Павло Петренко: Основна ідея РФ - не допустити розгляду справи по суті - провалилася
Міністр юстиції Павло Петренко впевнений, що Міжнародний суд ООН прийняв позитивні рішення для України, навіть незважаючи на те, що МС ООН не встановив забезпечувальні заходи за позовом про фінансування РФ тероризму. Про це, а також про інших українські позови в міжнародних судах, зокрема, позову ПриватБанку до РФ, міністр розповів в бліц-інтерв'ю РБК-Україна.
- Прокоментуєте вчорашнє рішення Міжнародного суду ООН за позовами України до РФ.
- Саме основне те, що суд визнав свою юрисдикцію по цих двох справах. Ті, хто уважно стежив за позицією наших опонентів з Російської Федерації на попередніх слуханнях, той пам'ятає, що вони у своїх виступах наголошували на неприпустимості розгляду МС ООН українських позовів щодо порушень РФ Конвенції про заборону фінансування тероризму і щодо расової дискримінації. Суд же чітко заявив, що такий юрисдикцією він володіє і розглядати позови буде.
Позиція нашого юридичного супроводу полягала в тому, щоб ми по максимуму озвучили свої клопотання про встановлення судом обмежувальних заходів. Ці заходи суд застосовує до початку розгляду справи по суті та аналізу всієї доказової бази. Україна визначила максимальний перелік наших вимог за двома конвенціями. Суд на цьому етапі розгляду задовольнив їх частково – підтримані наші вимоги в частині утисків кримських татар за мовною ознакою та національною приналежністю.
- Чому, як ви вважаєте, суд не прийняв забезпечувальних заходів за позовом про фінансування тероризму?
- Слід виходити з того, що немає судової практики і взагалі – прецедентів, з розгляду такого роду справ, а саме за порушення Конвенції про фінансування тероризму. У міжнародному суді це, фактично, перша така справа.
Суд прийняв стримане рішення і захотів побачити всю доказову базу, яка буде надана нами і вивчена судом під час розгляду позовів по суті, для винесення остаточного рішення. Україна має величезний обсяг доказів, і я говорив про це на самому початку, які не були подані нами на першому етапі. Справа в тому, що перший етап не передбачає подання всієї доказової бази. Велику кількість доказів по Донбасу ми подавали в Європейський суд з прав людини і вони були прийняті судом. Це факти, які доводять і ввезення російської зброї, і фінансування бойовиків і терористів на Донбасі. Також є великий обсяг (доказів – ред.), які відносяться до справи по збитому МН-17 - цей блок також буде розслідуватися судом під час повноцінного розгляду справи.
У найближчі місяці ми очікуємо від суду, так званого, процесуального графіка. Він і визначить термін подачі Україною своїх додаткових пояснень. Також буде визначений строк для заперечень наших опонентів. Можу резюмувати, що ці попередні рішення Міжнародного суду ООН є оптимістичні з точки зору процедури розгляду справ. Основна ідея РФ - не допустити розгляду справи по суті, провалилася. Якщо аналізувати в площині - "зрада" чи "перемога" - подивіться моніторинг новин на російських каналах. Про те, що суд буде слухати ці справи по суті там немає ані слова, всі мовчать.
- Багато експертів почали порівнювати подачу Україною позовів з ситуацією, в якій раніше була Грузія, яка також зверталася в Міжнародний суд ООН і програла. Наскільки коректні такі порівняння?
- Це некоректно тому, що Грузію тоді не допустили до розгляду справи по суті. Суд сказав, що юрисдикції за позовом Грузії він не має із-за того, що не були витримані досудові процедури. У нашому випадку, суд визнав свою юрисдикцію. До того ж, це різні ситуації, з різним обсягом доказової бази і різні справи за ступенем складності.
- Які ще позови України до РФ зараз розглядаються, і в яких судах?
- У МС ООН є ще один позов, рух по якому почнеться в травні - про порушення морської конвенції. Також, п'ять справ у Європейському суді з прав людини - великі справи, об'єднані кілька тисяч справ індивідуальних звернень наших громадян проти Російської Федерації щодо порушення прав людини під час окупації Криму і дій на Донбасі. Крім того, є позови, які ініційовані нашими державними підприємствами, це справа у комерційному арбітражі за заявою "Ощадбанку" проти Росії, йде справа за позовом "Приватбанку" . У цій справі є позитивні новини. Суду (Третейський суд у Гаазі – ред. ) також визнав свою юрисдикцію і приступив до розгляду справи по суті щодо втрати "ПриватБанком" активів на території Криму.