Все на порт: Кабмін вирішив допомогти Саакашвілі і олігархам

Середа 18 листопада 2015 08:30
Все на порт: Кабмін вирішив допомогти Саакашвілі і олігархам
Найбільше інвестицій "відвантажать" в порт "Южний"
Після втрати портів Криму, уряд вирішив зайнятися реконструкцією доступної інфраструктури, вклавши в неї в 2016 році 3,5 млрд гривень. З них майже 2,5 млрд гривень дістануться портам "великої Одеси". Експерти вважають, що такі масштабні держінвестиції підуть на користь бізнесу Ріната Ахметова, Костянтина Жеваго, Андрія Веревського і кільком іноземним зернотрейдерам.

Після втрати портів Криму, уряд вирішив зайнятися реконструкцією доступної інфраструктури, вклавши в неї в 2016 році 3,5 млрд гривень. З них майже 2,5 млрд гривень дістануться портам "великої Одеси". Експерти вважають, що такі масштабні держінвестиції підуть на користь бізнесу Ріната Ахметова, Костянтина Жеваго, Андрія Веревського і кільком іноземним зернотрейдерам.

Мільярди у воду

Згідно до затвердженого Кабінетом міністрів фінплану, в 2016 році Адміністрація морських портів України (АМПУ) має намір майже в п'ять разів - до 3,5 млрд гривень - збільшити, порівняно з поточним роком, капітальні інвестиції в свою інфраструктуру.

Ще одним "нововведенням" стало твердження фінплану заздалегідь. Втім, експерт транспортного ринку Володимир Шемаев зазначив, що прийняття фінплану АМПУ до початку року має стати нормою.

"Як правило, фінплан приймали в кінці поточного року, що не дозволяло вчасно проводити тендерні процедури і освоювати капітальні інвестиції", - пояснив він.

Велика частина інвестицій виділена трьом портам Одеської області, де губернатором є Михайло Саакашвілі. Зокрема, в порт "Южний" збираються інвестувати 1,3 млрд гривень, Іллічівський - 500 млн гривень, Одеський - понад 400 млн гривень. Решті десяти портів дісталися крихти.

В основному, гроші будуть витрачені на поглиблення акваторій і підходів до причалів, що дозволить портам приймати судна з більшою вантажопідйомністю від 200 тис. тонн.

Лідер з інвестицій порт "Южний", виходячи з фінплану, в 2016 році найбільш масштабні вкладення направить на реконструкцію морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів порту. На ці цілі буде направлено 450 млн гривень.

Порівнянну суму - 424 млн гривень - планується освоїти на будівництво 1-го і 2-го колін та нової частини 3-го коліна морського підхідного каналу порту.

Крім того, 152 млн гривень буде спрямовано на створення перспективних глибин в акваторії морського порту і 133 млн гривень - на реконструкцію системи пожежогасіння деяких причалів.

Більш дрібні суми будуть спрямовані на реконструкцію причалів, будівництво бази розміщення портового флоту та інші невеликі проекти.

На думку консультанта експертного центру "ЦТС-консалтинг" Андрія Ісаєва, в "Южному" поглиблення акваторії принесе користь новому зерновому терміналу, який планують побудувати спільно компанії Cargill і M. B. Cargo (власник - компанія ТІС, - ред.).

"Велика частина робіт по днопоглибленню в районі самого порту "Южний" вже завершена", - зазначив Ісаєв, уточнивши, що глибини підхідного каналу порту і глибини біля причалів вантажно-розвантажувального комплексу №2 доведені до 19 м із запланованих 21 м.

"А ось глибини підхідного каналу до ТІС, і глибини його причалів не перевищують 15 метрів, чого недостатньо для завантаження великих суднових партій (200 тис. тонн). А глибини біля планованого до будівництва нового зернового терміналу і того менше", - розповів Ісаєв.

В інфраструктуру Іллічівського порту буде направлено близько 500 млн гривень. Судячи з фінпланом, в АМПУ намір направити найбільше коштів на реконструкцію акваторії 1-го ковша Сухого лиману - 243 млн гривень. Крім того, близько 200 млн гривень буде виділено на реконструкцію кількох причалів.

Ісаєв заявив, що в даний момент максимальна глибина в Іллічівському порту становить 12 метрів.

"Цього недостатньо для відвантаження суднових партій агропродукції, які мають тенденцію до укрупнення", - зазначив він.

Крім цього Ісаєв нагадав, що, починаючи з 2014 року в Іллічівському порту розвантажується імпортний енергетичне вугілля, що транспортується судами типу Panamax і більше.

"Осадка цих судів складає 12 метрів і більше. Очевидно, що глибини в Іллічівську для прийому цих судів недостатні", - підкреслив він.

У трійку лідерів також увійшов Одеський порт. Очікувана сума інвестицій тут складе понад 400 млн гривень. Основними напрямками для капітальних вкладень визначені будівництво контейнерного терміналу в рамках проекту "Розвиток Карантинного молу" - 138 млн гривень, і будівництво причалу №35 - 85 млн гривень.

Крім того, 58 млн гривень буде спрямовано на реконструкцію гідротехнічних споруд, 40 млн гривень - на реконструкцію об'єктів пасажирського комплексу.

У виграші

Експерт транспортного ринку Олександр Кава заявив, що лідерство портів "великої Одеси" по капітальним інвестиціям логічно, оскільки на ці порти припадає основна морська перевалка вантажів в Україні.

У свою чергу Володимир Шемаев вважає, що від освоєння декількох мільярдів гривень на капітальні інвестиції в Одеський, "Южний" та Іллічівський порти виграють в першу чергу представники трьох індустрій - зернотрейдери, гірничо-металургійний комплекс і олійноекстракційні заводи.

За словами експертів, з представників гірничо-металургійного комплексу найбільш активно використовують потужності портів "великої Одеси" "Метінвест" (контролюється Рінатом Ахметовим і Вадимом Новинським, - ред.) і Ferrexpo (власник - Костянтин Жеваго - ред.), з зернотрейдерів - Cargill, Kernel, Louis Dreyfus, Bunge, Alfred C. Toepfer, з представників олійноекстракційного бізнесу - Risoil, Delta Wilmar і Kernel.

Компанії з двох останніх груп контролюються іноземними акціонерами, за винятком Kernel, де основним власником якої є український бізнесмен Андрій Веревський.

"Наприклад, в результаті днопоглиблення в "Южному" можна довести глибину з нинішніх 19 м до 21 м. Це дозволило б приймати в порту судна з максимальною вантажопідйомністю понад 200 тис. тонн", - пояснив Шемаев. Він уточнив, що за рахунок ефекту масштабу, бізнес зробить експорт своєї продукції більш конкурентоспроможним на світових ринках, а АМПУ отримає більше портових зборів.

"Однак прийняття фінплану ще не гарантує його виконання, тому успішність його реалізації можна буде оцінити тільки наступної весни", - зазначив Шемаев.

У разі якщо АМПУ в 2016 році таки вдасться виконати план з п'ятикратного зростання інвестицій, це може послужити гарним доробком для подальшого підвищення прибутковості підприємств. В іншому випадку портів буде складно виконати задеклароване у фінплані збільшення чистого прибутку до 2020 року до 5,8 млрд гривень.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся