Павло Розенко: "Сьогодні в Україні фактично 1,8-1,9 млн безробітних"
Міністр соцполітики Павло Розенко сподівається, що проект Трудового кодексу був прийнятий в цілому до кінця 2015 року
Міністр соціальної політики України Павло Розенко сподівається, що до кінця поточного року Верховна Рада прийме закон, необхідний для створення Національного агентства зайнятості. Це агентство, за словами міністра, буде створено на базі Державної служби зайнятості.
Крім того, міністр очікує, що в цьому році буде прийнято новий Трудовий кодекс та акцентує на монетизації пільг. Всі ці інструменти, в комплексі з більш широкими реформами, на думку Павла Розенка, допоможуть вивести з тіні економіку, подолати безробіття та наповнити Пенсійний фонд.
"Тіньова зарплата є основним ресурсом Пенсійного фонду, який ми недоотримуємо. 200 млрд (грн, що знаходяться в тіні, - РБК-Україна) за нинішньої податкової бази - це щонайменше 75 млрд грн надходжень до бюджету. А сьогодні до Пенсійного фонду з державного бюджету виділяється біля 80 млрд - от і вирішення проблеми дефіциту пенсійного фонду", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна міністр соціальної політики Павло Розенко.
РБК-Україна: Нещодавно ви анонсували створення Національного агенства зайнятості. Коли має бути створене таке відомство і чим його діяльність відрізнятиметься від вже існуючої Державної служби зайнятості?
Павло Розенко: У нас є готовий законопроект, який ми вже презентували. Ми маємо пройти декілька етапів створення Національного агенства занятості.
По-перше, громадське обговорення сторін соціального діалогу, профспілок і роботодавців, які теж є учасниками процесу створення робочих місць. Ми почуємо їхню реакцію, спільно допрацюємо законопроект, розглянемо на уряді і передамо до Верховної Ради.
Ми задали досить високий темп реформ у соціальній сфері, нам є чим пишатись і ми б хотіли, щоб на законодавчому рівні питання створення Національного агенства зайнятості було вирішене до кінця 2015 року, і вже з 2016 року ми почали вибудовувати нову структуру.
Основна відмінність - це зміна функціональних обов'язків цього відомства. Це перехід від класичної державної служби, чим раніше була структура зайнятості, до такого собі мобільного офісу, який надає послуги і є посередником між людиною і роботодавцем.
Це зовсім інша філософія роботи - не вказувати і керувати чи видавати накази і постанови, а бути таким центром, де надаються послуги з працевлаштування, перенавчання, перекваліфікації.
РБК-Україна: Що буде зі службою зайнятості?
Павло Розенко: Національне агенство буде створюватись на її базі. Служба зайнятості сьогодні має вертикаль, яка проходить до кожного району.
Безумовно, ми не можемо сказати, що ми це все знищимо і будемо вибудовувати щось нове. Агенство працюватиме на базі вертикалі служби зайнятості, але за зовсім іншими принципами.
Тобто, ми візьмемо матеріально-технічне забезпечення, приміщення і таке інше, але будемо наповнювати ці приміщення і техніку зовсім іншим змістом.
РБК-Україна: Що чекає на персонал у процесі реформи?
Павло Розенко: Питання у тому, хто готовий якісно виконувати ці функції. Нині Служба зайнятості має переважно професійних фахівців, яким треба просто змінити акцент роботи. Переважна більшість співробітників залишаться.
РБК-Україна: За прогнозами Мінсоцполітики, рівень безробіття до кінця року зросте до 11,5%. Як збираєтесь вирішувати цю проблему? Чи є бюджеті додаткові кошти для забезпечення такої кількості безробітних?
Павло Розенко: Треба чітко розуміти, що ані служба, ані агенство зайнятості не створюють робочі місця - їх створює економіка, бізнес, роботодавці. Тому боротись з безробіттям можна лише створення нових робочих місць.
Сьогодні це можна зробити лише трьома методами: реформи, боротьба з корупцією і залучення в економіку зовнішніх інвестицій, які будуть розкручувати економічний потенціал.
Безумовно завдання служби зайнятості - підтримати людину, яка втратила роботу. Ми це робимо і будемо робити - кошти необхідні є.
Також ми розраховуємо на допомогу наших міжнародних партнерів - працюватимуть акцентовані програми для окремих категорій громадян, зокрема, хлопців, які повертаються з зони АТО, а також тимчасово переміщених осіб.
РБК-Україна: Який відсоток працездатного населення в Україні не має роботи фактично?
Павло Розенко: 11% - це загальне число безробітних. Людей, які зареєструвались, значно менше. Зараз у центрах зайнятості зареєстровано понад 500 тис. осіб.
Фактично на сьогоднішній день, за різними оцінками, 1,8-1,9 млн осіб. Це коректна цифра, яка враховує тіньове безробіття та людей, зареєстрованих у центрах зайнятості.
РБК-Україна: Ви розкритикували нещодавно прийнятий Верховною Радою закон №2676 про спрощення доступу до субсидій, який обмежує нарахування субсидій для пенсіонерів та інвалідів. Якими будуть дії міністерства, якщо закон все ж буде підписаний Президентом?
Павло Розенко: Ми вже передали свої аргументи до Верховної Ради та Адміністрації Президента. У нас є нормальний діалог і сьогодні вже всі зрозуміли, що цей законопроект суттєво обмежує права людини. Це не просто мої слова - це висновки фахівців і юристів.
Сьогодні у мене є звернення від обласних адміністрацій і органів місцевого самоврядування з усієї України про те, що реалізація законопроекту №2676 призведе до порушення прав людей.
Всі ці документи будуть передані Президенту України і я думаю, що він сам не допустить порушення прав громадян на соціальний захист.
РБК-Україна: У Верховній Раді зареєстрований проект нового Трудового кодексу. Коли він може бути прийнятий?
Павло Розенко: Ми просили Верховну Раду не затягувати з розглядом цього питання. Це одна з ключових реформ, яку поставив перед собою уряд, що зафіксовано у коаліційній угоді.
Безумовно, до проекту Трудового кодексу є дуже багато запитань і пропозицій. Він розроблявся не один рік різними міністерствами соціальної політики у різні склади, за допомогою експертів міжнародної організації праці.
Свого часу проект отримав досить високу оцінку міжнародного співтовариства. Цей законопроект вже досить щільно опрацьований і безумовно хотілось би, щоб Верховна Рада дала старт цієї реформи.
Міністерство соціальної політики, зі свого боку, буде підключатися до процесу доопрацювання даного законопроекту. До другого читання ми готові всі спірні питання вичистити і продискутувати з народними депутатами.
Ми б дуже хотіли, щоб проект Трудового кодексу був ухвалений в цілому до кінця 2015 року. Адже, окрім ухвалення проекту кодексу, нам доведеться ще прийняти цілий ряд нормативних документів, які будуть розвивати цей документ.
Тому прийняття і ухвалення трудового кодексу є основним пріорітетом моєї команди і команди Міністерства в цілому.
РБК-Україна: Які методи боротьби з нелегальною працею і зарплатами у конвертах передбачені новим кодексом?
Павло Розенко: Сьогодні законодавством і так вже встановлені досить жорсткі норми покарання за нелегальну працю або зарплату у конверті. Але без стимулюючих речей каральні заходи ніколи не спрацьовують.
Тому зараз дуже важливо, і уряд над цим працює, не лише карати, але й мати довіру бізнесу, щоб дати йому можливість виходити з тіні. А це цілий комплекс питань: зменшення податкового, фіскального і регуляторного тиску, боротьба корупцією в органах влади і доступ бізнесу до державних коштів та участі у прозорих тендерних процедурах.
Це і реформа судової системи, адже сьогодні бізнес продовжує потерпати від рейдерського захоплення, які здійснюються, в основному, через судову владу. Тобто, це комплексна реформа, а не лише зміна трудового законодавства чи посилення санкцій щодо роботодавця.
РБК-Україна: Який відсоток економіки сьогодні знаходиться у тіні?
Павло Розенко: На сьогодні біля 50% економіки України знаходиться у тіні. За оцінками експертів, біля 200 млрд грн щороку виплачується у вигляді тіньової зарплати.
Саме тіньова зарплата є основним ресурсом Пенсійного фонду, який ми недоотримуємо. 200 млрд за нинішньої податкової бази - це щонайменше 75 млрд грн надходжень до бюджету. А сьогодні до Пенсійного фонду з державного бюджету виділяється біля 80 млрд - от і вирішення проблеми дефіциту пенсійного фонду.
Тому детінізація - це питання №1 як для економічної, так і для соціальної сфери, тому що ми реально недоотримуємо ресурс, який міг би повертатись до людей у вигляді зарплат і пенсій.
РБК-Україна: Коли може відбутись монетизація пільг на проїзд?
Павло Розенко: Ми маємо розуміння і підтримку цієї реформи Міністерством інфраструктури. З Андрієм Пивоварським ми проводимо мозкові штурми і дискусії щодо цього питання.
Більше того, незважаючи на складність даного процесу, його підтримують і місцеві органи влади. Діалог полягає у тому, що ми ні у кого нічого не забираємо. Ми не забираємо ні в кого права безкоштовного проїзду, воно буде залишене пільговикам, але реалізовуватиметься дещо інакше ніж зараз.
Нині людина їздить безкоштовно, але ж безкоштовного нічого не буває, тож відшкодування йде по лінії держава - автотранспортне підприємство - а це корупційна ланка. Тому найкращим буде механізм, коли ми залишаємо безкоштовний проїзд, але людина заходить у громадський транспорт, платить за послугу, а держава їй безпосередньо відшкодовує цей проїзд, незалежно від того, скористалась людина цією послугою чи ні. Вона отримає гроші на руки і буде сама вирішувати, чи проїхати одну зупинку на тролейбусі, чи пройти пішки і використати ці кошти на купівлю ліків, харчів і так далі.
Я б хотів, щоб така система почала працювати з 2016 року, але все залежить від фінасового стану країни і можливостей.
РБК-Україна: Про які суми виплат йдеться?
Павло Розенко: Про суму говорити ще зарано. Ми саме проводимо розрахунки і очевидно, що це буде адресна допомога, яка надаватиметься не всім без виключення пільговикам, як це робиться зараз.
Наприклад, мені незрозуміло, чому правом на користування пільгами у громадському транспорті отримують люди з доходом 10-15 тис. грн. Я думаю, що такі пенсіонери можуть спокійно заплатити за проїзд.
Тому ми будемо обмежувати у праві користування пільгами людей з високими доходами. Це дасть нам більший ресурс для того, щоб заплатити тим, хто справді цього потребує.
Спілкувалась Юлія Молочко
