чому в ЄС активно критикують український закон про освіту

Ухвалений минулого тижня закон "Про освіту" викликав бурхливу реакцію на міжнародній арені. Норма про те, що мовою освіти навіть у школах нацменшин стане українська, викликала невдоволення Угорщини, Румунії, Молдови і Польщі. Країни називають документ "антиконституційним" і говорять про порушення Європейської хартії регіональних мов. Угорщина у відповідь навіть пообіцяла блокувати всі українські ініціативи в міжнародних інстанціях. У той же час, в Росії вважають, що головна мета документа – ущемити в правах російськомовне населення. У Міністерстві освіти заперечують всі звинувачення. У відомстві відзначають, що у школах, де викладають мовами нацменшин, склалася критична ситуація. Якість навчання там настільки низька, що випускники не здатні скласти ЗНО навіть на рідній мові. Крім того, через незнання української вони не можуть вступати на бюджетні місця у ВНЗ. Експерти, у свою чергу, критику закону вважають проявом проросійської політики. Детальніше про це-у матеріалі РБК-Україна.

За даними Міністерства освіти і науки, понад 90% школярів навчаються українською мовою. На мовах національних меншин - близько 400 тис. осіб у 700 навчальних закладах. Більшість з них - понад 250 тис. - отримують освіту російською мовою. Це 6% від усіх школярів, а російськомовних шкіл в Україні майже 600. Такі дані відомство зазначило у відповідь на запит РБК-Україна. Крім того, в країні 75 румунських шкіл, куди ходять майже 13 тис. дітей. 70 шкіл з угорською мовою викладання, там навчаються 12,5 тис. осіб. Польських шкіл всього 5, а молдавських 3, туди ходять тисяча і 500 учнів відповідно.

Минулого тижня Верховна Рада прийняла закон "Про освіту", проте сьома стаття про мову навчання викликала бурхливу дискусію спочатку в стінах парламенту, а пізніше і на міжнародній арені. Спочатку було кілька версій статті про мову. Після обговорення в робочій групі, фінальний текст погодили "Народний фронт", "Блок Петра Порошенко", "Самопоміч", "Батьківщина" та кілька позафракційних депутатів. У ньому йдеться, що основною мовою в навчальних закладах повинна бути українська. У той же час, у державних дитсадках національні меншини можуть, поряд з державною, навчатися рідною мовою. Таке навчання може проходити на базі окремих груп. Корінні народи поряд з державною мовою мають право отримувати освіту рідною мовою не тільки в дошкільних установах, але і в школах. Нацменшинам гарантується право на вивчення рідної мови у закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства. За бажанням тих, хто отримує професійну та вищу освіту, можна вивчати мову корінного народу або нацменшини як окрему дисципліну. У той же час, в училищах, технікумах і вузах державну мову повинні викладати на такому рівні, щоб випускники могли здійснювати нею професійну діяльність. Кілька дисциплін можуть викладатися двома і більше мовами, а саме – англійською та іншими офіційними мовами Європейського союзу.

Противники закону

Відразу кілька народів угледіли в законі "Про освіту" обмеження конституційних прав. Голосніше за всіх своє невдоволення висловив уряд Угорщини. Так, у Міністерстві закордонних справ заявили, що стаття про мову порушує права 150 тис. угорців, які проживають в Україні. Глава МЗС Петер Сійярто розпорядився, щоб угорські дипломати не підтримували жодної української ініціативи в міжнародних організаціях. У той же час, уряд країни вже направив скарги уповноваженому ОБСЄ у справах нацменшин, а також генеральному секретарю та голові організації, верховному комісару ООН з прав людини, а також - комісару ЄС з питань розширення та європейської політики добросусідства. Будапешт планує на кожному форумі ЄС, ООН, ОБСЄ піднімати питання про внесення поправок в мовну статтю закону "Про освіту". Крім того, 11 вересня угорський МЗС викликав до себе посла України в Угорщині Любов Непоп.

МЗС Румунії також висловив стурбованість у зв'язку з мовними нормами вищезазначеного закону. Відомство посилається на положення Рамкової конвенції про захист національних меншин, яка зобов'язує держави визнавати право на вивчення рідної мови. Румунське співтовариство Чернівецької області пішло ще далі. Воно звернулося до президента Петра Порошенка з проханням ветувати закон, називаючи його "неконституційним". "Стаття 7 про мову освіти містить норми, які суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України і прокладає шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.

З критикою закону також виступив молдавський президент Ігор Додон. Він висловив сподівання, що Київ скасує нові норми. В іншому випадку, за його словами, громада румунів і молдаван на території України "ризикує піддатися денаціоналізації".

МЗС Польщі, в свою чергу, пообіцяв пильно стежити за виконанням закону "Про освіту" та вжити всі необхідні заходи, щоб поляки в Україні могли навчатися рідною мовою.

Не обійшв увагою документ і уряд Росії. "Хоча в законі російську мову не згадують, очевидно, що головною метою українських законодавців є максимальне обмеження мільйонів російськомовних жителів України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічного мовного режиму", – йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Російської Федерації.

До противників приєднався і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. На його думку, новий закон суперечить двостороннім договорам України з сусідніми країнами. Зокрема, з Молдовою, Румунією, Угорщиною. Угоди з цими державами передбачають зобов'язання України щодо забезпечення мовних прав нацменшин. "Особливо хочу підкреслити, що представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі оволодіти державною мовою. Враховуючи це, звертаюся до президента України Петра Порошенка з проханням ветувати ухвалений закон або повернути його у Верховну Раду з правками", - заявив Москаль. Він уточнив, що більшість депутатів, які голосували за мовні норми, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їх специфіку. "Закарпаття - багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються відразу до трьох мов - румунської, словацької та угорської", - зазначив голова Закарпатської ОДА.

Відповідь України

У Міністерстві освіти України, у свою чергу, вважають, що закон "Про освіту" не суперечить Конституції та Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. "Вперше в історії Незалежності на законодавчому рівні розширюються обсяги навчання українською мовою в державних і комунальних навчальних закладах, де навчання ведеться мовами нацменшин", - уточнює прес-служба відомства у відповідь на запит РБК-Україна. Як правило, раніше українська в таких закладах вивчалася виключно як предмет. У міністерстві підкреслили, що це призводило до зниження рівня освіти у дітей зі шкіл національних меншин, що підтверджувалося результатами ЗНО. Так, за статистикою Українського центру оцінювання якості освіти, у 2016 році більше третини випускників із Закарпаття склали ЗНО з української з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною системою. Крім того, понад 60% представників угорських і румунських меншин не змогли здати ЗНО з математики та історії України навіть на своїй рідній мові. У МОН вважають, що подібні тенденції порушують конституційне право дітей на вищу освіту. Саме тому важливо розширити викладання навчальних предметів державною мовою в таких школах. Адже вони фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

За законом "Про освіту", з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти з нацменшин зможуть отримувати рідною мовою, паралельно вивчаючи українську. З п'ятого класу вони почнуть навчатися державною мовою. Діти, які поступили на навчання до 2018 року зможуть отримувати освіту рідною мовою до 1 вересня 2020 року з поступовим збільшенням кількості предметів українською. Таким чином, у них не буде різкого переходу на державну мову.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, у свою чергу, доручив міністру закордонних справ Павлу Клімкіну і міністру освіти і науки Лілії Гриневич зустрітися з послами країн ЄС і роз'яснити їм деталі нового закону. За його словами, документ не порушує прав нацменшин, і в той же час стверджує роль української мови. "Йдеться і про виконання всіх міжнародних зобов'язань щодо мов національних меншин. Це перша позиція. Але не менш важлива позиція полягає в тому, що є наша рідна, державна українська мова, і вона повинна бути застосована на всій території нашої держави. Тому закон "Про освіту" якраз дає можливості забезпечити нормальний доступ до мов нацменшин, і дати нові можливості для розвитку нашої рідної української мови", – підкреслив прем'єр-міністр.

Перший заступник міністра закордонних справ україни Вадим Пристайко уточнив, що зустріч з послами ЄС відбудеться 15 вересня. На ній буде більше 5 послів, в тому числі - представники Угорщини, Румунії та Польщі. За словами заступника міністра, деякі країни вважають, що Україна повинна забезпечити навчання на іноземних мовах. Але це не означає, що освіта має бути повністю мовами нацменшин. "Те, що ми взяли на себе зобов'язання в цілому, це навчання мовам, тобто ми готові надати можливість усім людям вчити мову як таку. Це не означає, що до кінця ми повинні навчати цією конкретною мовою, умовно, географії, математики, фізики", - уточнив чиновник.

Порушуємо чи ні?

Сусідні країни, зокрема, Румунія, говорили, що закон "Про освіту" порушує 10, 22, 23, 53 статті Конституції. Однак в основному законі йдеться, що "громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства". А новий закон якраз передбачає вивчення нацменшинами рідної мови, правда, здебільшого як окремої дисципліни. Але ж у Конституції немає чіткого пояснення, скільки годин має відводитися на вивчення мови.

На думку експертів, законодавчі зміни не суперечать Конституції або міжнародним нормам. "У Конституції та Європейській хартії є лише загальні положення щодо мови. Наприклад, в Конституції йдеться, що держава повинна забезпечити вивчення рідної мови для нацменшин. Але забезпечувати вивчення та надавати повну освіту за державний рахунок – це різні речі", - повідомив РБК-Україна експерт з міжнародного права Олександр Москалюк. За його словами, під час підготовки закону було багато дискусій. Зокрема, обговорювалося, чи варто давати нацменшинам повну освіту рідною мовою або обмежитися початковою. "Ніхто не забороняє цим законом вивчати рідну мову, але ж це не повинно бути обов'язково за державний рахунок. Таку освіту можуть давати приватні навчальні заклади", - уточнив експерт.

"Можливо, це звучить некоректно, але через те, що нацменшини навчалися рідною мовою, у нас в країні виникали якісь анклави. У багатьох селах представники корінних народів не знають ні української, ні російської", - поскаржився Москалюк.

Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала гостру реакцію Угорщини та Молдови пов'язує з присутністю проросійських сил у владі в цих країнах. Він також не бачить порушень прав національних меншин в законі "Про освіту", або підстави для внесення правок. "Було б дивно, якщо б у відповідь на заяви інших держав, навіть дружніх Україні, ми б змінювали свої закони. Звичайно, у нас є зобов'язання перед Євросоюзом, але в даному випадку ми їх не порушуємо", - зазначив Бала в коментарі РБК-Україна. За його словами, на даному етапі врегулювати ситуацію допоможуть зважені та аргументовані пояснення до закону.

У свою чергу, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що саме відсутність міжнародних консультацій призвело до такої активної критики закону. "Існує важливість комунікації та супроводу. Ніхто не провів переговори на етапі підготовки документа, і не спробував переконати міжнародних партнерів у правильності своїх дій", - розповів Мельник РБК-Україна. На даному етапі експерт радить підключити до обговорення профільні міжнародні структури - ООН і ОБСЄ.

Мельник вважає, що Угорщина не стане втілювати свої погрози у життя, блокуючи всі українські ініціативи на міжнародній арені. За його словами, під час голосування у міжнародних інстанціях країни, в першу чергу, керуються власними інтересами, а не симпатіями чи антипатіями до інших держав.