Переговори по придністровському врегулюванню перенесені

Переговори по придністровському врегулюванню в форматі 5 плюс 2 за участю представників Молдавії, Придністров'я, Росії, України, ОБСЄ, США і ЄС відкладаються на невизначений термін. Про це на прес-конференції в Кишиневі напередодні заявив глава Місії ОБСЄ в Молдавії Уїльям Хілл. Він відзначив, що раніше, під час проведених в Москві 19 квітня ц.р. консультацій посередники і спостерігачі визначили можливою датою чергового раунду переговорів по придністровському врегулюванню в даному форматі 17-18 травня. Переговори по придністровському врегулюванню в форматі 5 плюс 2 за участю представників Молдавії, Придністров'я, Росії, України, ОБСЄ, США і ЄС відкладаються на невизначений термін. Про це на прес-конференції в Кишиневі напередодні заявив глава Місії ОБСЄ в Молдавії Уїльям Хілл. Він відзначив, що раніше, під час проведених в Москві 19 квітня ц.р. консультацій посередники і спостерігачі визначили можливою датою чергового раунду переговорів по придністровському врегулюванню в даному форматі 17-18 травня. Проте, за словами У.Хілла, в ході обговорення цього питання представники Тирасполя ясно дали зрозуміти, що Придністров'я хоче обговорювати на переговорах тільки нову систему митного режиму для придністровських вантажів на українському кордоні, а також умови здійснення придністровськими підприємствами зовнішньоекономічної діяльності. Глава Місії ОБСЄ в Молдавії відзначив, що оскільки не вдалося досягти консенсусу ні по порядку денному чергового раунду переговорів, ні в питанні про доцільність його проведення, переговори відкладаються. Він підкреслив, що в цій ситуації ОБСЄ і інші посередники і спостерігачі продовжать "човникову" дипломатію, зустрічатимуться з представниками обох сторін. У.Хілл відзначив, що чергова зустріч посередників і спостерігачів в процесі придністровського врегулювання пройде наступного тижня в Брюсселі. Посередники вже розробили і розглядають новий документ, що стосується розмежування повноважень між Кишиневом і Тирасполем в рамках загальної молдавської держави. Крім того, 31 травня - 1 червня Молдавію з візитом відвідає діючий голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Бельгії Карел де Гухт. "Одна з головних цілей його візиту - спонукати сторони до прогресу в придністровському врегулюванні", - заявив У.Хілл. Він відзначив, що, за оцінками Місії ОБСЄ в Молдавії, в даний час немає ніяких перепон для придністровських підприємств, які хочуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю. Встановлена молдавськими владними структурами система пільгової реєстрації придністровських підприємств і повернення їм грошей працює "більш менш відповідно до обіцянок уряду республіки". Нагадаємо, що переговори про врегулювання придністровського конфлікту ведуться з осені 2005 р. План врегулювання конфлікту передбачає проведення виборів в невизнаній республіці і її демілітаризацію. Останній етап переговорів було зірвано Молдавією. Загострення конфлікту почалося 3 березня ц.р., коли Україна і Молдавія ввели нові митні правила з ПМР, узгоджені з ОБСЄ і Єврокомісією. Всі вантажі, що йдуть з невизнаної Придністровської молдавської республіки (ПМР), можуть перетинати кордон України тільки після оформлення на молдавській митниці. Новий порядок транзиту через молдавсько-український кордон передбачає, що споживчі товари (продукти харчування, медикаменти, будівельні матеріали і ін.) слідуватимуть в Придністров'є тільки через молдавські пункти пропуску і при цьому обкладатися 20-процентним податком на додану вартість (ПДВ), акцизами і митними зборами. Тим самим Молдавія отримала повний контроль над зовнішньоекономічною діяльністю ПМР. На адресу ПМР продовжують звучати звинувачення в тому, що на її території виробляється зброя. До того ж, в ПМР до цих пір знаходяться військові частини РФ, а сама невизнана республіка визнається експертами як транзитна зона для контрабанди. Відносини між Кишиневом і Тирасполем стали загострюватися в кінці 1980 рр., коли Молдавія, як і більшість союзних республік, зажадала незалежності. Частина радикально настроєних місцевих політиків вимагала приєднання країни до Румунії. У Придністров'ї етнічна Молдавія складала меншину, переважали гагаузи, росіяни і українці. В 1989 р. на підприємствах Придністров'я почалися акції протесту і страйку у відповідь на рішення молдавських органів влади позбавити російську мову статусу державної. В січні 1990 р. на міському референдумі в столиці Придністров'я Тирасполю було надано статусу самостійної території. Услід такі ж рішення ухвалили інші райони лівобережної Молдавії. До моменту розвалу Радянського Союзу Придністров'я вже мало всі атрибути держави: президента, парламент і міліцію. До березня 1992 р. в регіоні почалася повномасштабна війна з використанням важкого озброєння. В серпні того ж року протиборчі сторони вперше були розділені російськими миротворчими силами, які і понині знаходяться в регіоні. З 1993 р. в Придністров'ї немає збройних конфліктів і починаються переговори щодо статусу цієї території. Проте за весь цей час так і не вдалося досягти взаємоприйнятного рішення придністровського конфлікту.
On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся