уряд відкладає зниження цін на ліки

Гравцям фармацевтичного ринку вдалося змусити Кабінет міністрів змінити своє рішення про введення граничних цін на ліки для лікування серцево-судинних захворювань, астми та діабету. Замість 1 лютого, нові ціни на ці медикаменти уряд запровадить із 1 квітня.

Якщо б відстрочки не сталося, то багато імпортерів ліків і українські виробники опинилися б поза межами встановленого цінового порогу і не змогли б продавати свою продукцію в аптеках. А, якщо б вони знизили ціни до зазначеного рівня, то понесли б збитки.

За час відстрочки чиновники пообіцяли розробити нові граничні ціни на ліки, більш лояльні до фармвиробникам. Але при цьому уряд пообіцяв і змінити порядок їх розрахунку. Як будуть розраховуватися нові ціни на медпрепарати, і до чого це призведе - в матеріалі РБК-Україна.

Впасти нижче ринку

Уряд на два місяці відклав своє рішення щодо обмеження цін на ліки для лікування серцево-судинних захворювань, астми та цукрового діабету другого типу (не інсулінозалежний діабет). Введення таких обмежень вартості ліків було необхідно для того, щоб в країні запрацював механізм часткового відшкодування вартості препаратів із держбюджету - реімбурсації. Тепер замість 1 лютого зниження цін на медикаменти для лікування зазначених захворювань відбудеться з 1 квітня.

Нагадаємо, знизити ціни на 21 діючу речовину, що використовуються у виробництві ліків, Кабмін вирішив ще у листопаді минулого року. Тоді ж чиновники і затвердили постанову про запровадження в Україні реімбурсації. Зниження цін на ліки та введення граничного порогу їх вартості в Кабміні пояснювали необхідністю визначити економічно обґрунтовані витрати з держбюджету на реімбурсацію цих препаратів. Тобто, планувалося, що ціни будуть обмежені до середнього рівня вартості аналогічних ліків у сусідніх (референтних) країнах. Планувалося, що ціни будуть обмежені до середнього рівня цін на ліки у декількох сусідніх, так званих референтних країнах. Такими країнами уряд обрав Польщу, Словаччину, Латвію, Чехію та Угорщину.

Таке реферування цін продемонструвало б, яку суму коштів держава готова відшкодовувати пацієнтам із держбюджету при купівлі ліків у аптеках. При цьому передбачалося, що у разі перевищення встановленої вартості препаратів у аптеках, різницю повинні були б заплатити пацієнти.

"Реферування цін на ліки - це ефективний інструмент зниження цін, який працює у всьому світі. В Україні ж ціни на одні й ті ж препарати одного й того ж виробника іноді завищені у 25 разів, що ненормально", - зазначає виконавчий директор фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина.

Порядок визначення вартості ліків, а також перелік медикаментів з конкретними граничними оптово-відпускними цінами встановило Міністерство охорони здоров'я лише наприкінці грудня та у середині січня, відповідно. А працювати за цими цінами фармацевтичний ринок повинен був розпочати вже з 1 лютого.

Але, як повідомили РБК-Україна у Міністерстві охорони здоров'я, виявилося, що нові ціни на ліки в Україні були встановлені не на середньому, а на мінімальному рівні вартості ліків у референтних країнах.

Крім того, незважаючи на бажання будь-якого дистриб'ютора ліків брати участь у програмі реімбурсації або відмовитися від неї, він би не мав права продавати свої препарати у аптеках за вищими цінами, ніж встановив уряд.

"З 1 лютого реалізація ліків у аптеках вище граничної ціни буде неможливою. Уряд встановлює максимальну оптову торговельну надбавку 5% з урахуванням всіх податків і зборів та максимальну роздрібну торговельну надбавку - 15% з урахуванням всіх податків і зборів", - зазначалося у повідомленні МОЗ від 24 січня.

Ця ситуація призвела до того, що велика частина препаратів, які потрапляли під обмеження вартості, не вписувалися у заданий ціновий коридор. І, як наслідок, продаж за цінами вище встановленого рівня був би неможливим.

Нечіткі умови участі

Згідно з підрахунками спеціалізованого видання Apteka.ua і дослідницької компанії Proxima Research, оптово-відпускні ціни на 59% препаратів для лікування серцево-судинних захворювань виявилися вище граничного рівня, встановленого МОЗ. Мало того, ще гіршою виявилася ситуація з медикаментами для лікування цукрового діабету другого типу та астми. Там ціни на 98% та 97% препаратів вище граничного рівня.

Наприклад, чиновники вирішили включити до програми реімбурсації, і, відповідно, обмежили ціни на два препарати для лікування цукрового діабету другого типу. За даними джерела на фармринку, один з них - метформін - постачають близько 10 як українських, так і іноземних виробників. Але у ціновий коридор, встановлений урядом на цей препарат, потрапляв тільки метформін виробництва української компанії "Фармак".

"Ми спочатку вирішили, що "Фармак" буде присутній у всіх лікарських категоріях, які підлягають реімбурсації. Навіть там, де нам не дуже зручно, з точки зору прибутку. По багатьом продуктам ми закладаємо дуже невелику маржу", - пояснює директор з розвитку бізнесу компанії "Фармак" Олег Сяркевич.

Втім, і інші фармвиробники готові "стиснутися" у ціні до встановленого урядом рівня, але за однієї умові. "Ми готові розглянути можливість зниження цін на ліки, але ми до кінця не розуміємо, за якими правилами буде працювати реімбурсація з 1 квітня. Це не дозволяє розрахувати наші витрати і можливі обсяги продажу ліків за цією програмою", - розповів РБК-Україна на умовах анонімності представник однієї з іноземних фармкомпаній.

Через те, що встановлені ціни виявилися значно нижче ринкових, дистриб'ютори та аптеки перестали замовляти у виробників препарати, побоюючись, що не встигнуть продати свої запаси до 1 лютого.

"Перед 1 лютого ми зняли з продажу і відправили на склад препаратів на кілька мільйонів гривень. До них потрапили популярні імпортні і деякі вітчизняні торгові марки. У результаті, 1 лютого у нас у мережі у продажу були в основному вітчизняні препарати, ціни на які були у межах встановлених МОЗ", - розповів РБК-Україна директор київської мережі аптек "Фармація" Руслан Світлий.

Здали назад

Перенести терміни введення нових оптово-роздрібних цін на ліки запропонував МОЗ. На засіданні Кабміну, 1 лютого, в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун мотивувала це необхідністю стабілізувати ситуацію на ринку і усунути ризики виникнення надмірних збитків для його учасників. Іншими словами, постачальникам і аптекам потрібно дати додатковий час, щоб продати ліки за цінами, які діяли до їх обмеження.

При цьому Супрун звернулася до Кабміну з проханням доручити її відомству і Мінекономрозвитку розробити новий порядок розрахунку граничних оптово-відпускних цін. Адже, за її словами, деякі виробники вже знизили ціни на 15-30%. "Є дуже якісні ліки, ціни на які набагато вищі, ніж встановлені граничні оптово-відпускні. Ми зараз спілкуємося з виробниками та імпортерами, щоб ми могли поступово знижувати ціни, щоб у них не було збитків, і щоб вони не пішли з нашого ринку, - пояснила Уляна Супрун РБК-Україна. - Вже два виробники погодили, як вони будуть знижувати ціни. Нам потрібно трохи більше часу, щоб з усіма поговорити. Оскільки більшості іноземних виробників потрібно узгоджувати свої дії з центральними офісами".

Аптекарі розповіли РБК-Україна, що після перенесення термінів по обмеженню цін на ліки, дистриб'ютори частково відновили відвантаження препаратів зі своїх складів, які потрапляють у встановлений ціновий коридор вже з 1 квітня.

Однак це рішення проблеми - короткочасне. Через те, що поки невідомо, як МОЗ змінить граничні ціни, постачальники та аптеки не поспішають замовляти нові партії ліків у виробників. "Ми не можемо нічого купувати, оскільки немає нових граничних цін. Не факт, що нові ціни виявляться економічно обґрунтованими", - говорить Руслан Світлий.

За словами джерел РБК-Україна на фармринку, зараз розглядається кілька варіантів того, як будуть розраховані нові цінові пороги для ліків. Одним з них є встановлення граничних цін для кожного бренду, а не діючої речовини. При цьому вартість препарату конкретної торгової марки буде обмежена на рівні мінімальних цін на аналогічний бренд у референтних країнах.

"Це один з варіантів. Ми подивилися і побачили, що деякі з оригінальних препаратів, які продаються в Україні і референтних країнах, в Україні продаються за цінами у півтора чи два рази вище. Тому ми зараз дивимося по кожній торговій марці як можемо реферувати їх, щоб це було справедливо для виробника, імпортера, дистриб'ютора, аптеки і для наших пацієнтів", - пояснила виданню Уляна Супрун.

Добровільно-примусово

Втім, учасники фармринку вважають, що чиновникам потрібно змінити підходи до участі виробників у програмі реімбурсації. За словами Олега Сяркевича, вона повинна бути добровільною для гравців ринку. "Не можна нікого примушувати. І виробники, і дистриб'ютори, і аптеки повинні мати право вибору - брати участь у програмі відшкодування цін чи ні, - каже він. - Якщо постачальнику не підходять встановлені державою умови і ціни, то він повинен мати право вільно продавати препарати. Якщо аптеку не влаштовує максимальна націнка 15%, то її не можна примушувати продавати медикаменти", - упевнений Сяркевич.

Він пояснює це тим, що багато аптек можуть не ризикнути брати участь у програмі через побоювання не вчасно отримати обіцяні державою кошти. "Якщо у бюджеті заклали на реімбурсацію лише 500 млн гривень, то існує ризик, що цих грошей не вистачить на всю програму. За підрахунками експертів, цієї суми вистачить на оплату тільки половини програми. Відповідно, є ймовірність, що аптеки не вчасно отримають відшкодування із держбюджету, - розповідає Олег Сяркевич. - У Польщі така ситуація закінчилася страйком аптек у 2000-х. Держава накопичувала борг близько восьми місяців".

Директор "Агентства медичного маркетингу" Юрій Чертков також вважає помилковим введення загальнообов'язкових референтних цін. На його думку, пацієнт повинен мати вибір, отримувати безкоштовно найдешевший препарат з потрібною йому діючою речовиною або ж доплатити, але купити більш дорогий препарат, до якого пацієнт вже звик. "Якщо у результаті граничні ціни будуть встановлені нижче, ніж це можуть собі дозволити виробники і постачальники, то від цього будуть страждати споживачі, які звикли до цих препаратів. У результаті на ринку може утворитися дефіцит певних медикаментів, що призведе до контрабанди з інших країн", - підсумовує він.