Чому Верховна Рада поспішала з прийняттям закону про Вищу раду правосуддя

У "Бюджетну ніч" Верховна Рада прийняла законопроект "Про Вищу раду юстиції" (ВСП). Сам факт появи цього документа викликав здивування депутатів, оскільки до наповнення бюджету він не мав відношення. Але цей закон виявився потрібен президенту Петру Порошенку, заради якого спікер Андрій Парубій пішов на рідкісну процедуру прийняття закону ad hoc. Вчора цей документ надійшов на підпис президенту.

Цього закону ще з літа чекали діючі судді, члени судових кваліфікаційних та дисциплінарних органів, а також громадські активісти. Каменем спотикання довгий час було питання про безстрокове обрання "суддів-п'ятирічок" і питання про повноваження Громадської ради доброчесності, яка у листопаді була створена при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС). "Народний фронт" і громадські активісти наполягали на фактичному звільненні "суддів-п'ятирічок", участі їх в обов'язковому конкурсі на їх посади, а також на необхідності розширити повноваження ради доброчесності, яка раніше мала лише рекомендаційні повноваження. У підсумку, як це часто буває у парламенті, питання вирішилися шляхом домовленостей і компромісів.

Як це було, з'ясувало РБК-Україна.

Дотягнути до грудня

Законопроект "Про Вищу раду юстиції" № 5180 президент Петро Порошенко вніс у парламент ще 23 вересня. Цей орган повинен був змінити Вищу раду юстиції, яка діяла в Україні з 1998 року. Повноваження ради правосуддя повинні були бути істотно ширше, ніж у ради юстиції. Наприклад, передбачалося наділити ВСП правом не тільки притягати суддів до дисциплінарної відповідальності за різні порушення, як це робила рада юстиції, але і самостійно призначати і звільняти суддів. Раніше право звільняти і призначати суддів належало Верховній Раді та президенту. Створення Вищої ради правосуддя було передбачено змінами до Конституції і новим законом "Про судоустрій і статус суддів", які були прийняті парламентом ще 2 червня 2016 року. https://daily.rbc.ua/rus/show/suditsya-po-novomu-izmenitsya-sudebnoy-sisteme-1466010414.html

3 листопада Верховна Рада підтримала законопроект про ВСП без особливих дискусій, "за" проголосували 232 народних депутата. Окремі заперечення були у представників фракцій "Батьківщина", "Самопоміч" і "Опозиційний блок". Так, народний депутат Сергій Власенко ("Батьківщина") заявив, що з допомогою Вищої ради правосуддя президент має намір контролювати судову систему країни. У підсумку "Батьківщина" і "Опозиційний блок" голосів тоді так і не дали.

Однак коли законопроект стали готувати до другого читання, з'явилися два важко переборних питання. Ще під час підготовки змін до Конституції, "Народний фронт", для гарантованої участі у голосуванні, зажадав звільнити майже 1 800 суддів, призначених на п'ятирічний термін в період з 2008 по 2013 роки. "Ці судді в основному призначалися при Януковичі або працювали при ньому. Якщо вони хочуть знову працювати суддями, нехай йдуть на конкурс на рівних умовах з іншими", - говорив ще влітку міністр юстиції Павло Петренко.

Проти цієї пропозиції тоді виступили як Адміністрація президента, так і самі судді, які заявили, що згідно з прийнятим ще у 2015 році закону "Про забезпечення права на справедливий суд", всі судді країни повинні були пройти аналог конкурсу - кваліфікаційне оцінювання, де ВККС перевірить як знання суддів, так і їх доходи і майно. Відмова пройти оцінювання означає, по суті, звільнення з посади судді. Втім, у перехідних положеннях підсумкової редакції закону "Про судоустрій і статус суддів" все-таки була закріплена норма про обов'язковий конкурс для "суддів-п'ятирічок".

До цього часу робота Вищої ради юстиції вже була фактично заблокована. 30 вересня в силу вступили законодавчі зміни, які передбачали створення ради правосуддя, замість ради юстиції. Але профільний закон про раду правосуддя прийнятий до цього часу не був.

Восени 2016 року представники "Народного фронту" знову підняли тему звільнення суддів-п'ятирічок", вимагаючи вирішити їх питання як можна швидше. До цього моменту виникла велика проблема, пов'язана з тим, що, по-перше, у 2013 - 2016 роках ВККС вже рекомендувала обрати безстроково 856 суддів строком на п'ять років, по-друге, взимку-навесні цього року кваліфікаційне оцінювання успішно пройшли ще 69 таких суддів. Таким чином, вийшло, що законних підстав для звільнення багатьох суддів, що вже пройшли ряд процедур, не існувало.

Втім, представників Народного фронту це не збентежило. "Я хочу нагадати, що була принципова позиція Міністерства юстиції, що судді, які призначалися вперше на п'ять років при Януковичі, не повинні перепризначатися, а повинні йти на конкурс. Я публічно закликаю виключити ці норми із законопроекту про раду правосуддя", - заявив уже в грудні Павло Петренко. Міністра підтримав також ще один "фронтовик", перший заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець.

Підтримку "Народний фронт" отримав з боку грантових громадських організацій, що спеціалізуються на судової тематики, у першу чергу, з боку "Реанімаційного пакету реформ" (РПР). На початку грудня вони закликали не голосувати за законопроект про ВСП. Крім "суддів Януковича", їх обурили рекомендаційні повноваження Громадської ради доброчесності (ОСД), яка була сформована при ВККС у листопаді з представників громадськості. До ради увійшли 20 членів, велика частина яких одночасно є активістами або експертами РПР. У функцію ради входить перевірка кандидатів у судді на предмет дискредитують їх вчинків, законності придбаного ними майна і т. д. Однак оскільки висновки ради доброчесності мали лише рекомендаційний характер, то ВККС міг їх фактично проігнорувати і дати позитивну рекомендацію того чи іншого судді, незважаючи на негативний висновок ОСД. Тому представники ради доброчесності почали кампанію за розширення своїх прав.

Як приймали закон

До внесення у сесійну залу обговорення закону про ВСП йшло досить важко. Одне з засідань профільного Комітету з питань правової політики та правосуддя, де належало обговорити майже 1 тис. поправок, було призначено на 7 грудня, але так і не відбулося через відсутність кворуму. Тому обговорення законопроекту відбувалося в робочій групі, куди увійшли народні депутати, представники АП, ради юстиції та громадськості.

За словами джерела РБК-Україна, громадські діячі та деякі депутати наполягали на тому, щоб суттєво розширити повноваження ради доброчесності і звільнити "суддів-п'ятирічок". При цьому вони приводили переважно політичні обґрунтування такого кроку, даючи зрозуміти, що громадськість повинна максимально впливати як на ВККС, так і на ВСП. Це не знайшло підтримки ні у представника Адміністрації президента, ні у раді юстиції, ні у голови комітету правосуддя Руслана Князевича. На звільнення суддів перестав в результаті наполягати і Леонід Ємець. "Було враження, що вони хочуть впливати на роботу судових органів, але не нести за це ніякої відповідальності", - розповів автору один з учасників зустрічей.

У підсумку компроміс був знайдений - розширення повноважень ради доброчесності в обмін на відмову "Народного фронту" від вимоги звільнення та конкурсу для "суддів-п'ятирічок".

До компромісу сторони підштовхувала і накопичена гора проблем, пов'язаних з простоєм ради юстиції. Справа в тому, що після законодавчих змін, повноваження призначати і притягувати суддів до відповідальності, перейшли до ВСП, де скупчилися тисячі не розглянутих справ. Кадрова ситуація в українських судах до кінця 2016 року склалася просто катастрофічна.

За даними Державної судової адміністрації, до кінця жовтня в країні налічувався 71 суд, у яких повноваження мав лише один суддя, і 124, де працюють лише по двоє суддів з повноваженнями. До кінця року кількість судів, де взагалі немає суддів з повноваженнями, наблизилося до 10. Загальне число звільнених з різних причин суддів у 2015-2016 роках досягла 2 тис. з 7,4 тис. суддів, які працювали за станом на 2015 рік.

Важка ситуація склалася в апеляційних судах усіх спеціалізацій, де звільнилися до кінця 2016 року 40% суддів, а також вищі суди, включаючи Верховний суд, де до кінця грудня залишилося лише 19 суддів з 48. Навантаження на суддів стало просто позамежним. Наприклад, за даними Печерського районного суду Києва, в якому зараз працюють лише 19 суддів (хоча за штатом їх повинно бути 36), тільки у першому півріччі 2016 р. до суду було направлено 31 066 справ і матеріалів. В 2015 р. за аналогічний період до Печерського райсуду надійшло 23 852 справи та матеріалів. В середньому в день до суду надходить не менш 150 різних справ, матеріалів і клопотань.

Це призвело до того, що розгляд справ у судах став сильно затягуватися, а вже восени розгляд справ став призначатися на середину 2017 року. Крім того, в грудні 2016 - лютому 2017 року спливали строки притягнення до відповідальності суддів, які приймали рішення у справах Майдану під час подій 2013-2014 років. Справа дійшла навіть до того, що вже три місяці ніхто в країні не може усунути суддів, підозрюваних у скоєнні злочинів або дати згоду на їх арешт.

У підсумку, комітет, який зібрався з третьої спроби 20 грудня, в закритому від преси режимі, проголосував за компромісне рішення. Висновки Громадської ради доброчесності ВККС тепер зможе подолати лише більшістю голосів, а для ради правосуддя вони залишаться рекомендаційними. "Судді-п'ятирічки" звільнені автоматично не будуть, а повинні будуть пройти через кваліфікаційне оцінювання, як це і передбачалося раніше.

"Ми просимо обов'язково це рішення прийняти в силу того, що ми зараз фактично на марші конкурсу відбору до Верховного Суду. Також відомо, що повноваження (щодо суддів, - ред.), від Верховної Ради перейшли до Вищої ради, тепер вже, правосуддя. Без цього закону ми зупиняємо всі ці процеси, і фактично підвішуємо судову реформу в повітрі на невизначений період часу", - закликав депутатів у "бюджетну ніч" Князевич.

Близько 3:00 21 грудня закон про ВСП, без дискусій, був, нарешті, прийнятий парламентом. "За" проголосував 271 народний депутат, а "Опозиційний блок" і "Батьківщина" традиційно голосів не дали.

27 грудня прийнятий закон був переданий на підпис президенту Петру Порошенко. І, як повідомив заступник голови адміністрації президента Олексій Філатов, очікується, що документ буде підписаний і опублікований ще в цьому році.

Тепер Вища рада правосуддя зможе самостійно, без парламенту і президента звільняти суддів, обирати їх безстроково, притягувати суддів до дисциплінарної відповідальності. А також самостійно вирішувати питання зняття недоторканності з суддів і усувати їх від посади. Складатися рада правосуддя буде з 21 члена, 11 з яких будуть суддями. По дві людини будуть призначати президент, Верховна Рада, з'їзд адвокатів, Всеукраїнська конференція прокурорів і з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Ще 10 суддів обиратиме з'їзд суддів. Голова Верховного Суду буде входити до складу ВСП за посадою. Діючі члени ради юстиції збережуть свої посади вже у ВСП, але до 2019 року.

Таким чином, вперше в історії України судова система може реально, а не декларативно, стати справді самостійною гілкою влади, яка у значній мірі вийде з-під контролю президента і парламенту. Втім, це означає, що боротьба за місця в раді правосуддя тепер теж буде неабияка.