коштувати від 500 до 800 дол. Якщо говорити про землю Польщі та Угорщини (молодий Європи), там за 1 га платять від 3 тис. євро і більше. Франція, Нідерланди (стара Європа) - від 10 тис. до 30 тис. євро. Відповідно, не важко здогадатися, що земля буде рости», - зробив прогноз Тимченко.
Так, одним з факторів подорожчання є консолідація землі у великі інвестиційно привабливі масиви, зручні для агрооброблення. Другий фактор - розвиток інфраструктури агропромислового комплексу, зокрема це під'їзні шляхи, залізниця, зерносховища, елеватори, техніка і т.д. Третій - підвищення якості грунту.
«Цей закон вже до початку нового року буде прийнятий в парламенті. У нас є всі підстави стверджувати, що ціна на землю і на оренду землі буде постійно зростати. Людям немає сенсу її продавати, краще здати її в оренду. Оренда вже з нового року буде в два рази вище», - стверджує Тимченко.
Крім того, за його словами, буде створено Земельний банк, однією з функцій якого буде контроль за ефективним використанням ділянок.
«Є маса можливостей заробляти на цій ділянці землі. І найгірше, неправильне все - його продати. Наша мета - це ефективний користувач і приціл ми робимо не стільки на великий бізнес, скільки на дрібний і середній в селі. І першочерговим завданням державного земельного банку буде зробити цей бізнес рентабельним», - резюмував глава Держземагентства у коментарі РБК-Україна.
Що 2012 рік готує
Прогноз урожаю на наступний рік прямо залежить від посівної кампанії, успіх якої залежить від наявності коштів у аграріїв і сприятливих погодних умов. Але фінансова стабільність виробників похитнулася під тиском фіскального навантаження і падіння цін як на внутрішньому, так і зовнішніх ринках.
«Прогнози на 2012 р. поки робити рано. Значною мірою він буде залежати від того, як буде розвиватися питання з регулюванням ринку та фіскальною політикою АПК. Як ми бачимо, зараз вже йде мова про те, щоб продовжити дію мит до наступного року і взагалі на весь наступний рік. Крім того, мита хочуть поширити ще й на соняшникову олію. Зрозуміло, що така ситуація може привести тільки до зниження врожайності», - зазначив Володимир Лапа.
Через нестачу вологи, на думку Олександра Ярославського, посівна, на відміну від збиральної кампанії, відбувається в несприятливих умовах, що може негативно позначитися на врожайності зернових культур в 2012 р.
У сумі думок експерти сходяться в одному - якщо поточні тенденції в галузі збережуться, не виключено, що вже в наступному році товарний профіцит може змінитися на дефіцит.
Діана Роженцова, РБК-Україна
