Відпустка з привидом виборів: чи можуть депутатів влітку повернути в Раду

Депутати пішли у відпустку, так і не прийнявши пакет законів для МВФ Депутати пішли у відпустку, так і не прийнявши пакет законів для МВФ
Сьогодні Верховна Рада пішла на канікули. Знову народні депутати чи зберуться на засідання 6 вересня. При цьому, що останні два тижні парламент практично не працював. Депутати так і не прийняли всіх необхідних законопроектів з пакету МВФ, залишили відкритим питання децентралізації і призначення голів обл - та райдержадміністрацій, а також відправили на доопрацювання законопроект про затвердження тарифів на тепло.

Сьогодні Верховна Рада пішла на канікули. Знову на засідання народні депутати зберуться 6 вересня. При цьому, що останні два тижні парламент практично не працював. Депутати так і не прийняли всіх необхідних законопроектів з пакету МВФ, залишили відкритим питання децентралізації і призначення голів обл - та райдержадміністрацій, а також відправили на доопрацювання законопроект про затвердження тарифів на тепло.


Законопроекти залишилися неприйнятими не тільки за систематичного блокування трибуни опозицією, але і незібраність самої коаліції.

Розходячись на канікули деякі депутати лякали колег, що їм доведеться повернуться з Маврикія і Балі заради розгляду законопроекту про вибори на Донбасі. Чи існує така загроза, чи Україна отримає гроші МВФ без законопроектів і чому райони будуть жити без голів, намагалися розібратися кореспонденти РБК-Україна.

Донбаська обманка для Росії

На думку депутатів "Самопомочи", найбільш вірогідним приводом зібрати Раду на позачергове засідання може стати необхідність прийняти законодавства під вибори на Донбасі. Таку думку висловлює віце-спікера Оксана Сыроид і голова фракції Олег Березюк.

На погоджувальній раді в понеділок березюк звинуватив голову комітету з правосуддя Руслана Князевича в тому, що він таємно розробляє законопроект щодо виборів на Донбасі.

Правда, сам Князевич написання законопроекту заперечує.

Але представники "Самопомочи" на доказ своєї правоти апелюють до слів держсекретаря США Джона Керрі під час його візиту в Київ, тиждень тому.

"Президент Петро Порошенко в значній мірі просунувся в розробці закону про вибори і вирішенні питання вимог до амністії, фокусуючись на політичних аспектах децентралізації. І цей закон поки в значній мірі відпрацьований і письмово оформлений між сторонами. Хоча все одно залишаються питання, які необхідно вирішити", - заявив Кері на спільній прес-конференції з Порошенком.

"Рік тому самі американці пропонували нашим колегам, в тому числі і Оксані Сыроид, стати співавторами цього закону про вибори, але вони відмовилися. Пропонували це начебто і Роману Безсмертному, який тоді ще входив у мінську групу. Але він теж відмовився", - говорять в "Самопомочи".

За словами представників цієї фракції, з кінця минулого року президент довірив підготовку цього законопроекту депутата своєї фракції Руслану Князевичу, але той нібито не хоче доповідати законопроект, розуміючи всі репутаційні ризики.

Садового Депутати допускають, що вже влітку законопроект може бути схвалений. Нібито спікер Андрій Парубій може скликати позачергове засідання Ради в кінці літа - після святкування Дня незалежності.

"Президент пообіцяв Кері і Меркель проголосувати законопроект про вибори в Донбасі влітку", - пояснюють у фракції.

Але соратники президента такий варіант категорично заперечують.

"Ми їм закон про судоустрій взяли, от нехай будуть задоволені. А далі нехай Росія припиняє вогонь і виконує свої 4 невиконаних пункту угод", - сказав більше місяця тому один з найближчих соратників президента в неофіційній бесіді з журналістами. Президент також не раз публічно говорив, що без припинення вогню ніяких виборів не буде.

Що стосується візиту Керрі, то як кажуть депутати БПП він не просив проводити вибори в цьому році, але наполягав, щоб Рада почала обговорення цього питання.

"Він підкреслив, що США все важче стримувати російське лобі в Європі і отставівать збереження санкцій. Тому Керрі попросив почати обговорення закону про вибори у Верховній Раді. Хоча з якихось технічних нюансів. Наприклад, ми можемо почати розробляти законопроекти про голосування переселенців. Ну як вони повинні голосувати. І ще щось в такому ж дусі", - говорить представник партії президента, обізнане в деталі переговорів.

У той же час він сумнівається ,що заради цього законопроекту депутатів стануть збирати серед літа. Тим більше, що і у головного сателіта БПП і "Народного фронту" ставлення до спецстатусу Донбасу і виборів там вкрай негативний.

Гроші МВФ vs спецконфискация

минулого тижня вдруге після перетворення коаліції вирвалися назовні розбіжності між БПП і "Народним фронтом". Причиною став багатостраждальний законопроект про спецконфискации. Вже 2 роки його прийняття лобіюють "фронтовики" Сергій Пашинський і Тетяна Чорновол. Але в залі систематично не знаходиться голосів на його включення до порядку денного.

"Ми даємо голосу. Ось скільки є, стільки і даємо", - виправдовувався у цей четвер представник президента в парламенті Артур Герасимов .

"Чесно кажучи, ми самі розуміємо, що якби авторами були не Пашинський і Чорновіл, і Пашинського не підозрювали в дерибані палива Курченко, то закон давно б уже прийняли. А так "маємо те, що маємо", - визнає один з депутатів-фронтовиків, але просить не називати його імені.

"З іншого боку, прем'єр вже почав розуміти, що ці гроші все одно підуть у бюджет і йому вони ой як потрібні", - додає депутат.

минулого тижня Володимир Гройсман прийшов на зустріч з фракцією "Народного фронту" і пообіцяв підтримку законопроекту щодо спецконфискации в обмін на голоси за законами з пакету МВФ. Соратники Арсенія Яценюка погодилися. Але в минулий четвер законопроект за спецконфискации знову не включили у порядок денний, хоча фронтовики дали голоси за законопроект з пакету МВФ і за зміни в закон про держслужбу, необхідний адміністрації президента.

Після цього соратники екс-прем'єра Яценюка пішли в тихий саботаж і відмовилися підтримувати законопроекти з МВФ.

"У нас як? Ми їм голоси вічно даємо, а вони нас тільки те й роблять, що кидають. Тому на цьому тижні Максим Бурбак (голова фракції НФ) їм вже прямо сказав, що нехай спочатку мобілізують своїх депутатів під їх закони, а потім вже що з нас вимагають", - говорить співрозмовник в "Народному фронті".

"Фронтовики" на цьому тижні відмовилися вносити свій законопроект.

"Я, якщо чесно, втомився з цим бігати. Нехай прем'єр сам думає, як йому і чим наповнювати бюджет", - сказав Він в коментарі РБК-Україна.

У свою чергу, Кабмін на цьому тижні не став педалювати і прийняття законопроектів, потрібних МВФ, хоча рада директорів буде розглядати питання України вже сьогодні.

"Прем'єр минулого тижня все пояснив, а далі всі політичні сили повинні усвідомити, що ціною їх неголосування може стати транш МВФ", - говорять в оточенні прем'єра Володимира Гройсмана.

У той же час депутати з БПП підозрюють, що їх не примушують все і швидко приймати, то транш яких можуть дати і без цих законопроектів, або гроші прийдуть ближче до зими і у депутатів є ще час.

Як відомо, з затвердженою програмою чотирирічної суми допомоги у $17,11 млрд Україна змогла отримати лише перші два транші в загальному обсязі близько $6,7 млрд, з яких $2,7 млрд були спрямовані для підтримки держбюджету, решта — в золотовалютні резерви.

На початку червня стало відомо, що МВФ, швидше за все, буде черговий транш Україні з $1,7 млрд до $ 1 млрд.

"На останній фракції Яценюк нам сказав, що може навіть краще, що спецконфискация відкладається до осені, адже за підрахунками наших аналітиків у Гройсмана до того часу буде суттєва діра в бюджеті. Тоді й побачимо, хто на що гаразд", - розповідає один із соратників екс-прем'єра.

Зубний біль Адміністрації президента

Крім Мвфівських законів "Народний фронт" також обіцяв проголосувати в обмін на "спецконфискацию" законопроект про внесення змін до закону про держслужбу, який дозволяв вирішити проблему з призначенням голів райадміністрацій.

Але в підсумку через торгів всередині коалции документ був прийнятий тільки в першому читанні. До того ж проти нього категорично виступив експерт Реанімаційного пакету реформ Микола Виговський, а потім і представниці "Батьківщини" Олени Шкрум.

"У законопроекті Герасимова пропонується, щоб відбір (голів місцевих держадміністрацій) здійснювався спеціально створеною Комісією при президенті. Це суперечить положенням Конституції", – заявив експерт РПР, посилаючись на статтю 118 Конституції.

Виговський звинуватив АП в спробі узурпації влади", а слідом за ним Шкрум заявила про тиск на комітет першого заступника голови АП Віталія Ковальчука.

"Я не люблю, коли перебріхують документи. І коли кажуть, що комісію при Кабміні замінить комісія при АП, я кажу, що немає там такого. І я говорив про це з європейцями і пояснює, що цей законопроект не порушує норми статті 118 Конституції – комісія подає кандидатуру Кабміну, а уряд вже робить подання президенту. Але зараз ця комісія ще не працює, і у 60 районів немає голів", - говорить автор законопроекту Артур Герасимов.

За його словами, він доклав величезні зусилля, щоб прийняти компромісний для всіх варіант законопроекту, і комітет з ним погодився, але в підсумку все було зірвано саме експертом РПР.

до Речі, в самому РПР це теж визнають, як і те, що законопроект Герасимова «не так вже й страшний», а їх експерт "перегнув палицю, та ще й "накрутив" Олену Шкрум".

"Коли Томбінський почувши все це пред'явив претензії АП, ті сказали, що вони готові до дискусії ,але от тільки в даний момент ситуація у них патова", - розповідає представник РПР.

"Тому Ковальчук так і поспішав з призначень губернаторів, і взяв під годину вельми дивних кадрів, тому що нам потрібно було встигнути до 1 травня, коли набув чинності закон про держслужбу і ми були загнані в глухий кут", - говорить співрозмовник в адміністрації президента.

"Коли я почав займатися питанням, чи не було призначено 40 голів районів, тепер їх 60, і це питання не буде вирішено до осені", - говорить Герасимов.

Не підійшов тариф

У четвер Верховна Рада України відправила на повторне друге читання законопроект №2966-д "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг".

При цьому за ухвалення документу у другому читанні проголосували 188 депутатів.

Одним із завдань законопроекту було через рішення НКРЭКУ дозволити формувати тарифи на тепло через ринкові механізми.

"Без цього закону всі розмови про тарифи будуть просто популізмом", - заявила в залі Бєлькова. Але закон над котлрым комітет працював півроку знову був відправлений на доопрацювання.

Парламент повинен був розглянути проекти законів №3038 — про децентралізацію ренти, 3096 — про спрощення регуляторного режиму для газовидобутку, 4868 — про впорядкування законодавства у відповідності з законом про ринок природного газу, 4840 — про EITI або прозорість звітності видобувних галузей. Але їх не включили до порядку денного через брак голосів. Як і інші законопроекти.

Так, в Раді не знайшлося голсов за внесення змін у законодавство з управління фондами соцстрахування.

"Може виявитися, що після повернення з канікул нам неем буде керувати, а всі гроші підуть наліво», - нарікав у напівпорожньому парламенті профільний міністр Олександр Рева.

Але на його заклики до спікера покликати депутатів і таки дати результативне голосування спікер Андрій Парубій тільки стомлено огризнувся: "Колеги, а ви мені підкажіть, це я повинен переконувати депутатів голосувати або фракція, до якої вони належать?".

Коли спікер це говорив, у парламентській їдальні сиділо як мінімум 10 депутатів БПП і мирно вечеряли. Деякі з них весело обговорювали попереднє провальне голосування по пільгах на авіабудування, заради якого Сергій Березенко, який нещодавно зламав ногу, з'явився в Раду на двох милицях.

"Уявляєте, виступає там Острикова (депутат "Самопомочи") і каже що закон дає занадто багато пільг, і тут Південця як зашипить "більше ти у мене через комітет нічого не проведеш", - розповідав один з депутатів.

Але рятувати Южаніну і голосування в зал ніхто не поспішив. А спікер Парубій, отмучившись до 18 годин, закрив засідання.

"Я нічого не можу з цим вдіяти – немає голосів", - розчаровано сказав спікер.

У п'ятницю депутати закінчили працювати і роз'їхалися відпочивати до 6 вересня.

"Ну що? Тепер можна і в теплі краї, шкода тільки новини доведеться постійно читати, а то раптом внесочередное засідання", – нарікали депутати на виході з Ради.

On Top