Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілих

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілих
Крім прогулянок і книг в будинку престарілих у постояльців немає інших розваг
Трагічна пожежа в приватному пансіонаті для літніх людей в Київській області змусив уряд звернути увагу на існуючу вже багато років проблему. Віце-прем'єр Геннадій Зубко доручив місцевим органам влади перевірити будинку престарілих по всій країні. Кореспонденту РБК-Україна вдалося відвідати один з таких закладів разом з представниками Офісу уповноваженого з прав людини.

Трагічна пожежа в приватному пансіонаті для літніх людей в Київській області змусив уряд звернути увагу на існуючу вже багато років проблему. Віце-прем'єр Геннадій Зубко доручив місцевим органам влади перевірити будинку престарілих по всій країні. Кореспонденту РБК-Україна вдалося відвідати один з таких закладів разом з представниками Офісу уповноваженого з прав людини.

Стаціонарне відділення територіального центру соціального обслуговування в Тетіїві, райцентрі на південному заході Київської області - невелика одноповерхова будівля посеред потопаючого в зелені двору районної лікарні. Панно над затертим диваном у темному холі, зображує матір з дитиною, нагадує, що колись тут розміщувалося пологове відділення. Втім, останні кілька років життя тут не починається, а закінчується - стаціонарне відділення по суті є будинком престарілих, в якому зараз доживають свій вік два десятки людей.

Разом представниками Офісу омбудсмена наша інспекція проходить в рамках так званого Національного превентивного механізму - проекту постійного моніторингу місць несвободи, який співробітники Офісу проводять разом з представниками громадських організацій. Мандат монітора дає право на візит без попередження та повний доступ до всіх приміщень в'язниць, слідчих ізоляторів, колоній, інтернатів та інших закритих установ.

Співробітниці Офісу Ірина Сергієнко і Олена Темченко спеціалізуються саме на об'єктах соцзахисту, зокрема на будинках престарілих. За офіційними даними, на початок 2016 року їх у країні понад 400, під опікою держави містяться понад 20 тис. людей похилого віку.

Паршиво живеться

Їдкий запах сечі і хлорки б'є в ніс ще біля порога. Побачивши нашу групу з вікна, місцева нянечка марно спробувала перебити його освіжувачем повітря. Матраци з-під сімох лежачих підопічних тут не перуть, а тільки просушують у дворі.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: коридори будинку престарілих в Тетіїві, Київська область

У Тетіїві монітори Офісу омбудсмена вже вдруге за останній місяць, кажуть, що під час попереднього візиту підгузників в будинку престарілих не було зовсім. Та й зараз їх майже не використовують - кілька нерозпечатаних упаковок припадають пилом у кутку кабінету завідуючої.

- Вони (підопічні, - ред.) самі відмовляються від підгузків. Кажуть: "Зніміть ці панцирі",- запевняє нас медсестра Олена Сінкевич.

Пофарбовані в яскраво-салатовий і блакитний колір стіни коридорів з'єднують десяток кімнат, в яких по двоє-четверо живуть місцеві люди похилого віку. Всередині - іржаві продавлені до самої підлоги ліжка, перевезені з будинків шафи і килими. На килимах - нечисленні особисті фотографії і календарі (чому-то все від Аграрної партії).

На 20 чоловік дві вбиральні. Для тих, хто не може сам дістатися до туалетів, біля ліжок стоять обшарпані стільці з вирізаними сидіннями, під ними - пластмасові відра, деякі без кришок.

Ванна - одна на всіх. За словами завідуючої Ольги Панченко, людей похилого віку тут миють два рази в тиждень. Табличка на дверях замкненою душовою говорить про інше: "Купання проживаючих - друга і четверта п'ятниця кожного місяця". "Замикаємо, тому що одна бабуся вічно все з ванної краде",- пояснює завідувачка.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: матраци в будинку престарілих не перуть, а просто просушують

В дальній кімнаті знаходимо лежачого без нижньої білизни на мокрому матраці літнього чоловіка. З ліжка Петро Васильович не встає ось вже пару місяців після перелому стегна. "Погано живеться",- коротко відповідає він на наші запитання. Під час попереднього візиту моніторів, чоловік розповідав, що перелом отримав після того, як його грубо штовхнула одна з няньок.

Втім, співробітники будинку престарілих запевняють нас, що на слова дідуся не варто звертати особливої уваги - у нього діагностовано шизофренія.

Незважаючи на те, що будинок знаходиться на території лікарні, останній раз лікар у Петра Васильовича був ще в березні, та й то лише у терапевта. Від болю в руці і зламаній нозі йому виписали анальгін. Ніякого іншого лікування фізичних і душевних хвороб не передбачено.

- Ну, скаржиться він на болі, що ми можемо вдіяти,- розводить руками медсестра. - Самі розумієте, психічно хвора людина.

Але проблеми з лікуванням тут не тільки у "психічних". Моложавий Анатолій з червоною зіркою і прапорцями ВО "Свобода" над ліжком скаржиться на ревматичну біль в ногах. Для лікування місцевий персонал купив йому пляшку з невідомою рідиною, судячи з етикетки, сильно схожа на псевдомедицинскую продукцію мережевого маркетингу. "Ліки" викликало страшну алергію, розповідає Анатолій, потираючи все ще болять ноги.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілих

Фото: постоялець Анатолій (ліворуч) скаржиться на алергію після прийому болезаспокійливих ліків

У сусіда Петра Васильовича по кімнаті, Володимира Петелина теж діагностовано психічний розлад. В коридорі його ретельно обшукує завідуюча - повернувшись з прогулянки чоловік намагається пронести в кишенях всяке сміття: камінчики, скельця, уламок бритви. Під час огляду він раптом різко піднімає руки, ховаючись в захисній позі і, притискаючись до стіни. “Чи є вона мені. По морді",- пояснює він пізніше нам.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: постоялець будинку престарілих Володимир постійно просить зв'язатися з його племінником Сергієм, але у адміністрації немає його контактів

- Людей з психічними розладами тут взагалі бути не повинно,- обурюється монітор Олена Темченко. - Їм необхідно профільне лікування, спеціалізований догляд.

Але, щоб оформити людей похилого віку в спеціалізований інтернат, необхідно спочатку везти їх на медичну комісію, потім переоформляти папери, домагаючись перекладу.

До того ж штатний розклад і бюджет будинку престарілих розраховано під певну кількість постояльців і втрачати "клієнтуру" тут не дуже-то хочуть.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: книги і прогулянки на свіжому повітрі - небагатий вибір розваг для людей похилого віку

Все до копійки

Брак грошей - ось основний контраргумент співробітників будинку престарілих на зауваження моніторів. Судячи з документів, районне фінансування виділяється лише на зарплату та оплату комунальних послуг. Решта - за рахунок 75% пенсій підопічних, які забирає собі установа. За ці більш ніж скромні гроші співробітники повинні купувати миючі засоби і медикаменти, засоби гігієни та продукти для двадцяти осіб.

- Дуже скупо годують,- розповідає 80-річна Ганна Миновна. - Кашу і борщ ще дають. А м'ясо і молочне - дуже рідко. А так, знаєте, хочеться молочного.

Доповнити убогий раціон будинку престарілих підопічні намагаються за рахунок решти 25% пенсії, які по ідеї повинні отримувати на руки. Але так буває далеко не завжди.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: мешканці будинку престарілих скаржаться на убогий раціон харчування

- Так вони самі нам ці гроші віддають,- розповідає Ольга Панченко, дістаючи з шухляди конверт з грошима і зошит із записами. - Зефіру там купити або масла, або таблеток від тиску.

На зауваження моніторів про те, що зберігати в такому вигляді кошти підопічних незаконно, завідуюча починає божитися, що витрачає на пенсіонерів все до копійки.

- Бачите запис: ось цієї пачку масла позавчора купила. Де масло? Так з'їла вона його вже. Вони ж їдять...

Проблеми з пенсіями в таких закладах виникають за великим рахунком з вини держави, визнають монітори. Минсополитики вже давно повинен був розробити щось на зразок інструкції або порядку обліку цих грошей, які б регламентували фінансові відносини між персоналом і підопічними.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: килими і кімнатні рослини багато підопічні привозять з дому

- Люди, які працюють в таких установах, звикли в першу чергу виконувати інструкції, а не дбати про забезпечення гідного рівня життя,- констатує Олена Темченко,- Від цього ще сумніше ніж від нестачі фінансування.

Як би виправдання на ці слова директор тетіївського територіального центру соціальної допомоги Корчак Галина розповідає, як в минулому році сама випрошувала у місцевих фермерів гроші на допомогу будинку пристарілих. Так вдалося частково відремонтувати систему опалення. Правда, за це чиновниця отримала наганяй від районної влади - за те, що "виносила сміття з хати".

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: директор тетіївського територіального центру соцдопомоги Галина Корчак (ліворуч) і медсестра Олена Сінкевич (праворуч)

Забираючи будинку

Далеко не всі підопічні тетіївського будинку престарілих налаштовані скаржитися на життя - багато потрапили сюди з набагато гірших умов. Наприклад, Олена, яка живе тут вже 13 років, до цього взагалі не мала даху над головою.

Безпритульні і самотні люди похилого віку - основний контингент таких закладів. Лише до кількох живуть у Тетіїві старим зрідка навідуються родичі. Інші радіють кожному випадковому гостю.

- Живеться добре, та нікому б не побажала такого добра,- пускає сльозу Ганна Паламарчук, скорочує тут вже шостий рік. - Не дають померти, бо дають їсти і дають спати. Але дуже хочу додому. Дітки, ви б хоч подивувалися, як там моя хата. Тут недалеко.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: Потрапивши в будинок престарілих, Ганна Паламарчук позбулася власного житла

Проїхавши кілька кварталів, дійсно виявляємо за даним нам адресою будиночок бабусі. Ось тільки живуть тут вже зовсім інші люди.

- Лариса тут живе. Ну та, що за бабою доглядала,- розповідає сусідка. - Як доглядала? Ну, город їй полола... Тільки баба Аня вічно по каструлях скребла - видно голодної була.

Загадкова Лариса виявляється співробітницею все того ж центру соціальної допомоги Ларисою Полозюк. Шість років тому саме вона помістила Ганну Паламарчук в будинок престарілих. За це бабуся заповіла їй будинок, земельну ділянку, та ще й регулярно віддає залишок пенсії - "на похорон". Щоправда, сама старенька про заповіті нічого не пам'ятає.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: Віру Василівну в будинку пристарілих зрідка відвідує дочка

- Такі випадки далеко не рідкість,- розповідає монітор Ірина Сергієнко.- Співробітники центрів, що надають соціальну допомогу престарілим, самі ж і приймають рішення про поміщення їх у стаціонар. А потім у власності цих працівників, а іноді і самих центрів залишається житло, майно самотніх людей похилого віку. Ніякого контролю за цими процесами немає.

Невирішені проблеми

Втім, самотні та бездомні старики - не єдині мешканці будинків престарілих. Іноді своїх родичів сюди поміщають і цілком благополучні сім'ї, які не мають ні часу, ні навичок, ні ресурсів, щоб доглядати за людьми похилого віку.

Комунальні установи надають таку можливість за дві-три тисячі гривень на місяць. Само собою, мова йде про заклади у великих містах, де умови на порядок вище ніж в Тетіїві. Але все одно бажаючих не багато. За даними Офісу уповноваженого, на початок року в Києві 404 підопічних у двох пансіонатах для людей похилого віку лише 21 жив на платній основі.

Але, трохи порившись в інтернеті, можна виявити близько десятка приватних будинків престарілих розташованих в околицях столиці. Догляд за людьми похилого віку вони пропонують за 6-15 тис. гривень на місяць - залежно від стану хворого та умов проживання. Втім, скрізь обіцяють цілодобову медичну допомогу, прогулянки на свіжому повітрі, збалансоване харчування і турботу.

Таким був і пансіонат "Рідне вогнище" в Леточках, невеликому селі на протилежній від Тетіїва околиці Київської області. Пожежа, що сталася тут у ніч на 30 травня забрав життя 17 постояльців.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: все, що залишилося після пожежі від будинку престарілих в Леточках

На руїнах пансіонату, через тиждень після пожежі, все ще сильно пахне гаром. Житловий корпус знищено дотла, адміністративний - наполовину. Поліція і ДСНС наспіх опечатали єдині вцілілі двері, але всі вікна залишилися відкритими навстіж, через одне з них видно, як у підвалі все ще сушиться на мотузці випрану перед пожежею білизна.

Як і багато приватні пансіонати для людей похилого віку ,"Рідне вогнище" на папері був чимось зовсім іншим. Якщо точніше, містив його підприємець мав дозвіл на діяльність кадрового агентства, торгівлю ліками, тимчасове розміщення сезонних робітників і прокат предметів особистого вжитку. Нічого, що могло б хоч якось бути схожим на будинок престарілих.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: згарище на місці будинку престарілих в Леточках

- Ми буквально нещодавно були з моніторинговим візитом в цьому районі,- розповідає Ірина Сергієнко з Офісу омбудсмена. - У місцевому управлінні соцзахисту ні про яке будинку престарілих в Леточках не знали.

Як пояснює керівник соціально-реабілітаційного центру "Родина" Лариса Самсонова, таке відсутність належного оформлення поширена практика: "Поняття "приватний будинок" взагалі не існує. У кращому випадку подібні заклади оформлені як готелі. У гіршому, власники кажуть, що родичі приїхали погостювати".

У невеликих Леточках про справжню діяльність "Рідного вогнища" знали практично всі. Однак умовами проживання в паснионате ніхто особливо не цікавився. Сусіди розповідають лише, що до постояльцям регулярно приїжджали родичі з Києва. А раз родичі задоволені, то і у сусідів претензій не було.

Поки грім не гримне: в яких умовах живуть мешканці будинків престарілихФото: пожежа в Леточках забрав у людей похилого віку дах над головою

За попередніми даними ДСНС, пожежа в будинку престарілих міг початися через несправний телевізор, потім вогонь перекинувся на дерев'яні панелі, якими було оброблене приміщення. Напівлегальний статус дозволяв "Рідного вогнища" уникати перевірок не лише з Офісу омбудсмена, але з протипожежної служби.

Правозахисники впевнені: приватні будинки престарілих необхідні, як альтернатива комунальним установам, що знаходяться в жахливому стані. Але для цього вони повинні знаходитись під контролем держави і громадськості.

Цю проблему має вирішити урядовий законопроект "Про соціальні послуги", який чекає розгляду в Раді. Він передбачає не тільки легітимізацію приватних соціальних установ, але і їх обов'язкову реєстрацію. Але і в цьому документі вистачає сумнівних моментів.

- зокрема, із закону про захист громадян похилого віку чомусь хочуть прибрати статтю, яка повинна гарантувати мешканцям будинків для людей похилого віку гідні умови життя, наближені до домашніх,- розповідає Лариса Самсонова.- Будемо з цим боротися.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся