Уряд Кувейту в повному складі подав у відставку
Уряд Кувейту в повному складі подав у відставку на тлі акцій протесту з вимогами відставки прем'єра країни, звинуваченого в корупції, повідомляє Reuters з посиланням на джерело в політичних колах.
Повідомляється, що емір Кувейту Сабах аль-Ахмад прийняв відставку уряду. Прем'єр-міністр Кувейту і член королівської сім'ї шейх Насер Мохаммед аль-Ахмад аль-Сабах був змушений подати у відставку на екстреному засіданні уряду у зв'язку зі звинуваченнями в корупції.
Представник кувейтської опозиції Халед Султан повідомив, що тепер опозиція чекає призначення нового прем'єр-міністра.
Зазначимо, шейх аль-Сабах очолив уряд Кувейту в 2006 р. З тих пір депутати кувейтського парламенту кілька разів намагалися оголосити йому вотум недовіри.
Акції протесту в столиці країни Ель-Кувейті з вимогою відставки голови уряду, якого демонстранти вважають загрузлим в корупції, останнім часом набирають обертів. На минулому тижні їх учасникам вдалося увірватися до парламенту Кувейту. Демонстрантам вдалося відімкнути ворота парламенту і проникнути в зал засідань. Цю акцію очолив дехто Муссаллем аль-Баррак, який провів декількох політиків і лідерів молодіжних рухів в будівлю народного зібрання. Там опозиціонери виконали національний гімн Кувейту.
У середу, 16 листопада, протестуючі пройшли маршем до дому глави кувейтського уряду, шейха аль-Сабаха, щоб вимагати його звільнення. Проте, як розповів один з депутатів парламенту від опозиції, демонстрантів зупинили правоохоронці, пустили в хід поліцейські палиці. В результаті цих сутичок як мінімум п'ять опозиціонерів отримали серйозні травми.
Після того, як революції відбулися в Тунісі, Єгипті та Лівії, "арабська весна" прийшла на Аравійський півострів. "Гарячими точками" стали такі держави як Ємен і Бахрейн. Повстанцям в арабських країнах вдалося домогтися повалення трьох найбільших диктаторів. Так, після перевороту туніський Президент Зін ель-Абідін Бен Алі втік в Саудівську Аравію. У Єгипті Президент Хосні Мубарак подав у відставку у лютому 2011 р., завершивши таким чином своє беззмінне 30-літнє правління. Заворушення в Лівії розрослися до масштабів громадянської війни, в ході якої також був повалений, а потім і убитий лідер Муаммар Каддафі. Вражені досвідом сусідніх революцій, лідери низки країн, зокрема Алжиру, Омана, Йорданії і Кувейту, пішли на поступки і один за одним почали проводити власні реформи. У Саудівській Аравії і Бахрейні протести були пригнічені, в Сирії зіткнення опозиції з владою тривають дотепер, а Президент Ємену погодився віддати владу в обмін на особисту недоторканність.
Заворушення в Кувейті почалися порівняно недавно. Спостерігачі відзначають, що в країні є розбіжності між урядом і парламентом, які гальмують економічні реформи.
