Президент Казахстану збирається реформувати ОБСЄ
Казахстан заявив, що під час свого головування в Організації з безпеки і співробітництва в Європі він зосередить свої зусилля на питаннях безпеки в Азії і на перспективах розвитку регіону, а не на правах людини, передає ВВС.
Офіційне звернення глави Казахстану до 56 країн-учасниць ОБСЄ було розміщено сьогодні в Інтернеті. Президент Казахстану вперше звернувся до аудиторії не з телевізійних екранів, а з комп'ютерних моніторів.
Нурсултан Назарбаєв придумав для своєї діяльності на європейській арені девіз - "Чотири "Т": trust, tradition, transparency, tolerance (довіра, традиція, прозорість, толерантність). Десятилітня пауза з саммітом ОБСЄ є ілюстрацією того, що консенсусна основа Організації перебуває якщо не в кризовому, то, у всякому разі, стагнаційному стані.
Президент Казахстану не забув висловити критику на адресу організації, головувати в якій почала його країна, і закликав провести самміт ОБСЄ. Він заявив, зокрема, що Організація з безпеки і співробітництва в Європі протягом багатьох років дуже багато уваги приділяла західним цінностям. "Десятилітня пауза з саммітом ОБСЄ є ілюстрацією того, що консенсусна основа Організації перебуває якщо не в кризовому, то, у будь-якому разі, стагнаційному стані. У зв'язку з цим ми закликаємо країни-учасниці ОБСЄ підтримати ініціативу Казахстану про скликання зустрічі у верхах у 2010 році" , - сказав Нурсултан Назарбаєв.
На думку Назарбаєва, ОБСЄ стоїть зараз перед дилемою - перетворитися на структуру, що визнає "розмаїття світу в XXI столітті" або ж залишитися організацією, поділеної на блоки, коли Захід не хоче розуміти процеси, що відбуваються на Сході.
Тим часом, правозахисні організації виступили з різкою критикою рішення надати Казахстану головування в ОБСЄ. За їхніми словами, в країні для цього дуже погана ситуація з правами людини і цивільними свободами. У самому Казахстані головування в ОБСЄ представлено як велика перемога країни на міжнародній арені і результат мудрої політики президента Н.Назарбаєва.
Нагадаємо, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) раніше називалася Нарадою з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ). Її було започатковано як політичний консультативний орган, до якого ввійшли країни Європи, Центральної Азії та Північної Америки. В січні 1995 року вона набула статусу міжнародної організації.
Відповідно до Декларації Гельсінського самміту 1992 року, ОБСЄ розробила цілий ряд механізмів відрядження офіційних місій та особистих представників Голови ОБСЄ для встановлення фактів, подання доповідей, здійснення моніторингу та посередницьких функцій згідно зі своїми повноваженнями щодо врегулювання кризових ситуацій та запобігання конфліктам. За останні кілька років ОБСЄ вживала заходів стосовно Косова, Санджака, Воєводини, Скоп'є, Грузії, Естонії, Таджикистану, Молдови, Латвії, Нагірного Карабаху та Чечні. Починаючи з вересня 1992 року ОБСЄ здійснювала в Албанії, Болгарії, Хорватії, колишній Югославській Республіці Македонія, Угорщині та Румунії місії, покликані сприяти перевірці дотримання режиму санкцій (SAMs), введених ООН щодо Федеративної Республіки Югославія (Сербія та Чорногорія).
