Спроба номер п'ять. Навіщо влада хоче продовжити особливий статус ОРДЛО

Донбас, Понеділок 14 грудня 2020 07:55
Спроба номер п'ять. Навіщо влада хоче продовжити особливий статус ОРДЛО
Верховна рада планує продовжити "особливий статус" Донбасу (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Верховна рада збирається знову продовжити особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО на рік. За цей час влада сподівається переписати непрацюючий закон про Донбас. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада цього тижня спробує продовжити дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) ще на рік.

Це вже стало свого роду парламентською традицією, що започаткували в 2017 році. Відтоді депутати щорічно голосують за пролонгацію "особливого статусу" ОРДЛО, сподіваючись на зрушення в Мінському переговорному процесі і нормандському форматі.

У понеділок, 7 грудня, народні депутати зі "Слуги народу" зареєстрували законопроект "Про внесення змін до статті 1 закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" (№4467).

Сам текст документа не набагато більший, ніж його назва. У ньому пропонується змінити тільки першу статтю, в якій вказано термін дії цього закону. А саме – всього лише замінити цифру "2020" на "2021", тобто продовжити дію документа до 31 грудня наступного року.

"Закон про так званий "особливий статус", який насправді є законом про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, регулярно продовжується ще з 2014 року. Це – наслідок системного підходу, який був обраний до переговорного процесу ще тоді і в рамках якого ми діємо зараз", – сказав РБК-Україна перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко.

Обмін умовами

Ухвалення цього закону було одним із кроків для реалізації Мінських угод. Його ініціював п'ятий президент Петро Порошенко і ухвалила Рада сьомого скликання у вересні 2014 року. У цьому документі десять статей. Перша стосується періоду дії особливого порядку в ОРДЛО. Спочатку автори закону вказали, що він впроваджується строком на три роки, тобто до 2017 року.

Статті 2-9 містять досить суперечливі норми, узгоджені в Мінську. Наприклад, про амністію учасників конфлікту на Сході, про право жителів Донбасу на мовне самовизначення, а також на створення загонів так званої "народної міліції". Десята стаття закону зобов'язувала парламент призначити місцеві вибори в ОРДЛО на грудень 2014 року.

Але навесні 2015-го тодішній президент Порошенко і Рада по суті "нейтралізували" всі резонансні положення цього документа, вказавши, що вони набудуть чинності тільки після виконання цілої низки умов.

По-перше, місцеві вибори в ОРДЛО, передбачені в десятій статті, мають пройти за українськими законами, за участю міжнародних спостерігачів і лише "після виведення всіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків і найманців". І лише після проведення демократичних і прозорих виборів органів місцевого самоврядування на Донбасі запрацюють інші 2-9 статті закону.

А оскільки жодна з перерахованих умов так і не була виконана, "особливий статус" ОРДЛО залишився лише на папері.

Спроба номер п'ять. Навіщо влада хоче продовжити особливий статус ОРДЛО

Коли депутати вперше взялися продовжувати термін дії цього закону на рік, у парламенті й під його стінами відбувалися сутички. В наступні рази все проходило спокійніше. Хоча в сесійній залі, як і раніше, з року в рік тривають суперечки між представниками різних політичних сил про те, чи потрібна взагалі пролонгація особливого порядку для Донбасу.

За результатами минулорічного нормандського саміту в Парижі президент Володимир Зеленський заявив, що після продовження "особливого статусу" ОРДЛО Україна може ввести в законодавство "формулу Штайнмаєра". Але до цього так і не дійшло.

Як пояснив представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з Донбасу, голова парламентського комітету з правової політики Андрій Костін ("Слуга народу"), просто включити в закон про особливий порядок цю формулу без внесення інших технічних змін неможливо.

За його словами, це питання протягом року обговорювалося в ТКГ, але Росія постійно висувала якісь інші умови. Наприклад, щодо постанови про проведення місцевих виборів. Зараз на обговоренні план спільних дій щодо імплементації Мінських угод, уточнив Костін.

"На жаль, через неконструктивну позицію Російської Федерації нам не вдалося завершити обговорення всього комплексу змін до закону, які б вводились у текст разом з так званою "формулою Штайнмаєра". Незважаючи на всі звернення української делегації про те, щоби закінчити роботу над текстом цих змін, ми не були почуті", – пояснив він РБК-Україна.

Зараз Україна налаштована на продовження переговорного процесу, а для цього Раді потрібно продовжити дію нинішнього закону про особливий порядок місцевого самоврядування ОРДЛО ще на рік, додав нардеп.

"І будь-які суттєві зміни до цього закону не можуть бути внесені доти, поки ми будемо вважати це неможливим і поки не буде прогресу в переговорному процесі ТКГ", – зазначив Костін.

Спроба номер п'ять. Навіщо влада хоче продовжити особливий статус ОРДЛО

Він вважає режим припинення вогню великим досягненням у переговорах. Але залишаються невирішеними питання обміну тимчасово утримуваних осіб, розмінування та допуску міжнародного комітету Червоного хреста до утримуваних осіб у ОРДЛО.

"Якщо буде рух з боку російської делегації у вирішенні, в тому числі і цих питань, тоді мова може йти і про якісь зміни до закону про особливий порядок місцевого самоврядування", – уточнив представник України в ТКГ.

Ще одна спроба

Імовірно, голосування за продовження "особливого статусу" ОРДЛО відбудеться у вівторок, 15 грудня.

Минулого року за його пролонгацію проголосували більшість членів фракцій "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя" та "Європейська солідарність". Плюс ще майже три десятки депутатів із групи "Довіра" та позафракційних.

"Нинішній закон набуває чинності тоді, коли починається мирне врегулювання. Тобто фактично він зараз непрацюючий. Але його в будь-якому випадку потрібно продовжувати. Якщо не продовжити чинний закон – це буде сигналом, зокрема для міжнародних партнерів, що Україна не готова виконувати ті домовленості, які вона взяла на себе", – сказав РБК-Україна заступник голови комітету Ради з питань держвлади Олександр Качура (СН).

Екс-міністр у справах ветеранів, народний депутат від "Європейської солідарності" Ірина Фріз сказала, що її фракція вирішить, як голосувати з цього закону, на засіданні в понеділок.

Нардеп від "Опозиційної платформи – За життя" Юрій Павленко розповів, що його фракція поки також не обговорювала позицію щодо "особливого статусу".

"Скоріше за все, ми будемо голосувати за продовження цього закону, як і в попередні роки. Водночас ми зараз жорстко критикуємо владу за те, що нічого не зроблено з їх боку для того, щоби почати виконувати Мінські угоди. Щоби розглядати реальні закони, а не продовжувати дію цього закону, який, до речі, вони обіцяли рік тому значно змінити", – розповів парламентар.

Спроба номер п'ять. Навіщо влада хоче продовжити особливий статус ОРДЛО

На думку Павленка, голосування за продовження особливого порядку цього року не наближає мир, а більше схоже на "замороження конфлікту".

У фракціях "Голос" і "Батьківщина" виступають проти цієї ініціативи, так само як і минулого року. Їхня критика здебільшого стосується навіть не стільки періоду дії закону, скільки привілеїв, які він надає для ОРДЛО.

Представник "Голосу", перший заступник голови профільного комітету Роман Лозинський сказав, що його фракція буде голосувати проти продовження закону про особливий порядок ОРДЛО, оскільки його норми "загрожують суверенітету країни". До того ж він прямо суперечить Конституції, оскільки надає окремим територіям "особливий статус", вважає Лозинський.

"Продовження особливого порядку не вирішує, а лише поглиблює кризову ситуацію з Донбасом. Хотів би нагадати, що вперше цей закон взагалі голосували таємно, при відключеному табло системи "Рада". На жаль, його пролонгація з року в рік для багатьох стала нормою. Але очевидно, що амністувати і звільняти тих, хто вбивав і катував наших військових і цивільних, неможливо", – зазначив у розмові з виданням нардеп.

У "Голосі" переконані, що Мінський процес застарів і вижив себе. Натомість фракція ще рік тому запропонувала план "холодної деокупації" Донбасу, який міг би стати базою для мирного вирішення ситуації на Сході, нагадав Лозинський.

Тоді в парламенті була створена Тимчасова спеціальна комісія з питання відновлення територіальної цілісності України, яку очолив керівник фракції "Голос" Сергій Рахманін. Але, за словами Лозинського, правляча партія не поспішає напрацьовувати якісь рішення щодо окупованих територій на полях Ради.

Народний депутат від "Батьківщини", заступник голови цієї політсили Іван Крулько заявив, що його фракція проти того, щоби кожен регіон України мав свій окремий закон. За його словами, вся територія України, відповідно до Конституції, має перебувати під єдиним законодавством. Інакше, ухвалюючи спеціальні документи для окремих регіонів, центральна влада фактично запустить процес федералізації країни, вважає нардеп.

"Немає жодної проблеми в тому, щоби на Донбасі були проведені вибори за українським законом. Але створювати в Донецькій чи Луганській областях окремі спеціальні суди і органи прокуратури, спеціальні правоохоронні органи – це вже буде не Україна. Це вже буде управлятися не з Києва, а з Москви", – сказав РБК-Україна Крулько.

Спроба номер п'ять. Навіщо влада хоче продовжити особливий статус ОРДЛО

Тоді Україна ризикує отримати ще більшу проблему, яка буде розростатися на інші області країни, додав нардеп. За його словами, в цьому випадку можуть спалахнути відцентрові процеси не тільки на Сході, а й скрізь, де компактно проживають національні меншини.

"Вони можуть підняти питання про те, що вони також хочуть для себе особливий порядок місцевого самоврядування. І тоді ми своїми ж руками, необдуманими рішеннями по суті запустимо розвал України", – припустив Крулько.

Минулого року продовження "особливого статусу" підтримали 320 народних депутатів – навіть більше ніж конституційна більшість. Зважаючи на те, що позиція всіх політсил, що виступали за чи проти, за великим рахунком ніяк не змінилася, то, найімовірніше, голосів може вистачити і цього разу.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся