ua en ru

Ми помчимся: яку транспортну інфраструктуру Кабмін має намір побудувати до 2030 року

Ми помчимся: яку транспортну інфраструктуру Кабмін має намір побудувати до 2030 року Через Україну пройдуть п'ять трас Hyperloop (HyperloopTT Tube 2_preview)

Уряд розробив плани розвитку транспортної галузі до 2030 року. Подробиці - в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів задумався про довгостроковій перспективі розвитку української транспортної галузі та інфраструктури. Чиновники вважають, що через 12 років громадський транспорт в нашій країні буде повністю електричним, через територію України пройде п'ять глобальних гілок надшвидкісного Hyperloop, кожен другий українець буде користуватися авіаційним транспортом, а аеропортів в країні буде як мінімум п'ятдесят. Це не рахуючи заводів по будівництву автобусів, літаків і морських судів і магістральних платних доріг за всіма напрямами. Правда на реалізацію цих планів знадобиться не менше п'яти млрд доларів в рік. Від того, наскільки успішно чиновники зможуть знайти ці кошти і буде залежати реалізація їх транспортних ініціатив.

Стратегічні амбіції

Кабмін схвалив Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року (копією документа має в своєму розпорядженні РБК-Україна). У Міністерстві інфраструктури стратегію воліють називати Drive Ukraine 2030, оприлюднивши на підставі документа презентацію з конкретними цілями, яких чиновники хочуть досягти до зазначеного терміну.

Незважаючи на наявність великої кількості декларативних намірів, документ все ж містить досить конкретні плани. Зокрема, у дорожньому господарстві Мінінфраструктури планує побудувати до 2030 року десять автобанів. При цьому пріоритетними визначені дороги з Сум, Харкова, Дніпра, Луганська, Донецька, Одеси та Миколаєва в напрямку країн ЄС. Крім того, чиновники не забули про свою ідею побудувати в країні концесійні доріг. Першою такою трасою стане дорога Київ - Біла Церква, будівництво якої приступлять в 2019 році. Також у Кабміні обіцяють побудувати кільцеві дороги навколо Києва та інших великих міст.

Реалізація цих планів, на думку чиновників, дозволить українцям перетнути країну від кордону до кордону з півдня на північ і зі сходу на захід за десять годин. А для того, щоб здійснювати ефективний контроль і не допускати проїзду по дорогах перевантаженого транспорту в країні запрацюють більше 100 комплексів автоматичного вагового контролю.

Крім того, Мінінфраструктури розраховують, що до 2030 року в Україні більше 50% продажів нових автомобілів буде припадати на элетрокары. При цьому громадський транспорт стане повністю електричним. В Україні будуть побудовані, як мінімум, два заводи, які будуть виробляти вантажівки, автобуси, літаки і пасажирські дрони, морські та річкові судна на електричній тязі.

Не менш грандіозні плани уряду стосуються авіації. Чиновники стверджують, що до 2030 року в Україні працюватимуть 50 аеропортів - зараз тільки 19. Як очікується, середній час на дорогу до найближчого аеропорту становитиме одну годину. При цьому 50% населення зможуть користуватися авіаційним транспортом за 350 напрямами з українських аеропортів. У Кабміні впевнені, що в 2030 році більше 50% пасажиропотоку в українських аеропортах складе лоукост-сегмент. А послугами найбільшого українського аеропорту "Бориспіль" будуть скористаються 36 млн пасажирів - в 2017 році їх було близько 10,6 млн осіб.

Істотні зміни можуть відбутися і в залізничній галузі. Зокрема, Кабмін пропонує дозволити приватному бізнесу користуватися власними локомотивами. Правда, залізнична інфраструктура і полотно залишаться у власності держави. При цьому держава має намір до 2030 рік на 100% оновити парк локомотивів і вагонів "Укрзалызницы". Станеться це за допомогою Крюківського вагонобудівного заводу, а також іноземних компаній General Electric, Bombardier, Greenbrier. Нові поїзди буде їздити з середньою швидкістю 150 км/годину. Як очікується, за напрямками Київ-Одеса, Київ-Львів, Київ-Харків та Київ-Дніпро буде прокладена євроколія, а сама УЗ увійде в ТОР-5 залізничних компаній світу за фінансовими показниками.

Крім того, чиновники обіцяють створити умови для з'єднання обласних центрів між собою швидкісними (від 160 до 200 км/год до 2025 року) та надшвидкісними (від 250 до 400 км/год до 2030 року) потягами. До того ж у Мінінфраструктури розраховують, що до 2030 року через Україну будуть пролягати п'ять з 11 глобальних гілок надшвидкісного Hyperloop.

В сукупності на реалізацію всіх цих планів планується витратити з різних джерел 60 млрд доларів. Тобто, щорічні витрати на виконання пунктів стратегії складуть 5 млрд доларів на рік. Такі ж засоби Україна щорічно витрачає на обслуговування держборгу.

Плани потребують уточнення

На думку транспортного експерта Богдана Долинце, в Україні вже давно назріло питання оновлення транспортної стратегії, оскільки попередній документ, який визначав засади функціонування транспортної системи, був затверджений ще задовго до окупації частини території України і початку військової агресії на сході.

"Новий документ вже враховує особливості та обмеження, в яких працює транспортна система країни, - розповів він РБК-Україна. - Примітно, його розробка відбувалася не без труднощів, оскільки одним з головних розробників на ранніх етапах була німецька компанія, яка розробляла стратегічні документи для російських транспортних компаній, а також стратегію фінансового розвитку аеропорту "Сімферополь" вже після окупації Криму. Але оскільки Україні все одно необхідний був новий документ, що визначає стратегічні пріоритети транспортної галузі, Міністерство інфраструктури завершувало його розробку власними силами".

Але однієї стратегії мало, вважає Долинце. "Разом з нею повинні бути розроблені і прийняті галузеві транспортні стратегії і приведені у відповідність пов'язані державні програми. Наприклад, нещодавно вже було опубліковано для громадського обговорення Авіаційна стратегія України до 2030, після прийняття якої повинна бути оновлена і Державна цільова програма розвитку аеропортів", - вважає експерт.

Керівник експертного спрямування "Центру транспортних стратегій" Андрій Шкляр розповів РБК-Україна, що стратегія хоч і фіксує пріоритети, але не містить чіткої конкретики. "Але вона буде підкріплена планами стратегічних дій, які будуть розроблені для кожної галузі, і які будуть містити конкретні плани, так і терміни їх реалізацій, - говорить він. - У планах будуть три типи дій - інституційні, тобто, як необхідно змінити адміністративну систему управління в галузі, законодавчі - які ще необхідно прийняти закони і як гармонізувати законодавство в рамках асоціації з ЄС, і третій блок - інфраструктурні проекти. Тому поки вони не презентовані, важко сказати, наскільки вони реалістичні".

Експерт автодорожньої галузі, екс-радник голови Укравтодору Андрій Мартенс вважає, що будівництво доріг за всіма напрямами є логічним кроком, оскільки Україна знаходиться на перетині торгових шляхів. "Але реальність виконання цих планів залежить від рішення проблеми з окупацією Донбасу. Адже основні торгові шляхи зі сходу на захід проходять через Луганську і Донецьку області, - каже він. - Але тут виникає інша проблема - пошук фінансування. На жаль, в Україні інвестиції в дорожнє господарство циклічні. Перед "Євро-2012" у дороги було вкладено багато коштів. Але разом з чемпіонатом з футболу закінчилось і фінансування. Тепер ситуація знову змінюється. Я бачу, що держава починає знову нарощувати вкладення коштів у дороги".

Нещодавно Кабмін затвердив план розвитку дорожнього господарства, який передбачає 330 мільярдів гривень інвестицій з різних джерел протягом найближчих трьох років. "Я б не хотів, щоб черговий зростання витрат на дороги був приурочений до президентських і парламентських виборів, тобто використовувався як інструмент залучення електорату, а після виборів знову пішов на спад", - говорить Мартенс.

На його думку, Україні необхідно щорічно вкладати у розвиток дорожнього господарства 150-200 млрд гривень. "Правда, у цьому році на них буде спрямовано 40 мільярдів гривень, - говорить він. - Але з урахуванням того, що зараз в Державний дорожній фонд спрямовується 50% від паливних акцизів, а через два роки буде 100%, то всі ці плани Кабміну – на найближчі три роки і до 2030 року - цілком реалістичні. Думаю, що в 2020 році в фонді буде приблизно 100 мільярдів гривень. Крім того, цілком можливо, що Україна отримає дешеві кредити від Європейського Союзу".

Що стосується ініціатив щодо розвитку залізничної галузі, то, за словами Андрія Шкляра, їх реалізація буде залежати від того, наскільки швидко Верховна Рада прийме закон "Про залізничному транспорті". "Прийняття цього закону вплине і на те, скільки локомотивів, і в які терміни необхідно буде оновити самої "Укрзалізниці". Але в будь-якому випадку УЗ буде складно самостійно оновити свій парк локомотивів, продовжує він. - Для цього їй доведеться співпрацювати з однієї з іноземних компаній, які виробляють цю техніку, щоб купувати її, наприклад, у лізинг. Оновити парк вагонів УЗ буде трохи простіше, оскільки це більш проста техніка".

Але залишилися питання, вирішення яких прийнятої стратегії не передбачено. Один з них - створення Національної комісії з питань регулювання тарифів на транспорті за аналогією з такими ж органами в ЄС, вважає Богдан Долинце. "Наявність такого органу дозволило б усунути конфлікт інтересів міністерства, як органу що здійснює управління підприємствами, і одночасно здійснює тарифне регулювання та формування політики в галузі, - зазначає він. - Його відсутність може викликати проблеми при лібералізації регулювання тарифоутворення в аеропортах, які є природними монополіями. Як наслідок спроби вибіркової імплементації норм європейського законодавства можуть призвести до розбалансування системи регулювання ринку і негативно вплинути на розвиток тих же авіаперевезень в цілому".