Парламент Італії висловив підтримку уряду Маріо Монті
Депутати нижньої палати парламенту Італії висловили підтримку новому уряду на чолі з Маріо Монті. За довіру проголосували 556 депутатів, проти - 61.
Напередодні сенатори підтримали новий уряд. За новий кабінет міністрів висловився 281 сенатор, проти - 25 членів верхньої палати.
Зазначимо, що голосування про довіру в обох палатах національного парламенту є обов'язковим після принесення присяги новим урядом.
Основним завданням уряду Монті називає скорочення бюджетних витрат держави, у тому числі на соціальні потреби. У майбутньому це дозволить прийти до економічного зростання.
Програма прем'єра Монті передбачає реформування соціальної сфери, насамперед у питанні виплати допомог і пільг, ринку праці Італії, а також ряд податкових реформ, у тому числі структури оподаткування нерухомості і жорсткість заходів проти ухильників від сплати податків.
Монті зазначає, що на тіньову економіку зараз припадає 20% ВВП Італії. Новий уряд, за його словами, розробить пакет заходів з виведення економіки з тіньового сектора.
Одночасно Монті обіцяє, що незабаром буде складено графік приватизації, відповідно до якого будуть продаватися державні активи.
Колишній член Єврокомісії, найбільш авторитетний італійський економіст Маріо Монті був призначений прем'єром в минулу суботу - після відставки скандального відомого Сільвіо Берлусконі. Ця подія послідувала за декількома тижнями наростаючої тривоги на світових ринках у зв'язку з можливою борговою кризою в Італії.
Зазначимо, в перехідному уряді Монті немає жодного політика. Антикризовий кабінет, зібраний колишнім комісаром ЄС з внутрішніх ринків і конкуренції складається з банкірів, безпартійних технократів і представників академічних кіл. Троє з них - представниці слабкої статі. У складі нового уряду Італії 16 міністрів, які офіційно приймуть присягу сьогодні о 18:00 за київським часом.
Зараз основне завдання Італії, що необхідно вирішити в найкоротші терміни, - це відновлення довіри інвесторів до можливостей країни провести необхідні структурні реформи. Про це в інтерв'ю італійським ЗМІ сказав виконавчий директор Міжнародного валютного фонду (МВФ) Арріго Садун.
Попередній прем'єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі подав у відставку 13 листопада. Таким чином, Берлусконі виконав обіцянку залишити посаду глави уряду в разі, якщо парламент країни проголосує за бюджет, що задовольняє вимоги Євросоюзу.
12 листопада ц.р., парламент Італії схвалив пакет антикризових заходів. Пакет включає комбінацію заходів з урізання бюджетних витрат і реформування італійської економіки, яка практично не зростає. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), в 2011 р. економічне зростання Італії складе всього 0,6%, а в 2012 р. і зовсім сповільниться до 0,3%. За останні 15 років економіка країни зростала в середньому на 0,75%.
Зазначимо, третя за величиною економіка єврозони пройшла так звану точку неповернення - прибутковість її 10-річних держоблігацій на ринку перевищила 7%, що робить практично неможливим обслуговування зовнішнього боргу без зовнішньої підтримки. Тепер Італія стрімко котиться "грецьким сценарієм". От тільки якщо дефолт Греції світ і Європа так-сяк здатні перетравити, то банкрутство члена "Великої сімки" та восьмої за величиною економіки світу загрожує вдарити по світовій системі так, що мало не здасться нікому.
Боргові проблеми в Італії виникли не одномоментно - країна досить довго жила в борг, поступово накопичуючи держборг. І до літа цього року такий стан речей мало кого турбував - експерти вважали, що структура і масштаб економіки не дозволять країні піти за "грецьким сценарієм".
Проте в липні 2011 р., коли всі були зайняті розробкою планів порятунку Греції, італійська економіка несподівано для всіх виявилася в числі проблемних. Ситуація миттєво стала загрозливою. Держборг Італії до того моменту досяг рекордних для країни 1,9 трлн євро (близько 120% від ВВП), що перевищує борги Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії разом узятих.
Влада країни приступила до термінової розробки антикризових заходів, які б допомогли скоротити дефіцит бюджету та розміри держборгу, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) почав скупку італійських облігацій на вторинному ринку. На час все заспокоїлося, і увага ринків знову перемкнулася на варіанти дефолту Греції.
Тим часом у самій Італії почав проявлятися другий симптом грецької хвороби - політична криза. Як в Греції та Португалії, економічні проблеми і необхідність вкрай непопулярних реформ позбавили багаторазового володаря прем'єрського крісла Сильвіо Берлусконі підтримки в парламенті, і в кінцевому підсумку він публічно заявив про намір подати у відставку.
Труднощі стагнуючої економіки, помножені на політичну нестабільність, дали закономірний результат: прибутковість облігацій Італії подолала критичну позначку, що сигналізує про початок повномасштабного боргової кризи в країні. Ситуація стала незворотною. Тепер країні, швидше за все, буде потрібна допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших країн ЄС. Проблема полягає тільки в тому, що на порятунок настільки великої "риби" може банально не вистачити грошей - Фонд фінансової стабільності ЄС (ESFS), навіть якщо його вдасться наповнити до 1 трлн євро, здатний перекрити лише половину італійських боргів.
