Посівна-2015 в Україні: правда та міфи

Ще до початку посівної кампанії-2015 суспільством опанували негативні очікування щодо успішності її проведення. І навіть зараз українці непокояться з приводу майбутніх врожаїв. Тому поспішаю оперативно відповісти на усі запитання.

Ще до початку посівної кампанії-2015 суспільством опанували негативні очікування щодо успішності її проведення. І навіть зараз українці непокояться з приводу майбутніх врожаїв. Тому поспішаю оперативно відповісти на усі запитання.

Це була найскладніша в історії України посівна кампанія. Частину земель втрачено через окупацію. Велику частину заміновано.

Аграрії Донбасу сіяли в умовах війни і терористичної загрози. Фактично вони - мирні учасники АТО. Наведу тільки один приклад: у Ясиновацькому районі Донецької області тракторист просто на полі отримав травми через вибух фугасу. Такі трагічні випадки - неодноразові.

Посівна кампанія відбувалася на тлі майже трикратного зростання вартості основних компонентів. Але українські аграрії продемонстрували неймовірну здатність до роботи у критичних умовах і зуміли гідним чином вийти зі скрутної ситуації.

Наразі посівна в Україні завершена на 99%.

Щоб остаточно розсіяти сумніви щодо її успішності, прокоментую кожен із міфів по черзі.

1. Через недофінансування посівної Україна втратить світове лідерство із експорту зернових - міф

У 2015 році площа, засіяна зерновими культурами, зберігається на рівні попереднього року, і становить близько 14,9 млн га. Із них озимих зернових 8,0 млн га (109 % до 2014 року), ярих зернових і зернобобових - 6,9 млн га.

Поточного року були сприятливі погодні умови для перезимівлі озимини та її весняного розвитку. Посіви озимих зернових на 91% площ переважно у доброму та задовільному стані.

Навесні 2015 року аграрії затрималися з посівною через інтенсивні опади. Зливи не дали посіяти ранні зернові в оптимальні терміни у запланованих обсягах.

Саме тому відбулися певні зміни у структурі зернових площ у 2015 році. Так, у порівнянні з минулим роком відбулося скорочення посівних площ під ранніми ярими (пшениця, ячмінь, овес), кукурудзою на зерно. Але натомість було розширено площі під пшеницю та сою.

За попередніми прогнозами регіонів, урожай зернових культур у 2015 році становитиме в межах 60 млн тон. Ці показники є індикатором високого потенціалу України як годувальниці світу, якій не завадять навіть найбільш гострі кризові ситуації.

2. Через зростання курсу долара аграрії не змогли придбати достатньо добрив та засобів захисту рослин (ЗЗР) - частково правда

В цілому господарства були забезпечені мінеральними добривами на доброму рівні. З урахуванням перехідних залишків придбано понад 1 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив (107% до заявки).

Щоправда, заявлені аграріями обсяги міндобрив, насамперед азотних, не повністю задовольняють потреби рослин. Цей аспект може негативно вплинути на реалізацію потенціалу врожайності сортів та гібридів культур.

Забезпеченість ЗЗР становить майже 100%. ЗЗР внесено на 20 млн га (в 2014 р. - 22 млн га). Зокрема гербіциди для захисту від бур'янів внесено на площі 12 млн га ( в 2014 р. - 13,4 млн га).

3. Через зростання цін на пальне посівна була фактично зірвана - міф

Ціни на пальне сягнули свого піку вкінці лютого. Проте, завдяки системі заходів уряду по стабілізації валюти, їх вдалося оперативно вирівняти.

Наразі наявних у господарств паливо-мастильних матеріалів достатньо для завершення весняно-польових робіт. Нині створюються запаси до збиральних робіт.

4. Через скорочення посівів українців очікує дефіцит гречки - міф

Аграрії і справді недолюблюють гречку, адже вона є ризикованою та малорентабельною культурою. Мінагрополітики проводить активну роботу із регіонами по збільшенню площі посівів гречки.

Зараз її прогнозовані площі становлять 127 тис. га. Для забезпечення раціональних норм споживання необхідно вирощувати не менше 180 тис. тон. Для отримання такого врожаю треба засіяти 150 тис. га.

Цю ситуацію ми вирішуємо. За дорученням міністерства, Аграрний фонд розпочав форвардні закупівлі гречки нового врожаю.

5. У 2015 році агросектор на окупованих територіях Донецької та Луганської областей втрачено - правда

За неофіційною інформацією, на окупованих територіях засіяно лише 50% прогнозованих площ ярих культур.

Значна кількість сільськогосподарських земель потребує розмінування та ліквідації наслідків бойових дій для підготовки полів до посівів. У Донецькій області таких площ - 22,3 тис. га. У Луганській - близько 10,6 тис. га.

З них розміновано 7 та 9,1 тис. га, відповідно. Загалом, замінованих та забруднених площ - близько 34 тис. га. Крім того, на даний час на полях відбувається будівництво фортифікаційних споруд.

Як не прикро це визнавати, але принаймні цього року агросектор у окупованому регіоні дійсно втрачено. Аграрії зазнали збитків. Уся продукція, вирощена по той бік лінії розмежування, - лише для внутрішнього споживання. Вона не може бути вивезена за межі регіону.

Найбільш дошкульного удару зазнали українські фермери з окупованих територій. Потужні селянські господарства не мають жодного шансу в умовах "продрозверстки" та режиму "військового комунізму". Терористичні республіки лише за рік знищили фермерство окупованого Донбасу як клас.

Постраждали аграрії і на українських територіях, наближених до зони АТО. За оперативною інформацією, більше 30 тис. га орних земель від Новоазовського до Артемівського районів заміновано або знаходяться у зоні бойових дій. Лише близько 6 тис. га розмінували та підготували до посівів ярових.

Загалом у Донецькій області засіяно 527 тис. га, зокрема, ярових зернових - 196 тис. га, кукурудзи на зерно - 61,6 тис. га (майже 100% до прогнозу).

У Луганській області засіяно 484 тис га, що також становить майже 100% від прогнозу.

Зі свого боку можу запевнити, що ми докладали максимум зусиль, щоби посівна на підконтрольних Україні територіях відбулася.

6. Через припинення зрошення сільське господарство Криму у кризовому стані - правда

18% посівних площ АР Крим - на зрошенні. В 2015 році, через відсутність поливної води, площа зрошувальних земель скоротилася удесятеро.

Не було посіяно традиційну для Криму культуру - рис. Очікується прогнозоване зменшення виробництва зерна - 350-400 тис. тонн.

Дошкульного удару зазнає тваринництво Криму. У валовому виробництві аграрної продукції півострова питома вага тваринництва - 49%. Через відсутність зрошення тваринництво позбавлене кормів. Це призводить до значного скороченню поголів'я худоби та птиці.

Значних втрат зазнають плодово-ягідні та овочеві господарства півострова. Сади та виноградники на площі 14 тис. га північної частини півострова потерпають від нестачі води.

Через відсутність зручного транспортного сполучення ця продукція не експортується до РФ. Брак туристів на півострові критично знижує внутрішній попит на плодово-ягідну продукцію.

7. Аграрній галузі України було завдано непоправних збитків - міф

Так, українські аграрії живуть і працюють не в безповітряному просторі. Так, ситуація на сході України завдає нашим трудівникам як матеріальних, так і моральних збитків.

Але сильна мотивація - бажання перемогти агресора та процвітати - зробили свою справу. Успішна посівна кампанія-2015 - це внесок аграрного сектору у перемогу України.

Я запевняю, що Україна буде з хлібом.