Продається все, або чому в Україні буксує реформа держзакупівель

Продається все, або чому в Україні буксує реформа держзакупівель
Весь бізнес чекає від глави МЕРТ Айвараса Абромавичуса адекватних пропозицій щодо реформи процедури держзакупівель
Державні закупівлі в цивілізованій державі - це сотні мільйонів, зекономлені для бюджету країни. Державні закупівлі в Україні - це колосальні втрати для казни і відкати для конкретних осіб. Через непрозорість держзакупівель, бюджет недоотримував до 50 млрд грн на рік.

Державні закупівлі в цивілізованій державі - це сотні мільйонів, зекономлені для бюджету країни. Державні закупівлі в Україні - це колосальні втрати для казни і відкати для конкретних осіб. Через непрозорість держзакупівель, бюджет недоотримував до 50 млрд грн на рік.

За реформування пронизаної корупцією системи держзакупівель взялися в квітні 2014 року. Тоді Верховна Рада ухвалила закон про держзакупівлі, який, зокрема, дав можливість проводити допорогові тендери (товарів на суму до 100 тис. грн, робіт і послуг - до 1 млн грн) на електронних майданчиках.

Це стало головним поштовхом до появи тендерних спецплатформ. Сьогодні ці майданчики, разом з деякими найбільш прогресивними міністерствами, рапортують про успішну боротьбу з корупцією. Але в реальності все не так райдужно.

Почали за здравіє

Прогрес і правда є. На початку 2014 року декілька тендерних провайдерів об'єдналися в рух ProZorro (один з ідеологів проекту - організація Transparency International). Його завдання - популяризувати ідеологію електронних торгів, лобіювати інтереси учасників цього ринку, служити сполучною ланкою між замовниками та виконавцями.

До початку серпня кількість замовників на електронних майданчиках наблизилося до 300. За сприяння ProZorro було проведено понад 4200 тендерів. Загальна сума закупівель досягла 1,2 млрд грн - близько 0,5 % від загальної суми держзакупівель. Але процес пішов.

Одним з найбільших закупників сьогодні є Міноборони, яке перейшло на обов'язкові тендери в електронному форматі. Також послугами онлайн-майданчиків активно користуються Мінінфраструктури, Міненерговугілля та Міносвіти.

Міністр економрозвитку і торгівлі Айварас Абромавічус навіть заявив, що завдяки цьому бюджет економить до 20%. А підсумкова економія щорічно, після повноцінного переходу на електронні торги, складе майже 50 млрд грн. Ті самі, про яких говорила СБУ.

Цифри багатообіцяючі. Але вони недостатньо показові.

По-перше, на даний момент йде мова виключно про допорогові закупівлі. І невідомо, чи виправдає себе система, коли обсяги тендерів будуть складати мільйони і десятки мільйонів гривень.

По-друге, є чимало питань до того, як повинні проводитися електронні торги, коли вони перейдуть на "промислову" основу.

Зміни вже скоро?

В надрах Ради не перший місяць готуються необхідні законодавчі новації, які покликані встановити чіткі правила гри для до- і надпорогових закупівель. Але лобіювати ці зміни особливо ніхто не поспішає.

Хоча ринок квапить і вимагає відповідей на багато питань.

Наприклад, досі залишається предметом дискусії критерії відбору переможця. Один з варіантів - спиратися на ціну. Хто запропонував найкращі умови, той і переміг.

"Але мало хто замислюється, що через орієнтацію на вартість зростають ризики саботажу торгів. Адже на виконання замовлення впливає і репутація виконавця, і наявність у нього необхідних документів (сертифікатів, ліцензій), та технічних засобів, активів", - пояснив Олексій Стародубов, співзасновник платформи по електронних закупівлях Newtend.

Також однобокість при відборі залишає лазівки для корупції.

Не визначено параметри, за якими буде перевірятися надійність постачальників. Важливо, щоб підрядник зміг не тільки виграти тендер, але й виготовити продукцію, надати необхідні послуги, не зірвати замовлення.

"По ідеї, замовник зобов'язаний сам перевіряти інформацію з відкритих держреєстрів. Але краще, щоб Кабмін розробив порядок надання "єдиної тендерної довідки" (про її впровадження мова ведеться вже досить давно, - РБК-Україна)", - сказав РБК-Україна представник Transparency International Ukraine, незалежний експерт з питань держзакупівель Андрій Марусов.

Тоді, вважає Марусов, замовники будуть знати, з ким мають справу, і які ризики того, що його можуть "кинути".

Але гарантії потрібні і бізнесу, який буде брати участь у тендерах. Насамперед - платоспроможність.

Багато держпідприємства, які залежать від держдотацій, відчувають складнощі з ліквідністю і фінансово нестабільні. Не дивно, що підрядники побоюються неоплати невиконаних замовлень.

Повинен бути спрощений і доступ до тендерів. "Постачальники хочуть мати такий же простий доступ до держторгів, як і до тендерів приватних компаній", - сказала координатор ProZorro Христина Гуцалова.

Всі ревізійні процедури повинні відбуватися після того, як замовник вибрав заявку, і готовий мати справу з конкретним підрядником.

Не все так гладко

Ще одне гальмо на шляху електронних тендерів - невизначеність моделі, за якою в Україні будуть працювати держзакупівлі.

Грузинські експерти, які консультували уряд за даним напрямом, радили систему, прийняту в їхній країні: всі держзакупівлі проходять на одному майданчику, підпорядкованому Агентству державних закупівель.

Іншими словами, держава виступає монополістом. Але і недоліки такого підходу очевидні. Особливо в Україні, де тендери завжди знаходилися в чиновницьких руках.

Західна Європа, навпаки, дотримується децентралізованих моделей, де операторів-майданчиків, які надають тендерні послуги, багато. Якусь подобу європейського досвіду намагається перейняти ProZorro.

Але багато експертів сходяться на думці, що Україні підійде гібридна модель.

"Є ряд товарів і послуг, які стосуються всіх центральних органів. За ним закупівлі можуть відбуватися централізовано, що дасть можливість мінімальної ціни закупівлі за рахунок обсягу та забезпечить контроль дотримання процедур. Разом з тим, специфічні замовлення є і в органів місцевого самоврядування, де держзакупівлі будуть проходити на своєму рівні", - сказала РБК-Україна член парламентського комітету з податкової і митної політики Оксана Продан.

Але навіть якщо слідувати принципам децентралізації, ProZorro або інша система, повинна отримати виразний статус - об'єднання або саморегулівної організації.

Навіть Європейський банк реконструкції і розвитку вже звернув увагу на те, що невизначена роль ProZorro створює ризики для всієї системи.

"Поки це "клуб за інтересами". Але після прийняття закону має з'явитися комерційна складова. Інакше система просто розвалиться", - пояснив Олексій Стародубов.

Тим більше, що вже сьогодні між учасниками платформи з'являються розбіжності. Не всі до кінця розуміють свої перспективи в даному проекті.

"Первісний запал пройшов і всі почали думати: а як заробляти? Як вчинити, якщо станеться те або це? І хоча ідеологів ProZorro можна тільки похвалити за ініціативність, на складні питання вони відповідати не квапиться. Їм головне показати обсяги, добитися прихильності міністерств. Однак про нас, як про фундамент проекту, особливо ніхто не думає. І це демотивує", - повідомив РБК-Україна на правах анонімності представник однієї з торгових платформ.

Втім, у Кабміні обіцяють до осені представити парламенту законодавчі зміни, які глава МЕРТ Абромавічус назвав революційними.

Головне, щоб революція була без крові і з користю для бюджету і бізнесу, який покладає на тендери великі надії.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся