Павло Ковтонюк: якщо депутати не проголосують – медреформа з 2018-го буде під питанням

Сьогодні Верховна Рада може дати старт першій масштабній реформі системи охорони здоров'я за останні роки. Вчора парламентський комітет з питань охорони здоров'я схвалив для голосування у другому читанні законопроект №6327, який дозволить запустити перетворення з початку наступного року.

Спочатку планувалося, що реформа торкнеться всіх сегментів української медицини. Як роботи первинної ланки, тобто звичайних сімейний лікарів, терапевтів і педіатрів, так і спеціалізованої допомоги в лікарнях. Проте в ході підготовки документу до другого читання його текст був істотно вихолощений. Приміром, поки що на рівні ідеї залишиться впровадження принципу співоплати, який мав на увазі офіційну часткову оплату за надані медпослуги з боку пацієнта.

МОЗ пішов на прийняття половинчастого законопроекту, щоб запустити реформу хоча б на первинній ланці медичної допомоги. Після ухвалення даного законопроекту основні зміни торкнуться тільки цієї ланки медицини - буде на законодавчому рівні змінена система фінансування сімейних лікарів, вони будуть отримувати гроші за свої послуги виходячи з числа пацієнтів, які звернулися до них. Крім того, законопроект містить норму про створення Національної служби здоров'я, через яку будуть фінансуватися сімейні лікарі.

Про те, які основні зміни можуть бути запущені в українській системі охорони здоров'я з 2018 року, в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк.

- Що змінить у житті простого українця можливе сьогоднішнє ухвалення законопроекту №6327, який дає старт повномасштабній реформі охорони здоров'я?

- Цей законопроект вводить чесний механізм оплати державою медичних послуг, які пацієнт може безкоштовно отримати в медустановах. Коли законопроект запрацює, кожен українець буде чітко знати, які медичні послуги вже оплачені державою і в якому обсязі, а за які необхідно буде офіційно платити. Тобто не буде ситуацій, коли у лікарні немає на лікування грошей, а пацієнт зобов'язаний давати їх комусь в кишеню. Це піде в минуле. Ми прийдемо до офіційних безготівкових відносин між державою, лікарем і пацієнтом.

Першим етапом цієї реформи, якщо за неї проголосують народні депутати, стануть зміни на рівні первинної медичної допомоги, тобто на рівні сімейного лікаря, терапевта та педіатра. Після прийняття законопроекту кожен українець зможе вільно вибирати для себе лікаря, а не залежати від місця своєї прописки, до якого прив'язаний той чи інший лікар первинної ланки.

Держава буде оплачувати таким докторам гідні гроші за лікування кожного пацієнта. Лікар стане зацікавленим у залученні до себе пацієнтів, оскільки він буде отримувати кошти з держбюджету в залежності від кількості пацієнтів, яких він буде обслуговувати.

Наступним етапом буде впровадження такого ж механізму на вторинному (в лікарнях, - ред.) і третинному (високоспеціалізована медична допомога в обласних і республіканських лікарнях, - ред.) рівнях. Лікарні будуть отримувати кошти не за кількість наявних ліжок, а за кількість наданих медпослуг. Будуть працювати такі два принципи — є пацієнт - є послуги - є гроші, немає пацієнта - немає послуг, немає грошей.

- Коли запрацює перший етап цієї реформи на рівні первинної ланки? Раніше МОЗ обіцяв запровадити її з 1 липня поточного року, однак цього так і не сталося...

- Цей етап почне впроваджуватися з 1 січня 2018 року. Таке перенесення строків обумовлене правками народних депутатів у текст законопроекту.

- Які послуги на первинному рівні будуть безкоштовними?

- У лікаря первинної ланки всі послуги будуть безкоштовними, включаючи консультаційні послуги доктора, вакцинування, базові аналізи і деякі методи скринінгу. Для цього з 1 січня наступного року всі українці повинні будуть підписати декларації про вибір лікаря. Його можна буде міняти коли завгодно. Але краще вибирати лікаря надовго, на все життя.

Крім того, з 1 січня 2018 року ми запускаємо електронну систему охорони здоров'я. Тобто для того, щоб один і той же пацієнт не значився відразу у декількох терапевтів, дані про всіх пацієнтів, після підписання ними декларації, будуть вноситися в електронну систему. Таким чином, у нас не буде «мертвих душ», за які лікарі будуть отримувати кошти з держбюджету. Електронна система вже готова. Ми могли її запустити вже 1 липня поточного року.

- Звідки лікарі первинної ланки будуть отримувати кошти за свої послуги?

- Вони будуть отримувати ці гроші через Національну службу здоров'я з державного бюджету. У бюджетній резолюції, яка також сьогодні планується до розгляду народними депутатами, закладена сума середнього тарифу у 370 гривень, яку буде отримувати лікар первинної ланки за кожного пацієнта. Це середній тариф. Сума коливається в ту чи іншу сторону, залежно від різних факторів. Приміром, якщо це будуть діти, пенсіонери, то тариф буде вище, якщо молоді люди – трохи нижче. Ці сума разюче відрізняється від 210 гривень, про які ми раніше говорили і за яку нас сильно критикували. Мало того, у бюджетній резолюції закладена сума на 2019 рік — тоді лікарі будуть отримувати за кожного пацієнта в середньому по 450 гривень в рік.

370 гривень на рік означає, що лікар первинної ланки буде отримувати в рік близько 700 тисяч гривень на свою практику. Така сума виходить, якщо лікар набере максимально дозволену кількість пацієнтів у 2 тисячі осіб. Якщо цей лікар буде працювати у великій поліклініці, то гроші будуть надходити на поліклініку. Якщо він буде працювати в статусі фізособи-підприємця, тобто буде мати свій окремий кабінет або невелику амбулаторію, то лікар буде отримувати ці кошти безпосередньо на свою практику. Але він буде з них оплачувати зарплату медсестер, комунальні послуги і так далі.

- Коли реформа торкнеться вторинної та третинної ланки системи охорони здоров'я?

- У лікарень є два роки для того, щоб підготуватися до зміни системи фінансування. Протягом 2018-2019 років ми будемо проводити пілотні проекти, щоб повноцінно запустити реформу в цих сегментах з 2020 року.

Первинну ланку ми готуємо до реформи приблизно рік, а вторинну та третинну ланки будемо готувати два, оскільки для цього потрібне більш серйозне опрацювання і підготовка реформи.

- Правильно я розумію, що раніше озвучена реформа про перехід до співоплати буде готуватися всі ці два роки?

- На жаль, народні депутати під час доопрацювання законопроекту про реформу системи охорони здоров'я прибрали з нього механізм співрлати. Це погано. Але треба починати хоч з чогось.

- Механізм співоплати передбачав, що в Україні буде три списки медпослуг — один список включав би в себе безкоштовні для пацієнтів медпослуги, другий включав би в себе медпослуги, за які пацієнти платили б частково, а другу частину оплачувала держава, а третій включав медпослуги, за які треба було б платити пацієнту 100% їх вартості. Що залишилося від цієї ідеї?

- Тепер буде два списки. В перший — гарантований пакет медпослуг, який до другого читання перейменували в програму державних гарантій — будуть включені медпослуги, за які держава буде оплачувати 100% їхньої вартості. Другий список буде містити медпослуги, які держава не зможе оплатити. Тобто ситуації, коли держава могла б оплатити 70% вартості медпослуги, а пацієнт доплатити решту 30%, тепер не буде.

- В такому разі розкажіть, які медпослуги держава буде оплачувати?

- Кожен рік держава буде формувати програму державних гарантій, яка буде прийматися як доповнення до держбюджету. У неї буде включений перелік медпослуг і тарифи, які будуть покриватися за рахунок державного бюджету.

- За що платитимуть українці?

- Поки складно відповісти на це питання. Можливо, якісь термінові випадки надання медичної допомоги будуть входити в перелік безкоштовних медпослуг, а якісь планові операції не будуть входити.

Раніше ми планували включити до гарантований пакет медичної допомоги на 100% всі випадки екстреної, первинної, паліативної медичної допомоги, а також всі термінові випадки на вторинному та третинному рівні.

Тепер же, згідно з внесеними правками, в програму державних гарантій будуть включені всі вищевказані види медичної допомоги. Але на практиці, в залежності від того, скільки у нас буде грошей, ми будемо змушені сидіти і виписувати, що зможемо покривати 100% за рахунок держави, а за що пацієнтові доведеться платити самостійно.

- Даруйте, але як раз в цьому випадку я не бачу жодної реформи. Українці і зараз фактично сплачують на рівні 100% за послуги на вторинному та третинному рівні. Тільки після реформи ці платежі стануть офіційними, і не більше того.

- Якщо у нас через два роки буде мало грошей на медицину і держава не зможе оплачувати послуги на вторинному і третинному рівнях за нормальним тарифом, то цей ризик, на жаль, є. Тому ми сподіваємося, що ми повернемося до питання співоплати до 2020 року, коли буде запроваджуватися програма держгарантій. Нам потрібно буде повернутися до цього питання в тій чи іншій формі. Але зараз ми порахували, що необхідно почати реформу хоча б з первинної ланки.

- Крім того, законопроект про реформу охорони здоров'я після першого читання припускав, що в Україні будуть визнані міжнародні протоколи лікування. Залишилася ця норма?

- Ні, її прибрали з тексту законопроекту. Я сподіваюся, що народні депутати внесуть цю норму у вигляді поправки з голосу сьогодні при розгляді. Депутати під час доопрацювання документа до другого читання погоджувалися з нами, що необхідно впроваджувати цю норму, але не погоджувалися з нашим варіантом її впровадження на практиці. Ми вважаємо, що це необхідно робити, визнаючи джерела цих протоколів англійською мовою, тобто, визнаючи оригінали міжнародних протоколів, які прийняті авторитетними міжнародними медичними організаціями. Народні депутати з цим не були згодні, вони пропонували інші механізми. У переговорах ми прийшли до рішення, що МОЗ не згоден з жодним із запропонованих депутатами варіантів, тому в результаті ця норма зникла з тексту законопроекту.

- Правильно я розумію, що із законопроекту були викинуті принципові речі, як механізм співоплати, визнання міжнародних протоколів лікування і так далі?

- Ні. Багато чого залишилося. Наприклад, дуже важливо, що в законопроекті залишився механізм гарантованого пакету медпослуг, хоча б під назвою програми державних гарантій. Це дуже важливо. Такого механізму сьогодні немає взагалі. Зараз ми говоримо, що у нас все безкоштовно, а після прийняття законопроекту ми будемо говорити, що є тільки пакет безкоштовних медпослуг. На жаль, в цьому пакеті у нас не буде інструменту часткового покриття.

Крім того, в тексті законопроекту до другого читання залишилася Національна служба охорони здоров'я. Після ухвалення реформи Кабінет міністрів своїм рішенням створить це відомство.

- Що трапиться, якщо сьогодні народні депутати не приймуть законопроект про реформу охорони здоров'я?

- Тоді його розгляд відбудеться вже восени. А це створює великі ризики для внесення нового механізму фінансування первинної ланки медичної допомоги в держбюджет на 2018 рік.

- Паралельно з законопроектом про реформу охорони здоров'я №6327 МОЗ подавав до Верховної Ради законопроект №6329, який вносив правки у Бюджетний кодекс. Однак народні депутати відхилили його при розгляді в першому читанні. Наскільки я розумію, нещодавно Кабінет міністрів вніс цей документ знову у Верховну Раду вже під іншим номером. Запрацює реформа без ухвалення цих поправок?

- Я не впевнений, що парламент встигне розглянути сьогодні. В такому випадку, це відбудеться вже восени. Даний документ є доповнюючим до законопроекту про реформу охорони здоров'я, але без нього вона не запрацює з 1 січня. Цей законопроект вносить поправки до Бюджетного кодексу, які дозволяють запрацювати новому механізму фінансування. Крім того, даний документ можна ухвалити разом з держбюджетом на 2018 рік.

- Якщо сьогодні Верховна Рада не ухвалить у другому читанні законопроект №6327 про реформу охорони здоров'я, то зможе заробити реформа первинної ланки медичної допомоги з 1 січня наступного року? Адже нові механізми фінансування повинні бути враховані при підготовці проекту держбюджету на 2018 рік, яка вже зараз, найімовірніше, йде, і яка може спиратися тільки на чинні закони, а не їх проекти.

- Якщо сьогодні народні депутати не проголосують за реформу, то її втілення в життя з 2018 року буде під великим питанням. Необхідна буде політична воля, щоб знову розробити необхідний законопроект і ухвалити його до моменту внесення проекту держбюджету Кабінетом міністрів у Верховну Раду до 15 вересня.

- Які фракції Верховної Ради будуть сьогодні голосувати за реформу охорони здоров'я?

- Побачимо в залі. Я сподіваюся на підтримку тих фракцій та позафракційних депутатів, які підтримували нас під час прийняття законопроекту в першому читанні. Крім того, час між першим і другим читанням ми використовували для роботи з народними депутатами, які або утрималися, або були проти при голосуванні в першому читанні. Дуже багато з них погодилися з необхідністю ухвалення реформи. Деякі з них не голосували в першому читанні просто тому, що у них залишилися питання до змісту реформи. Я думаю, що у нас є потенціал для ухвалення реформи охорони здоров'я у другому читанні.