Голова бундестагу виступив проти подальшого розширення ЄС
У Німеччині голова бундестагу Норберт Ламмерт виступив проти подальшого розширення Євросоюзу, передає Deutsche Welle. "Нам потрібно виконати стільки нагальних завдань у сфері консолідації спільноти, що ми не можемо ставити честолюбні плани розширення вище насущно необхідної стабілізації", - сказав він в інтерв'ю місцевим ЗМІ.
Нагадавши про складнощі, пов'язаних з членами Євросоюзу - Болгарією та Румунією, Ламмерт висловив думку, що Хорватія, "очевидно, не дозріла до вступу в ЄС", і з її прийомом слід почекати. Він зазначив, що країнам колишньої Югославії була відкрита перспектива приєднання до ЄС, але вони повинні самі подбати про виконання необхідних умов для вступу в цю організацію, і "добрі наміри тут не повинні замінювати реальних реформ".
Читайте також: ЄК ухвалила новий пакет підтримки для східних країн-сусідів ЄС на 23,2 млн євро
У відповідності з раніше прийнятими планами Євросоюзу, Хорватія має приєднатися до ЄС як повноправного члена 1 липня 2013 Напередодні свої сумніви щодо зрілості Хорватії вже висловив голова комітету бундестагу у справах Європи Гунтер Кріхбаум.
Читайте також: Хорватські парламентарії підтримали договір про вступ до ЄС
Водночас глава Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі закликав країни єврозони до продовження реформ для подальшої інтеграції її 17 членів. Він назвав "сміливим і необхідним кроком на шляху створення єдиного фінансового ринку" недавню пропозицію Європейської комісії по введенню єдиного механізму банківського нагляду, в якому ЄЦБ буде відігравати важливу роль.
Закликаючи до більшої інтеграції між країнами єврозони, Драги підкреслив, що при цьому жодна країна валютного союзу не повинна мати можливість завдати економічної шкоди іншим учасникам, переслідуючи свої національні інтереси.
У числі механізмів для ослаблення боргової кризи єврозони керуючий рада ЄЦБ нещодавно прийняв нову програму прямих монетарних операцій (Outright Monetary Transactions, OMT) на вторинних ринках суверенних облігацій, однак Драгі не вважає вжиті заходи достатніми. "У рамках Європейського валютного союзу необхідний прогрес у трьох сферах: в бюджетній політиці, в структурних реформах і в регулюванні фінансового ринку", - зазначив він.
Нещодавно врокомісар з питань розширення і європейської політики добросусідства Штефан Фюле заявив, що Євросоюз продовжить розширюватися, навіть незважаючи на кризу. За словами чиновника, розширення ЄС буде сприяти "зміцненню безпеки на континенті та процвітанню держав-членів союзу".
За словами єврокомісара, найважливішим елементом розширення ЄС є посилення законності та поширення демократичних норм і цінностей. Фюле зазначив, що саме в цих двох областях був досягнутий найбільш серйозний прогрес.
Читайте також: ЄК запропонувала почати переговори про інтеграцію Косово в Євросоюз
На даний момент офіційними або потенційними кандидатами на вступ ЄС є 8 держав, до числа яких входять Сербія, Косово, Чорногорія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Ісландія і Туреччина. У доповіді відзначені успіхи і недоліки кожної держави. Зокрема, Анкара критикується за переслідування журналістів і тиск на ЗМІ, а дата початку переговорів з Сербією про її вступ до ЄС не визначена через розбіжності з сусідами і, насамперед з Косово.
Найбільш успішно просуваються переговори про вступ з Ісландією. У доповіді наголошується, що приєднання острівної держави до ЄС буде залежати швидше від бажання самих жителів країни, а не від відповідності критеріям членства.
Незважаючи на те, що Хорватія з 1 липня 2013 р. стане повноправним членом Євросоюзу, навесні наступного року Єврокомісія збирається опублікувати останню доповідь про стан справ в цій балканській країні. До вересня 2012 р. входження Хорватії до ЄС схвалили 13 європейських держав.
