Прийняти не можна провалити: як Рада почала змінювати виборчі правила

Парламент підтримав у першому читанні проект Виборчого кодексу Парубія, Ємця і Черненка - 226 голосів "за" з 226 мінімально необхідних

Вчора, 7 листопада, Верховна Рада схвалила одну з вимог протестувальників під парламентом – проект нового Виборчого кодексу. Правда, тільки в першому читанні. Якщо документ буде прийнятий і в цілому, то наступні парламентські, більше того - президентські та місцеві вибори можуть пройти за новими правилами. Що стосується парламентських виборів, то пропонується перейти від змішаної до пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Як голосувала Рада за зміну виборчого законодавства і чи є майбутнє у Виборчого кодексу, розбиралося РБК-Україна.

Нагадаємо, необхідність змінити правила виборчого законодавства прописана ще в коаліційній угоді, яка була підписана 27 листопада 2014 п'ятьма фракціями - БПП, "Народним Фронтом", "Батьківщиною", Радикальною партією і "Самопоміччю". У першому кварталі 2015 року тодішні коаліціянти повинні були змінити змішану виборчу систему виборів до парламенту на пропорційну.

"Відмову від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів у Верховну Раду України, за якою виборці зможуть голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)", - говорилося в документі. Однак, незважаючи на численні нагадування окремих депутатів про необхідність виконання цієї обіцянки, руки парламенту до цих документів дійшли тільки після початку акцій протесту під назвою "Велика політична реформа". Нагадаємо, протести почалися 17 жовтня з трьома вимогами: змінити виборче законодавство, зняти депутатську недоторканність і створити антикорупційний суд.

Після провалу трьох законопроектів щодо зміни виборчої системи ще минулого парламентського сесійного тижня у жовтні, у вівторок депутати відразу приступили до продовження розгляду питання - голосування за два виборчих кодекси.

Першим депутати розглянули проект Виборчого кодексу (3112 від 16 вересня 2015 року) нардепа Валерія Писаренка (група "Відродження"), а за ним - спікера Андрія Парубія та депутатів Олександра Черненка та Леоніда Ємця (3112-1 від 2 жовтня 2015 року). Варто зазначити, що висновки комітетів і на перший, і на другий проекти були готові ще в лютому 2017 року.

Обидва проекти Виборчого кодексу описують нові процедури проведення не тільки парламентських, але і президентських, і місцевих виборів. Зупинимося більш детально на перших.

Так, в проекті Писаренка пропонувалося, що у виборах могли брати участь тільки політичні партії. Отже, кожна політична партія повинна висунути по одному кандидату на кожен з 450 виборчих округів, на які була б поділена України. Проходив в Раду не переможець з округу, а ЦВК встановлювала б внутрішньопартійний рейтинг, залежно від того, скільки голосів виборців набрав би той чи інший кандидат від партії в окрузі. Тому, не партії, а виборці б встановлювали порядковий номер того чи іншого кандидата в списку партії. А в залежності від того, скільки відсотків підтримки отримувала б партія в цілому, визначалося б, скільки місць у парламенті вона отримує. Навіть якщо на певному окрузі переміг кандидат від певної партії, а партія не подолала виборчий бар'єр, такий кандидат не може стати депутатом. Причому, у своєму проекті кодексу Писаренко не запропонував, яким має бути виборчий бар'єр, зазначивши, що це питання для дискусії.

Що стосується проекту кодексу Парубія, Черненка і Ємця, то він був розроблений на основі проекту Виборчого кодексу, який ще в 2010 році, в Раді VI скликання, зареєструвала група депутатів на чолі з Юрієм Ключковським.

Так, проектом пропонується, що у виборах можуть брати участь тільки партії, але Україна ділиться на 27 виборчих округів. У кожному з цих округів партії висувають свої списки. Виборець голосує за одну з цих партій і за бажанням, за когось з кандидатів, кого партія висунула саме в цьому регіоні. Отже, саме виборець визначить рейтинг кандидатів у списках партій в кожному окремому окрузі. "В кожному з цих регіонів партії висувають свої списки, виборець обов'язково голосує за одну з цих партій і за бажанням, це вже добра воля, за когось із кандидатів, кого партія висунула саме в цьому регіоні, саме в цьому регіональному списку таким чином виставляючи рейтинг цим кандидатам. І це те, що говорив мій колега Писаренко, коли керівник партії не може вплинути на місце кандидата у списку на шанс його проходження, а на це впливає виключно виборець", - пояснював Черненко, представляючи проект. Також, як пояснив один з авторів проекту РБК-Україна, пропонується, що за кожною партією, яка пройде прохідний бар'єр (останній пропонується знизити з 5 до 4%), закріпити, наприклад, трійку гарантовано прохідних. Ці місця пропонується віддати лідерам партій, щоб вони не займалися виборами в окремому окрузі.

До розподілу мандатів допускаються політичні партії, які подолали 4 відсотки голосів. З кожного округу буде обиратися приблизно 16-17 депутатів. Тому, мандати будуть розподіляти між партіями на кожному окрузі окремо - залежно від того, яку підтримку отримала та чи інша партія на тому окрузі.

Розгляд проектів кодексів не викликав особливих дискусій. Депутати говорили про обіцянку в коаліційній угоді змінити виборчі правила, про загрозу політичної реклами і що робити, якщо жоден з кодексів не буде схвалений. Однак голова профільного парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич апелював, що таке виборче законодавство застаріле і поверне країну на десять років назад. До того ж, депутат вказував на недоречність зміни правил президентських виборів за рік до початку виборчої кампанії. "Там фактично змінюється модель виборів президента, уявіть собі, менше, ніж за рік до виборів, ми починаємо нову модель і реалізовувати її треба починаючи буквально за кілька місяців. Більш того, вводиться поняття фактично професійних виборчих комісій і для того, щоб стати членом комісії, недостатньо висуванців від партій або кандидатів, треба щоб ці люди пройшли відповідне навчання у вузах, які визначить Центральна виборча комісія, і отримають спеціальні ліцензії. Вдумайтеся просто в це. У виборах президента виявляються підписні листи, від яких ми відмовилися давним-давно. Ми пам'ятаємо ці тонни непотребу, які приносилися, і до чого доводила ця профанація", - заявив Князевич, коментуючи проект Парубія, Черненка і Ємця.

Крім того, пропонується, що кандидатом у президенти може бути особа, яка збере 300 підписів депутатів Верховної Ради та депутатів місцевих рад, але не менш ніж з двох третин регіонів країни.

Вже через годину парламент визначився, і підтримав проект кодексу Парубія, Ємця і Черненка. 226 голосів "за" з 226 мінімально необхідних забезпечили 68 депутатів від БПП (з 138), 56 депутатів з "Народного фронту" (з 81), 26 позафракційних (з 50), 26 з "Опозиційного блоку" (з 43), 20 з "Самопомочи" (з 25), 14 з Радикальної партії (з 20), 13 з "Батьківщини" (з 20), 2 з "Волі народу" (з 19) і один з "Відродження" (з 26). Проект Писаренка підтримало лише 102 депутата.

У фракціях коаліції не під диктофон пояснювали кореспонденту РБК-Україна, що такі результати голосування стали несподіванкою. Адже 226 "за" ні в "Народному фронті", ні в БПП не збиралися давати. Завданням коаліції було провалити проект, однак не розрахували. Так, джерело в "Народному фронті" пояснює, що на фракції в понеділок увечері було прийнято рішення дати голосів по максимуму, щоб створити видимість, що НФ за "відкриті списки". Пояснюють, ніхто не думав, що питання буде схвалене в першому читанні. "Було запропоновано, щоб фракція підтримала кодекс - все одно не вистачить голосів. Щоб потім тикати пальцями, що саме БПП не дали голосів. Ніхто не очікував, що Рада дасть 226", - сказав співрозмовник і додав, що шансів на схвалення кодексу у другому читанні немає. "Вони будуть подавати правки, допрацьовувати. Але це ні про що не говорить. Він буде завалений на другому читанні", - підсумовує співрозмовник.

"Помилилися. У другому читанні він буде завалений. Зроблять видимість, що попрацюють над ним, внесуть якісь правки", - пояснює вже депутат від президентської фракції, що побажав залишитися неназваним.

"Насправді, єдність є. Ви подивіться це голосування не в розрізі фракції, а в розрізі мажоритарників і списочників. І ви побачите, що списочники проголосували, а мажоритарники - у більшості ні. Слава Богу, якась частина мажоритарників проголосувала. Тому у нас є 226. Що це означає? Що шанси є. Буде важко. Все одно я вважаю, що скоріше "ні", ніж "так", але в цілому шанси є", - говорить заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко, який голосував "за" проект.

Так, не підтримала проект більша частина мажоритарників БПП, які і виступають проти зміни виборчих правил. Частина з них, наприклад, пройшли до парламенту як самовисуванці, а тільки потім увійшли до складу президентської фракції. Наприклад, як Тетяна Ричкова. Що стосується самовисуванців, то цей проект Виборчого кодексу не дозволяє їм участь у виборах. Однак не підтримали проект і мажоритарники, яких висувала партія БПП. Наприклад, брати Дубневичи - Ярослав і Богдан, Дмитро Лубинець, Іван Вінник та інші. У коаліції пояснюють таку реакцію мажоритарників небажанням останніх балотуватися за новими правилами.

Адже багато хто з мажоритарників потрапили в парламент через специфічну "роботу" з виборцями, вкладення коштів у інфраструктуру округу. А після змін виборчого законодавства з'являється конкуренція, адже за мандат боротиметься не менше 17 представників однієї партії (якщо 450 депутатів розділити на 27 округів, то від одного округу може бути обрано близько 16-17 депутатів). Крім того, зростає потреба вкладати більше коштів в округ. "Є група мажоритарників, які "підгодували" собі округи через гречку, лавочки, інвестиції і їх зовсім не радує, що вони повинні це робити в масштабі 17 разів більше. Ті, хто хотів купувати округ, і витрачали на це 3-10 мільйонів доларів, зараз перед перспективою робити це в 17 разів більше", - пояснює один з депутатів коаліції.

"Я не голосував за проект, і не буду голосувати в другому читанні. Багато мажоритарників, які проголосували за голову візьмуться", - пояснює виданню один з депутатів БПП з мажоритарників. В БПП кажуть, що мажоритарники заявили про свою позицію - не підтримувати таку версію проекту кодексу - ще ввечері у понеділок на засіданні фракції.

Утрималися від голосування і нинішній глава президентської фракції Артур Герасимов, і попередній Ігор Гринів (обидва пройшли за списком партії). Пізніше Герасимов пояснив РБК-Україна такі дії тим, що проект кодексу був "прописаний ще під Конституцію Януковича", причому не пояснив нюансів. "Це вже до фахівців", - додав він.

Чому не підтримали проект майже всім складом депутатські групи "Відродження" і "Воля народу" можна пояснити тим фактом, що їх сформували самовисуванці, яким пропонується заборонити брати участь у виборах. Інше питання, що якщо, наприклад, депутати з групи "Відродження" на наступних парламентських виборах балотуватимуться від партії "Відродження", а остання не проходить виборчий бар'єр, що цілком можливо, то жоден з цих кандидатів не отримує мандат, навіть якщо набере більше 50 відсотків підтримки в окрузі. "Я, зі своєї дзвіниці, на сьогоднішній день, за замірами, маю підтримку 60-70 відсотків людей. Але партія може не пройти. І тоді 60-70 відсотків людей, які хочуть віддати свій голос, залишаться за бортом і не будуть представлені у Верховній Раді", - пояснює виданню народний депутат від групи "Відродження" Антон Яценко, який не голосував за проект кодексу. Як варіант вирішення депутат пропонує повністю прибрати прохідний бар'єр. "У мене є великі сумніви, що цей законопроект стане законом. Я впевнений, що багато депутатів сьогодні хотіли показати, що вони демократичні. Йшла якась політична гра", - додає політик.

"Члени коаліції, а це фракція БПП і "Народного фронту", які кажуть, що у них є 226 людей, у яких в коаліційній угоді є зобов'язання щодо прийняття закону України щодо виборів народних депутатів за пропорційною системою з відкритими виборчими списками, вони сьогодні дали всього 124 голоси. Фактично вони підтвердили, що коаліції немає, і вони обманювали людей, коли обіцяли прийняти цей закон", - говорить народний депутат від фракції "Опозиційний блок" Михайло Папієв. Примітно, що більша частина депутатів "Оппоблока" віддали свої голоси "за" проект кодексу. Разом з тим, Папієв вважає, що голосування у другому читанні буде досить складним з огляду на те, що фракції коаліції влаштовує діюча змішана виборча система із збереженням мажоритарки. Співрозмовники в цій фракції запевняють, що насправді "Оппоблок" підтримав проект, оскільки партія поки що має значну підтримку. Отже, проходить виборчий бар'єр.

Інше питання, що проектом нібито передбачається поділ на округи в залежності від щільності населення регіонів. Тобто більше округів буде там, де велика щільність проживання населення. А схід і південь, де є підтримка "Опоблоку", як раз такі регіони.

Цікавий казус стався в "Батьківщині". Незважаючи на офіційну підтримку фракцією обох проектів кодексів, нібито насправді у фракції сподівалися, що жоден з них не пройде. "Вони - дурні. Вони дали 13 голосів і думали, що питання не пройде. Їм вигідна стара система - пропорційна і мажоритарна. Тому вони не хочуть нічого міняти", - пояснює на правах анонімності один з депутатів "Батьківщини".

Один з організаторів військового табору під Радою Єгор Соболєв вважає, що результату вдалося досягти завдяки тиску вулиці. "Якщо б люди не прийшли і не простояли під парламентом вже більше двох тижнів, причому в невеликій кількості, ніякого б рішення не було. Опір буде ще більше (під час голосування проекту в другому читанні, - ред.). Тому, нам потрібно ще краще організуватися і мати не сотні, а тисячі людей ", - говорить депутат.

Проте в коаліції вже прогнозують, що до проекту кодексу, може бути подано близько 10 тисяч поправок, тому процес його розгляду затягнеться. Отже, до другого читання проект можна очікувати вже на наступній сесії - в лютому-березні 2018 року.