Продається найменша держава в світі
Власники найменшої в світі країни, князівства Силенд, виставили свою квазідержаву на продаж. Силенд розташовано на платформі, встановленій в 7 милях від узбережжя Англії: років Другої світової війни на ній було встановлено британську протиповітряну батарею. Згодом платформу площею близько 1 тис. кв. м власті залишили, і вона виявилася нікому не потрібною до 1967 р. Того року на ній оселився майор британської армії у відставці Педді Рой Бейтс і оголосив себе князем території, а власне її незалежною державою - на тій підставі, що "будь-яка група людей, розчарованих у деспотичних законах і обмеженнях держав, що існують, може оголосити незалежність у будь-якому місці, що не підпадає під іншу суверенну юрисдикцію", розповідає Бі-Бі-Сі. Того часу територіальні води Сполученого Королівства поширювалися на 3 милі, і стара платформа справді перебувала поза юрисдикцією англійських судів, які 1968 р. винесли відповідну ухвалу, після чого у Силенда з'явилося національне гасло: E Mare Libertas (Свобода з моря). Згодом, 1987 р., територіальні води Великобританії поширилися на 12 миль від берега, і Силенд став мов би анклавом, проте своєї незалежності не втратив, хоча держава протягом усього цього часу так і залишається невизнаною, тобто не належить до ООН та інших міжнародних організацій. Не визнає існування Силенда й уряд Великобританії, однак, не вдається до жодних зусиль щодо його ліквідації або захоплення, на відміну від якогось німецького бізнесмена, який 1978 р. спрямував на платформу групу голландців, - нібито для ділових переговорів. Проте насправді вони захопили владу в Силенді і викрали сина князя Роя. "Незабаром Рой повернув острів під свій контроль за допомогою відданих людей і захопив нападників як військовополонених", - мовиться в історичному нарисі цієї квазідержави. Від 1969 р. тут випускають власні поштові марки і паспорти, а наприкінці ХХ сторіччя на платформі встановили могутні інтернет-сервери, які, - завдяки географічній близькості до Сполученого Королівства з одного боку і юридичній незалежності з іншої - стали приносити князеві і його сім'ї непогані прибутки. Проте в червні 2006 р., як мовиться на сайті уряду Силенда, острів зазнав страшної пожежі, "яка знищила велику частину адміністративного центру країни і основний електрогенератор, що обслуговував її населення та уряд". Нинішньому голові держави, наслідному князеві Майклові, синові Педді Бейтса, було 14 років, коли було засновано Силенд. Тепер, вважає він, прийшов час продати державу. Власне він живе в англійському графстві Ессекс, а на свої володіння літає зазвичай вертольотом. "Моєму батькові зараз 85, матері - під 80, а мені 54. Я думаю, проект потребує деякого оновлення", - говорить князь. Майкл Силендський додає, що на контакт із його сім'єю вже виходили іспанські торгівці нерухомістю, що спеціалізуються на торгівлі островами. Ця компанія, Inmonaranja, оцінила Силенд в 750 млн євро. Власне Майкл, проте наразі не говорить, якого роду гроші здатні примусити його розлучитися з власним князівством. У його "мікрокраїні", говорить він, є житло, є офіси, електрогенератор і каплиця, - "все те, що є в звичайному невеликому селі". Силенд, додає наслідний князь, завжди привертав до себе увагу; про нього говорили з підозрою та із захопленням. "Колись нас вважали чимось на зразок Куби коло східного узбережжя Англії. Думали, що ми ховаємо у себе ракети або щось таке - і це попри зразкову військову історію мого батька", - говорить він.
