парламент повернувся до питання мов в Україні

Верховна Рада знову здивована рішенням «мовного питання». Тільки за цей місяць в парламенті було зареєстровано три законопроекти, що регулюють використання української мови як державної.  В останньому внесеному до парламенту документі 30 авторів запропонували запровадити в Україні інститут уповноваженого із захисту державної мови, якому допомагати в роботі будуть 27 мовних інспекторів. Саме їм українці зможуть скаржитися на порушення своїх прав у використанні української мови, за що винних каратимуть штрафами. Проведення культурних заходів іноземною мовою, в тому числі і російською,  має супроводжуватися синхронним перекладом на українську. А вистави в державних і комунальних театрах не державною мовою показати без субтитрів не представиться можливим.  В інших законопроектах йдеться і про мови нацменшин і механізми їх захисту. Про те, які нововведення пропонують народні депутати по використанню української мови, і мови яких нацменшин академіки пропонують оберігати з особливою ретельністю – в матеріалі РБК - Україна. 

Питання поширення української мови знову стало актуальним у парламентаріїв. За останні кілька тижнів у Верховній Раді виявився цілий ряд законопроектів, які регулюють використання в країні державної мови.

Максимальна кількість авторів працювало над проектом закону України «Про державну мову» - більше 30 народних депутатів. Документ зареєстровано 19 січня. Основний автор законопроекту Ірина Подоляк («Самопоміч») наголосила, що такий закон діє в усіх країнах, де державна мова - один. А використання мов національних меншин слід закріпити окремим документом, в якому будуть прописуватися та інші права таких громадян. За її словами, реєстрація такого закону в парламенті – наступний етап. При цьому Подоляк впевнена, що така законодавча ініціатива не спровокує суспільний резонанс.

«Документ треба розглядати в правовій площині з урахуванням прав і обов'язків усіх громадян країни. Політизація цього закону політиканами не призведе до загострення ситуації в країні, ні до вторгнення, ні до інших маніпуляцій, які були з боку Російської Федерації в 2014 році. Ми і так де-факто перебуваємо у стані війни», - заявила Подоляк РБК-Україна.

Нагадаємо, в кінці лютого 2014 року Росія в цілях пропаганди активно використовувала ситуацію, коли народні депутати запропонували парламенту скасувати закон України "Про засади державної мовної політики", званий також "закон Колесніченка-Ківалова". Після прийняття Верховною Радою рішення про скасування, російські пропагандисти трактували цю ініціативу як безпосереднє свідчення утиску прав російськомовного населення в нашій країні. Але тодішній виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов не підписав ухвалений закон про скасування. Зараз конституційність цього документа вивчають судді Конституційного суду.

Проінспектують знання мови

Норми нового законопроекту про державний мовою не торкнутися сфери особистого спілкування, а також не вплинуть на мову релігійних обрядів. Згідно з документом, пропонується зобов'язати кожного громадянина України знати і володіти українською мовою. Але при цьому вільно говорити державною мовою зобов'язані будуть не всі, а тільки держслужбовці, дипломати, судді, адвокати, нотаріуси, вчителі та медпрацівники, офіцери, які служать за контрактом, а також інші працівники державних і комунальних установ.

Примітно, що в таких закладах робочі наради, заходи і зустрічі повинні будуть також проводитися українською мовою. Якщо організатор використовує іншу мову, то на вимогу навіть одного з присутніх, він зобов'язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад на українську мову. Крім того, законопроектом планується, що іноземні громадяни, які бажають отримати українське громадянство, повинні будуть здавати іспити на знання української мови. Необхідний рівень володіння ним визначатиме Національна комісія зі стандартів української мови, яку належить створити, якщо законопроект буде прийнятий парламентом. Також ця комісія буде визначати і необхідний рівень володіння державною мовою для зайняття певних посад. Наприклад, у кандидата в президенти будуть вимагати сертифікат на знання української мови.

Крім того, нормами документу пропонується запровадити обов'язкове використання державної мови і в період виборів. Не тільки документацію та бюлетені будуть на українському, але й передвиборна агітація, яка проводиться за рахунок держбюджету. Україномовними стануть також відео - та радіо - ролики, зовнішня реклама, всі інформаційні плакати політичних партій та кандидатів на різні посади - починаючи від президента України і закінчуючи старостами.

Законопроект передбачає формування інституту Уповноваженого із захисту державної мови. Його буде призначати уряд терміном на 5 років. Уповноваженому будуть допомагати в роботі 27 мовних інспекторів. Кожен зможе поскаржитися уповноваженому, якщо його права на одержання інформації українською мовою були порушені. Якщо проект буде прийнятий, то такі письмові скарги можна буде подавати протягом двох років з моменту виявлення порушення. Мовний інспектор буде вивчати подібні інциденти на місцях, складе протокол і отримає право притягати порушників до адміністративної відповідальності. Наприклад, за невикористання чиновниками української мови їм буде загрожувати штраф від 200 до 400 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 гривень гривень).

Наявність таких інспекторів в країні полегшить громадянам можливість відстояти свої права на використання української мови, вважає львівський активіст Святослав Літинський. Він відомий тим, що, наприклад, виграв у МВС суд за відмову надати йому переклад на українську мову російськомовного виступу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова під час презентації патрульної поліції у Львові. Подібних позовів як до чиновників, так і комерційним компаніям він подав близько 20, 70% з яких виграв.

«Громадяни зможуть захищати свої права через такого уповноваженого та його інспекторів. Більшість українців починають панікувати, коли чують слово «суд». Написати скаргу до мовного інспектору з проханням про допомогу набагато простіше», - говорить Літинський. Він нагадав, що такі мовні уповноважені є в країнах Балтії, а також у Франції. Активіст не виключає, що через кілька десятиліть необхідність у такому уповноваженому в Україні може зникнути, але не зараз.

державною мовою пропонується законопроектом і вчити. При цьому в навчальних закладах національних меншин поряд з українською може використовуватися певний мову нацменшини. Порядок використання недержавного мови в навчальних закладах буде прописаний в законі «Про права осіб, які належать до національних меншин», проект якого знаходиться в розробці.

Україномовна культура і преса

Законопроектом передбачається, що розважальні та культурні заходи також мають проводитися державною мовою. Використання інших мов допускається, якщо це виправдано художньої або творчою задумкою», а також на заходах для нацменшин. Однак норми законопроекту не поширюються на виконання словесно-музичних творів.

Конферансьє повинен буде вести заходу також українською мовою. Якщо він ним не володіє, то організатор повинен забезпечити переклад його слів на державний. Вистава іноземною мовою у державному або комунальному театрах повинен супроводжуватися субтитрами українською. Дубляж іноземних фільмів також проводиться виключно українською мовою. У той же час кінотеатри зможуть показувати фільми мовою оригіналу. Але обов'язково з українськими субтитрами і таких показів повинно бути не більше 10% від загальної кількості сеансів на місяць.

Український також буде мовою телебачення та інших ЗМІ. Передачі на інших мовах, повинні дублюватися державною. Якщо під час прямого ефіру один з учасників говорить іншою мовою, то повинен бути забезпечений український переклад його слів. Виняток – пісні. Власникам друкованих ЗМІ буде дозволено видавати свої періодичні видання в декількох мовних версіях, одна з яких – обов'язково українська. При цьому вона повинна займати не менше половини від усього тиражу. Якщо документ буде схвалений парламентом, то ці норми наберуть чинності через рік після прийняття закону.

Зараз «мовний» розділ в українській пресі в процентному співвідношенні 60 на 40 з превалюванням російської мови, розповів генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов. За його словами, якщо видавничий бізнес не знайде ніяких «лазівок» для того, щоб обійти норми закону, то, у разі прийняття їх доведеться виконувати. Аналогічна історія була і з законом про запровадження мовних квот в ефірі радіостанцій. Хоча цю ініціативу і критикували, але все ж квоти намагаються дотриматися. Швидше за все, за оцінкою експерта, збільшення кількості україномовної преси призведе як мінімум до короткочасного падіння продажів друкованих ЗМІ. «А далі все дуже сильно залежить від якості контенту. Якщо вона висока, то люди будуть читати українською, але з часом. Тиражі можуть відновитися», - говорить Погорєлов.

Не варто забувати, що ринок ЗМІ багато в чому залежить від реклами, мова якої також пропонують затвердити виключно українська (зараз крім державного можна використовувати й інші мови). Однак такий повний перехід практично не позначиться на рекламному ринку. За словами генерального директора Всеукраїнської рекламної коаліції Максима Лазебника, актуальним і проблемним це питання було більше 10 років тому, коли тільки почали говорити про повний перехід на українську мову. Вже тоді найбільші рекламодавці почали дотримуватися мовні правила, жорстко реагуючи лише на спроби схилити до перекладу назв тоговых марок і брендів. «Напевно, буде деяке невдоволення в місцях компактного проживання етнічних груп, наприклад, болгар чи угорців, але глобально на рекламні бюджети ця норма не позначиться», - упевнений Лазебник.

Читати по-українськи

Книги також парламентарії пропонують в країні друкувати державною мовою. За бажанням автора і видавців твори вони можуть публікуватися на інших мовах. Але тираж українською мовою повинен бути більше, ніж на всіх інших. Планується, що ця норма не буде поширюватися на видання словників, підручників іноземних мов та книг для нацменшин, виданих за бюджетні кошти. При цьому повний перелік винятків повинно буде прописати Міністерство культури. Також в книжкових магазинах має бути не менше 50% видань державною мовою. Такі нововведення можуть набути чинності лише через два роки після прийняття закону.

Якщо видавництва змусять видавати до книг на іноземних мовах дублікат українською, то це може стати для них непосильним фінансовим навантаженням, стверджує президент Української Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. Видавнича галузь, яка займає останнє місце за рівнем капіталізації серед інших сфер, буде не в змозі реалізувати цю норму закону. Запускаючи такі обмеження, держава не пропонує і не підтримує розвиток національного книговидання.

«Ми намалювали закон про обмеження доступу російської книги, але я питаю – чи змогли воїни УПА воювати, якщо б вони знищили німецькі автомати або російські ППШ, які вони захоплювали в процесі боротьби і говорили: «Не можемо воювати цією зброєю, тому що воно створене ворожими руками, тому ми їх знищимо, і будемо робити рогатки і луки?». Між істеричним націоналізмом і прагматичним націоналізмом різниця 180 градусів, але у нас зараз засилля першого», - впевнений Афонін.

Генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький заявив, що відстежити виконується норма про те, що книг українською мовою в тиражі повинно бути більше неможливо. Також саме видавництво зможе додруковувати видання іншою мовою і не показувати їх у звітності. «Не варто також забувати, що у нас великий чорний ринок в країні. Якщо виникає дефіцит книги якоюсь мовою, то пірати цей дефіцит заповнюють, копіюючи існуюче видання», - говорить Красовицький. У той же час норму про те, що в книжкових магазинах має бути не менше 50% книг українською мовою, він назвав позитивною. На його думку, видавці тоді будуть більше купувати прав на переклад творів на українську мову, тому що такий запит буде їм давати книжкова торгівля.

Плюралізм ініціатив

Але це не єдина законодавча ініціатива, яку депутати запропонували на розгляд парламенту. Зараз у Раді зареєстровано три законопроекти, що регулюють використання мов та української як державної в країні. Наприклад, відмінність у проекті закону «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», який зареєструвала вже інша група з семи депутатів, в тому, що в документі вже прописаний механізм захисту мов національних меншин. Його автори також пропонують запровадити інститут уповноваженого із захисту державної мови. Але при цьому його сфера відповідальності буде стосуватися і того, як використовуються мови нацменшин в країні, і чи не порушуються їхні права в мовній сфері.

У проекті іншому проекті - «Про мови в Україні», який був поданий ще наприкінці минулого року, фактично тільки прописаний порядок використання мов у країні. Тому як варіант всім подали буде запропоновано виробити єдиний спільний законопроект про державну мову, розповів РБК-Україна голова парламентського комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький («Народний фронт»). Він вважає, що за кілька місяців можна створити один документ, який потім буде винесено в сесійну залу. «Законопроект про кінематограф, наприклад, ми напрацьовували близько року. Сподіваюся, що в цьому випадку це відбудеться швидше, в залежності від побажань співавторів», - заявив Княжицький.

З досвіду інших країн у законі про державний мовою прописується статус національного, а також використання інших мов в державі, розповів директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко. На його думку, парламентарі у законі повинні забезпечити збереження української мови як унікального явища у світовому плані, а також зберегти ті мови нацменшин, які не мають своєї державності за межами України. Серед них може бути, наприклад, гагаузька, кримськотатарська мови.

За іншим принципом необхідно відноситься до мов, які мають ареали вільного і державного застосування за межами України, наприклад, російської, румунської, болгарської, польської, вважає професор. «Носії таких мов повинні мати право вільного використання їх мовами. Але такі мови не повинні мати такого статусу, рівного українського», - вважає Гриценко.