Проект будівництва Дунай - Чорне море обговорять на відкритих слуханнях
Екологи вимагають від Кабміну провести громадські слухання, де може бути відкрита правда про будівництво та існування каналу Дунай - Чорне море. Як повідомив директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, судноплавний транзит по цьому каналу економічно не вигідний і наносить значні екологічні збитки унікальній природі Дунайського заповідника. За його словами канал не зміг проіснувати навіть 3-х років, оскільки тут накопичується мул. З квітня 2006 р. каналом не пройшло жодне судно. В.Борейко нагадав, що на будівництво каналу було витрачено 96,8 млн грн., а загальний прибуток від нього склав 6 млн грн. Грошей за проведені на каналі роботи німецька гідробудівельна фірма до цих пір не отримала і вона загрожує подати до міжнародного суду на Україну. Дунай - Чорне море наніс значні збитки екології: змінилася динаміка води в гирлі Швидке, знищені місця мешкання птахів і риб, збільшена концентрація шкідливих речовин в р. Дунай. Як повідомлялося, в липні Україна розкритикувала підсумковий документ міжнародної комісії, яка вивчала український проект відновлення глибоководного судноплавного каналу Дунай - Чорне море з погляду екологічної шкоди. Із цього приводу МЗС України повідомив, що очікувався науковий звіт за наслідками роботи експертів. Але оформлений у вигляді прес-релізу звіт, представлений українській стороні, не може розглядатися як документ, на підставі якого можна робити серйозні висновки. Міжнародна комісія, фахівці якої вивчали ситуацію на каналі, була ініційована в 2004 р. Румунією. Фахівці прокоментували ситуацію так, що розбіжності України і Румунії з приводу розвитку судноплавства на Дунаї лежать не в екологічній, а економічній площині. Оскільки Румунія практично монополізувала право судноплавства в дельті Дунаю, а відкриття судноплавства по каналу Швидкий створить альтернативу для річкових перевезень і позбавить румунську скарбницю мільйонних прибутків. У травні 2006 р. український еколог-юрист Ольга Мелень отримала престижну Міжнародну премію Голдмена (її неофіційна назва "Екологічний Нобель") за свою доповідь, націлену проти будівництва каналу. У її доповіді було сказано, що за півтора роки функціонування каналу по ньому пройшло 700 судів, але держава отримала тільки 14,6% прибуткуу від проекту. Рішення про будівництво в українській частці дунайського гирла Швидке глибоководного каналу Дунай - Чорне море уряд прийняв 12 травня 2004 р. Протяжність суднового ходу - 170,36 км., протяжність морського підхідного каналу - 3,3 км., проектне осідання судна - 5,85 м. Зараз глибини на Швидкому - 4,2 м. Супротивники будівництва помічають, що Українське дунайське пароплавство керує всього 5-ма судами з осіданням 6,9 м. Тому заглиблювати канал виключно під власні судна недоцільно. Крім того, експерти сумніваються, що проект можна буде окупити за заявлені 8-9 років.
