Чому Кабмін поспішає підвищити пенсії військовим

В уряді знайшли тимчасове рішення, що дозволяє почати перерахунок пенсій військовим "заднім числом".

Пообіцявши майже рік тому підвищити пенсії військовим, прем'єр-міністр Володимир Гройсман дав привід опонентам для публічної критики і закидів. Все тому, що в уряді не змогли вчасно внести в парламент проект закону з оновленою методикою автоматичного перерахунку пенсій для військових і силовиків. Законопроект "застряг" на погодження з профільними відомствами, чиї запити по пенсіях державний бюджет осилити поки не у змозі. Щоб не сваритися з військовими, уряд ухвалив тимчасове рішення, що дозволяє почати перерахунок пенсій ретроспективно. Докладніше про те, як влада вирішила виходити з ситуації - в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів на засіданні в середу, 21 лютого, своїм рішенням затвердив перерахунок пенсій військовим пенсіонерам, екс-співробітникам МВС і інших силових відомств.

Виплати розпочнуть проводити "заднім числом" – з 1 січня цього року. Підвищення пенсій пройде у два етапи "з урахуванням фінансових можливостей держави", сказав міністр соціальної політики Андрій Рева. На першому етапі – з січня 2018 року – в середньому пенсія для відставних військових і поліцейських збільшиться на 1,5 тисячі гривень. "По завершенню ця цифра може подвоїтися. Тобто, з 1 січня 2020 року пенсійне забезпечення силовиків виросте майже в два рази", - заявив Рева. За словами міністра, перерахунок пенсій поліцейським також передбачений нормою закону про Національну поліцію.

Заручники обіцянок

Підвищити пенсії військовим майже рік тому обіцяв прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який дав особисті гарантії, що перерахунок буде здійснено з січня 2018 року. "Беру на себе зобов'язання, ми внесемо новий закон про осучаснення і підвищення (пенсій, - ред.) військовим пенсіонерам. Їх близько двох мільйонів осіб. І ці люди отримають підвищення пенсій з 1 січня 2018 року", – запевняв Гройсман в травні 2017 року з трибуни Верховної Ради.

Спочатку в уряді планували підняти пенсії військовим відразу не менше ніж на 77%. За оцінками Мінсоцполітики, після старту у жовтні 2017 року пенсійної реформи середня пенсія в Україні зросла до 2448 гривень, майже зрівнявшись з середньою пенсією для військових – 2600 гривень. "Це негативна і неправильна ситуація, адже військові повинні отримувати вищу пенсію", - вважає міністр Рева.

Щоб виконати обіцянку прем'єра, до кінця минулого року потрібно було законодавчо змінити механізм перерахунку сум виплат. Цю умову уряд не виконав через те, що узгодження цих змін з іншими відомствами затягнулося. У середу, 21 лютого, Гройсман припустив, що дискусії з цього приводу можуть тривати ще місяць-два.

Перестраховуючись, глава уряду переніс дискусію в Раду національної безпеки і оборони. Втім, очікувати прийняття закону, ігноруючи відставних військових, які вже перекривають дороги в регіонах і вимагають підвищення пенсій біля стін Кабміну, в уряді не можуть. Не на користь Гройсмана грають заяви опозиційних політиків, які нагадують йому про невиконані обіцянки.

У свою чергу, Андрій Рева запевнив РБК-Україна, що його відомство підготувало законопроект в строк. "У нас дванадцять силових відомств, на яких поширюється дія цього закону. Не можна виносити законопроект, якщо немає узгодження з силовими відомствами. Значить, треба шукати варіанти, компроміси", - повідомив виданню міністр. При цьому чиновник відмовився говорити про спірні моменти законопроекту, через які затягнулося узгодження.

В рамках бюджету

Незважаючи на обіцянки прем'єра, запитів від силовиків поки що більше, ніж дозволяють можливості держбюджету. "Те, що сьогодні вимагають військові пенсіонери - це плюс 43 мільярдів гривень. У нас дефіцит Пенсійного фонду 140 мільярдів вже сьогодні. Ви хочете, щоб у нас було не 140, а 184 мільярди? Ми хочемо, погубити весь Пенсійний фонд країни?", - обурювався нещодавно в парламенті Володимир Гройсман. Нагадаємо, Кабмін не може самостійно перевищити бюджетну дотацію ПФ на суму вище 141 млрд гривень, оскільки, згідно з домовленостями з МВФ, це гранично дозволений рівень на найближчі три роки.

Обмежившись поетапним підвищенням пенсій військовим, уряду в 2018 році буде потрібно близько 7,2 млрд гривень, пояснив Андрій Рева. У 2019 році витрати зростуть ще більше. Підвищення пенсій, за його словами, торкнеться 533 тисяч осіб з числа колишніх військових і силовиків. Джерелом коштів для зростання пенсій, за словами міністра, будуть виключно гроші Пенсійного фонду. "Це не витрати бюджету держави, це видатки бюджету Пенсійного фонду. Інакше, навіщо ми проводимо реформу у сфері оплати праці, боремося з тіньовою економікою? Для того, щоб збільшити надходження до Пенсійного фонду. Ми не просимо гроші в держбюджеті. Їх ніхто не дасть, їх немає", - додав Рева.

"Все в рамках бюджету", - лаконічно підтвердив слова свого колеги міністр фінансів Олександр Данилюк. Співрозмовники РБК-Україна в Мінфіні уточнили, що бюджет Пенсійного фонду на 2018 рік затверджено з профіцитом в 7,8 млрд гривень, які будуть спрямовані на підвищення пенсій військовим.

Втім, профіцит, на який розраховують у Мінфіні, є таким тільки на папері. Ця сума - 7,8 млрд гривень - планований залишок власних коштів ПФ на кінець року. Але потрібно пам'ятати, що з передбачених на 2018 рік майже 354 млрд гривень доходів Пенсійного фонду близько 139 млрд гривень надійде у вигляді прямої дотації з держбюджету. І якщо темпи надходжень Єдиного соціального внеску знизяться, існує ризик того, що дотації ПФ з держбюджету все ж доведеться збільшувати. Втім, в уряді цей варіант виключають, вказуючи на все ще високу динаміку ЄСВ і нагадують, що це питання не вдасться вирішити без погодження з МВФ.

У минулому році на рахунки Держказначейства надійшло майже 181 млрд гривень ЄСВ, що на 37% більше, ніж роком раніше. Таке стрімке зростання пояснюється дворазовим збільшенням мінімальної зарплати у 2017 році - до 3200 гривень. За рахунок підвищення "мінімалки" виросла база відрахувань соціального внеску. Левова частка ЄСВ йде в Пенсійний фонд, менша частина - в інші соцфонди.

У цьому році уряд також розраховує на високі темпи зростання надходжень до ПФ. За даними ПФ, його власні надходження - переважно за рахунок ЄСВ - в минулому році склали близько 159 млрд гривень, що на 42% більше, ніж в 2016 році. У цьому році Кабмін затвердив бюджет ПФ з власними доходами від ЄСВ у розмірі 208,2 млрд гривень, що на 31% більше, ніж було отримано у 2017 році. Це говорить про те, що Кабмін розраховує на прискорене зростання і детінізацію фонду оплати праці, в той час як мінімальна зарплата зросла лише на 16% - 3723 гривні.

Вписатися у ліміт

Без нових компенсаторів для Пенсійного фонду уряд не втримає дотації з держбюджету на рівні 139 млрд гривень, враховуючи додаткові витрати після підвищення пенсій військовослужбовцям, вважає генеральний директор Української федерації страхування Галина Третьякова. "У Пенсійного фонду вже є проблеми з ліквідністю. Вони брали в січні для виплата пенсій 10,2 мільярдів гривень позики з державного бюджету, повернули її до кінця місяця. Сьогодні обсяг позики у них становить 6,7 мільярдів гривень, - пояснила експерт виданню. - З поточним виконанням зобов'язань все досить складно. Боюся, що вони можуть не вкластися в динаміку зростання фонду заробітної плати".

Щоб збільшити надходження ЄСВ, за словами Галини Третьякової, уряд і парламент можуть піти на підняття граничної суми, з якої справляється єдиний соцвнесок. З цього року ця сума обмежена 15 мінімальними зарплатами - 55,8 тисяч гривень. У минулому році цей показник розраховувався як сума 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - трохи більше 44 тисяч гривень.

Ще один перевірений урядом Гройсмана спосіб збільшити відрахування ЄСВ - чергове підвищення мінімальної зарплати. Перед прийняттям держбюджету на 2018 рік уряд розглядав можливість підвищення мінімальної зарплати до 4100 гривень, але відклав цю ідею як мінімум до підведення результатів першого кварталу.