Щеплення для МОЗ: Україна провалила програму вакцинації населення

Із-за зриву програми вакцинації населення в Україні зростає загроза спалаху інфекційних захворювань Із-за зриву програми вакцинації населення в Україні зростає загроза спалаху інфекційних захворювань
В Україні зірвано урядова програма імунізації населення від інфекцій, яка повинна була діяти у 2009-2015 роках. До такого висновку прийшли фахівці Рахункової палати (РП), які проаналізували її фінансування і хід виконання. Програма виявилася недофінансована. У СП упевнені, що з забезпеченням населення профілактичними щепленнями не впорався МОЗ. Саме з вини відомства не була організована вакцинація та не дотримані умови зберігання препаратів. В результаті, за час дії програми, рівень вакцинації населення знизився з безпечних 96% до 70%. Медики впевнені, що це загрожує спалахами давно забутих в Україні хвороб.

В Україні зірвано урядова програма імунізації населення від інфекцій, яка повинна була діяти у 2009-2015 роках. До такого висновку прийшли фахівці Рахункової палати (РП), які проаналізували її фінансування і хід виконання. Програма виявилася недофінансована. У СП упевнені, що з забезпеченням населення профілактичними щепленнями не впорався МОЗ. Саме з вини відомства не була організована вакцинація та не дотримані умови зберігання препаратів. В результаті, за час дії програми, рівень вакцинації населення знизився з безпечних 96% до 70%. Медики впевнені, що це загрожує спалахами давно забутих в Україні хвороб.

суха мова цифр

За останні 6 років Міністерство охорони здоров'я не змогло забезпечити у повному обсязі профілактику інфекцій. Про це свідчать дані Рахункової палати, яка провела аудит використання державних коштів, виділених на реалізацію Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роках.


Із запланованих 2,9 млрд гривень МОЗ, на виконання програми вакцинації населення, отримав 2,3 млрд гривень. В результаті потребу в імунобіологічних препаратах для профілактики інфекцій, які включені до календаря профілактичних щеплень, була максимально забезпечена лише у 2009 році - на 82%. З кожним роком цей показник зменшувався, і в 2014 році досяг мінімуму - 37%. У 2015-му показник піднявся до 65%.

За час дії програми, за даними МОЗ, значно погіршився і рівень охоплення щепленнями населення. Якщо в 2007 році були щеплені близько 96% громадян, то вже в минулому році трохи більше 70% українців пройшли вакцинацію.

Згідно зі звітом, в 2015 році щепленнями від туберкульозу було охоплено близько 30% населення, від кашлюку, дифтерії, правця - близько 27%, гепатиту В - 23,1%, гемофільної інфекції - 39,1%, кору, паротиту і краснухи - 53,4% і поліомієліту, навіть незважаючи на проведену додаткову імунізацію, 70,3%.

Експерти Рахункової палати, посилаючись на фахівців "Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.. Громашевського НАМН України", стверджують, що поступове зростання не вакцинованого населення призведе до втрати контролю за епідемічним процесом всіх інфекцій і загрожує переходом до того, що епідемічна ситуація в країні може виявитися некерованим. При цьому прямуєте зазначити, що у СП упевнені -- МОЗ не володіє повною інформацією про стан популяційного імунітету у відношенні інфекцій, з якими держава бореться за допомогою вакцинації. Простіше кажучи, на які хвороби у нас є імунітет, а на які – ні.

Так, аудитом Рахункової палати встановлено, що протягом 2009-2015 років на регіональному рівні моніторинг популяційного імунітету проводилося тільки по 6 з 10 інфекцій, визначених календарем профілактичних щеплень. Але навіть у цьому випадку для дослідження залучалися не всі вікові групи населення.

є Претензії не тільки до кількості щеплених українців, але й до того, якої якості були ці вакцини. У звіті наголошується, що держпідприємство "Укрвакцина" (займається доставкою вакцин по Україні, - ред.) в 2013-2015 роках не забезпечило доказів дотримання умов "холодового ланцюга" (температурного режиму) під час поставки всіх централізовано закуплених вакцин. Не дотримання параметрів зберігання та постачання може згубно позначитися на якості вакцини.

наприклад, мова йде про доставку вакцин в медустанови з допомогою авторефрижераторів. "Температурні показники в них контролюються тільки водієм-експедитором на дисплеї в режимі реального часу, що не забезпечує доказовості дотримання умов "холодового ланцюга". При отриманні вакцин в температурних довідках фіксується температура в авторефрежераторе на момент передачі. Відомості про наявність інших засобів, за допомогою яких проведено контроль за дотриманням температурних умов при транспортуванні, в цих довідках відсутні", - зазначено у звіті Рахункової палати.

Хто винен?

У Рахунковій палаті впевнені, що причини зриву програми імунізації українців слід шукати не у відсутності достатнього державного фінансування, а в діях МОЗ. "МОЗ, як державним замовником Загальнодержавної програми, на всіх етапах її виконання не було забезпечено належної організації роботи щодо реалізації передбачених заходів, а також не організовано належної співпраці з центральними і місцевими органами виконавчої влади", - зазначено у звіті Рахункової палати.

У МОЗ РБК-Україна отримати відповідь на претензії Рахункової палати не вдалося. Відреагувавши на відповідний запит видання від 1 серпня, у відомстві змогли лише уточнити інформацію про наявність вакцин в Україні на кінець липня. В. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун відмовилася відповісти на питання РБК-Україна.

Втім, у розпорядженні РБК-Україна опинилася інформаційно-аналітична довідка МОЗ за звітом Рахункової палати, підготовлена для членів парламентського комітету з питань охорони здоров'я.

Згідно з документом, МОЗ пояснює невиконання держпрограми браком фінансування. У відповідь на зауваження в тому, що "Укрвакцина" не забезпечує дотримання умов "холодового ланцюга", в довідці зазначено, що контроль цих умов здійснюється на всіх етапах зберігання, транспортування, використання вакцин.

"Фактів порушення зазначених умов в останні роки, в т. год. за період дії програми не було, що підтверджено довідками за результатами міжнародного аудиту, проведеного фахівцями ВООЗ і ЮНІСЕФ в 2012-2013 роках", - зазначається у відповіді для профільного парламентського комітету.

За даними МОЗ, ситуація з поставками вакцин у цьому році почала стабілізуватися. В рамках держзакупівель цих препаратів міжнародними організаціями вже здійснені перші поставки вакцин, зокрема, для профілактики гепатиту В, гемофільної інфекції типу b, «Пріорикс» (кору, паротиту та краснухи), «Пентаксим» (кашлюку, дифтерії, правця, гемофільної інфекції та поліомієліту), сказу.

Але проблеми залишаються з поставками інших вакцин, наприклад, використовуються для профілактики туберкульозу.

Швидка реакція

Головний дитячий імунолог Києва Федір Лапій підтверджує інформацію з недофінансуванням програм імунізації. "З 2008 року у нас дефіцит фінансування імунопрофілактики приблизно 25%. У 2014 році дефіцит фінансування був майже 50%", - заявив він нещодавно журналістам.

Однак причина низького рівня вакцинації криється не тільки в дефіциті коштів. "Реалізація програм ускладнювалася з-за масових відмов батьків від вакцинації своїх дітей. За даними ЮНІСЕФ, 44% батьків роблять вибір на користь відмови від вакцинації, грунтуючись на інформації в медіа", - пояснив РБК-Україна голова правління "Батьки за вакцинацію" Тимофій Бадіков.

На його думку, зараз необхідно проводити потужну інформаційну кампанію для створення позитивного іміджу вакцинопрофілактики.

Крім того, підвищити рівень вакцинації могло б застосування інструментів ювенальної юстиції. "Коли дитина не захищений, він наражається на небезпеку хвороби, яка може забрати життя. Тут як раз сектор відповідальності ювенальної юстиції. Подібні інциденти існують в світі. У Бельгії батьків, які відмовляються від вакцинації, викликають до суду. У нас немає прецедентів, коли батьків з-за їх недбалого ставлення притягали до суду", - каже Федір Лапій.

По всій видимості, у МОЗ намір кардинально змінювати ситуацію. Так, в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун нещодавно заявила, що відомство ініціює проведення засідання Ради національний безпеки і оборони щодо низького рівня вакцинації в країні. За її словами, відповідне прохання була спрямована на ім'я президента Петра Порошенка та секретаря РНБО Олександра Турчинова у вівторок, 2 серпня.

Поки в МОЗ чекають відповіді, ситуація з рівнем вакцинації залишається критичною. За словами Уляни Супрун, станом на 1 липня, від туберкульозу щеплено лише 11,5% дітей віком до року, 39% - поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правця - менше 2%, гемофілії - 4%.

Головний імунолог столиці Федір Лапій вважає, що із-за низького охоплення вакцинацією в найближчі роки можна очікувати підвищення захворюваності на кір, кашлюк і дифтерію, а також туберкульоз у дітей раннього віку.

"Останній підйом захворюваності на кір був у 2011-2012 роках. Цілком очевидно очікувати підвищення захворюваності в 2016-2017 роках. Тому, чим більше в Україні буде нещеплених дітей від кору, тим більше їх захворіє, - розповів РБК-Україна Федір Лапій. - За статистикою, приблизно один випадок на тисячу хворих на кір призводить до ураження нервової системи у вигляді енцефаліту і одного смертельного випадку. Тому чим більше у нас буде хворих на кір, тим більше буде уражень нервової системи та більше смертельних випадків".

За його ж даними, підвищення захворюваності кашлюку відзначається кожні три-чотири роки. "Він особливо небезпечний для дітей віком до одного року. При рівні вакцинації 90-95% в Україні відзначалися поодинокі смертельні випадки від цього захворювання. Разом з тим, зараз, при низькому рівні вакцинації, вони почастішали. Приміром, з початку цього року тільки в Дніпропетровській області було відзначено 4 смертельних випадки від коклюшу", - розповідає він.

Його також непокоїть ситуація з вакцинацією від краснухи: "Коли в країні не проводиться вакцинація від цього захворювання серед дітей, то варто очікувати зростання краснухи серед вагітних. Це може призвести до так званого синдрому вродженої краснухи з дуже важким пошкодженням плоду".

On Top