Під прицілом. Як Рада намагається легалізувати вогнепальну зброю

Парламент впритул наблизився до легалізації вогнепалів для цивільного населення. Відповідний законопроект від правлячої партії вже внесено до порядку денного. Але ця ідея подобається далеко не всім. Хто і чому гальмує відкриття ринку зброї – в матеріалі РБК-Україна.

Україна залишається єдиною європейською державою, де законодавчо не врегульовано обіг зброї у населення. Лише певні категорії громадян, наприклад помічники депутатів і журналісти, можуть отримати дозвіл на травматичну зброю. Всі решта – виключно на довгоствольну мисливську, для самооборони її застосовувати практично неможливо.

За даними Міністерства внутрішніх справ, легально у населення є вже близько 1,2 млн "стволів", але відсутність єдиного закону створює плутанину при його використанні. Війна на Донбасі і зростання злочинності тільки погіршили ситуацію – добути смертоносний пристрій будь-якого калібру для зловмисників стало набагато простіше. Для законослухняних громадян ситуація в кращу сторону так і не змінилася.

Питання легалізації вогнепалів активізувалося зі зміною влади в 2019 році. Президент Володимир Зеленський і голова Верховної ради Дмитро Разумков публічно так і не підтримали цей процес, але вже в перші дні роботи в новому парламенті з'явився проект закону про обіг зброї. Його автором був депутат від "Слуги народу" Ігор Фріс. До голосування справа не дійшла, документ не пропустив профільний комітет.

Через рік Фріс і ще 42 депутата від "СН" підготували новий законопроект. У нього куди більше шансів отримати достатню підтримку в сесійній залі. Не в останню чергу завдяки відкритій підтримці Міністерства внутрішніх справ. Але окремі його норми, з побоюванням зацікавлених сторін, можуть підірвати довіру до всієї реформи.

Затяжне протистояння

Голова "Української асоціації власників зброї" (УАВЗ) Георгій Учайкін стверджує, що перший проект депутата Фріса в 2019 році був підготовлений експертами асоціації, що нібито категорично не сподобалося МВС.

Закон тоді так і не прийняли. Сторони домовилися об'єднати зусилля і працювати над компромісним варіантом. Так з'явилася спільна робоча група.

"Конструктив цієї роботи зник буквально після першого засідання", – резюмує Учайкін в коментарі РБК-Україна. За його словами, експертів УАВЗ фактично усунули від прийняття рішень, а їхні думки та зауваження повністю проігнорували.

У підсумку робоча група у листопаді 2020 року на чолі з тим же Фрісом зареєструвала в Раді новий законопроект про зброю під номером №4335. Учайкін вважає, що цей документ розроблено в інтересах МВС, а не власників зброї.

Сам Фріс не входить в профільний комітет і раніше працював нотаріусом в Івано-Франківську. Але каже, що збройна тема для нього "сімейна" і він в ній цілком компетентний. Звинувачення в роботі в інтересах відомства Арсена Авакова нардеп відкидає.

"У мене багато років є і нарізна і гладкоствольна мисливська зброя. Але основною рушійною силою і джерелом натхнення для законопроекту є мій тато – Фріс Павло Львович. Він професор і доктор наук, який багато років займається питаннями зброї", – пояснив депутат у розмові з РБК-Україна.

Він додав, що зараз його батько консультує комітет Верховної ради з питань правоохоронної діяльності.

У будь-якому випадку, і новий варіант законопроекту про зброю не вдалося швидко провести через парламент. Після заходу в Раду ветеран війни на Донбасі Андрій Шараськін (фракція "Голос") зареєстрував альтернативний документ №4335-1. Він визнає, що цей проект закону повністю підготовлений "Українською асоціацією власників зброї".

У підсумку обидва законопроекти були включені в порядок денний засідання Ради на початок лютого. Але, як зазначило джерело РБК-Україна в монобільшості, істотні протиріччя, озвучені авторами цих документів, швидше за все не дозволять прийняти жоден з них.

Диявол у деталях

Чим же кардинально відрізняються два законопроекти на одну і ту ж тему? На перший погляд багато положень у документах схожі. Так, зброя для легалізації групується за видами: автоматична, травматична, бойова короткоствольна та довгоствольна (мисливська).

Для отримання права на володіння кожним видом зброї, крім автоматичної, для фізосіб з'явиться віковий ценз і необхідність проходження медкомісії, а іноді і спеціальних курсів. Також у претендента не повинно бути адміністративних стягнень і проблем з правоохоронними органами.

"Законопроекти відрізняються тільки однією річчю – наш забороняє до певного часу, до розробки окремого закону, приховане носіння зброї. У всьому іншому законопроекти фактично однакові", – пояснив виданню Фріс.

У Міністерстві внутрішніх справ підтверджують, що саме цей момент критично важливий для силовиків. На даний момент неможливо допустити перебування озброєних цивільних на вулицях, переконаний начальник департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко.

Пістолети, за його словами, можна буде використовувати тільки для захисту оселі. "Зброя потрібна для самозахисту, так. Але для самозахисту місця проживання людини", – сказав він РБК-Україна.

Автор альтернативного законопроекту Шараськін називає це твердження абсурдним. "Це означає тільки одне, що злочинці можуть відчувати себе спокійно – спротиву їм на вулицях ніхто вчиняти не буде", – каже депутат від "Голосу".

Учайкін наводить статистику правоохоронних органів, згідно з якою лише 1,24% вбивств за останні шість років здійснювалися з допомогою вогнепальної зброї. Він стверджує, що цивільні зі зброєю на вулицях не тільки не додадуть небезпеки для суспільства, але і дозволять зменшити кількість злочинів.

Роль для МВС

Законопроект від "Слуги народу" передає Міністерству внутрішніх справ фактично всі повноваження по контролю і видачі дозволів на зброю. Зараз цим займаються спеціальні підрозділи поліції.

Сам реєстр власників "стволів" також буде у МВС. В альтернативному законопроекті його пропонують віддати Мін'юсту. Шараськін стверджує, що силовики часто підтасовують дані в реєстрах або безпідставно обмежують до них доступ.

У той же час Фріс говорить, що Міністерство юстиції офіційно заявило депутатам, що не хоче вклинюватися в цей процес і не має можливості вести "збройовий реєстр". А ось МВС охоче погодилося.

"Ніхто крім МВС в цивільному суспільстві не має справи зі зброєю. Ніхто крім МВС не має справи з вогнепальними пораненнями і випадками застосування зброї. Кому ще вести цей реєстр, як не нам? Мін'юст? Там є хоч один експерт, який відрізняє один вид зброї від іншого?", – говорить Артем Шевченко.

Крім реєстру власників "стволів", МВС за задумом депутатів від "Слуги народу" отримає цілий спектр повноважень. Серед них видача та анулювання дозволів на зброю, перевірка умов її зберігання, формування кулегільзотеки, ліцензування охоронних і збройових фірм і інше.

Георгій Учайкін впевнений, що законопроект Фріса ще й фактично лобіює придбання громадянами травматичних пістолетів, які виробляє підприємство "Форт" (ним володіє МВС). Умови для отримання права на таку зброю прописані максимально м'які – вік не менше 21 року, меддовідка і відсутність судимостей.

В альтернативному документі "травмати" навпаки пропонують фактично зрівняти з бойовою зброєю. Потенційним власникам запропонують пройти навчальні курси. Більш того, отримати право на таку зброю громадянин зможе з 25 років, якщо вже до цього не менше п'яти років володів дозволом на, приміром, мисливську рушницю.

Таким чином, на думку Учайкина, складні умови отримання "травмата" відлякають більшість бажаючих. Зате інші будуть ставитися до отримання і використання бойової зброї більш відповідально.

"Ніяких корупційних ризиків в цьому немає. Це абсолютно логічний і нормальний механізм, в більшості країн світу саме органи правопорядку цим займаються, а також ведуть відповідні реєстри", – захищає свій законопроект депутат Ігор Фріс.

Він підкреслює, що закон потрібен в першу чергу для того, щоб поставити на облік близько 1,3 млн одиниць короткоствольної нарізної зброї, яка нелегально зберігається на руках у населення. Депутат заперечує, що його документ писався "під диктовку" МВС. У самому міністерстві все ж кажуть, що доклали до нього руку.

"МВС, природно, має відношення до цього законотворчого процесу", – підтверджує Артем Шевченко. У його відомстві наполягають, що саме проект закону "Слуги народу" повинен бути прийнятий в першому читанні, а потім його потрібно доопрацювати в правоохоронному комітеті.

В найближчій перспективі питання легального обігу зброї в Україні, вочевидь, все ж таки зрушить з мертвої точки. Усі зацікавлені особи, незважаючи на гострі суперечності, визнають, що далі залишати цю сферу без регуляції не має сенсу. Але цілком очікувано, що за вплив на цей процес, а згодом і на збройовий ринок розвернеться справжня боротьба.