Продовжують обіцяти: що пропонує Україні Кабмін Володимира Гройсмана
Прем'єр Володимир Гройсман до середини травня обіцяє підготувати план антикризових заходів для країни
Програма діяльності уряду Володимира Гройсмана хоч і з труднощами, але була прийнята в день його призначення на посаду прем'єр-міністра – 14 квітня. Таким чином, він отримав річний імунітет від звільнення. План його дій досить загальний і неконкретний, хоча у Гройсмана, як основного кандидата в прем'єрське крісло, було як мінімум кілька тижнів для напрацювання покрокової "дорожньої карти" реформування країни. Новий глава уряду і його міністри мають намір зосередитися на реалізації реформ за 18 напрямами - від змін в Конституцію "у повному обсязі" до запуску системи медичного страхування. Чого чекати Україні від нового складу Кабміну - в матеріалі РБК-Україна.
До середини травня уряд Володимира Гройсмана взяло на себе зобов'язання "підготувати та подати операційний план антикризових заходів до кінця 2016 року". Це стане доповненням до програми діяльності Кабміну, яку депутати змогли затвердити лише з третьої спроби в день призначення прем'єр-міністра та його Кабінету - 14 квітня.
Затвердження цього плану дій було одним з вимог Гройсмана. Таким чином, він отримав на рік імунітет від звільнення.
Основний аргумент депутатів - "голосувати за те, чого не бачив", та ще й з порушенням регламенту, складно. Лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко РБК-Україна заявила, що навіть у сесійній залі безпосередньо перед голосуванням не всі отримали документ. "Можливо, паперу не вистачає, не всім роздали взагалі цю програму. Тому я не знаю, як люди голосують", - наголошувала Тимошенко.
Депутати обурювалися того, що документ не був розглянутий і затверджений урядом. Хоча члени Кабміну підтверджували РБК-Україна, що перше рішення, прийняте новим складом міністрів, не виходячи зі стін парламенту, стала саме програма діяльності.
"Засідання Кабміну було після призначення, після того як всі ми прийняли присягу, прямо в ложі уряду. Можна навіть підняти відеоматеріали. Ми зібрали засідання уряду, проголосували за програму. Ми побачили її ще напередодні, кожен міг внести туди пропозиції. Тобто, ми програму бачили, ми її затвердили і відразу передали у Верховну Раду", - говорив РБК-Україна віце-прем'єр Павло Розенко.
На думку Михайла Папієва ("Опозиційний блок"), документ, який, по суті, дає уряду індульгенцію на рік, повинен писатися більш відповідально, "виходити з нинішніх реалій життя і давати відповідь на виклики, які формує сьогоднішній день". Варто відзначити, що досі програма діяльності Кабміну не оприлюднено на сайті Верховної ради.
РБК-Україна проаналізувало той документ, на підставі якого депутати голосували в сесійній залі. "Програма…" - загальна, в ній немає конкретики, термінів реалізації і відповідальних за той чи інший напрямок.
Кабмін має намір зосередитися на виконанні реформ за 18 напрямами - від змін в системі нацбезпеки і оборони до реалізації ефективних заходів управління екологією.
"У програмі є логіка подальших дій, куди ми повинні йти, а як іти, то по кожному напрямку повинна бути чітка дорожня карта, з чіткими кроками", - пояснював РБК-Україна міністр закордонних справ Павло Клімкін.
Хоча у Володимира Гройсмана була можливість більш якісно підготуватися. Ще 24 березня, коли БПП остаточно визначився з кандидатурою Володимира Гройсмана на посаду прем'єр-міністра замість Арсенія Яценюка, тоді ще спікер парламенту обіцяв представити програму діяльності свого Кабміну. Тоді він обмежився лише презентацією свого бачення.
У цілому складова затвердженого документа - виконання зобов'язань, передбачених Угодою про асоціацію України з ЄС, договором про ЗВТ і з Меморандумом з МВФ. Тому більшість напрямків у "Програмі…" - продовження реалізації розпочаті урядом змін Яценюка.
РБК-Україна пропонує читачам ознайомитися з ключовими параментрами урядової програми
Володимир Гройсман, як і його попередник Арсеній Яценюк, налаштований на реформування системи нацбезпеки і оборони за стандартами НАТО. Також обіцяє створити ефективну модель мобілізаційної підготовки та набору на військову службу. Однак про продовження проекту "Стіна" у програмі нового уряду вже мова не йде. Крім того, за рік Гройсман хоче завершити реформу МВС, перетворивши його в цивільний орган з формування державної політики у сфері правоохоронної діяльності.
У той же час у своєму плані дій на рік Гройсман поки не згадує про створення зарплатного фонду з залученням коштів ЄС, хоча від зобов'язань підвищувати рівень доходів не відмовляється. У документі йдеться про оптимізацію структури держорганів влади, ліквідації "функціональних конфліктів і дублювання повноважень", однак на практиці в уряді збільшилася кількість віце-прем'єрів, з'явилося навіть нове міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішніх переміщених осіб. Має намір Гройсман і реанімувати інститут Держсекретарів Кабміну і міністерств. Хоча це і так передбаченно законом "Про державну службу", нова редакція якого вступить в силу з 1 травня.
Продовжить новий прем'єр-міністр Володимир Гройсман і політику дерегуляції. У пріоритетах - захист прав інвесторів та кредиторів. Також обіцяє, що буде прийнята нова редакція Податкового кодексу з удосконаленими процедурами контролю за трансфертним ціноутворенням, непрямі методи оподаткування, автоматизована система управління ризиками і персональна відповідальність контролюючих органів. На думку Гройсмана, прискорити економічний розвиток країни допоможе прозора приватизація.
Одними з ключових завдань, які поставив перед собою новий кабінет - завершення розпочатої ще при уряді Арсенія Яценюка реорганізації НАК "Нафтогаз України" та реформування застарілої системи тарифоутворення. Втім, якщо попередній Кабмін анонсував конкретні кроки по впровадженню системи стимулюючого тарифного регулювання, то в новій програмі - лише розпливчасті формулювання. При цьому обіцянок знизити тарифи на ЖКГ ніхто не дає. Планує новий уряд приділити особливу увагу і формуванню ефективної житлової політики: поліпшити управління багатоквартирним житлофондом і впровадити енергоефективні стандарти будівель. Але про це говорять вже останні 5 років.
Новий міністр інфраструктури Володимир Омелян - виходець з команди попереднього керівника відомства Андрія Пивоварського. Тому багато в чому погляди на реформи в галузі у них збігаються. Як і попередній уряд, чиновники мають намір продовжити реформу "Укрзалізниця", підписати з ЄС угоду про єдиний авіапростір, а також модернізувати інфраструктуру аеропортів і залучити інвестиції в порти. Правда, на відміну від кабінету Яценюка, міністри Гройсмана не обіцяють проведення дерегуляції системи керування пасажирськими перевезеннями та лібералізацію міжнародних перевезень.
В аграрному секторі уряд традиційно обіцяє підтримувати виробників. Однак аграрії за весь час української незалежності так і не отримали більш ефективної допомоги, крім спецрежиму з ПДВ, який з цього року вже частково скасовано. Як і Яценюк, Гройсман обіцяє відкрити ринок оренди землі, а також надавати пільгове кредитування фермерів.
До формування програмних положень реформи охорони здоров'я уряд Яценюка підійшло більш конкретно, ніж новий Кабмін. Разом з тим, наступність у проведенні реформ чиновники мають намір зберегти. Зокрема, Кабмін не відмовився від ідеї запровадження гарантованого державного безкоштовного пакету медичної допомоги. Однак її суть поки що ховається за малозрозумілою фрази "впровадження ринкових механізмів надання гарантованих державою медпослуг". Разом з тим, у новій програмі жодного слова не сказано про запровадження механізму часткового відшкодування з бюджету цін на ліки в аптеках (реімбурсації). Хоча кабінет Гройсмана знову повернувся до обіцянки про запровадження в Україні загальнообов'язкового державного медичного страхування.
Плани уряду Яценюка і Гройсмана у сфері освіти істотно різняться. Новий Кабмін обіцяє забезпечити доступність дошкільної освіти та допомагати розвитку ринку дошкільних навчальних закладів. Тоді як чиновники Яценюка мали намір лише розробити законопроект "Про дошкільну освіту", який дозволив би збільшити кількість дітей-учнів на 10%. У програмі Гройсмана також відсутні плани по створенню мережі навчальних закладів для дітей з особливими потребами. Крім того, ні слова не згадується про обіцянки попереднього уряду модернізувати систему вищої освіти до 2020 року. Разом з тим, Гройсман планує продовжити надання вузам фінансової та академічної автономії.
Питань соціального захисту мало приділялося уваги в програмі Яценюка, так і Гройсмана. Уряд Яценюка спробував ввести другий рівень накопичувальної пенсійної системи, але парламент навіть не приступив до розгляду відповідного законопроекту. На пенсійну реформу планує зробити акцент і Кабмін Гройсмана. Крім того, в соціальній сфері Яценюк обіцяв переглянути порядок надання житлових субсидій, відновити програму підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, прийняти Трудовий кодекс, легалізувати діяльність домашніх працівників. Втім, до цього так справа й не дійшла. Над монетизацією соцдопомоги думають і нові міністри.
Текст програми Кабінету Міністрів Володимира Гройсмана, затверджений 14 квітня:
