Перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова: "Міжнародний кримінальний суд здивований, що ми досі не ратифікували Римський статут"

Н. Севостьянова Н. Севостьянова
Перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова в інтерв'ю РБК-Україна розповіла про поточні реформи в Мін'юсті, впровадження електронного підпису, доопрацювання реєстрів, а також про люстрацію і гальмування з боку Адміністрації Президента прийняття Римського статуту.

Перший заступник міністра юстиції України Наталія Севостьянова в інтерв'ю РБК-Україна розповіла про поточні реформи в Мін'юсті, впровадження електронного підпису, доопрацювання реєстрів, а також про люстрацію і гальмування з боку Адміністрації Президента прийняття Римського статуту.

"Нами був підготовлений пакет документів (щодо звернення до Конституційного суду щодо ратифікації Римського статуту) і направлений в Адміністрацію Президента, коли в. о. Президента був Олександр Турчинов. Але відповіді немає досі", - підкреслила перший заступник міністра юстиції.

РБК-Україна: Як проходить оптимізація Мін'юсту, що зроблено в рамках реформування відомства?

Наталія Севостьянова: Ми позбавляємося від функцій, які стали анахронізмом. Тому першим ділом в рамках нашої першої каденції ми провели глибокий аудит всієї системи.

Була проаналізована діяльність департаментів. Ми визначили, які департаменти були створені штучно - для призначення своїх людей. Після такої перевірки в Мін'юсті більш, ніж удвічі було скорочено кількість департаментів: було 45, зараз - близько 20.

Відповідно, відбулося і скорочення штату. У минулому році скоротили 10% і в поточному - 20%. Таким чином, з близько 25 тис. співробітників залишилося близько 20 тис.

В рамках оптимізації ми прибрали подвійне підпорядкування. Це торкнулося виконавчої, та реєстраційної служб. Тепер функції виконавчої та реєстраційної діяльності переходять до міністерства. Будуть два департаменти: реєстрації і виконання, і, відповідно, два заступника міністра, які курирують відповідні направлення. Така ж структура буде і на місцях.
Також зараз проходить масштабна реформа виконавчої та реєстраційної служб.

У виконавчій службі можна відзначити успішне впровадження системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ). Спочатку система працювала в режимі пілотного проекту, але сьогоднішнім (11 березня) розпорядженням Кабміну вона поширена на територію всієї України.

В реєстраційній службі впроваджуємо грузинську модель за прикладом будинків юстиції. У системі реєстрації появтся працювати фронт-офіси, в яких будуть оперативно прийматися документи, і бек-офіси, в яких реєстратори будуть отримувати зашифровані документи і повинні будуть прийняти рішення. Також будуть розділені співробітники, які приймають документи, та які видають. Це дозволить виключити корупційну складову.

РБК-Україна: Які нововведення Мін'юст запровадить вже найближчим часом?

Наталія Севостьянова: Зараз ми впроваджуємо певні новації в СЕТАМ, щоб ще більше спростити її. Це стосується торгівлі майном, вартість якого не перевищує 1,7 тис. грн.

Ми прибираємо цифровий електронний підпис, щоб залучити більшу кількість осіб в процес. Також ми вводимо поняття "спеціальна ставка". Тепер потенційний покупець зможе зробити один раз за торги ставку. І, якщо інші учасники, які робили вищу ставку, відмовляться від лота, то виграє покупець, який зробив спеціальну ставку. Це дозволить залучити реальних покупців і виключає можливість спекуляції.

Також реформа виконавчої служби рухається в напрямку того, що ми готуємо створення альтернативного способу виконання рішень. У нас буде змішана система, коли буде існувати і державні, і приватні виконавці. Відповідний законопроект знаходиться у стадії розробки, але скоро він буде готовий.

За нашими підрахунками, ми очікуємо, що парламент підтримає цей законопроект до літа. І до кінця року вже розпочнеться процес впровадження такої ініціативи. Спочатку в окремих регіонах, а потім і на території всієї України.

РБК-Україна: Як проходить відбір кандидатів на вільні керівні вакансії в органах юстиції?

Наталія Севостьянова: якраз сьогодні (11 березня) останній день прийому документів. У нас відкриті 47 вакансій на керівні посади у всіх областях. Це і начальники територіальних управлінь юстиції, їх заступники.

Було подано близько 400 заявок на ці посади. Всі кандидати будуть розбиті на групи і пройдуть тестування на професійні та лідерські якості. Ми очікуємо, що такі тестування пройдуть протягом наступного тижня (цього тижня, - РБК-Україна). Після цього буде прийнято рішення про призначення на посади.

РБК-Україна: Які ініціативи виходять від грузинських колег? Які ініціативи приймаються, а які ні?

Наталія Севостьянова: Підхід Мін'юсту такий, що ми не повинні чітко копіювати нічий досвід, ні Грузії, ні який-небудь ще. Ми повинні підібрати те, що найкраще підходить для нашої країни.

У нас в міністерстві створено комітет реформ. На цій платформі всі висловлюють свої ініціативи і пропозиції. Від грузинських колег ми отримуємо багато позитивного досвіду. Вони добре проявляють себе саме у кадровій комісії, у реформуванні виконавчої та реєстраційної служби.

РБК-Україна: Коли почнеться робота над змінами правового поля щодо реєстрації та захисту майнових прав?

Наталія Севостьянова: Верховною Радою прийнято закон щодо дерегуляції (№1580). Ми зараз очікуємо його підписання Президентом. Після цього у нас відразу відкриваються можливості щодо фронт-офісів та бек-офісів.

Але ми все одно готуємо комплексний законопроект з реєстрації, який дозволить повністю передати функції місцевих органів самоврядування. Я думаю, що протягом кількох місяців ми будемо готові передати цей законопроект до парламенту.

РБК-Україна: Чому в роботі майнових реєстрів постійно виникають технічні проблеми?

Наталія Севостьянова: Реєстри створювалися давно певними приватними компаніями. Схоже, при створенні програмного забезпечення реєстрів ставилося завдання як можна більше заробити. А на якість продукту ставка не робилася.

Сьогодні, на щастя, ми позбулися цих приватних компаній. На сьогоднішній день ми самі працюємо над удосконаленням системи. Ми проводимо роботу над ліквідацією будь-яких недоліків.

РБК-Україна: Прогнозувалося, що до березня завершиться підготовка змін до закону "Про очищення влади", і такі зміни будуть представлені у Венеціанську комісію.

Наталія Севостьянова: Ми неодноразово проводили зустрічі з членами Венеціанської комісії. В ході зустрічей ми обговорювали їх коментарі щодо цього закону. Ми продовжуємо спілкуватися з Венеціанською комісією. В комісію відправлений меморандум, який повністю пояснює нашу позицію і відповідає на всі їхні зауваження.

На наступному тижні (вже на поточному тижні, - РБК-Україна) відбудеться засідання Венеціанської комісії, на якому, як ми очікуємо, комісія ще не зробить висновок щодо змін до закону "Про очищення влади". Тому ми продовжимо напрацьовувати зміни і обговорювати їх з Венеціанською комісією.

РБК-Україна: Чи розглядається в рамках внесення змін до закону про люстрацію ініціатива створення інституту індивідуальної амністії для люстованих чиновників?

Наталія Севостьянова: Парламентом була підтримана ініціатива Адміністрації Президента щодо амністії від люстрації осіб, які необхідні нашій державі для цілей забезпечення безпеки і оборони.

Інших ініціатив по амністії люстрированных чиновників поки в робочій групі немає.

РБК-Україна: Яке ваше ставлення до виборчого застосування права по відношенню до суддів? Адже суддівський корпус вражений телефонним правом і неправосудними діями.

Наталія Севостьянова: В Україні прийнято закон "Про забезпечення права на справедливий суд", в рамках якого буде реформована система судочинства. У рамках реформування пройде переатестація суддів. Таким чином, на мою думку, ми очистимо систему.

А поки судова система - це величезна проблема в нашій країні. Сьогодні ми бачимо, як важко йдуть процеси, які стосуються трьох визначених суддів (Печерського суду Києва). Ми бачимо кругову поруку серед суддів.

РБК-Україна: Наскільки реальна перспектива притягнення до відповідальності Росії в Міжнародному суді ООН? Росія може відмовитися від юрисдикції цього суду, чи не так?

Наталія Севостьянова: Міжнародний суд ООН - це юрисдикція МЗС. Але РФ може відмовитися від юрисдикції Міжнародного суду ООН. Хоча у нас є перспективи в цьому суді. Ми ведемо з МЗС щільні консультації з цього приводу і даємо їм конкретні рекомендації - за якими напрямами вести таку роботу.

РБК-Україна: Думки експертів щодо можливості ратифікації Римського статуту розходяться. Яка позиція в цьому питанні Мін'юсту?

Наталія Севостьянова: У минулому році Мін'юст розпочав роботу по активізації процесу з Римського статуту. Ми всі розуміємо доцільність ратифікації Римського статуту, оскільки вже зараз ми бачимо, що міжнародних інструментів захисту наших прав у війні з Росією дуже мало.

Раніше Конституційний суд визнав Римський статут таким, що суперечить Конституції.

Але після цього в ході Кампальскої конференції в Римський статут були внесені правки. На думку експертів, внесення таких поправок стало аргументом для повторного звернення до Конституційного суду. Тому нами був підготовлений пакет документів і направлений в Адміністрацію Президента, коли в. о. Президента був Олександр Турчинов. Але відповіді немає донині.

Таким чином для ратифікації Римського статуту є два шляхи: або ми вносимо зміни до Конституції, або ми звертаємося до Конституційного суду щодо конституційності Римського статуту. Міністерство юстиції підтримує будь-який шлях.

Варто зазначити також, що для Міжнародного кримінального суду дивно, чому ми вже двічі зверталися до них із запитами - і досі не ратифікували Римський статут.

Розмовляв Ілля Іванов

Наталія Севостьянова
У 2008 році закінчила Одеську національну юридичну академію за спеціальністю "Правознавство". Має освітньо-кваліфікаційний рівень магістра права;
у 2011 році закінчила аспірантуру Одеської національної юридичної академії, здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Трудова діяльність:
09.2010 - 03.2012 - асистент кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету "Одеська юридична академія";
03.2012 - 03.2014 - доцент кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету "Одеська юридична академія";
з 2013 - отримала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю;
03.2014 - 01.2015 - Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини;
з 14.01.2015 - Перший заступник Міністра юстиції України.

 

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top