чому в Україні хочуть ввести сім-карти за паспортом

Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації планує реєструвати всіх мобільних абонентів. Якщо відповідний законопроект набуде чинності, то купити картку для телефону можна буде тільки з паспортом. У Держспецзв'язку обіцяють, що таке нововведення допоможе в боротьбі з інтернет-шахраями, глобальними кіберзагрозами, як вірус Petya, і навіть виведе на чисту воду організаторів "Синього кита". У цьому ж законопроекті йдеться про боротьбу з контрабандними телефонами і планшетами. Таким чином у відомстві планують заповнити мільярдні втрати держбюджету. Однак торговельні мережі запевняють, що чиновники вибрали не ті методи. Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна. 

В Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації розробили законопроект, що передбачає обов'язкову реєстрацію абонентів мобільного зв'язку. Це означає, що в майбутньому картку для мобільного можна буде придбати тільки за наявності паспорта. Крім того, телеком-компанії будуть зобов'язані збирати персональні дані усіх без винятку користувачів. Це означає, що існуючим абонентам також доведеться пройти реєстрацію.

Такі заходи у Держспецзв'язку пояснюють боротьбою з кіберзагрозами, які особливо посилилися в останні роки. У коментарі РБК-Україна радник голови Держспецзв'язку Сергій Прокопець зазначив, що такі заходи допоможуть у боротьбі з глобальними атаками, як вірус Petya.A, а також з мобільним шахрайством, яке стало поширеним в Україні. Раніше РБК-Україна писало про те, що зловмисники масово телефонують громадянам під виглядом співробітників банків, виманюють інформацію про платіжні картки і знімають з них гроші.

За словами Прокопця, стовідсоткова анонімність дозволяє шахраям скоювати злочини за допомогою телефонів. Зате реєстрація істотно полегшить роботу правоохоронців. В тому числі, в частині злочинів, пов'язаних з дітьми. "Наприклад, дітей втягують в такі групи, як "Синій кит". Але завдяки реєстрації батьки будуть знати, з ким спілкуються телефоном їхні діти", - підкреслив радник голови Держспецзв'язку.

Варто відзначити, що Нацкомісія з питань регулювання зв'язку схвалила законопроект Держспецзв'язку на засіданні восьмого серпня. Однак, регулятор пропонує збільшити перехідний період до шести місяців. Передбачається, що за цей час абоненти, які користуються мобільним зв'язком знеособлено, нададуть свої персональні дані операторам. Прокопець зазначив, що зараз ведеться дискусія, як саме буде проходити реєстрація. "Ми хочемо, щоб було зручно і операторам, і абонентам. Самі оператори говорять, що їм вистачить шести місяців, інші наполягають на двох роках. Але ми хотіли б дотримати баланс, щоб терміни були не надто короткими, але і не занадто довгими", - підкреслив Прокопець.

Мобільні оператори не наважуються прямо протистояти пропозиції Держспецзв'язку, однак просять продовжити терміни і провести роз'яснювальну кампанію на державному рівні. Також оператори скаржаться, що на створення системи реєстрації знадобляться додаткові витрати. Конкретні цифри вони поки не називають, посилаючись на те, що рішення ще не прийнято, а процедура буде довгою.

В компанії Vodafone Ukraine у відповідь на запит РБК-Україна повідомили, що з 20,9 млн абонентів компанії майже 19 млн людина не підписували контракт і користуються послугами знеособлено. "Для створення системи електронної реєстрації нам знадобиться рік з моменту затвердження таких змін. Це стосується реєстрації нових абонентів. Враховуючи велику кількість клієнтів, щоб зареєструвати існуючих абонентів, потрібно буде орієнтовно два роки", - зазначила прес-секретар Vodafone Ukraine Вікторія Павловська. Вона привела як приклад Казахстан, де через недостатній перехідний період після запровадження обов'язкової реєстрації близько 10% мобільних користувачів залишилися без зв'язку. Українці ризикують зіткнутися з подібною проблемою. У той же час прес-секретар зазначила, що в низці європейських країн ідентифікація абонентів обов'язкова і стала звичною справою. Наприклад, в Італії, Іспанії та Угорщині.

Експерти стверджують, що нововведення Держспецзв'язку з однієї сторони трохи полегшать роботу правоохоронцям, але також будуть мати негативні наслідки. Як зазначив у коментарі РБК-Україна фахівець з кібербезпеки Володимир Стиран, відстежити шахраїв за номером телефону можна, навіть якщо стартовий пакет не прив'язаний до персональних даних людини. Просто зараз для цього потрібно зробити довгий ланцюжок дій. Наприклад, поліція може ідентифікувати злочинця за номером телефону і банківської карти, куди надходять гроші, здобуті шахрайським шляхом. Звичайно, зловмисники можуть заводити карти на підроблені документи. Але точно так само, користуючись фальшивими паспортами, вони зможуть купувати стартові пакети.

За словами експерта, головні ризики, пов'язані з реєстрацією всіх абонентів, у тому, що під загрозою буде приватність людей. Стиран зазначив, що в розпорядженні мобільних операторів опиняться дані про користувачів, за якими їх буде дуже легко відслідковувати. "Уявіть собі, у кожного мобільного оператора буде повна ідентифікаційна база всіх його абонентів. Паспортні дані, в комбінації з білінгом – інформацією про те, скільки він витрачає на мобільний зв'язок", - підкреслив експерт. Крім того, оператори зможуть відстежувати географічне місцезнаходження конкретних людей. Ця база може в будь-який момент зазнати хакерської атаки, особливо враховуючи ті проблеми з кібербезпекою, які є в Україні. Крім того, базою можуть скористатися співробітники мобільних компаній. Потім вони можуть використовувати її в якихось злочинних цілях, або продавати. "Шахраїв в Україні три або чотири відсотки. Незрозуміло, чому через них повинні страждати більше дев'яноста відсотків громадян", - поскаржився Стиран. Він також додав, що в таких розвинених країнах, як Швеція, Швейцарія, Нідерланди, карти для мобільних при покупці не реєструються.

IMEI-коди і "сірі" телефони

Частка мобільних телефонів і планшетів, ввезених в країну нелегально (так званих - "сірих" пристроїв) складає близько 40%. Такі дані повідомив РБК-Україна маркетинг-директор групи компаній "Алло" Євген Різуєв. "Найгірша ситуація - з контрабандними IPhone, в минулі роки близько 90% ввозили нелегально. Та й зараз офіційно ввезений товар, - це не більше 30-40% від загальних продажів", - уточнив він. За його словами, через контрабанду пристроїв, український бюджет щорічно недоотримує як мінімум 1,6 млрд гривень.

З метою зменшення контрабанди в Держспецзв'язку хочуть повернути обов'язкову реєстрацію унікальних ідентифікаторів мобільних телефонів - IMEI-кодів. IMEI (від англ. International Mobile Equipment Identity - міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання) – це 15-розрядне число, яке служить серійним номер телефону або планшета. За IMEI можна відстежити пристрій і заблокувати у разі крадіжки. Однак при блокуванні він перестане працювати з "рідним" оператором мобільного зв'язку, але його можна буде використовувати в інших мережах. Про повернення бази IMEI-кодів також йдеться у згаданому законопроекті Держспецзв'язку. Український державний центр радіочастот вже вів IMEI-базу з 2009 по 2014 роки. Тоді імпортери повинні були в обов'язковому порядку вносити коди всіх мобільних пристроїв в базу. В іншому випадку, пристрої потрапляли в так званий "сірий" список, а за їхній продаж могли притягти за контрабанду. Крім того, влада погрожувала відключати вже куплені "сірі" телефони.

Пізніше в закон були внесені правки з ініціативи депутата Ярослава Гінки (УДАР), які скасували примусову реєстрацію IMEI. Гінка аргументував своє рішення тим, що такий контроль невиправдано розширював повноваження Нацкомісії з питань регулювання зв'язку. В результаті влада могли в будь-який момент відключити "потрібні" телефони. "Чи не така база використовувалася під час Революції для ведення тотального контролю за мобільними пристроями на Майдані", - запитував нардеп на своїй сторінці у Фейсбуці. Зараз база служить лише інформаційним ресурсом для користувачів, які при покупці телефону можуть перевірити, чи не є він контрабандним. Варто відзначити, що імпортери, які дорожать своєю репутацією, як і раніше добровільно вносять коди ІМЕІ в базу даних УДЦР.

Однак у Держспецзв'язку наполягають, що повернення цієї практики дозволить встановити прозорі правила і створити рівні умови для всіх гравців ринку.

Представники торгових мереж не підтримують повернення бази. Вони посилаються на те, що в Україні досі працюють магазини, не видають фіскальні чеки при продажу смартфонів. У той же час, влада не бореться з прямими порушниками, а вигадує якісь малоефективні і невиправдано складні ходи. "Які ще потрібні ознаки, що такі компанії продають контрабанду? Було б бажання вирішити це - вже б вирішили. А відродження мертвонароджених реєстрів IMEI - це лише можливість отримати більше з тих, хто і так працює в "білій" частині ринку. Цей інструмент вже показав свою неефективність. Всі учасники ринку пам'ятають непрозору тарифікацію внесення кодів до реєстру", - зазначив у коментарі РБК-Україна маркетинг-директор групи компаній "Алло" Євген Резуєв.

Експерти також сумніваються, що повернення до обов'язкової базі IMEI-кодів допоможе зменшити нелегальний ввіз телефонів. "Вже на наступний день після запровадження обов'язкової реєстрації IMEI-кодів можна було заплатити п'ятдесят гривень і будь-який "сірий" телефон внести на радіоринку у базу", - розповів в коментарі РБК-Україна засновник блогу про техніку gagadget.com Сергій Мітяєв. Він також зазначив, що в першу чергу необхідно вирішити проблеми на митниці, закривши лазівки для контрабанди. На його думку, обов'язковий облік IMEI-кодів може викликати низку запитань. "Наприклад, якщо людина приїхала працювати в Україну, у неї корпоративний пакет, і вона у нас в країні користується зв'язком, який оплачує компанія в Великобританії. Ось що їй робити? Як їй реєструватися?", - дивується Мітяєв.

Як відрізнити "сірий" телефон

При використанні "сірих" телефонів може виникнути низка проблем. Наприклад, не можна буде полагодити його по гарантії. Також може некоректно працювати операційна система. Справа в тому, що телефони і планшети, завезені в Україну неофіційно, були призначені для іншої країни. Тому продавці перепрошивають такі пристрої і "ставлять" нову операційну систему. Це робиться для того, щоб у покупців не було зайвих питань.

Як буде працювати "нерідна" операційна система – це лотерея. Іноді можуть бути якісь баги. Однак, користувальницьке програмне забезпечення може працювати навіть краще, ніж оригінальне і бути більш функціональним.

Але можуть виникнути питання з прошивкою апаратного забезпечення. Апаратне забезпечення – це процесор, оперативна пам'ять, а також пристрої на зразок Bluetooth, Wi-fi і GPS. Якщо телефон був розрахований на іншу країну, то в Україні, наприклад, може гірше працювати інтернет. Або якщо смартфон був створений для Китаю, через відмінності частот в Україні може бути нижче якість зв'язку. У той же час, сертифіковані телефони на 100% адаптовані для українського ринку, зазначає Сергій Мітяєв.

Навіть недосвідчений користувач може відрізнити "сірий" телефон, від ввезеного офіційно. При цьому зовсім необов'язково користуватися IMEI-базою. В першу чергу на контрабандний товар вкаже вартість. Мітяєв зазначає, що всі офіційні магазини зазвичай дотримуються однакової ціни на конкретні моделі телефонів. Якщо торгова мережа хоче отримати перевагу над конкурентами, то робить акцію з невеликим подарунком, але не знижує вартість, рекомендовану виробником. Зате магазини, що продають контрабандні телефони зазвичай пропонують їх за більш низькою ціною, різниця складає близько 20%.

Відрізнити "офіційний" телефон можна за наклейкою з голограмою UCRF на коробці. Але Мітяєв додає, що цей стікер теоретично теж можуть підробити.