Павло Кравченко: "Підписання "Меморандуму порозуміння" дало ЗЗФ надію на краще"

Завдяки підписанню "Меморандуму порозуміння" між урядом і низкою електрометалургійних підприємств, 1 березня, після трьох місяців вимушеного простою, відновили роботу Запорізького (ЗЗФ) і Стаханівського (СЗФ) феросплавних заводів. Таким чином, через тривалий час все ж були виконані доручення Президента України від 30 серпня 2012 р. і постанова Кабміну № 912 від 1 жовтня 2012 р. - йдеться про встановлення економічно обгрунтованої ціни на електроенергію для ряду вітчизняних електрометалургійних підприємств. Вартість електроенергії для ЗЗФ і СЗФ встановлена ​​в межах 63-67 дол за 1 МВт.год. У той же час Нікопольський феросплавний завод (НЗФ), найбільше українське феросплавне підприємство, продовжує купувати електроенергію за ціною 97 дол. за 1 МВт.год. Надвисока вартість електроенергії і падіння попиту на феросплави на світовому та вітчизняному ринках призвели до того, що НЗФ зупинив 8 з 16 плавильних печей, близько 2-х тисяч працівників заводу відправлені у вимушену простий. На 60% знижено виробничі плани НЗФ на поточний рік. Керівництво Нікопольського заводу не виключає повної зупинки підприємства. При цьому НЗФ відповідає критеріям віднесення до "Меморандуму порозуміння" і має право претендувати на економічно обгрунтовану вартість придбаної заводом електроенергії.Оцінити поточні результати дії "Меморандуму порозуміння" агентство РБК-Україна попросило керівника підприємства, яке на відміну від НЗФ стало його учасником, голову правління "Запорізького заводу феросплавів" Павла Кравченка.

РБК-Україна: Починаючи з 1 березня "Запорізький завод феросплавів" відновив роботу. Це стало можливим завдяки підписанню "Меморандуму порозуміння" між Кабміном і електрометалургійний підприємствами, яким передбачена економічно обгрунтована ціна на електроенергію для феросплавних заводів. Чи варто вважати позитивним підписання "Меморандуму"?

Павло Кравченко: До однозначно позитивних наслідків підписання "Меморандуму порозуміння" варто віднести низку факторів. По-перше, ЗЗФ вийшов з вимушеного простою. По-друге, більше двох тисяч співробітників заводу повернулися на роботу. По-третє, прийнято на роботу більше трьохсот нових співробітників. По-четверте, до кінця року планується прийняти ще близько тисячі співробітників. По-п'яте, завдяки тому, що ЗЗФ відновив, з'явилася робота у численних "суміжників" заводу: я маю на увазі ГЗК, виробників вогнетривів, ремонтні підприємства, інші підприємства. По-шосте, зросла придбання електроенергії у генеруючих компаній - наприклад, за березень наш завод купив електроенергії на 51,5 млн грн. Важливо те, що це дало можливість електростанціям збільшити закупівлю вугілля, тим самим хоча б частково розвантаживши затоварені склади шахт. І нарешті, по-сьоме, близько 97,5 млн грн Запорізький завод феросплавів сплатив у березні за залізничні перевезення.

Але є у меморандуму і неоднозначні моменти.

РБК-Україна: Що Ви маєте на увазі?

Павло Кравченко: Ті, хто вивчав розвиток ситуації, швидше за все, погодяться з такою думкою - надання феросплавним заводам економічно обгрунтованих тарифів надмірно затягнулося: з моменту, коли було дано письмово доручення Президента України "вжити заходів з розробки та впровадження справедливих тарифів для великих електрометалургійних підприємств Україна" і до моменту підписання "Меморандуму порозуміння" пройшло 6 місяців. Ці півроку вмістили дві постанови Кабміну, які веліли, що закупівля електроенергії феросплавними підприємствами повинні здійснюється за оптовою ринковою ціною. Але, з волі окремих чиновників ці постанови не були впроваджені - вказівок глави держави і рішень уряду виявилося мало для того, щоб встановити економічно обгрунтовані тарифи. Довелося витратити чимало часу для підписання меморандуму.

РБК-Україна: Тобто заводи могли б розпочати роботу раніше, якби чиновники проявили велику оперативність?

Павло Кравченко: Не тільки в цьому справа. Було втрачено час, протягом якого відбулися негативні зміни кон'юнктури ринку: продовжилося зниження попиту на сталь на внутрішньому і міжнародному ринках. Відповідно, впав попит на феросплави. Упустити ринки збуту легко, відновити їх набагато складніше. Удвічі складніше повернутися на ринки в період падіння попиту свою нашим підприємством продукцію. Тобто паралельно із запуском виробництва ми змушені в буквальному сенсі відвойовувати ринки збуту феросплавів.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте ті критерії, відповідно до яких електрометалургійні підприємства належать до учасників меморандуму?

Павло Кравченко: Дуже доречне питання. Справа в тому, що норматив споживання електроенергії (не менше 60 млн кВт.год на місяць), що є критерієм віднесення до учасників "Меморандуму порозуміння", був розроблений виходячи з реалій піврічної давності, тобто на підставі застарілого розуміння ситуації на ринках. ЗЗФ може використовувати таку кількість електроенергії, але при поточній кон'юнктурі ринку істотна частина випускається ЗЗФ продукції буде осідати на складі. Тобто, завод змушений працювати у збиток.

РБК-Україна: Наскільки відомо, феросплавні підприємства, які є учасниками Меморандуму, взяли на себе серйозні інвестиційні зобов'язання ...

Павло Кравченко: У зв'язку з Вашим питанням, зауважу, що "Меморандум порозуміння" не позбавлений суттєвих диспропорцій. Наприклад, невідповідність термінів дії встановленої в ньому ціни на електроенергію та строками інвестиційних зобов'язань підприємств - учасників меморандуму. З одного боку, економічно обгрунтована ціна електроенергії встановлено на період з 1 березня по 31 грудня 2013 року і що буде з вартістю електроенергії для ЗЗФ з 1 січня 2014 року - невідомо. У той же час, неухильною умовою підписання меморандуму було те, що ЗЗФ прийняв інвестиційні зобов'язання на 5 років. Без цього підписання "Меморандуму порозуміння" не відбулися б. Виходить, що ЗЗФ прийняв на себе зобов'язання на сотні мільйонів гривень строком на 5 років, а уряд надає спеціальну ціну електроенергії строком на 10 місяців.

РБК-Україна: На початку інтерв'ю Ви зробили акцент на позитивний соціальний ефект від поновлення роботи ЗЗФ. Будь ласка, розкажіть трохи докладніше про це.

Павло Кравченко: Тут теж не все просто. Приймати кваліфікованих працівників на роботу, повертати тих, хто раніше звільнилися не просто. Це пов'язано з тим, що складна ситуація на ЗЗФ тривала з початку 2011 р. (в основному через високу вартість електроенергії), тобто більше двох років. Нелегко переконати людей у ​​тому, що проблема вирішена, в тому, що правильні рішення про ціну електроенергії будуть діяти протягом достатнього часу. Тому завод втрачає кваліфіковані кадри.

РБК-Україна: І все ж, підписання "Меморандуму порозуміння" - це позитивний крок?

Павло Кравченко: Безумовно, підписання "Меморандуму порозуміння" дало ЗЗФ хоча б надію на краще. На відміну від Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ), який як і раніше купує електроенергію по 97 дол. за 1 МВт.год

Незважаючи на численні проблеми, ми не впадаємо песимізм - дорогу здолає той, хто йде. Як відомо, дорога в тисячу миль починається з першого кроку, і таких кроків за 1,5 місяці ми зробили чимало - відновили виробництво, поновили на роботі співробітників, приймаємо нових працівників, готуємося до запуску газоочистки.

У свою чергу ми вправі очікувати, що і владні структури будуть проявляти лояльність по відношенню до галузі, що дає більше 1% ВВП країни, будуть орієнтуватися на реальну, а не застарілу оцінку ринку і його перспектив.