Втрата нафтовидобутку: як Коломойський судиться за контроль над "Укрнафтою"

До кінця квітня Лондонський міжнародний арбітражний суд, найімовірніше, оголосить рішення за позовом міноритарних акціонерів "Укрнафта". Останні, схоже, наполягають на тому, що акціонерна угода, підписана між урядом Тимошенко і групою "Приватбанк" у 2010 році, вище законів України. Якщо суд стане на бік Ігоря Коломойського, для держави це буде означати фактичну втрату "Укрнафти", незважаючи на приналежність державі 50% акцій цієї компанії.

Феноменальний документ є нічим іншим як класичним результатом олігархічної економіки України. Взимку 2010 року було жарко і ніхто не знав, чим закінчиться "президентське" протистояння Віктора Януковича і Юлії Тимошенко. Група "Приват", що активно експлуатує напівдержавні нафтогазові активи ("Укрнафта", "Укртатнафта", "Укртранснафта") зробила ставку на землячку з Дніпра. Зрозуміло, не просто так.

25 січня 2010 року голова "Нафтогазу України" Олег Дубина і кіпрські офшори "Привату" підписали акціонерну угоду про принципи управління "Укрнафтою". Фактично це була здача інтересів держави в найбільшій нафтовидобувній компанії країни, так як офшорні власники 42% акцій "Укрнафти" зацементували своє і без того панівне становище в управлінні компанією. По прочитанню угоди не залишається сумнівів, що складала його аж ніяк не державна сторона.

Згідно з документом міноритаріям "Укрнафти" дісталося 5 з 11 місць у наглядовій раді компанії, а також право призначати висувати голови правління. В угоді також прописано, що голова правління формує склад правління.

У свою чергу зміна голови правління "Укрнафти" віднесено виключно до компетенції загальних зборів акціонерів. Тут зазначу, що на той момент це автоматично означало неминучий узгодження з "Приватом", оскільки без нього збори акціонерів провести було неможливо – за законом "Про акціонерні товариства" для зборів була необхідна явка власників більше 60% акцій. Оскільки у міноритаріїв було більше 42% акцій, проведення зборів без їх участі було неможливим.

Під контролем "кіпріотів" опинилась і наглядова рада "Укрнафти". За угодою у держави залишилося більшість - 6 з 11 членів. Але без "Привату" орган знову-таки не працює: для проведення засідання наглядової ради необхідно вісім осіб.

Скільки могло коштувати дніпропетровській групі це угода, невідомо, але по факту він отримав набагато більше, а саме повноцінний контроль над компанією з річним оборотом у кілька мільярдів доларів.

Новими можливостями "Приват" скористався сповна. Природний газ, щго видобуваються "Укрнафтою", з 2010 року йде на контрольований "Приватом" "Дніпроазот", де за фактом йде з дисконтом 20-50% від ринкової ціни. За моїми оцінками, тільки в 2017 році недоотриманий дохід нафтовидобувної компанії на цьому "напрямку" склав 1,5-2,0 млрд грн.

Скраплений газ систематично реалізується "приватівським" компаніям з 10-20%-вим дисконтом до ринку. Вже при новому голові правління Марку Роллінзі втрати компанії по даній позиції склали 200 млн грн.

Єдина позиція, яка продовжує годувати "Укрнафту" - це нафта. Але вона хоч і реалізується за ринковими цінами, що згодом проходить через ланцюжок "приватівських" фірмочок і повертається в "Укрнафту" у вигляді нафтопродуктів, які вона отримує на невідомих умовах у "приватівського" НПЗ "Укртатнафта". Скільки коштують "Укрнафті" ці маніпуляції – може показати тільки розкриття документів компанії.

Справжній бенефіс пограбування "Укрнафти", а разом з нею і утримувача контрольного пакету акцій компанії відбувся навесні і влітку 2015 року. З березня по липень із "Укрнафти" було виведено близько 15 млрд грн. Половина цієї суми пішла у вигляді нафти, відвантаженої "приватівським" фірмам без оплати.

Друга частина – живими грошима як передоплата за нафтопродукти десяткам фірмочок з копійчаними уставняками і рахунками в "ПриватБанку". Чи треба говорити, що ні грошей за нафту, ні нафтопродуктів "Укрнафта" так і не отримала донині. Тим часом фірмочки почали банкрутувати одна за одною.

Але і це ще не все. З 2014 року безперервно зростає заборгованість "Укрнафти" перед держбюджетом. За останніми даними ДФС, в квітні податковий борг компанії перевалив за 15 млрд грн і є лідером за цим сумним показником в країні.

Та істерика 2015 року була пов'язана з побоюваннями втратити контроль в "Укрнафті". 24 травня 2015 року вступила в силу нова редакція закону "Про акціонерні товариства", яка знизила кворум для проведення загальних зборів акціонерів з 60 до 50%, а також посилила повноваження наглядової ради, дозволивши приймати рішення простою більшістю голосів.

Держава ініціювала зміну менеджменту і реакція "Привату" послідувала негайно: гроші почали прискорено виводити, а паралельно 16 липня 2015 р. "кіпріоти" звернулися в комерційний арбітраж Лондона зі скаргою на порушення акціонерної угоди.

Якщо "Нафтогаз" зазнає поразки, це буде означати крах надії на відновлення нафтової галузі країни. "Приват" управляє "Укрнафтою" з 2003 року і з тих пір видобуток нафти компанії знизився в 2,1 рази (до 1387 тис. т в 2017 році), газу – в 1,9 рази (до 1,108 млрд м3 в 2017 р.). Скільки грошей витекло повз "Нафтогазу" і держави як власника контрольного пакету акцій "Укрнафти" - можна тільки здогадуватися. Йдеться про мільярди доларів. Для країни крах видобутку нафти і газу означає необхідність збільшення імпорту вуглеводнів, а значить - удар по енергетичній безпеці. Як оцінити цей збиток?

Змінити ситуацію можна тільки кардинальною зміною менеджменту "Укрнафти", призначенням по-справжньому незалежного і професійного топ-менеджера і введенням до складу правління представників "Нафтогазу". Зробити це не дозволяла акціонерна угода, а точніше сказати - пакт Тимошенко-Коломойського. Що буде робити "Нафтогаз" і уряд в разі програшу в Лондоні? Змириться з втратою нафтовидобувної галузі і мільярдними боргами перед бюджетом? Чекати залишилося недовго.