Перші плоди передвиборної кампанії: коза-дереза і Борислав Береза
Такі борди - тільки один приклад того, що в цілому, на жаль, у нас нічого не змінилося
Не потрібно мати розуму аж понад голову, щоб зрозуміти: в умовах, коли значна частина електорату розчарувалася в людях і політичних силах, що прийшли до влади на хвилі "Евромайдану" і вже встигли повністю себе дискредитувати, попит на "наднові" особи і політичні проекти буде неухильно зростати, особливо - напередодні майбутніх місцевих виборів.
Так що новий сезон політичного шоу "Алло, ми шукаємо таланти" розпочався. Ті ж спонсори - у журі, народ - в кабінках для голосування, щоправда, не смс, а бюлетенями і виключно з правом дорадчого голосу.
В принципі, це зрозуміло всім. Власне, як цілком очевидно і те, що нове, а тим більше "супернове" - це щось невідоме, незнайоме. А для досягнення успіху в боротьбі за симпатії виборців потрібно бути як мінімум впізнаваним, так би мовити заявити про себе на весь голос.
І хор голосів набирає силу - виборцям доведеться дізнаватися багато "нового". Продюсери взялися за роботу. Show must go on!
Мисливець за автографами "кинув виклик системі", заклеївши своїми фото весь Київ.
Людина-оркестр примудрилась втілити в собі цілий "Рух за реформи".
Джек Восьмьоркін-американець побачив силу громад в логотипі "Pepsi".
Українська відповідь голлівудського блокбастера "Бібліотекар", інформує про те, що під покровом ночі, потай від усіх, він закриває підпільні казино.
І все це відбувається виключно у віртуальному світі, де реальні лише борди і морди.
Мимоволі згадуєш слова з пісні: "Наша служба і небезпечна, і важка, і на перший погляд ніби не помітна".
Безумовно, в сучасній Україні актуально звучить не тільки гімн радянських міліціонерів, але й пісенька старухи Шапокляк: "Хорошими справами прославитися не можна".
Напевно, саме тому багато "нових" облич замість того, щоб банально будувати за бюджетні кошти дитячі майданчики, "не підвищувати тарифи" або на худий кінець роздавати гречку, будуть шукати та використовувати інші, альтернативні способи прославитися.
У цьому плані вельми винахідливими виявилися автори проекту "Рух за реформи", схрестивши спочивший з миром Народний Рух України та Реанімаційний пакет реформ. Соціологи стверджують, що отриманий гомункулус, який сіє жах з бордів, почав користуватися певним успіхом у схильних до некрофілії столичних виборців.
Любителі сили Pepsi і хоробрий витязь, який, полетівши в Канни на приватному літаку, кинув виклик системі, якщо вірити соціологам, поки менш успішні.
У першому випадку причина невдачі може бути в тому, що українці, напевно, надають перевагу горілці.
А в другому випадку, ситуація до болю нагадує анекдот про лицаря без страху і докору, який викликав на бій дракона з величезної печери, яка опинилася у підсумку дупою чудовиська. Битися, так битися, але в анус навіщо кричати?!
Але, безумовно, пальму першості слід віддати персонажу, який додумався піаритися на пійманні чорних кішок в чорній кімнаті.
"Вчора ми зловили 45 чорних кішок!"
І де вони? Розбіглися...
Ловля може тривати до нескінченності, точніше - до виборів.
Але справа навіть не в примітивності смислів і естетичну убогість візуального оформлення месиджів суб'єктів, що претендують на роль "наднових зірок української політики". Врешті-решт, на нинішньому етапі передвиборної кампанії їх завдання - просто підвищити свою впізнаваність і, по можливості, популярність.
Проблема в тому, що так само, як і "омолодили" вітчизняну політику майже рік тому "нові зірки", які встигли перетворитися в "чорні діри", нинішні наднові, квазари і пульсари складаються з тієї ж "речовини", що витікає з тих самих офшорів, а тому є породженням і невід'ємним елементом українського неофеодалізму, що поширюється Всесвітом.
Не вірите? Прикиньте орієнтовну вартість зовнішньої реклами, використовуваної "надновими" для власної популяризації. У сукупності - мільйони. А кажуть - немає грошей.
Грошей дійсно немає. Але немає їх на тепловізори і протези. На борди і самозамилування гроші є. Невже все за "мізерну" депутатську зарплату?
Пригадується казка про козу-дерезу, у якої за день у роті й ріски не було. Свіжий переказ, а віриться з трудом.
Березовий сік, березова кора, навіть разом з березовими дошками і дровами, точно не дозволять оплатити "наружку". Ну, хіба, що якщо береза карельська або ізраїльська, як паспорти багатьох патріотів.
Країна парадоксів і абсурду, вершиною якого може стати борд: "На цьому місці могла б бути моя реклама, але я демонтував цей борд, тому що він був нелегальним".
...Ісус таки був прав, закликаючи судити дерево за його плодами.
