Парламент Словаччини схвалив розширення повноважень EFSF

Парламент Словаччини схвалив розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), передає Reuters. Тепер план розширення функцій EFSF ратифікований всіма 17 країнами єврозони і може набути чинності.

Парламент Словаччини схвалив розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), передає Reuters. Тепер план розширення функцій EFSF ратифікований всіма 17 країнами єврозони і може набути чинності.

Раніше сьогодні стало відомо, що парламент Словаччини схвалив проведення дострокових парламентських виборів у березні 2012 р., виконавши ключову умову для ратифікації законопроекту про розширення повноважень EFSF.

Зазначимо, що законопроект в парламенті Словаччини був ратифікований лише з другого разу. Напередодні після тривалих дебатів ратифікація плану розширення повноважень EFSF була відхилена, в результаті чого правляча партія країни на чолі з прем'єр-міністром Іветою Радічовою отримала вотум недовіри. Невдача була викликана рішенням партії "Свобода і солідарність" (SaS), що входить в чотирьохпартійну правлячу коаліцію Словаччини, утриматися від голосування і зірвати схвалення законопроекту.

Пізніше стало відомо, що партії-учасниці правлячої коаліції Словаччини і лідер опозиції Роберт Фіко домовилися схвалити проект по розширенню повноважень EFSF при повторному голосуванні з цього питання.

В цілому можна сказати, що, за винятком Словаччини, ратифікація законопроекту по EFSF у всіх країнах єврозони пройшла досить гладко. Деяка напруженість спостерігалася у зв'язку з голосуванням з цього питання в парламенті ФРН.

Незважаючи на те, що ініціатива федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель у результаті отримала достатню підтримку в німецькому бундестазі, голосування можна назвати справжнім боєм за політичне виживання і викликом.

Спостерігачі відзначали, що частина партнерів Меркель по коаліції можуть проголосувати проти розширення повноважень ESFS (німецькі платники податків вже втомилися протистояти ризикам і платити за невдачі периферійних країн єврозони), що змусить канцлера розраховувати на голоси опозиції (представників Соціал-демократичної партії Німеччини і "зелених") і завдасть серйозної шкоди її репутації.

До початку голосування в німецькому парламенті у експертів практично не було сумнівів у тому, що законопроект, узгоджений європейськими лідерами 21 липня, буде схвалений. Його схвалення у випадку розколу правлячої коаліції забезпечило б підтримка опозиції, хоча це було б "принизливо" для Меркель.

"Це питання має вирішальне значення, адже мова йде не тільки про дуже великі гроші, але і про те, хто вирішує подальшу долю Німеччини (її участь або неучасть в програмі допомоги периферії єврозони) і німецьких платників податків, які зустрілися з істотними ризиками", - прокоментували ситуацію експерти.

Набуття чинності плану розширення функцій EFSF вимагало схвалення всіх 17 країн єврозони. План, зокрема, передбачає, що оновлений фонд буде самостійно проводити інтервенції на ринках держоблігацій єврозони і надавати "попереджувальні" кредитні лінії проблемним країнам. Словаччина залишалася останньою країною єврозони, що так і не ратифікувала поправки до європейського законодавства.

Раніше повідомлялося, що рішення про збільшення обсягу Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) може бути затверджене 18 жовтня 2011 р.

Збільшення обсягу EFSF і делегування йому права відкривати попереджувальні кредитні лінії і викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку, зокрема Іспанії та Італії, може зміцнити цю структуру без необхідності збільшення окремими країнами блоку фінансових зобов'язань. На думку більшості економістів, нинішній обсяг фонду (440 млрд євро) занадто малий, щоб стримати подальше поширення боргової кризи.

Нагадаємо, 21 липня 2011 р. лідери країн єврозони домовилися надати Європейському стабфонду право відкривати попереджувальні кредитні лінії і викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку. Ці заходи повинні бути схвалені парламентами всіх держав єврозони. Законопроект уже ратифікований парламентами Австрії, Німеччини, Словенії, Бельгії, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Іспанії, Франції, Португалії та Фінляндії.

Криза суверенних боргів вибухнула в Європі торік, коли Афіни більше не змогли позичати гроші на відкритому ринку і були змушені просити допомоги у міжнародних кредиторів. У воронку боргової кризи потім потрапили Ірландія і Португалія, на краю обриву виявилася і третя економіка Європи - Італія.

Країни у складі єврозони надають гарантії фонду EFSF, що виділяє кредити зазнають фінансових труднощів членам валютного блоку, таким як Греція. Але ряд держав, наприклад, Німеччина, заявили, що більше не хочуть давати грошей на порятунок.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся