ru ua

Час підбивати підсумки: чому обіцянки Кутового не стали реальністю

Час підбивати підсумки: чому обіцянки Кутового не стали реальністю Фото: Тарас Кутовий

Тарас Кутовий, який раніше працював у Льва Парцхаладзе, очолив Міністерство аграрної політики та продовольства практично рік назад. За цей час чиновник зробив чимало гучних заяв. Але сьогодні вже можна проаналізувати, що насправді вдалося зробити міністру.  

Стратегія розвитку "3+5"

Колись дані обіцянки нинішній головний аграрій країни опублікував у вигляді програми реформ Стратегія розвитку "3+5". Під числами мався увазі курс на проведення земельної реформи, реформи держпідтримки селян, реформування агродержпідприємств, а також розвиток органічного землеробства, розширення ринків збуту, розвиток сільських територій, безпека агропродукції і зрошення.

Як не важко здогадатися, у стратегію вписали намір зробити багато хорошого і не робити нічого поганого. Але через рік ми можемо подивитися, що ж відомство та його очільник зробили на практиці. Зробити висновок щодо підсумків амбітного проекту можна було б уже з того, що на своїй сторінці в соцмережі Facebook міністр після розміщення відповідної новини хід реалізації плану ніяк не висвітлював. Це може бути проявом однієї з найпоширеніших звичок чиновників — пам'ятати про необхідність спілкуватися з народом тільки до високого призначення.

Стратегія «3+5» – це чіткі кроки, якими слідує наша команда, щоб перетворити український АПК на успішну, прозору і конк...

Опубліковано Тарасом Кутовим 31 травня 2016 р.

Спирт дорожчий за слова прем'єра

alt

Фото: прем'єр-міністр України Володимир Гройсман

У своїй стратегії Тарас Кутовий обіцяв приватизувати "Укрспирт". "До кінця року ми маємо намір вийти з чітким баченням статусу цього державного підприємства і передати його Фонду держмайна", — говорив міністр в середині 2016 року. Проте це не було зроблено, і вже через півроку, в грудні 2016 року, під Кабінет міністрів прийшли працівники "Укрспирту" з протестом проти методів управління нового керівника галузі та скаргами на відсутність реформ.

На ситуацію звернув увагу прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. "Для мене важлива відкритість у роботі підприємств (ДП "Укрспирт", - ред.). Насправді ці підприємства використовуються для того, щоб гнати лівий спирт, потім перепродувати його на чорному ринку і десятки мільйонів гривень класти собі в кишеню. Ми не будемо на це закривати очі, вважаємо, що кожне підприємство повинно працювати на державний бюджет", — сказав прем'єр, звертаючись до Тараса Кутового.

Проте, як не побачив "Укрспирт" у грудні 2016-го обіцяного виходу на приватизацію, так і не побачив Володимир Гройсман необхідної прозорості держпідприємства.

Що ж ще роблять чиновники, коли відхилившись від курсу на приватизацію, реформи і конкуренцію різних виробників, вони починають відчувати повелителями цілих галузей власні персони? Правильно: вони починають регулювати ціни.

Важіль на себе — і вже всі виробники горілки вишикувалися в чергу прохачів з сумними очима. Важіль від себе — і вони безмежно вдячні єдиному і неповторному спасителю і готові бути йому вдячні в розумних рамках події консенсусу.

Так, наприкінці січня 2017 року Тарс Кутовий попросив "Укрспирт" переглянути та обґрунтувати підвищення цін на продукцію, що відпускається. При цьому, очевидно, всі повинні були подумати, що відбувалося підвищення цін на 10,6%, яке обурило ринок, пройшло без відома чиновника і погодження з ним всіх параметрів заходів.

Тим не менше, глава Мінагрополітики розпорядився зібрати робочу групу, яка повинна була розглянути чинники зростання ціни, а також провести широкі консультації з учасниками ринку про прийнятний рівень вартості спирту.

І вже саме це розпорядження є логічно дуже суперечливим і говорить про кризу управління в галузі. Адже якщо перше підвищення цін на спирт проводилося компетентними керівниками, воно має під собою грунт. Значить, вони все порахували і виставили справедливу ціну від держмонополії.

Але цю точку зору повністю руйнує інша частина заяви Тараса Кутового, в якій він просить робочу групу "шукати прийнятну ціну з учасниками ринку". Але тоді напрошується висновок, що держмонополія живе за законами економіки або за поняттями, хто як домовиться з високими чиновниками в рамках зустрічей і робочих груп?

alt

Фото: міністр агрополітики Тарас Кутовий

Дотації для сильних

Якщо міністр так очевидно не справляється з виконанням своїх обіцянок і функцій, то що ж утримує його в кріслі? Відповідь на це питання знайти було складно, але вона з'явивилась. Навіть у своїх публічних виступах Тарас Кутовий не раз визнавав, що багато дрібних та середніх фермерів ніколи не бачили коштів державної підтримки. А ті, що її частково отримали, стоять у черзі на отримання безпосередньо коштів. І в цій сфері великих реформ зовсім не сталося.

В той же час традиційно постійними одержувачами сум підтримки агровиробництва в Україні є великі агрохолдинги. Схоже, що саме для них Тарас Кутовий і лобіював виділення в держбюджеті 2017 року 4 млрд гривень. Тобто розмова була про біди малих фермерів, а гроші на підтримку, виходить, пішли в новому році за старими шляхами. Після цього дійсно вже можна особливо не намагатися реформувати галузь або приватизувати "Укрспирт".

Адже, як відомо, в парламенті є не один десяток депутатів, для яких великі агрохолдинги, як рідні. І якщо міністр допомагає найбільшим агробаронам грошима у вигляді дотацій, то, схоже, ніякий провал реформ його адміністративному положенню не загрожує.