Павло Кравченко: "Зупинка двох феросплавних заводів спричинить зниження обсягів виробництва на електростанціях"

З 1 грудня вимушено зупинений Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ). Про причини і наслідки цього РБК-Україна розповів голова ЗЗФ Павло Кравченко.

РБК-Україна: Через що зупинений Запорізький завод феросплавів?

Павло Кравченко: На мій погляд, завод зупинений через те, що деякі люди, які займають досить високі посади в різних державних структурах, не можуть реально оцінювати міру впливу тих або інших чинників на роботу ключових промислових підприємств України. Зокрема, якщо говорити про наше підприємство, то йдеться про чинник зростання цін на електроенергію. Відзначу, що показник збільшення вартості кіловата не має бути для всіх підприємств однаковим. Підприємства електрометалургійної галузі використовують електроенергію як основну сировину. Але чиновники не вважають потрібними враховувати цей об'єктивний факт.

РБК-Україна: Кого ви маєте на увазі?

Павло Кравченко: Я вважаю, що це чиновники, які відповідають за розвиток промисловості в масштабах країни, наприклад, з Мінекономрозвитку і торгівлі, що відповідають за промисловість, або чиновники з НКРЕ, які повинні створювати умови для економічно обґрунтованого ціноутворення на електроенергію. Коли у цих чиновників немає розуміння економічних процесів, що відбуваються в країні, коли вони не прораховують наслідки своїх рішень, коли вони керуються не економічними міркуваннями, тоді і зупиняються флагмани української промисловості. До речі, окрім Запорізького зупинився і Стахановський завод феросплавів. Все йшло до цього ще з 2010 року. Починаючи з цього року і по теперішній час тарифи на електроенергію для феросплавних підприємств збільшилися на 76%. Якщо врахувати, що в собівартості виробництва феросплавів витрати на електроенергію складають 50-60%, а ціни на феросплави знизилися на 20%, будь-якій розсудливій людині стає зрозумілим, що неможливо працювати з негативною рентабельністю нескінченно довго. Ось відповідь на ваше питання - чому зупинився ЗЗФ.

РБК-Україна: Раніше була інформація про те, що ЗЗФ перевели на 2-ой клас споживання електроенергії.

Павло Кравченко: З 1 січня 2011 року частину потужностей нашого підприємства перевели на другий клас споживання електроенергії. З суто формальної причини - в грудні 2010 року ЗЗФ недобрав 2,4% від нормативу вжитку, відповідно до якого підприємства відносяться до першого класу. Кому від цього стало краще? Нікому - адже ми вимушені були зупинити ті потужності, які були переведені на другий клас, оскільки ціна електроенергії зросла на 30%. Чиновники розраховували на збільшення надходжень в Енергоринок від ЗЗФ. В результаті, не отримали по другому класу ані копійки. Програла держава? Я думаю, так. Чи програли люди, які були вимушено звільнені? Так. Програла місцева влада? Так. Тобто, всі в програші. А відповідальних немає. Тоді виникають питання - чи вміють чиновник розрахувати результати своїх дій? Складно дати позитивну відповідь на це питання.

РБК-Україна: Як довго вам доводиться вирішувати проблему ціни на електроенергію?

Павло Кравченко: Вона вперше стала актуальною в 2008 коли, коли через кризу зупинився завод. Тоді був підписаний меморандум між металургами і урядом. У 2009 році ЗЗФ не виконав нормативи, з'явилася загроза зупинки заводу. Мені довелося вирішувати проблему. В уряді мені сказали - приїжджайте за тиждень, ми це питання можемо вирішити. І вирішили.

А в кінці 2010 року нам не вистачило всього 2 мільйони кіловат годин для попадання до нормативу споживання електроенергії по першому класу (це півдня роботи заводу при нинішньому рівні завантаження або 3 години при повному завантаженні виробничих потужностей). А при оплаті електроенергії за другим класом споживання продукцію можна виробити і покласти на склад. Ми тоді зупинилися, і ось тоді почалися по-справжньому серйозні проблеми.

Зроблю невеликий і неліричний відступ - у нас в Україні оціночні критерії вкрай далекі від реального життя. Ми надмірно посилаємося на формальні показники, ось в країні валовий продукт збільшився на 1,4% . Я виходжу на вулицю і дивлюся. А де цей валовий продукт? За цими загальними цифрами ми не бачимо десь трагедію, а десь раціональне зерно, яке могло б відкрити новий напрям розвитку країни. Чиновники мають бути фахівцями. Але в основному вони, навіть якщо і є фахівцями, працюють не на користь країни, а підіграють бажанням того або іншого начальника, тій або іншій приватній компанії, або тому, хто просто добре "дякує".

РБК-Україна: Хто перешкоджає вирішенню проблеми з ціною електроенергії?

Павло Кравченко: Президент дав письмове розпорядження відносно встановлення економічно обґрунтованої ціни на електроенергію для підприємств електрометалургійного комплексу. Уряд приймає дві постанови із цього приводу - встановити ціну, яка відповідає тій ціні, за якою українська електроенергія експортується за кордон. Залишилося лише внести декілька коректив до низки суто технічних документів, пов'язаних з роботою ринку електроенергії. У результаті, все спіткнулося на Раді оптового ринку електроенергії. Рада оптового ринку складається з 10 голосуючих директорів. З цих 10 людей - 8 мають пряме відношення до компанії "ДТЕК". Відповідно всі ті рішення, які виробляються, спираються більше не на інтереси держави, а на інтереси "ДТЕК". Про це потрібно говорити відкрито, оскільки це впливає на вирішення багатьох питань в електроенергетиці. Згадую справжній сором, який був на Раді оптового ринку електроенергії, коли у них планове засідання ради, яке призначили ще місяць тому. І на нього не збирається кворум. Особисто для мене - це пряме, цинічне відношення до проблем, про які я говорив.

Рада оптового ринку безпосередньо написала безліч звернень: вони не розуміють, як вони це робитимуть? І так далі А що означає - не розуміють?! Адже їх завдання - прийняти зміни в нормативні документи. Це потрібно виконувати в зазначений термін.

Не розумію також, чому розписалися в своєму безсиллі Кабмін, НКРЕ і Мінпаливенерго. Але я вважаю, що цим вони підставилися - у нас народ не безглуздий, він розуміє, що дані проблеми більше не лежать в площині стосунків власників. Але я вам висловив свою цивільну позицію, я хотів би, аби ми були захищені від свавілля. 

РБК-Україна: Які ціни на електроенергію існують у зарубіжних конкурентів?

Павло Кравченко: Найдешевша - 10 доларів за мегават в Казахстані. А в середньому вона вагається від 20 до 50 доларів за мегават. Лише в Індії вона дорівнює 60 доларів. Діючий енерготариф в Україні для феросплавних заводів - 92,96 дол. за 1 МВт.год - унікальний, оскільки є найбільшим в світі. Ми, пропонуючи наш варіант ціни, орієнтуємося на найвищу, яка є за кордоном, тобто на 60 доларів за 1 мегават. Ми розуміємо, що нижча ціна для енергоринку буде навряд чи прийнятна. Але ми виходимо з позиції, що енергоринок існує не сам по собі, а йому доводиться вирішувати багато завдань.

Але, даруйте, я хочу знати з чого складається ціна електроенергії, яка вироблюється на теплоелектростанції? Виробник електроенергії продає її по 600 грн за мегават державі, а потім йому держава по 480 продає для експорту, тому що лише ДТЕК може продати на експорт. Я дивуюся, чому держава не може продавати, а ДТЕК по 480 може! Значить, не така страшна ціна для вугільників 480 гривень за мегават або 60 доларів.

РБК-Україна: Скільки за рік втрачає держбюджет через зупинку вашого заводу?

Павло Кравченко: До останнього часу платили лише податку на доходи фізосіб 112,2 млн грн за рік в місцеву казну і до Пенсійного фонду. Оплата за річний вжиток електроенергії підприємством перевищує 1,6 млрд грн. Тепер, після закриття підприємства, електрозабезпечуюча компанія позбулися цієї суми, а держава - податку на додану вартість (232 млн грн). До того ж за рік завод використовував на 1,5 млрд грн різної сировини, і ПДВ на цю суму складає 238 млн. Не буде і цих вступів, адже завод зупинений.

РБК-Україна: Яку кількість електроенергії за рік не купить ЗЗФ, якщо стоятиме?

Павло Кравченко: Ми не купимо в місяць близько 200 млн кіловат годин. Ми споживаємо в місяць 210 млн кіловат годин. На сьогодні ми споживаємо 11 млн кіловат годин. 200 млн кіловат годин ми не придбаємо.

Також хочу відмітити, що зупинка двох українських феросплавних заводів спричинить зниження обсягів виробництва на вітчизняних електростанціях (Окрім ЗЗФ від високих тарифів на електроенергію ще страждає і Стахановський завод феросплавів). Адже збільшити експорт електроенергії більш того, що є зараз, не вдасться - лінії електропередач фізично не пропустять більше. Це означає, що тепловим електростанціям буде потрібно менше вугілля - тобто закриються і шахти, блоки АЕС доведеться зупиняти. Залишаться без замовлень і українські ГЗК.

РБК-Україна: Яка кількість людей залишиться без роботи на ЗЗФ?

Павло Кравченко: Близько 1800 людей. Це не враховуючи минулорічні втрати. Торік - були вимушені звільнити 1400 людей. Взагалі, одне з найбільших моїх розчарування за останні два роки - це політика держави по створенню і збереженню робочих місць. Про неї говорять всі, але на ділі нікого не турбує, що із заводу вже було звільнено 1400 людей. Та всі інші під загрозою скорочення.

РБК-Україна: Надія на краще є?

Павло Кравченко: Є. Вона ґрунтується на тому, що є межа, яка має бути в пружині, що стискує українські металургійні підприємства, стискує долі людей, що працюють на цих підприємствах. У пружині, що стискує економіку країни. Не може ця пружина стискуватися нескінченно, повинен початися і її зворотний хід. Хочу вірити, що це повинно виплеснутися в розумні економічні рішення і лише, а не в яких-небудь інші форми дій.

Розмовляв Павло Круглов

Довідка. 30 серпня Президент України Віктор Янукович дав письмове доручення (№1-1/2340) Кабміну, в якому вимагав до 1 жовтня вжити заходи з "розробки і впровадженню справедливих тарифів для крупних електрометалургійних підприємств".

1 жовтня Кабмін прийняв постанову №912 "Деякі питання забезпечення стабілізації роботи електрометалургійних підприємств". Документ зобов'язав в період з 1 жовтня 2012 року по 1 березня 2013 року продавати даним підприємствам електроенергію за «оптовою ринковою ціною без врахування обсягу дотації для компенсації втрат, пов'язаних з постачанням електричній енергії за регульованим тарифом". 12 листопада Кабмін прийняв ще одну постанову відносно встановлення економічного обґрунтованого тарифу на електроенергію для феросплавних підприємств.

Проте, станом на даний момент вказані документи в реальності не працюють. Причина - в невиконанні урядових рішень Радою Оптового ринку електроенергії.

 

Нагадуємо, не забудьте обрати свій спосіб читати новини.
On Top