ru ua

У пошуках міністра: куди кадровий глухий кут приведе реформу освіти

У пошуках міністра: куди кадровий глухий кут приведе реформу освіти Фото: Міністерство освіти (УНІАН)

З березня обов'язки міністра освіти в Україні виконує Любомира Мандзій. Однак днями президент Володимир Зеленський заявив, що незабаром у Міністерства освіти може з'явитися новий міністр і назвав імена трьох основних кандидатів.

Серед претендентів - голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, керівник апарату Офісу президента Олексій Дніпров та ректор Чернігівського університету Сергій Шкарлет. За його словами, їх йому запропонували під час зустрічі з керівниками провідних закладів вищої освіти.

Про те, чому в Міністерство освіти вже три місяці шукають міністра, що насправді відбувається у відомстві, хто приймає ключові рішення та чому у них збільшилася роль грантових організацій – детальніше РБК-Україна.

Рада ректорів

Українська система освіти, як і багато іншого в країні, виявилася не готова до карантину, викликаного пандемією коронавірусу. Багато в чому через це, а також внаслідок інших накопичених задовго до карантину проблем у сфері, президент провів зустріч з керівниками провідних університетів країни й підписав указ про створення Ради з питань розвитку вищої освіти в Україні.

"Його завданнями, серед іншого, будуть вдосконалення якості й змісту вищої освіти в Україні, підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій галузі, зокрема щодо фінансової автономії закладів вищої освіти, механізму залучення приватних інвестицій і розвитку державно-приватного партнерства", - сказав Зеленський.

За словами глави держави, в уряді мають намір зосередитися не тільки на вищій освіті. Найближчим часом будуть проведені також зустрічі з представниками дошкільної, середньої та професійно-технічної освіти.

Водночас, регіональні Ради ректорів висловлюють стурбованість з приводу недостатнього рівня співробітництва Міністерства освіти та науки з освітнім сектором, і привітали майбутню зміну керівництва відомства.

За словами президента, настільки довга затримка з призначенням міністра пов'язана з відсутністю кадрів. Однак, на думку засновника ліцею "Гранд" Володимира Співаковського, проблема в тому, що у влади просто не знають, що міністру поставити в обов'язок. А в ситуації, коли повноцінного керівництва у відомстві й поготів немає – міністерство час від часу потрапляє в неоднозначні ситуації.

Які ж дії міністерства викликають найбільше невдоволення?

Видимість роботи

Міністерство освіти та науки створює видимість діяльності по адаптації навчального процесу в карантин, тоді як реальних дій зроблено не було, вважають представники вищих навчальних закладів, коментуючи відеоконсультації заступника міністра Єгора Стадного у травні, присвячені проведенню іспитів і заліків в умовах пандемії COVID-19.

"Ми це все робили. Державну атестацію вже провели в магістратурі. Скоро почнеться сесія. Роботи й тести приймаємо в Moodle вже років п'ять. Але до карантину це була додаткова опція. Лекції читаємо в Teams. Тобто у нас проблем з дистанційним навчанням і так не було", - сказав професор одного з провідних вузів Києва.

Представник технічного університету також зазначила повільність профільного міністерства в розробленні рекомендацій.

"Карантин ввели 12 березня, рекомендації розіслали 14 травня. В умовах мовчання міністерства ми самі знаходили варіанти дистанційного навчання. Думаю, що так надійшло більшість навчальних закладів. Ці рекомендації - просто створення видимості роботи", - вважає він.

Те ж саме, на думку викладача, і щодо підготовлюваних змін до постанови уряду щодо відновлення відвідування студентами навчальних закладів.

Водночас, за словами заступника міністра Стадного, рекомендації МОН, дійсно, можуть бути актуальні не для всіх внз, так і в цілому, тому що міністерство не повинно займатися організацією проведення заліків.

У пошуках міністра: куди кадровий глухий кут приведе реформу освіти

Фото: Єгор Стадний (facebook.com)

"Розумію, що для частини (навчальних) закладів сесія, наприклад, вже почалася, і ми, можливо, трохи запізнилися, але нагадую, що тут роль міністерства швидше рекомендувати, а не займатися безпосередньо організацією проведення заліків, іспитів чи захисту", - додав він.

Варто відзначити, що це не перший випадок провальної комунікації міністерства з представниками навчальних закладів. Раніше у Міністерстві освіти в прямому ефірі вирішили відповісти на запитання, пов'язані із завершенням навчального року у школах, проведенням ЗНО та вступною кампанією до внз, захистом дипломних робіт та здачею кваліфікаційних іспитів. Однак, не змогли знайти відповіді на багато нагальних питань, у чому чесно зізнався Стадний.

"В умовах такої напруженої ситуації до відповідей ніхто не готовий... Все відбувається пробами на практиці", - зізнався заступник міністра.

Так, відповідаючи на звернення від творчих вузів з проханням дати роз'яснення, як проводити випускні іспити, які неможливо організувати дистанційно (наприклад, оркестрову гру) Стадний заявив, що "ми (керівництво МОН, - ред.) не є фахівцями в усьому на світі... Ми хотіли б вивчити досвід і не говорити, що це відповідальність університетів, хоча насправді так і є, порадити й підказати, що треба зробити в такій ситуації, щоб не було цього "футболу".

Крім тотальної неготовності працівників профільного міністерства реагувати на нові виклики й надавати допомогу в організації навчального процесу в такий складний для усіх період, у відповідь на прохання вузів розробити та затвердити механізм надійної ідентифікації студентів при проведенні атестаційних іспитів та захисту дипломних робіт онлайн, у МОН не знайшли нічого краще, як рекомендувати їм самостійно вибирати форму ідентифікації та програмне забезпечення, і закликати студентів керуватися академічною добропорядністю і не використовувати плагіат.

Нагадаємо, у ще одному відеозверненні заступник міністра Єгор Стадний радив випускникам шкіл відразу відкинути для вступу "ті навчальні заклади, в яких дають і беруть хабарі". При цьому не уточнив, про які вузи йде мова, як і те, чому МОН не позбавляє їх ліцензії і як в принципі має намір боротися з хабарництвом під час вступної кампанії.

Справа в кадрах

У світлі ситуації, що склалася, варто окремо звернути увагу на ключових людей міністерства, які впливають на прийняття рішень і є відповідальними за підготовку сфери освіти до нових умов.

Так, той же Єгор Стадний до приходу в міністерство у 2019 році працював директором аналітичного центру CEDOS, створеного екс-міністром освіти й екс-ректором Києво-Могилянської академії Сергієм Квітом та його заступником, депутатом від "Голосу" Інною Совсун. За даними журналістів, Стадний є останнім представником "команди Квіта" в Міносвіти, який не має наміру залишати сферу освіти без уваги й раніше, так чи інакше, впливає на прийняття рішень там.

У пошуках міністра: куди кадровий глухий кут приведе реформу освіти

Фото: Сергій Квіт та Інна Совсун (УНІАН)

Про те, що на той момент глава аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний мітить на посаду заступника міністра освіти та науки, стало відомо ще у вересні минулого року за даними в його електронній декларації.

Повідомлялося, що при формуванні уряду Олексія Гончарука на посаду міністра освіти він також претендував на міст міністра одночасно з Анною Новосад, яка в результаті й була призначена міністром, а виходець з грантового середовища – Стадний – став її заступником.

Крім нього заступниками міністра також є Максим Ярмистий, Петро Коржевський і Світлана Даниленко. Першим заступником є Юрій Полюхович. Варто відзначити, що Полюхович був призначений на посаду першого заступника міністра освіти також у вересні минулого року, і після її звільнення недовгий час навіть був у статусі виконуючого обов'язки міністра. При цьому роботу в МОН він поєднує з викладанням у Національному університеті імені Тараса Шевченка магістерського курсу "Історія цивілізацій доколумбової Америки".

Теорія замість практики

За словами співрозмовників видання, в міністерстві, попри зміну уряду, переважно залишилася команда Гончарука, представники якої, як і він, є вихідцями з аналітичних центрів та грантового середовища. Власне, на перший погляд, в цьому немає нічого поганого, але профільна спільнота закликає відомство не підміняти поняття і розвивати не тільки дослідницьку функцію міністерства, але й більш практичні речі.

Наприклад, суперечливу оцінку отримали дії відомства щодо скороченого через карантин державного бюджету на 2020 рік, де крім коштів на заробітні плати викладачам університетів і коледжів, стипендій студентам, були збережені також кошти на діяльність Національного фонду досліджень – у розмірі 300 млн гривень. Раніше в МОН також вимагали залишити 44,9 млн грн на створення й апробацію електронних підручників, наполягаючи, що вони стануть в нагоді в умовах карантину.

Крім того, заступник міністра Стадний відзначає, що в останні місяці у відомстві також працюють над отриманням пільгового кредиту від Світового банку.

"Отримання пільгового кредиту від Світового банку для нас стає життєво важливим. У нас є офіційний лист підтримки проекту Світового банку і попередня згода Міністерства фінансів. Ми робимо все можливе, щоб якомога швидше завершити формальні процедури й протягом 2020 року підписати документи для отримання коштів", – заявив він.

Варто відзначити, що Національний фонд досліджень був створений Кабінетом міністрів 4 липня 2018 року. Кошти Фонду формуються користуючись державним бюджетом, добровільних внесків, зокрема, й іноземних донорів, а також інших не заборонених законодавством грантових коштів. І, на думку заступника міністра Стадного, грантове фінансування науки від Національного фонду досліджень є "однією з бюджетних програм, якої не можна пожертвувати".

Водночас, на думку економічного експерта Юрія Гаврилечка, той факт, що в Міносвіти вважають отримання кредитів від міжнародних фінансових організації та роздачу грантів одним з пріоритет свого відомства, свідчить про нерозуміння чиновниками, які вийшли з грантової середовища, своїх основних завдань.

"Сама назва Міністерства говорить про те, що там повинні займатися підвищенням якості науки й освіти, а не "переробляти" або "освоювати" грантові та кредитні кошти. Про кредити повинні турбуватися Мінфін і Мінекономіки", – вважає експерт.

Проте, зазначає експерт, ми весь час чуємо заяви керівництва Міносвіти, про гроші, і набагато рідше про те, над чим вони працюють, які розробляють програми, що буде робитися для підвищення якості освіти, як узгоджуються шкільні програми з тим, що студенти будуть вивчати у вищій школі. За його словами, це не дивно, адже "ми маємо справу з командою колишнього прем'єра Олексія Гончарука, яка перейшла в новий уряд — це повністю вихідці з грантового середовища, і вони міркують на теми, які їм ближче всього — гранти і кредити".

"Результат такого підходу продемонстрували телеуроки, де вчителі спокійно поміщають білих ведмедів на Південний полюс, Івана Грозного відправляють на війну з "ліванським орденом", а Австралію у них омиває Атлантичний океан", - підкреслив Гаврилечко.

Експерт також застеріг від комерціалізації науки, яку може спричинити використання кредитних коштів. “Гранти та кредити – абсолютно різні речі. Гранти – це безоплатна допомога, яка надається ученим. А кредитні гроші, які міністерство збирається отримати, потрібно віддавати, і вже з бюджету. До того ж, отримані кредити (а МОН - не бізнес-організація, а центральний орган виконавчої влади) – це можливе підґрунтя для зростання вартості навчання на комерційних відділеннях державних Вузів", - вважає експерт.

Нові старі кадри

Як стало відомо, екс-міністр Сергій Квіт не тільки зберігає вплив на міністерство, але і робить спроби реалізувати плани з дорогої акредитації освітніх програм в Національному агентстві по забезпеченню якості вищої освіти (НАЗЯВО) і полюванні за науковим плагіатом. В результаті тисячі випускників вищих навчальних закладів почнуть звертатися з позовами до Міністерства освіти і науки за порушення їх прав на отримання дипломів.

Нагадаємо, в лютому 2019 року Кабінет міністрів України призначив колишнього міністра освіти та науки України Сергія Квіта головою Національного агентства забезпечення якості вищої освіти.

У зв'язку з діяльністю агентства раніше вже були скандальні інциденти, зокрема, коли НАЗЯВО запропонувало виключити директора Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Різуна з членів галузевої експертної ради. Причиною стали його нібито "мотивована безініціативність" в питанні боротьби з плагіатом і "спроби пом'якшити обставини зняття плагіатних дисертацій".

У пошуках міністра: куди кадровий глухий кут приведе реформу освіти

Фото: Володимир Різун (lb.ua)

Різун подібні дії агентства назвав адміністративним тиском і навіть запідозрив Квіта в корупції, закликавши "не імітувати за державний кошт принциповість і справедливість. На підтримку Різуна також виступила значна частина університетського співтовариства.

Крім того, при Новосад було ініційовано внесення змін до законодавства про вищу освіту, у зв'язку з чим вузи не можуть видавати дипломи державного зразка, якщо їх освітні програми не акредитовані в НАЗЯВО. Раніше керівник агентства Квіт був ініціатором введення акредитації освітніх програм.

Вартість акредитації однієї програми в агентстві Квіта становить близько 90 тисяч гривень. Вузи, які не встигнуть чи не зможуть через фінансові проблеми чи конфліктні відносини з колишнім міністром акредитувати свої програми будуть позбавлені права видати будь-які види дипломів, що створить підстави для судових позовів, оскільки за законом акредитація є обов'язковою тільки для дипломів держзразка, що визнають і в НАЗЯВО.

Однак у міністерстві, зокрема, заступник міністра Стадний, порушення закону "Про вищу освіту" від 2014 року трактує як примусову процедуру для всіх видів дипломів, рівночасно, визнаючи неможливість отримання випускниками документа про вищу освіту.

Стурбованість викликає ще одне нововведення, яке можу реалізувати міністерства, знову ж таки не без участі НАЗЯВО. Зокрема, мова йде про позбавлення вчених ступенів "плагіаторів дисертацій". Спірність рішення пов'язана з тим, що процедура не деталізована в законі що дозволяє НАЗЯВО перекладати відповідальність на атестаційну колегію Міносвіти. Після відставки міністра Новосад самим високопоставленим посадовцем в колегії став Єгор Стадний. Враховуючи все вищевикладене, Квіта і Стадного важко не запідозрити в конфлікті інтересів.

У рамках цього нововведення вже був позбавлений ступеня доктора наук Петро Ющенко. Так само в НАЗЯВО підтвердили наявність плагіату в дисертаціях заступник глави Адміністрації президента України часів Януковича Андрія Портнова, завідувачки кафедри філософії Київського національного університету культури та мистецтв (КНУКМм), дружини колишнього віце-прем'єра Катерини Кириленко та декана юридичного факультету Київського національного університету Івана Гриценка, який підтримував Андрія Мелешевича в боротьбі за пост президента Києво-Могилянської академії, а не Марину Ткачук, яку неофіційно називали креатурою Квіта.

"Колективи вузів нашої країни — це не піддослідні лабораторні миші. У бурхливі сьогоднішні часи ми не вимагаємо стабільності та порозуміння. Ми вимагаємо чесності, прозорості та демократичності! Спочатку дієві механізми реалізації реформаторських ініціатив уряду, їх обговорення (до речі, обговорення нової форми контракту відбулося, але конкретики про суть показників там не було і немає), інституціональне затвердження, а вже потім втілення в життя", - зазначив голова профспілки Кременчуцького національного університету Володимир Бахарєв.

Варто окремо відзначити, що драйвером цього процесу у Верховній раді виступала вже раніше згадана народний депутат від фракції "Голоси" Інна Совсун, яка створювала з Квітом і Стадним грантовий центр CEDOS. Крім усього іншого, CEDOS також готує аналітику для Міністерства фінансів щодо вартості вищої освіти. Традиційно для подібної аналітики використовувалася всеосяжна інформація, якою володіють державні органи. Зокрема звіти підпорядкованих Мінфіну бюджетних установ, таких як вузи, школи, райфінвідділи, підрозділів Держстату та Держказначейства, а так само міністерств і відомств.

Хай там як, на основі цих даних в МОН пропонували підняти ціну на контрактне навчання і прив'язати її до вартості підготовки бюджетників.

"Університети, які зараз ставлять ціну на контракт 12-13 тис. гривень, нечисті на руку і "підбирають" на сесіях. Тобто офіційну зарплату вчитель високу дати не можемо, бо контракти низькі, а на сесіях — вольниця, збирайте врожай", - заявив в інтерв'ю "Українській правді" Єгор Стадний.

У розвиток цих ідей постановою Кабміну №191 від 3 березня 2020 року була введена індикативна ціна контракту у відсотковому відношенні від вартості бюджетного навчання: у 2020 році не менше 60% від середньої вартості підготовки 1 студента–бюджетника (44 тис. гривень); у 2021 році — не менше 70%, у 2022 — не менше 80%.

***

З урахуванням всього вищевикладеного, процеси реформування вищої освіти в нашій країні все ж таки тривають. Днями також стало відомо, що влада має намір прискорити проведення освітньої реформи, про що зазначено в Меморандумі про економічну і фінансову політику, схваленому Радою директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Серед першочергових завдань заплановано реформування навчальних програм, а також внесення на розгляд Верховної ради поправок до закону про освіту, що стосуються змін структури заробітної плати.

Втім, поки не зміниться процес відбору кадрів та в Міністерстві не буде сформована повноцінна команда – навряд чи буде досягнутий вихід з глухого кута, в якому опинилася нинішня система освіти.