Представник ЄЦБ: Списання грецьких боргів небезпечне для єврозони
Ініціатива, згідно з якою приватні кредитори добровільно погоджуються на списання частини суми боргу за грецькими облігаціями - це непотрібна і навіть небезпечна ідея, упевнений член керуючої ради Європейського центрального банку Атанасіос Орфанідіс. "Узгоджене в Брюсселі урізання основної частини боргу за грецькими держоблігаціями - це непотрібна і небезпечна - як для самої Греції, так і для всієї єврозони - ідея. Я все ще дотримуюся цієї думки", - заявив представник ЄЦБ в інтерв'ю кіпрським ЗМІ.
За його словами, цю ініціативу не можна назвати ефективною в боротьбі з борговою кризою. "Моя позиція така: списання частини суми по грецьких держоблігаціях не є ефективним чи дієвим методом виходу із суверенної кризи в єврозоні. На жаль, зараз спостерігається погіршення ситуації в регіоні, що, втім, було досить передбачувано", - зазначив Орфанідіс.
Він пояснив, що підштовхування приватних кредиторів до згоди на план європейських політиків (тобто згоди на значний обсяг списань по грецьких держоблігаціях), підриває довіру інвесторів до держоблігацій інших країн зони євро і змушує ринок побоюватися повторення "грецького" сценарію - вже з боргами інших держав регіону. "Ця стурбованість інвесторів уже вилилася у підвищення прибутковості за держоблігаціями країн єврозони. Ось чому колишній глава ЄЦБ Жан-Клод Тріше виступав проти цієї ідеї", - цитує слова Орфанідіса Reuters.
З думкою представника ЄЦБ згодні й експерти міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings, які в кінці жовтня ц.р. заявили, що рейтинги Греції (нині Fitch оцінює суверенний кредитний рейтинг Греції на позначці CCC, що означає "значний кредитний ризик") залишаться низькими, незважаючи на домовленість про добровільне списання приватним сектором 50% заборгованості за держоблігаціями країни (це передбачено планом порятунку, узгодженим лідерами ЄС на саміті в Брюсселі). Агентство вважає, що основних проблем країни дана ініціатива не вирішить: Афіни як і раніше будуть мати великий держборг і невисоку можливість його скоротити через слабке зростання економіки. Одночасно готовність Афін надалі проводити програму жорстких заходів економії може піти на спад.
Агентство вказало на кілька причин, за якими 50-відсоткове "прощення" грецького держборгу не зможе призвести до помітного зниження боргового навантаження країни. Офіційні кредитори Греції - держави єврозони, Міжнародний валютний фонд і Європейський центральний банк - зараз тримають більше третини грецького держборгу. При цьому вони не будуть брати участі в програмі. Комюніке ЄС ніяк не коментує питання про те, яка доля чекає держоблігації Греції, що знаходяться в руках ЄЦБ. Крім того, узгоджена програма порятунку Греції може одночасно "поховати" грецькі банки, що мають на руках великий обсяг держоблігацій і понесуть втрати в результаті 50-% списання за ним.
Раніше європейські лідери домовилися про добровільне списання приватними кредиторами 50% від суми боргу по грецьких облігаціях. Угода, досягнута з кредиторами, дозволить списати близько 100 млрд євро. Нині сукупний державний борг країни перед приватними і національними кредиторами складає близько 350 млрд євро.
Зазначимо, раніше канцлер Німеччини закликала країни союзу до більш чіткої фінансової дисципліни, заявивши, що в найближчому майбутньому фінансові операції проблемної Греції будуть взяті під особливий нагляд. Меркель також закликала банківський сектор Європи та інших країн взяти на себе великі збитки по грецьких облігаціях, що згодом було виконано. Меркель не уточнила розміру можливих збитків.
Зазначимо, що на початку листопада один з найбільших в США брокерських холдингів - MF Global - подав до нью-йоркського суду позов про банкрутство і захист від кредиторів. Керівництво компанії вимушене було піти на крайні заходи через великий обсяг списань за європейськими облігаціями. Це породило нову хвилю побоювань щодо того, що європейська боргова криза може перекинутися на світові фінансові ринки.
Нагадаємо, на тлі економічних проблем, у Греції загострилися і політичні. Після того як європейські лідери досягли консенсусу з приводу моделі надання фінансової допомоги Греції, її прем'єр-міністр Георгіос Папандреу оголосив, що в країні буде проведено референдум, на якому громадяни країни повинні погодитися або відкинути зовнішню допомогу республіці.
Ініціатива викликала паніку на світових фінансових ринках, роздратування у європейських політиків, а також розкол всередині правлячої партії Греції "Всегрецький соціалістичний рух" (ПАСОК). Опозиція зажадала відставки прем'єра і проведення дострокових парламентських виборів. Папандреу 9 листопада погодився покинути свій пост, а перед цим передумав проводити референдум.
Новий прем'єр Греції Лукас Пападемос у п'ятницю провів перестановки в уряді країни.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і ЄС виділили грецькій владі кредитну лінію у розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діяла програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Натомість керівництво Греції зобов'язався здійснити ряд заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи вкрай непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.
Зазначимо, Єврокомісія випустила прогноз, в якому говориться, що держборг Греції за підсумками 2012 р. може досягти 198,3% від ВВП країни в порівнянні з очікуваним показником в 162,8% ВВП за підсумками поточного року. Зараз розмір держборгу Греції складає близько 350 млрд євро.
