Що відбувається навколо ПриватБанку і арешту активів Коломойського і Боголюбова

ПриватБанку потрібно ще близько 16 млрд гривень на докапіталізацію (УНІАН) ПриватБанку потрібно ще близько 16 млрд гривень на докапіталізацію (УНІАН)

За рік уряд вклав у ПриватБанк близько 139 млрд гривень. Ще 16 млрд гривень банку може знадобитися по завершенню оцінки його активів.

Через рік після націоналізації ПриватБанку, уряд не зміг компенсувати навіть частина коштів, витрачених на докапіталізацію фінустанови. Переговори з колишніми власниками банку зайшли у глухий кут. Замість обіцяного сприяння з погашенням кредитів компаній, пов'язаних з екс-акціонерами, уряд і Нацбанк отримало сотні позовів, що оскаржують умови націоналізації. Судові тяжби між старими і новими власниками банку вийшли за межі України, деякі справи вже розглядаються в англійських судах. Напередодні стало відомо, що Високий суд Лондона видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова за позовом "ПриватБанку". Детальніше про те, що відбувається в ПриватБанку, чому витрати держави на нього можуть зрости і скільки уряд хоче стягнути з Коломойського - в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів рік тому, 18 грудня, оголосив про націоналізацію ПриватБанку, акціонерами якого з загальною часткою близько 75% були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов. Офіційно банк перейшов у державну власність 21 грудня. Але непублічно влада йшла до цього з 2015 року, обговорюючи формат націоналізації з Міжнародним валютним фондом.

У розумінні МВФ на той момент ПриватБанк був "бомбою сповільненої дії" і становив загрозу фінансовій стабільності України. Все через те, що частка інсайдерських кредитів в банку сягала ледь не 100% і не була підкріплена обов'язковими резервами, про що офіційно стало відомо тільки після націоналізації. Якби компанії, пов'язані з акціонерами банку, не обслуговували і не погашали кредити, банк не зміг би платити за своїми зобов'язаннями перед вкладниками. "Більше 97% корпоративного портфеля, який становив 150 мільярдів гривень на 1 квітня 2015 року, були кредитами, пов'язаних з акціонерами компаній", - пояснювала рік тому голова НБУ Валерія Гонтарева.

Акціонери банку бачили ситуацію інакше. Ігор Коломойський після націоналізації заявив, що "ПриватБанк став жертвою НБУ". І що, нібито, у банку був збалансований забезпечений кредитний портфель, підтверджений аудитом. "Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував все нові і нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 мільярдів гривень, 97% пов'язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільного зміни облікової політики", - скаржився тоді нині проживаючий у Женеві бізнесмен.

Забрати не можна залишити

План націоналізації тримали у секреті. За неофіційною інформацією, остаточне політичне рішення про те, що банк переходить державі, було прийнято як мінімум на тиждень раніше, ніж про це оголосили. У ті дні будь-яка інформація у ЗМІ про можливу націоналізацію ПриватБанку тут же спростовувалася і самим банком, і чиновниками Мінфіну, НБУ.

У банківських колах також говорили, що у Нацбанку був готовий якийсь план дій з залученням інших фінустанов на випадок, якби в момент націоналізації система розрахунків ПриватБанку "лягла" і/або вкладники кинулися масово знімати гроші з рахунків. Але технічно націоналізація пройшла майже ідеально, і план "Б" не знадобився. Обрана лінія поведінки заперечувати все, що може викликати паніку, спрацювала. І в результаті вдалося не допустити відтоку депозитів з рахунків. Впевненості клієнтам додало прийняття закону, який поширював гарантію держави на всю суму вкладу громадян у ПриватБанку. До цього такий привілей мав тільки державний Ощадбанк.

Вже після націоналізації в НБУ визнали, що знали про "діри" у капіталі банку більше року. Але, враховуючи системне значення ПриватБанку, його не поспішали визнавати неплатоспроможним. Гонтарева до того ж пояснювала мовчання центробанку тим, що у менеджменту фінустанови був узгоджений з регулятором план докапіталізації. І на той момент акціонери банку Коломойський і Боголюбов давали особисті гарантії, що цей план оздоровлення буде виконаний.

І хоча двоє "приватівців" порушили слово, це не завадило чиновникам знову їм довіритися. Міністр фінансів Олександр Данилюк запевняв, що власники ПриватБанку "самі звернулися до уряду з проханням увійти в капітал банку", написавши відповідний лист. До речі, це ж підтверджував Коломойський. За словами Данилюка, акціонери обіцяли до першого липня реструктуризувати кредитний портфель, що мало б компенсувати державі витрати на докапіталізацію ПриватБанку.

На даний момент в капітал банку держава внесла трохи більше 139 млрд гривень, розповіла заступник голови НБУ Катерина Рожкова. І найближчим часом сума може зрости ще. Адже, за словами Рожкової, зараз очікуються результати оцінки непрофільних активів, які є на балансі у ПриватБанку. "У цьому році вже було прийнято рішення на докапіталізацію ще на 16 мільярдів гривень (але поки що не реалізовано, - ред.). Потім за підсумками оцінки, після підтвердження аудиторами, ми зможемо зробити остаточний висновок (потрібно докапіталізація чи ні, - ред.)", - пояснила заступник голови НБУ.

Взаємні звинувачення

Перше липня, про яке говорив Данилюк, давно минуло, а кредитний портфель, пов'язаних з Коломойським і його партнерами компаній, все ще не реструктуризований. Терміни зірвані вже майже на півроку.

У НБУ вважають, що повернення коштів, витрачених на докапіталізацію, це не їхня прерогатива. За словами Рожкової, Нацбанк діагностував проблему в "Приваті", намагався оздоровити банк, погодивши план докапіталізації з акціонерами, але план не був виконаний і регулятор визнав банк неплатоспроможним. На цьому роль Нацбанку вичерпана. "Все, що стосується судових справ, переговорів з колишніми власниками щодо повернення кредитів, реалізації активів - це робота, яку повинен здійснювати ПриватБанк, як і будь-який інший банк, який має проблемну заборгованість", - наполягає Рожкова.

Минулого тижня РБК-Україна звернулося до ПриватБанку і Міністерство фінансів з запитами з приводу того, як менеджмент банку і акціонер в особі Мінфіну мають намір повертати проблемну заборгованість, чи ініціювали вони судові розгляди з колишніми власниками, і на якому етапі розгляд цих справ. На момент публікації статті в Мінфіні, ні ПриватБанку відповіді не надали, але обіцяли зробити це пізніше. Уже пізно ввечері в середу, 20 грудня, прес-служба ПриватБанку зробила заяву, що банк почав судовий розгляд у Високому суді Лондона проти своїх колишніх власників і керівників. У банку повідомили, що у вівторок, 19 грудня, Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або знаходяться під їх контролем.

"Наказ про арешт активів було видано на підставі наданих суду детальних доказів, які доводять, що пани Коломойський та Боголюбов вивели з банку майже 2 мільярда доларів США шляхом проведення низки незаконних операцій, в результаті яких, кошти переводились на компанії, які їм таємно належали або знаходились під їхнім контролем. Шляхом цього судового процесу ПриватБанк планує повернути кошти, сума яких, разом з процентами, складає понад 2,5 мільярди доларів США", - заявили у прес-службі. Сторона Коломойського і Боголюбова поки на цю заяву не відреагувала.

Варто зазначити, що істотну роль в управлінні ПриватБанком зараз відіграє наглядова рада більшість в якій складають іноземці. Наприклад, очолює її консультант МВФ, турецький фінансист Енгін Акчакоча. Також до її складу входять представники ЄБРР і Світового банку.

Хоча попередні власники також не сидять без діла. В Єдиному реєстрі судових рішень значаться сотні позовів, якими афілійовані з Коломойським і Боголюбовим компанії намагаються оскаржити умови націоналізації. Однією з таких умов була конвертація низки зобов'язань перед пов'язаними особами у капітал банку. Приміром, під так званий bail-in потрапили рахунку Ігоря та Григорія Суркісів. Їх визнали пов'язаними особами з колишніми акціонерами. У суді Суркіси та члени їх сімей змогли довести зворотне, домігшись відшкодування списаних у них коштів у розмірі понад 1 млрд гривень, 266,2 тисяч доларів і 7,8 тисяч євро. Наразі цим питанням займається Державна виконавча служба. ПриватБанку, можливо, буде потрібно залучати кредит рефінансування в НБУ, щоб розрахуватися з Суркісами.

Під конвертацію в капітал банку також потрапили єврооблігації на суму 595 млн доларів, випущені UK SPV Credit Finance (Великобританія). І тут ситуація ще більш заплутана. Випустивши папери, британська компанія передала залучені від розміщення кошти ПриватБанку в якості позики. У листопаді довірена особа британської компанії звернулося в Лондонський арбітражний суд з вимогою почати арбітражне провадження щодо порушення умов обігу облігацій. До 17 січня ПриватБанк повинен дати лондонському суду відповідь на цю заяву.

Міністр фінансів Олександр Данилюк у вівторок, 19 грудня, заявив, що судові рішення на користь колишніх акціонерів і пов'язаних з ними осіб викликають у нього "багато питань". Крім того, міністр обурився тим, що відкрито кримінальні провадження стосовно компаній-радників, які "залучені знайти зловживання з виведенням коштів за кордон". Йдеться про так званий forensic audit, мета якого з'ясувати чи було виведення коштів з ПриватБанку перед націоналізацією, і якщо було, то в яких обсягах. Цим аудитом займаються, зокрема, дві компанії - Kroll Associates U.K. Limited і AlixPartners Services UK LLP. Минулого тижня Солом'янський суд Києва заборонив, в тому числі, і цим компаніям здійснювати дії, які можуть зашкодити інтересам Коломойського. Наприклад, це стосується обробки персональних даних бізнесмена. Суд також визнав недійсним договори Kroll і AlixPartners з НБУ на надання консультаційних послуг.

Судова трясовина

Судові програші за bail-in - це нові додаткові витрати для держави. Якщо доведеться платити за облігаціями, у наступному році банку знадобиться як мінімум 375 млн доларів із загальної суми 595 млн доларів (погашення облігацій на 220 млн доларів настає в 2021 році) або близько 10,4 млрд гривень.

У НБУ кажуть, що були готові до позовів з-за bail-in і не тільки. Всього, за словами Катерини Рожкової, колишніми акціонерами подано близько 400 позовів як на НБУ, так і на Мінфін, і на сам банк. "Наші опоненти - колишні власники, мали стратегію нападу. Те, що ми бачимо зараз в судах, говорить про те, що реально здійснювати реструктуризацію портфеля ніхто не планував. Це просто затягування часу", - вважає вона.

Розбиратися з пулом проблем, що накопичилися у банку, вже має новий керівник, який, як розповіли джерела РБК-Україна в уряді, повинен бути призначений найближчим часом. Співрозмовники в Кабміні не впевнені, але виключають, що це станеться ще в 2017 році. До кінця року влада також розраховує затвердити стратегію розвитку держбанків і окремо - стратегію для ПриватБанку. Зараз обидва документи проходять останні узгодження і, можливо, їх винесуть на розгляд уряду наступного тижня.