Відставка Степанова. За що парламент може звільнити очільника МОЗ

На цьому тижні Верховна рада збереться на позачергове засідання з метою розглянути питання звільнення очільника Міністерства охорони здоров'я Максима Степанова. Як відомо, у парламенту зібралось чимало претензій до роботи міністра. РБК-Україна зібрало частину фактів, які свідчать проти нього.

Степанов провалив закупівлю вакцин

18 червня 2020 року президент дав завдання Степанову терміново розпочати перемовини з виробниками вакцин. Міністр своєю чергою пообіцяв, що "Україна може стати однією з країн, де буде використана відповідна вакцина, яка пройде усі клінічні випробування".

Пізніше на одному з брифінгів Степанов заявив, що "МОЗ веде ці перемовини безпосередньо з топ-виробниками... Наголошую, що ми ведемо їх з травня 2020 року… Можу сказати, що найближчим часом у нас будуть підписані й інші договори з компаніями, які будуть постачати вакцини в Україну".

Насправді країни, які ще влітку почали вести перемовини щодо закупівлі вакцин, вже в кінці грудня 2020 – на початку січня 2021 почали вакцинування своїх громадян. Якби Україна дійсно розпочала перемовини в травні 2020 року, вакцинація почалась би на два місяці раніше, країна б не відчувала гострого дефіциту вакцин. В результаті, були б врятовані десятки тисяч життів.

Втім, Україна отримала першу партію вакцини однією з останніх у Європі.

Причиною зволікання називають бажання чиновників МОЗ побудувати корупційну схему на закупках. Міністерством блокувались всі перемовини ДП "Медичні закупівлі" в тому рахунку і з Serum Institute of India, щоб Україна врешті-решт була змушена підписати контракт на закупівлю з китайським виробником Sinovac Biotech через українську приватну фірму-посередника "Лекхім". 3 лютого 2021 року НАБУ відкрило за даними фактами справу за статтею про зловживання владою або службовим становищем (ч. 2 ст. 364).

Степанов провалив закупівлю медичних препаратів

25 травня 2020 року міністр пообіцяв, що у 2020 році не буде дефіциту лікарських засобів, які закупає держава. В результаті, торік Україна не встигла закупити ліки на майже мільярд гривень. Не були вчасно укладені контракти за 108 позиціями з 483. Не придбали достатню кількість медпрепаратів для онкохворих, ВІЛ-позитивних, для людей з серцево-судинними захворюваннями.

Причина – постійне безпричинне затягування міністерством Степанова погодження відповідних документів. Це призвело до того, що 1 млрд грн повернулись до бюджету, а необхідні для пацієнтів лікарські засоби не були придбані.

Степанов придбав захисні костюми на 40% дорожче

Майже всі спроби Степанова самостійно проводити закупівлі завершуються гучними корупційними скандалами. У квітні 2020 року ДП "Медичні закупівлі України" провело конкурс на постачання захисних костюмів до медичних закладів по 242 грн за одну одиницю. До кінця квітня костюми мали бути у лікарнях.

Але Степанов скасовував результати конкурсу. МОЗ провело власну закупівлю китайських костюмів по 488 грн за штуку. В Україну їх доставили у кінці травня, на місяць пізніше. В результаті сотні лікарів не отримали вчасно захисні костюми й були інфіковані.

Степанов провалив закупівлю комп’ютерних томографів

2 липня 2020 року Степанов пообіцяв, що до кінця року лікарні отримають 210 комп’ютерних томографів. Восени міністр називав іншу цифру – 161.

У кінці листопада заступник міністра Шаталова повідомила, що 48 КТ закуплені та їх доставлять до лікарень.

Степанов провалив забезпечення лікарень киснем

Міністр не зміг вчасно передбачити виникнення проблеми дефіциту кисню в інфекційних відділеннях. Лише жовтні уряд виділив на ці цілі 572 млн грн, у листопаді – ще 900 млн грн. Але головна проблема полягала у тому, що в лікарнях не було кисневих станцій, або ж киснева станція є, але вона не розрахована на потрібну кількість підключень. 20 жовтня 2020 року Степанов пообіцяв, що до кінця року 80% ліжок у лікарнях будуть з підведеним киснем. Але обіцянку так і не виконав.

Так чи інакше, вирішувати проблему з киснем потрібно було ще у квітні-травні 2020 року, а не в листопаді-грудні, коли країну накрила друга хвиля пандемії. Ціна непрофесіоналізму міністра – загибель сотень людей від задухи.

Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов під час прес-конференції (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Степанов намагається отримати контроль над фінансами НСЗУ

Майже рік міністр намагається отримати контроль над Національною службою здоров’я України. Мета – замінити прозору систему фінансування медзакладів на повністю ручне розподілення коштів між окремими головними лікарями.

21 травня 2020 року Степанов пообіцяв "в найближчий термін Національна служба здоров’я отримає свого керівника". На конкурсі у травні минулого року переможця виявлено не було.

Майже рік Степанов шукав можливість, як призначити лояльну людину керувати НСЗУ. В березні 2021 року стартував ще один конкурс – до фіналу якого вийшли три особи. Один з претендентів – піарник міністра Вадим Арістов. Ця людина відома лише тим, що під час телевізійних ефірів виправдовує дії міністра та закликає надати йому більше повноважень.

За інформацією співрозмовників РБК-Україна в парламенті, Степанов, порушивши правила конкурсного відбору, намагався в кінці квітня таємно внести кандидатуру Арістова на затвердження Кабміну. Але отримав відмову.

Степанов заблокував запровадження страхової медицини

7 червня 2020 року міністр заявив: "МОЗ розпочало розробку і затвердження нових державних стандартів надання медичної допомоги із залучення науковців та провідних фахівців галузі". На основі стандартів та протоколів надання медичної допомоги міністерство обіцяло розробити справедливі тарифи надання медичних послуг до початку 2021 року.

Втім, державні стандарти досі не розроблені. За словами представників страхового бізнесу, відсутність стандартів унеможливлює виконання завдання президента – запровадження загальнообов’язкового медичного страхування.

Степанов провалив програму забезпечення онкоцентрів в регіонах сучасними лінійними прискорювачами

4 жовтня 2020 року Степанов повідомив, що в Україні наразі не вистачає сучасного обладнання для проведення ефективної променевої терапії – лінійних прискорювачів. За його словами, на сьогодні в Україні працюють 18 лінійних прискорювачів, що у 10 разів менше ніж середньоєвропейський показник.

Тим не менш, жодного нового лінійного прискорювача за час роботи Степанова в міністерстві не з’явилось. У більшості регіонах пацієнтів продовжують лікувати на застарілому обладнанні.

Степанов провалив легалізації онлайн-торгівлі ліками

17 жовтня ВР ухвалила закон, яким запровадила ліцензування суб’єктів продажу медичних товарів через інтернет. За три місяці МОЗ мало розробити нормативно-правові акти, але станом на початок травня ще цього не зробило.

Сьогодні українці, які купують препарати онлайн ризикують отримати фальсифікат чи ліки з закінченим терміном дії. Через бездіяльність Степанова держава не може гарантувати споживачам якість ліків, які замовлять через інтернет. За оцінками експертів, через інтернет продають близько 80% від усіх фальсифікованих ліків.

Степанов провалив COVOD-тестування

9 листопада 2020 року міністр заявив, що до кінця року МОЗ вийде на 100 тисяч ПЛР-тестів на добу. Максимальний показник зафіксували 4 грудня – 48 тисяч ПЛР-тестів.

На весні, на піку третьої хвилі коронавірусу, проводили максимум 58 тисяч тестів на добу.

Відсутність широкомасштабного тестування призвело до того, що в Україні офіційна статистика хворих на коронавірус не відповідає дійсності. А значна кількість людей, що мають симптоми захворювання, не проходить тести.

Степанов провалив програму страхових виплат лікарям та їх родинам

У 2020 році Верховна рада ухвалила законопроект, згідно з яким у разі смерті медичного працівника внаслідок коронавірусної хвороби такий працівник прирівнюється за своїм статусом до військовослужбовця.

В червні 2020 року президент Володимир Зеленський зажадав негайно вирішити питання страхових виплат сім'ям померлих медиків і тим, хто отримав інвалідність унаслідок боротьби з коронавірусом.

"Наші медики – герої. Я вже порушував питання страхових виплат медикам, які постраждали в боротьбі з коронавірусом. Був час на бюрократію, тепер час виплачувати допомогу", – сказав Зеленський.

Майже рік потому виплати отримали лише 15% родин загиблих медиків, виплати по інвалідності виплачені ліченим людям. Одною з основних причин затягування виплат є небажання міністерства Степанова вирішувати питання недосконалої та нормативної бази.