Їж, молись і лікуйся:

чому українці труяться продуктами харчування

В українських супермаркетах продається в'ялена і копчена риба, заражена токсином ботулізму В українських супермаркетах продається в'ялена і копчена риба, заражена токсином ботулізму

В кінці травня в Києві від ботулізму помер чоловік, який купив в'ялену рибу в супермаркеті. Від продукції того ж виробника з Кіровоградської області постраждало ще кілька людей з інших регіонів. Лікарі попереджають: сироватки від цієї хвороби в лікарняних стаціонарах немає.  У Моз сподіваються на гуманітарну допомогу від зарубіжних організацій. У той же час, експерти із захисту прав споживачів кажуть, що за останні три роки в Україні зросла кількість шкідливих і небезпечних для здоров'я продуктів харчування. Чому їх якість знизилася, і як лікують хворих небезпечними захворюваннями - у матеріалі РБК-Україна.

Несвіжі покупки

З кінця травня в країні було зареєстровано десять випадків захворювання на ботулізм. Чотири з них - у столиці, один - у Київській області, два - у Вінницькій, і ще по одному в Херсонській, Сумській та Полтавській. Всі постраждалі вживали в'ялену рибу, виготовлену на українських підприємствах, повідомили РБК-Україна в Державній службі з питань безпеки продуктів харчування та захисту прав споживачів. В цілому, з початку року співробітники відомства брали участь у розслідуванні 21 випадки захворювання на ботулізм, пов'язаного з вживанням рибної продукції. Три з них – з летальним результатом . В основному, це була копчена або в'ялена риба, виготовлена в домашніх умовах або куплена на стихійних ринках.

Як повідомив заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий на своїй сторінці в Facebook, на цих вихідних ще один чоловік помер від ботулізму в Полтаві.

 
 

За словами головного інфекціоніста Мінздоров'я України, завідувач кафедри інфекційних хвороб НМУ імені А. А. Богомольця, професора Ольги Голубовської, в минулому році в Україні було зафіксовано близько 100 випадків ботулізму. Тоді померло дев'ятеро людей. За останні півтора місяця в Олександрівську клінічну лікарню міста Києва з цим діагнозом потрапило шість осіб. Як повідомила Голубовська РБК-Украина, всі вони отруїлися в'яленою рибою з супермаркетів. Один пацієнт помер, ще один - на лікуванні, а решту вже виписали.

Результати епідеміологічного розслідування, яке проводило Головне управління Державної служби з питань безпеки продуктів харчування та захисту прав споживачів (далі - Госпродпотребслужба) в місті Києві показали, що всі випадки ботулізму за останні два тижні пов'язані з продукцією промислового виробництва. Виробник - ФОП Меркулов А. В., а постачальник - ТОВ "ЧУДО-ЮДО". Обидві фірми знаходяться в місті Світловодськ Кіровоградської області. Всі постраждалі купували рибу у "Мегамаркеті", "Каравані" і "Ашані". Як зазначив начальник головного управління Госпродпотребслужбы в місті Києві Олег Рубан, отруєння в'яленою рибою в Херсоні також пов'язано з тим же виробником зі Світловодська.

Рубан підкреслив, що великі супермаркети через отруєння покупців відповідальність не несе, оскільки вони отримали продукцію разом з усіма необхідними дозвільними документами. "Це виключно вина виробника, тому що "Ашан" та інші мережі, які продають цей продукт, беруть його з гарантіями якості та супровідними документами. Їм були надані всі документи", - повідомив він РБК-Україна.

Втім, проблема полягає в тому, що українські супермаркети під час прийому продукції не ведуть вибірковий контроль, розповів РБК-Україна заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік. Торгові мережі не перевіряють, чи відповідає реальна якість продуктів того, що вказано в документах.

Голова київського управління Госпродпотребслужбы зазначив, що з 29 травня в Києві заборонена торгівля рибою виробника зі Світловодська. Півтори тонни продукту було вилучено в магазинах столиці, і зараз проводиться її аналіз. "Але потім вона якимось фантастичним чином потрапила на стихійний ринок, де теж національна поліція заборонила її реалізацію", - розповів Олег Рубан. Вказівка про зняття з реалізації риби даної торгової марки також було направлено в усі регіони України. Але на сьогодні це питання знаходиться виключно в зоні відповідальності територіальних органів Госпродпотребслужбы в кожному регіоні, підкреслив Рубан.

За його словами, на сьогодні Служба щодня стежить за тим, щоб жоден магазин Києва не продавав в'ялену рибу ФОП Меркулов. Крім того, ведеться контроль, щоб продукт не завозили в столицю. Саме підприємство також призупинило виробництво до закінчення розслідування. Рубан резюмував, що за останні десять років це перший випадок зараження ботулізмом через продукції промислового виробництва.

Небезпечні симптоми

Лікар-інфекціоніст Ольга Голубовська розповіла виданню, що симптоматика ботулізму відрізняється від звичайного отруєння. У пацієнтів, найчастіше, відсутнє блювання і температура. При цьому, інкубаційний період триває від кількох годин до десяти днів. Чим він довший, тим сприятливіші перебіг захворювання. У людини, організм якої потрапив ботулотоксин, порушується зір, з'являється слабкість (астенія), порушується процес ковтання, який стає дуже болючим. Лікарі говорять про те, що ботулізм вимагає негайної госпіталізації та не рекомендують займатися промиванням шлунка в домашніх умовах. Однією з особливостей лікування ботулізму є те, що допомогти пацієнтові може лише спеціальна противоботулическая сироватка. Вона являє собою антидот, що містить імуноглобуліни. Чим раніше вона введена пацієнту, заразившемуся ботулізмом, тим більше його шанси на швидке одужання.

Голубовська зазначила, що лікарі прогнозували зростання захворюваності на ботулізм ще два роки тому. За її словами, аналогічна спалах цього захворювання була в 90-х роках, адже ботулізм розвивається в часи кризи, коли населення переходить на більш дешеві продукти. Але 20 років тому в Україні не було проблем з противоботулической сироваткою. Крім того, люди отримували отруєння в основному через домашньої консервації: грибів, паштетів, ковбаси. Масових випадків отруєння продуктами, купленими в магазинах, не було. "Для будь-якої країни отруєння продуктами, купленими в супермаркетах - це просто НП", - обурилася лікар.

Ольга Голубовська уточнила, що в українських стаціонарах сироватки від ботулізму немає з 2014 року. Протиботулінічні сироватки не зареєстровані зараз в Україні. Є дозвіл Міністерства охорони здоров'я на ввезення незареєстрованих препаратів, але немає дозволу на їх медичне використання. Тому лікарі не знають, як їм лікувати пацієнтів. "Виникає юридична колізія, можна взагалі лікарям використовувати цю сироватку. Я консультувалася з юристами, і вони сказали, що не можна. Мені дзвонять лікарі з Полтави, Сум, де теж в останні дні є випадки ботулізму і питають, що їм робити", - розповідає Голубовська.

Родичам пацієнтів доводиться купувати контрабандну сироватку за свій рахунок, а лікарі можуть використовувати її тільки на свій страх і ризик. В інтернеті вартість сироватки різних типів (А і В) варіюється від 600 до 2600 гривень за упаковку (5 ампул по одній дозі кожна). Але продзвонивши за кількома вказаними телефонами виявляється, що препарату в Україні або немає, або "потрібно чекати до трьох днів поставок з Європи". А, як відомо, для пацієнта з явними симптомами ботулізму критичні перші 3-5 годин, які йому необхідно отримати ліки. Але якщо раніше при ботулізмі лікарі вводили сироватку протягом півгодини після надходження пацієнта в стаціонар, то тепер ще проходиться чекати мінімум кілька годин, а часто і півдня, поки родичі хворого намагаються десь дістати антидот.

"Виходить, що ніхто з хворих на ботулізм в Україні не може розраховувати на адекватну допомогу. Лікарі мають повне право відмовитися від використання сироватки, так як вона не зареєстрована", - підкреслила Голубовська. За словами лікаря, також незрозуміло, як закуповувати сироватку на рівні регіонів. "Незареєстровані препарати регіонах купити дуже складно, якщо не сказати неможливо. Це бюджетні гроші, перше, що запитають - яка є потреба і як її обґрунтувати? На яку кількість хворих? У якого виробника?", - скаржиться інфекціоніст. При цьому вона підкреслила, що противоботулическая сироватка європейського виробництва приблизно в десять разів дорожче російських аналогів. Тих, хто візьме на себе сміливість купити її, можуть звинуватити у нераціональному використанні бюджетних коштів. На сьогодні Моз обґрунтував потребу в сироватках з відповідними розрахунками. Тепер справа за Кабміном, який повинен вирішити питання з виділенням коштів на закупівлю препаратів.

В. про. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун підтвердила РБК-Україна, що проблема з нестачею сироваток від ботулізму триває вже не перший рік після закінчення терміну дії сертифіката про державну реєстрацію противоботулической сироватки. Моз неодноразово звертався до виробників з проханням про можливу державної реєстрації препаратів на території України. "Вони дуже дешеві, і ніхто їх не хоче реєструвати в Україні, бо їх часто використовують. Насправді, це не тисячі разів, це десятки", - зазначила Супрун. Міністерство вже звернулося до міжнародної організації ПРООН, щоб та поставила в Україну сироватку на умовах гуманітарної допомоги.

Супрун уточнила, що лікарі мають право лікувати людей сироваткою від ботулізму, яка надійшла у вигляді гуманітарної допомоги, якщо її ввезли в країну легально. І те, що вона не зареєстрована в Україні, в даному випадку не має значення. Моз також направив лист до уряду з проханням виділити додаткові кошти на закупівлю цих препаратів при внесенні змін у закон України про державний бюджет на 2017 рік.

Фальсифікат і кишкова паличка

Спалах ботулізму і відсутність сироватки далеко не єдині проблеми в охороні здоров'я. З початку року територіальні органи Госпродпотребслужбы провели розслідування 60 спалахів кишкових інфекційних захворювань, в результаті яких постраждало 747 осіб. Більшість з них - діти. Втім, з продукцією з ресторанів і магазинів було пов'язано лише п'ять випадків загострення хвороб. Основними причинами захворювань були грубі порушення санітарного законодавства, а саме - не дотримання технології приготування страв, умов зберігання сировини та готової продукції. Крім того, в закладах громадського харчування порушувався режим дезінфекції, умови миття кухонного та столового посуду, а також правил особистої гігієни персоналу. В цілому, за кількістю захворювань лідирували Одеська та Київська області.

Серед цих причин заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік на перше місце поставив порушення санітарних норм. За даними його організації, яка здійснює постійний моніторинг торгових мереж, ресторанів і кафе, виявляється, що у більшості персоналу немає санітарних книжок, або вони фіктивні. Тобто, немає гарантії, що вони здорові. Якщо у працівника є в організмі патогенна флора, то від нього через продукцію може заразитися і покупець.

Друга проблема - використання неякісної продукції. "Наприклад, в Києві біля супермаркетів викуповують продукти, у яких термін придатності добігає кінця. Потім на них змінюють маркування і продають на стихійних ринках. Ці товари набувають закусочні і шашличні, які прагнуть придбати продукти дешевше", - відзначає Цільвік.

Як розповів РБК-Україна керівник центру експертиз "ТЕСТ" Валентин Безрукий, в зіпсованих продуктах найчастіше трапляються бактерії групи "кишкова паличка". Кишкова паличка може бути умовно патогенної і патогенної. Другий вид зустрічається рідко, але може призвести до летального результату.

Крім того, у продуктах періодично зустрічається сальмонела. Шкідливі мікроорганізми потрапляють, в основному, в швидкопсувну м'ясну і молочну продукцію. За словами Безрукого, найбільше ризикують ті споживачі, які купують їжу на ринках, адже в магазинах краще стежать за умовами зберігання. Влітку умови зберігання дотримати важче, відзначає експерт. "Якщо ви бачите в магазині злиплі заморожені продукти, це означає, що вони зберігаються неправильно. Тобто, вони в якийсь момент відтанули, а потім знову були заморожені", - підкреслює Безрукий. За його словами, ботулические бактерії розвиваються, в основному, в закритих ємностях. Особливо - в консервах. Зіпсований продукт можна визначити за роздутою банку. Цільвік застерігає від покупок рибної продукції на ринках. Він зазначає, що сучасні технології дозволяють, наприклад, використовувати хімічні речовини, які імітують, як ніби в'ялили рибу на багатті. "В інтернеті є багато оголошень про продаж обладнання для в'ялення, але хто в'ялить і в яких умовах залишається тільки здогадуватися", - нарікає експерт.

За словами Цильвика, рівень безпеки і якості харчових продуктів різко знизився з 2014 року після введення мораторію на перевірку бізнесу. Ситуацію посилило перетворення Держспоживінспекції. На думку Цильвика, те, що службу з питань безпеки продуктів харчування та захисту прав споживачів створили на базі ветеринарної та фітосанітарної служб - неправильно. Він зазначає, що зараз у служби не вистачає кадрів для належного контролю над якістю продукції.

Та навіть закон про безпеку харчової продукції, який був прийнятий в минулому році, не дозволяє вирішити проблему. Документ передбачає, що всі підприємства, які мають справу з їжею, зобов'язані зареєструватися як суб'єкти підприємництва, які мають відношення до харчової продукції. Згодом вони повинні дотримуватися відповідні гігієнічні норми. Мова йде про всіх компаніях, які виробляють, транспортують чи продають продукти харчування. Незважаючи на те, що реєстрація безкоштовна, і за її відсутність покладається близько 100 тис. гривень штрафу, навіть у Києві зареєструвалося трохи більше половини підприємств. Це пов'язано з відсутністю контролю, зазначає експерт.

Значне зниження якості їжі в останні три роки пов'язано, насамперед, з бажанням виробників здешевити продукцію будь-якими способами. Адже купівельна спроможність знизилася під час кризи. Найпоширеніший шлях - спрощення складу продукції. "Замість якісної свинини або яловичини торгові марки використовують сировину, яка в заморожених блоках привезли кілька років тому із Аргентини, наприклад. Там чомусь м'ясо дешевше. Або виробники використовують більш дешеві частини тварин", - скаржиться Безрукий. За його словами, добре, коли на упаковці чесно пишуть склад. Але деякі виробники знижують якість своєї продукції, втім, на етикетці вказується склад якістю вище.

Принципова відмінність європейської системи контролю від української в тому, що в ЄС чітко прописані критерії перевірок харчової продукції, розповів РБК-Україна генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. У той же час, в Україні є контролюючий орган - Госпродпотребслужба, але в законі не прописані ці критерії.

"В Україні діє мораторій на проведення перевірок. А в Європі періодичність перевірок залежить від категорії товарів. Тобто, вона залежить від терміну придатності продуктів, від ризиків, які несе в собі діяльність підприємств", - підкреслив експерт. Він додав, що в Європі отруєння їжею з супермаркетів - з ряду рідкісних винятків. Висоцький нагадав, що згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна зобов'язалася проводити відповідний європейському державний контроль за якістю харчової продукції. З цією метою ще в 2014 році був написаний законопроект "Про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпеку і якість харчових продуктів та кормів, здоров'я та благополуччя тварин" (№ 0906). Але в парламенті прийняли документ тільки в середині травня. Зараз документ на підписі у президента.

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top