Проблеми опалювального сезону 2015-16: борги і тарифи
МінЖКГ під управлінням Геннадія Зубка доведеться вирішувати ті ж проблеми, що і всім іншим до нього - покриття різниці в тарифах плюс неплатежі
В уряді Арсенія Яценюка проаналізували стан готовності енергетики і ЖКГ до майбутньої зими. Чиновники запевнили, що опалювальний сезон пройде без проблем. Але комунальні теплоенергетичні та водопостачальні підприємства готуються до погіршення фінансово-економічних показників і посилення боргового навантаження на галузь. Учасники ринку заявили про відсутність комплексної стратегії реорганізації, які можуть призвести до ще більшої стагнації комунального сектору. І за помилки чиновників будуть розраховуватися побутові споживачі.
Великі надії
Кабінет міністрів з оптимізмом очікує на опалювальний сезон. Так, міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ на своєму офіційному сайті повідомило, що за півроку було відремонтовано понад 16% (близько 4 тис.) котелень, замінено 16,7% магістральних теплових мереж (52,8 км), підготовлено 25,3% (1,3 тис.) центральних теплових пунктів.
У місцевих органів влади і чиновників залишається три місяці до початку опалювального сезону, щоб відремонтувати решту 17 тис. котелень, замінити понад 250 км мереж і підготувати до роботи і пікових навантажень понад 2 тис. теплових пунктів. У відомстві впевнені, що з поставленим завданням впораються.
"Як і щороку, так і цього року ми будемо готові до опалювального сезону. Зараз це більше завдання місцевої влади, оскільки вона повинна фінансувати заходи з підготовки з місцевих бюджетів, але й міністерство "тримає руку на пульсі". В зиму увійдемо за графіком", - запевнив РБК-Україна на правах анонімності високопоставлений чиновник Мінрегіону.
Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин теж переконував сьогодні, що країна спокійно переживе зиму. "Основне завдання у підготовці - це збільшення запасів енергоресурсів, збільшення грошових зборів, а також енергоефективність", - заявив Демчишин.
За його словами, в країні вже сформований достатній запас палива для того, щоб "увійти і пережити опалювальний період". Так, за 6 місяців року, в резерві 1,65 млн тонн вугілля. На початку року його запаси становили 1,45 млн тонн.
При цьому в цьому році Україна скоротила споживання електроенергії в середньому на 12%. З них левова частка економії пов'язана з падінням обсягів промвиробництва.
"Крім того, ми збільшили частку атомної енергетики в структурі генерації з 45,2% у минулому році - до 54,8%", - сказав міністр енергетики.
Втім, українські ТЕЦ знизили вироблення електроенергії. Частка їх виробництва скоротилася з 43,3% до 35,5% за перше півріччя 2015 р.
Оптимістично Володимир Демчишин оцінив ситуацію в газовому секторі. За його словами, зараз в ПСГ закачано 12,4 млрд куб. м. До кінця року цей показник планується збільшити до 19 млрд куб. м. "Необхідно близько 1 млрд дол. на закачування газу. І ми зараз ведемо переговори про надання такого кредиту з міжнародними фінансовими інститутами", - зазначив міністр.
"Населення істотно скоротило споживання газу на 21,3% ( 7,2 млрд куб. м.) в цьому році, а промисловість - майже на 43% (1,43 млрд куб. м). Всього країна скоротила споживання природного газу на 25% порівняно з 2014 роком, - також сказав Демчишин. - Я розумію, що споживання газу скоротилося за рахунок падіння обсягів промислового виробництва, зупинки хімічних підприємств. Але я хочу сказати, що є в цьому і суттєва частка енергозберігаючих технологій".
Нагадаємо, в червні глава "Укртрансгазу" Ігор Прокопів прогнозував, що в поточному році Україна скоротить споживання газу на 7 млрд куб. м - до 35 млрд куб. м.
Утім, повноцінно підготуватися до опалювального сезону, за словами Демчишина, заважає низький рівень розрахунків всіх категорій споживачів за природний газ та електроенергію. За даними Міненерго, генеруючі компанії розраховуються за спожите паливо всього на 57%, промисловість платить не більше 72%, населення - близько 78%, а комунальна теплоенергетика -77%.
Тільки за цей рік обсяг заборгованості за природний газ склав 8,6 млрд грн, таким чином збільшивши сумарні борги промисловості, теплоенергетиків і споживачів до 30 млрд грн. При цьому, 47% боргів припадає на промислові підприємства, а 35% - на теплоенергетиків.
"У "Нафтогазу" є всі законодавчі важелі впливу на ситуацію, аж до права відключати боржників", - підкреслив Володимир Демчишин.
Життя в борг
Представники сектору комунальної теплоенергетики та водопостачання не поділяють оптимізму уряду - вони очікують колапсу галузі. Теплопостачальні підприємства не знають, як їм впоратися з багатомільярдними боргами.
За даними НАК "Нафтогаз Україна", на 14 липня, заборгованість теплокомуненерго за спожитий ресурс становить майже 22 млрд грн, з урахуванням боргів попередніх періодів. Теплоенергетики звинувачують владу, недалекоглядна політика якої призвела до відсутності економічно обґрунтованих тарифів на тепло.
"Ще в липні минулого року нам в перший раз підвищили тариф до нібито економічно обґрунтованого рівня. Але насправді це не так. По-перше, тарифи де-юре діяли з 1 липня, а кожному підприємстві їх ще 2 місяці встановлював регулятор. Споживачі за ці місяці розраховувалися за тепло за старими тарифами, значить, ми знову набрали боргів за газ. Крім того, навіть при тому, що зараз тарифи покривають основні витрати, практично всі акумульовані на рахунках кошти ми віддаємо НАК на сплату багатомільярдних боргів попередніх періодів", - сказав президент міжгалузевої Асоціації "Укртеплокомуненерго" (об'єднує найбільші ТКЕ) Арсентій Блащук.
За його словами, істотно поліпшити ситуацію могло б списання чи реструктуризація боргів. "Якщо нам хоча б заморозили борги попередніх періодів, галузь змогла б "розправити плечі". У нас же ще 50% від суми боргу - це пеня і штрафи від "Нафтогазу", які тільки збільшують заборгованість. Зараз навіть ті поодинокі котельні, які перейшли на тверде біопаливо (пелети, тріска, деревина, - РБК-Україна) все заощаджене віддають за газ, а не вкладають у розвиток і зарплати", - зазначив Блащук.
Він також сказав, що ще однією значною проблемою є відсутність виплат різниці в тарифах. "Держава покриває нам різницю між нашими фактичними витратами і закладеними в тариф. В цьому році тарифна різниця ще не виплачувалася, і так кожен рік про ці виплати згадують тільки в кінці року. В результаті, ми весь рік збиткові, а в 4 кварталі за рахунок різниці демонструємо прибуток, у результаті ми платимо податок, а також авансовий платіж на наступний рік", - сказав Арсентій Блащук.
Невтішна ситуація і в секторі комунального водопостачання. Так, у червні борги водопостачальних підприємств за електроенергію виросли до 5,3 млрд грн - з 4,4 млрд грн у січні. Про це РБК-Україна повідомив директор асоціації "Укрводоканал екологія" (об'єднує найбільші водоканали України) Олександр Романюк.
"Діючі тарифи на воду обґрунтовані на 78-80%. Нам не виплачують тарифну різницю. Ми тільки домоглися від уряду того, що він затвердив виплату 2,9 млрд грн компенсації, але ще немає механізмів та порядків проведення цієї субсидії. Ми платимо багатомільярдні штрафи і пеню енергетикам, при цьому ми не можемо обкладати пенею недобросовісних споживачів, які не розраховуються за воду. Ми також працюємо з нульовою рентабельністю. Ситуація стає тільки гіршою і в підсумку може рано чи пізно погубити галузь водопостачання", - заявив Романюк.
Він уточнив, що щорічно підприємства направляють десятки листів в Кабмін і профільні урядові відомства, але це не дає результатів.
"В галузі необхідне нормальне регулювання, оскільки перекладання проблем в рамках децентралізації на місцеву владу ситуацію не рятує, - впевнений голова Федерації роботодавців ЖКГ України Олег Адамов. - У нас немає комплексного підходу до роботи галузі, відсутні виробничі норми, стандарти якості для споживача, норми роботи галузі. Крім того, відсутній облік втрат у мережах і на виробництві, не виконуються практично енергоефективні проекти, немає стратегії залучення територіальних громад до роботи ЖКГ. Не думаю, що галузь розвалиться, але такий шлях веде лише до регресу".
"Так триває з року в рік і ми недалекі від колапсу, оскільки в цьому році теплоенергетики не вкладали в заміну мереж і модернізацію обладнання. Це може обернутися катастрофою в будь-який момент, а заплатить за неї - споживач", - резюмував Арсентій Блащук.
