чому у Росії не вийшов Митний союз

Під час недавнього візиту до Києва президент Білорусі Олександр Лукашенко чи не відкрито скаржився на те, що сім років перебування в Митному союзі Євразійського Економічного союзу (більше звична назва - Митний союз) не пішло на користь його країні. Бюджетні надходження від програм МС запізнюються із-за російської бюрократії, в той же час товарообіг з Україною через україно-російської війни за останні три роки впав більш, ніж у три рази. За даними аналітиків, інші учасники організованого РФ геополітичного об'єднання також мало що отримали натомість, допустивши Росію до своїх ринків на умовах Кремля. Відторгнення українським народом інтеграції в Митний союз було сприйнято Росією однозначно - через півтора року розпочалася війна. Про те, у що перетворився Митний союз сьогодні, що треба про нього знати і які перспективи цього об'єднання - в матеріалі РБК-Україна.

Проблема товарообігу і наркотрафік

Юридично Митний союз (МС) між Росією, Казахстаном і Білоруссю почав існувати 1 січня 2010 року. У 2015 році до нього приєдналися Вірменія та Киргизстан. При співпраці в рамках ТЗ по ідеї, документів і обіцянкам РФ при експорті товарів повинна застосовуватися взаємна нульова ставка ПДВ, і товари з усіх країн-учасників повинні безперешкодно потрапляти на ринки держав Союзу. Але всупереч обіцянкам Росії, створення Митного союзу не пішло на користь спрощення товарообігу. У Росії це пояснюють низькою конкурентноспроможністю товарів країн-партнерів, а також невелика кількість товарів, що інші країни можуть запропонувати один одному і Росії, в першу чергу, для реалізації.

Партнери Росії по ТЗ жаліються на витіснення російськими компаніями національних виробників після приєднання Білорусі, Казахстану, Вірменії, Киргизстану.

В коментарі РБК-Україна колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко назвав Митний союз мертвонародженим проектом, який тримається виключно на страху інших учасників перед путінською Росією. "Можна сміливо говорити, що Митний союз здувся, як повітряна кулька. Багато в чому тому, що Росії так і не вдалося втягнути в нього Украиную. Втім, він навіть і не "надувалася", так як в якості рівноправного об'єднання ніколи і не працював. З самого початку Москва ставила за мету економічного підпорядкування своїх так званих союзників", - сказав Огризко. За словами екс-міністра, тільки страх утримує в нехай навіть формальний і невигідному для себе участі в МС країни-партнери Росії. "Можна тільки уявити, якою буде реакція Кремля, якщо Казахстан, Білорусь, Киргизстан або навіть Вірменія оголосять про свій вихід. Всі ж бачили, що сталося, коли Україна лише оголосила про намір мати вільну торгівлю з Євросоюзом", - додав він.

За даними аналітичної групи "Da Vinci AG" лібералізація порядку перетину кордону всередині країн Митного союзу призвели до зростання наркотрафіку з країн Середньої Азії. Зокрема, "зелений коридор" отримали опій та героїн з Афганістану, а також казахський канабіс. Проблема посилилася після приєднання до МС Киргизстану в 2015 році.

За даними аналітиків, створення Митного союзу також послужило причиною зростання нелегальної міграції робочої сили на євразійському континенті. При цьому обов'язково спостерігається зростання міжнаціональної напруженості і конфлікти між корінним населенням та нелегальними мігрантами.

Нерівні умови

Товари, що зараз надходять до Росії з Білорусі чи Казахстану обкладаються ПДВ та акцизами з боку російських податкових органів. Також Росія отримує найбільший відсоток від сум ввізних митних зборів - трохи більше 85%. Для порівняння: Казахстан - трохи більше 7%, Білорусь - 4%, Киргизстан - майже 2%, Вірменія - близько 1%.

Більш того, на початку 2017 року Росія перестала пропускати товари з інших чотирьох країн-учасниць, якщо у цих товарів були не російські сертифікати.

У 2017 році, через сім років після створення МС президент Білорусі Олександр Лукашенко відверто заявив, що його країна приєдналися, очікуючи рівних прав у союзі. "Подивіться, вони взяли у нас 15 мільярдів доларів, а потім надали нам наші ж гроші, точніше, тільки третина від них. До речі - за відсотковою ставкою в три рази вище, ніж пропозиції МВФ. Це нормально?" - обурювався президент Лукашенко.

Далі - окремо основні труднощі через вступлиния в МС для кожної країни - партнера Росії окремо.

Білорусь

Одна з постраждалих галузей в Білорусі - авторинок. Він в МС сьогодні грає роль збутової ланки російських автодилерів. Які, природно, встановлюють свої правили щодо модельного ряду, цін і сервісного регламенту. Таким чином, багато на білоруському ринку стали російськими дилерами. Це призвело до зниження і рентабельності та капіталізації бізнесу. У 2014-2015 рр білоруси масово почали ввозити автомобілі з РФ, де й залишали податки.

Білорусь постраждала від участі в авантюрі МС більше інших, зазначив в коментарі РБК-Україна колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний. "У Білорусі зараз катастрофічна ситуація з наповненням бюджету. За останні три роки спільні з РФ програми - будь то кампанія по б/у автомобілів або загальної державної кордоні - мінімізували надходження до держбюджету Білорусі. Євразійські фонди, вважай, Росія, не дають Лукашенко грошей, а збори і надходження за програмами Митного союзу затримуються приблизно на три місяці із-за російської бюрократії", - сказав колишній посол.

Казахстан

ЗМІ пострадянських країн багато писали про те, як позначилося на Казахстані приєднання до МС у 2010 році. Йдеться, в першу чергу, про обмеження прав на російському ринку казахських виробників алкоголю, кондитерських товарів і реэкспортеров китайських автомобілів.

Інтереси Казахстану не враховуються у процесі формування наднаціональних органів. Наприклад, жоден з інтеграційних центрів не розташований в столиці Казахстану. Багато економістів кажуть, що казахстанський ринок стає все більш відкритим для Росії. Зворотного процесу немає. Також з січня 2016 року ввозяться в Казахстан товари розподіляються за двома типами: 1. Які ввозяться тільки в Казахстан; 2. Які ввозяться на територію МС. І якщо товар ввезений та задекларував для споживання в Казахстані, то його вже не можна перепродати на територію іншої країни Митного союзу, навіть доплативши мита.

Киргизстан

Киргизстану, як і Казахстану, теж довелося скоротити постачання китайських товарів в Росію. В кінці 2015-го - першого року після приєднання зазначалося, що не було уніфікованих тарифів на вантажні залізничні перевезення. Відкритим залишалося питання зняття ветеринарного контролю казахською стороною.

Товарообіг Киргизстану з МС впав на 24,5% ще в перший рік вступу. Тенденція продовжилася і в минулому році. За 10 місяців - він склав 18,6%. Зріс і зовнішній борг країни. До кінця 2016 року він склав понад 4 млрд. доларів.

Вірменія

У Вірменії офіційна статистика також зафіксувала падіння економічних показників після вступу до Митний союз. Наприклад, у 2014 році зростання ВВП у цій країні становив 3,4%, в 2015 - близько 2,5%, в 2016 році - лише 0,5%. За підсумками 2015 року різко скоротилися прямі іноземні інвестиції в реальному секторі економіки Вірменії. Тільки в 2016 році вони скоротилися більш ніж на 70%. Також експерти заявляли про накладених зобов'язань перед Росією обмежити транзит іранського газу в Грузію.

Шлях в нікуди

Проблеми в Митному союзі посилилися з початком путінської агресії, коли Росії довелося захистити свій ринок від санкционных товарів. Для цього довелося штучно встановити бар'єри для євразійських виробників і експортерів. Хоча, кажуть економісти, перепони не були прописані як у Митному кодексі, так і в договорі про створення МС. Прикладом служить введення в 2016-му Росією подвійного контролю вантажів з Казахстану. Всі товари на кордоні з Росією потрібно було перевантажувати в російські автомобілі. Це, звісно, підвищувало вартість продукції.

Про відсутність майбутнього у Митного союзу перспектив говорить і колишній заступник секретаря РНБО Степан Гавриш. "Митний союз штучний, так як побудований на чистій політиці, а не економіці. У Казахстані коли навіть готували референдум про вихід з МС. Так що, спроба Путіна створити якийсь проект глобального цивілізаційного розвитку Росії амбітний і утопічний одночасно. Росія, м'яко кажучи, не законодавець трендів розвитку сучасного світу. А в недалекому майбутньому, так чи інакше, вона буде шукати політику приєднання чи об'єднання з Європою. В іншому випадку її приєднає до себе Китай", - сказав Гавриш.