Уряд Киргизії йде у відставку у повному складі. Про це заявив сьогодні на засіданні кабінету міністрів країни глава киргизького уряду Фелікс Кулов. Він пояснив, що таке рішення було необхідне у зв'язку з ухваленням в країні нової Конституції.
Також Ф.Кулов повідомив, що довів інформацію про відставку до відома глави держави Курманбека Бакієва. За словами прем'єра, до остаточного рішення президента уряд поки залишиться на своїх місцях, і продовжуватиме роботу, передає НТВ. За інформацією (с) Reuters, на засіданні уряду були присутні 15 з 19 членів уряду.
Таким чином, Ф.Кулов намагається прискорити проведення в країні парламентських виборів. Проте, на думку експертів, якщо президент країни прийме відставку, це приведе до повної урядової кризи в країні. Згідно нової редакції Конституції, новий склад кабміну може сформувати тільки партія, яка перемогла на виборах до парламенту країни. Проте в країні поки діє старий парламент, обраний по мажоритарній системі. Більш того, в основному законі прописано, що кількість народних обранців повинна складати 90 чоловік, а зараз їх в парламенті тільки 75. Термін довиборів також поки не був визначений. Найближчі парламентські вибори в Киргизії повинні відбутися в 2009 р. В той же час, відповідно до Конституції, що діє, президент Киргизії К.Бакієв зможе виконувати свої обов'язки до 2010 року.
Відзначимо, що нинішній кабінет міністрів Киргизії був сформований у вересні 2005 р. 9 листопада ц.р. під тиском опозиції К.Бакієв підписав проект нової конституції, яка істотно обмежує його повноваження і розширює сферу впливу парламенту. Передбачається, що Киргизія стане парламентсько-президентською республікою з розширенням повноважень законодавчого органу. Уряд при цьому формуватиме партія, що перемогла на парламентських виборах. Нова Конституція Киргизії також розширила повноваження уряду, проте її перехідні положення не містять норм, які визначають функціонування нинішнього кабінету міністрів.
Ситуація в Киргизії викликає пильну увагу в Україні. Як відомо, саме ця країна є єдиною, яка не дає згоди на вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ). Киргизія вимагає від України погашення боргу часів СРСР у розмірі 27 млн дол. США. Ще однією умовою Киргизстан називає нульову ставку мита на сільгосппродукцію, зокрема, цукор і м'ясо. Експерти вважають, що Киргизстан не дарма так активізувався останнім часом. "За перевіреною нами інформацією з Москви, за ним (Киргизстаном - ред.) стоїть вимога Кремля з тим, щоб Україна у жодному випадку не вступила до СОТ раніше, ніж Росія", - заявив у коментарі РБК-Україна директор консалтингового агентства ААА Сергій Наливка. У свою чергу, заступник міністра економіки України Валерій Пятницький заявляє, що Україну можуть прийняти у СОТ і без протоколу з цією державою.
Варто відзначити, що Киргизія на сьогодні є фактично банкротом. Її зовнішній борг досяг 70% ВВП. У таких умовах керівництву країни доводиться зважати на інтереси провідних гравців, які виступають у регіоні, і своїх сусідів. На думку експертів, основними гравцями в Центральноазіатському регіоні виступають Китай, Росія і США, свою партію починає і Казахстан. Китай і Казахстан, користуючись правами безпосередніх сусідів, проводять відносно Киргизії політику "повзучої економічної експансії". Присутність Вашингтона в цьому регіоні викликана ситуацією в Афганістані та Ірані. Росія, в той же час, не роблячи практично особливих зусиль, поки що зберігає лідируючу позицію в Киргизії – багато в чому завдяки чинникам, які історично склалися.