Голова Єврогрупи запропонував покроковий план боротьби з борговою кризою
Голова Єврогрупи Жан-Клод Юнкер запропонував 10 кроків для подолання боргової кризи в єврозоні. Покроковий план європейського політика передбачає в тому числі автоматичні санкції для систематичних порушників бюджетної дисципліни, розширення повноважень Єврокомісії та дивіденди для платників податків, що беруть участь у програмі порятунку банків, пише Reuters з посиланням на інтерв'ю Юнкера, опубліковане сьогодні в німецькій діловій пресі.
Першим кроком, на думку глави Єврогрупи, повинно стати надання Греції чергового траншу кредиту на 8 млрд євро, якщо це можливо. При цьому всі країни єврозони, включаючи Грецію, повинні продовжувати дотримуватися намічених планів бюджетної консолідації. Програма Юнкера передбачає автоматичні санкції для тих держав регіону, які повторно не досягли цільових показників щодо скорочення дефіциту бюджету.
Наступним кроком виходу з кризи має стати триступенева програма по рекапіталізації банків. На думку політика, у разі виникнення проблем з рівнем достатності капіталу європейським банкам слід спочатку постаратися залучити фінансування на ринку. Якщо це зробити не вийде, то в гру повинні вступити уряди європейських держав. Їм належить вирішити, які заходи вжити, щоб допомогти банкам. Оскільки "спасіння" кредитних організацій ляже на плечі платників податків, необхідно подбати про те, щоб вони (платники податків) мали з цього деякі переваги, вважає Юнкер.
"Ми не можемо просто так дати кредитним організаціям гроші. Той, хто надає капітал, повинен мати право голосу, брати участь у прийнятті рішень та управлінні банком, наприклад, бути присутнім в наглядовій раді, раді директорів і, відповідно, мати свою частку в прибутку", - резюмував європейський політик.
В цілому економіст вказав на необхідність зламати стереотипи поділу європейських країн на ті, що віддають гроші, і ті, що їх приймають. Тому необхідно розробити спеціальні програми зростання економік периферійних країн зони євро. При реалізації цих програм "проблемні" країни повинні отримувати адміністративну підтримку від "колег" по регіону.
В інтерв'ю економіст серед іншого висловився за більш суворе регулювання фінансової сфери і за введення податку на фінансові транзакції, що має стати ще одним кроком в програму виходу із кризи. На закінчення Юнкер наголосив на необхідності створення "економічного уряду" країн єврозони. "Я виступаю за цю ідею на протязі вже 20 років. І я радий, що кількість людей, що підтримують її, стрімко зростає. Однак в економічному уряді країн єврозони не повинно бути франко-німецької монополії", - сказав він.
Зазначимо, одним із можливих шляхів підтримки країн єврозони вважається розширення Європейсокого стабфонду. Сьогодні парламент Словаччини не затвердив план збільшення Європейського фонду фінансової стабільності. За цим послідувала відставка уряду. Втім, очікується, що пізніше відбудеться повторне голосування, на якому, ймовірно, пакет заходів з розширення повноважень EFSF буде ратифікований.
Набуття чинності плану розширення функцій EFSF вимагає схвалення всіх 17 країн єврозони. План, зокрема, передбачає, що оновлений фонд буде самостійно проводити інтервенції на ринках держоблігацій єврозони і надавати "попереджувальні" кредитні лінії проблемним країнам. Словаччина залишилася останньою країною єврозони, що так і не ратифікувала поправки до європейського законодавства.
Раніше повідомлялося, що рішення про збільшення обсягу Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) може бути затверджене 18 жовтня 2011р.
Збільшення обсягу EFSF і делегування йому права відкривати попереджувальні кредитні лінії і викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку, зокрема Іспанії та Італії, може зміцнити цю структуру без необхідності збільшення окремими країнами блоку фінансових зобов'язань. На думку більшості економістів, нинішній обсяг фонду (440 млрд євро) занадто малий, щоб стримати подальше поширення боргової кризи.
Нагадаємо, 21 липня 2011р. лідери країн єврозони домовилися надати Європейському стабфонду право відкривати попереджувальні кредитні лінії і викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку. Ці заходи повинні бути схвалені парламентами всіх держав єврозони. Законопроект уже ратифікований парламентами Австрії, Німеччини, Словенії, Бельгії, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Іспанії, Франції, Португалії та Фінляндії.
Криза суверенних боргів вибухнула в Європі торік, коли Афіни більше не змогли позичати гроші на відкритому ринку і були змушені просити допомоги у міжнародних кредиторів. У воронку боргової кризи потім потрапили Ірландія і Португалія, на краю обриву виявилася і третя економіка Європи - Італія.
Країни у складі єврозони надають гарантії фонду EFSF, що виділяє кредити зазнають фінансових труднощів членам валютного блоку, таким як Греція. Але ряд держав, наприклад, Німеччина, заявили, що більше не хочуть давати грошей на порятунок.
